Ухвала

від 07.01.2025 по справі 509/1039/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 січня 2025 року

м. Київ

справа № 509/1039/18

провадження № 61-17607ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 березня 2020 року

та постанову Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року у справі

за позовом ОСОБА_1 до Новодолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, треті особи: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси, Міністерство оборони України, про визнання права власності

за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 березня 2020 року

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року (повний текст складено 03 грудня 2024 року) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 березня 2020 рокузмінено, викладено мотивувальну частину рішення у редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

28 грудня 2024 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку

ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої

та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нову постанову

про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

1.Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої

цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна

скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389цього Кодексу підстави (підстав).

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного

Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваних судових рішеннях.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування

необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення заявником підставою касаційного оскарження судових

рішень пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має

містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовної практики щодо цієї норми

для правильного вирішення справи.

Таким чином оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Також, у порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України

у касаційній скарзі відсутній реєстраційний номер облікової картки платника

податків заявника.

За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно надіслати до суду касаційної

інстанції уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням обов`язкових підстав

для такого оскарження з урахуванням вищенаведеного та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

2. Також подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції

до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки

у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»

судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму

для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,

в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру (визнання права власності за набувальною давністю), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб

був встановлений у розмірі 1 762,00 грн .

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до судукасаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання

до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру визначається зазначенням ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Суд не повинен визначати вартість майна.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19

(провадження № 12-36гс20), судовий збір за подання до суду позовної заяви

про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.

Зі змісту поданої касаційної скарги та судових рішень неможливо встановити

ціну позову, тому заявнику необхідно визначити та обґрунтувати розмір судового збору, так як не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, також не вказано ціну позову.

Отже, заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази

на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, повідомити ціну позову,

і відповідно, підтвердити правильність сплати судового збору за подання касаційної скарги за майнову вимогу.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати

докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу,

а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11 березня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Б. І. Гулько