Ухвала

від 03.01.2025 по справі 357/32/25

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/32/25

1-кс/357/15/25

У Х В А Л А

03 січня 2025 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Біла Церква Київської області, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта вища, працює головний інженер ТОВ «Пач Білдінг», не одружений, раніше не судимий

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 296 Кримінального кодексу України,

у кримінальному провадженні № 12025111030000016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2025,

У С Т А Н О В И Л А:

1. До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .

1.1. В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 01.01.2025, близько 13 години 20 хвилин, ОСОБА_7 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, перебував на східцевому майданчику 8 поверху, під`їзду №1, буд. АДРЕСА_2 , де діючи умисно, нахабно та зухвало, з метою вчинення хуліганських дій, реалізуючи свій протиправний умисел, грубо порушуючи громадський порядок, зневажаючи загальноприйнятими нормами моралі та відкрито демонструючи свою грубу поведінку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно почав виражатись грубою нецензурною лайкою та вчинив словесний конфлікт із ОСОБА_8 , який проходив повз нього у власних справах. Після цього, ОСОБА_7 грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, демонструючи свою зверхність над оточуючими наніс один удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_8 , після чого між ними виникла штовханина. В цей час на східцевий майданчик вийшов ОСОБА_4 , який знаходився в стані алкогольного сп`яніння та побачивши, що між його братом ОСОБА_7 та малознайомим ОСОБА_8 відбувається штовханина, в ході якої ОСОБА_7 завдає тілесні ушкодження ОСОБА_8 , у ОСОБА_4 в цей час виник протиправний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинене групою осіб. Продовжуючи свою діяльність, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , діючи умисно, перебуваючи в громадському місці, ігноруючи загально прийняті у суспільстві норми моралі, правила поведінки та співжиття, почали наздоганяти потерпілого ОСОБА_8 , який втік від них в свою квартиру та тримав за ручку вхідних дверей. В цей же час ОСОБА_7 та ОСОБА_4 почали стукати у вхідні двері до квартири та ривками ручки відчинили їх та проникли до зазначеного помешкання, де вказані особи, продовжуючи свою протиправну діяльність, руками виштовхали потерпілого ОСОБА_8 на коридор, після чого почали наносити удари руками та ногами по голові, тулубу ОСОБА_8 . В цей час з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , на коридор вибігла дружина ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , яка почала припиняти хуліганські дії останніх, намагалась відтягнути ОСОБА_4 та ОСОБА_7 від свого чоловіка, однак вказані особи на зауваження та на дії ОСОБА_9 не реагували та з метою опору продовжували вчиняти хуліганські дії по відношенню до оточуючих та ОСОБА_8 , внаслідок чого від ударів, останній отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, забійної гематоми навколоочної ямкової ділянки справа.

1.2. В результаті протиправних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_4 було порушено громадський порядок, спокій мешканців вказаного будинку та нанесено тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 .

1.3. Крім того, 01.01.2025, приблизно о 13.20 годині, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , перебуваючи на східцевому майданчику 8-го поверху, 1 підїзду будинку АДРЕСА_2 , маючи умисел на незаконне проникнення до житла, діючи умисно і протиправно, без згоди потерпілої ОСОБА_9 , всупереч положенням ст. 30 Конституції України, згідно якої кожному гарантується недоторканість житла та не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, шляхом ривка ручки вхідних дверей, незаконно та безпідставно проникли до належної ОСОБА_9 квартири АДРЕСА_3 , чим порушили право потерпілого на недоторканність житла.

1.4. Ґрунтуючись на цих обставинах, слідчий зазначає про наявність в діях ОСОБА_4 ознак кримінальних правопорушень, а саме хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб та пов`язане з опором громадянину, який припиняв хуліганські дії, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України та в незаконного проникнення до житла, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.

1.5. В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_4 під вартою слідчий у клопотанні зазначає про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, ризику незаконного впливу на свідків або потерпілих, ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

1.6. Неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів обґрунтовує неможливістю запобігання наведеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів та виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків.

1.7. В підтвердження того, що підозрюваному надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, слідчим надана розписка підозрюваного. Згідно з нею, ОСОБА_4 отримав ці документи 02.01.2025 о 20 год. 55 хв.

2. В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:

2.1. Прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Деталізував обставини, викладені у клопотанні. Додатково зауважив, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти заявленим ризикам кримінального провадження

2.2. Захисник проти задоволення клопотання заперечував. Зазначила, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а вказаним стороною обвинувачення ризикам можна запобігти і шляхом застосування домашнього арешту. Наголосила, що підозрюваний має постійне місце проживання та джерело доходу, а обвинувачення спотворило суть подій, які відбувались 01.01.2025 між підозрюваним, його братом та ОСОБА_8 , наголосивши, що саме останній використав зброю.

2.3. Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що саме він є потерпілим в цій ситуації, оскільки отримав поранення травматичним пістолетом у ногу. Пояснив, що він вийшов в під`їзд, де вже відбувався конфлікт і всі його дії були направлені на запобігання застосування зброї ОСОБА_8 .

3. Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1. У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

3.1.1. З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.01.2025, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025111030000016 розпочате 01.01.2025.

ОСОБА_4 02.01.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162 та ч. 3 ст. 296 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою ОСОБА_4 про її отримання 02.01.2025. Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.1.2. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Санкція ч.3 ст. 296 КК України передбачає позбавлення волі на строк від двох до п`яти років. Водночас, як вбачається з інформації про притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності 31.08.2024 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 125. Як пояснив в судовому засіданні прокурор, наразі винесено обвинувальний вирок у цій справі, який не набрав законної сили. Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення - ч. 3 ст. 296 КК України та наявності пред`явленої підозри щодо вчинення іншого кримінального правопорушення, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

3.1.3. Водночас, на підставі ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження.

3.1.4. Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності.

3.1.5. Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

- чи наявні ризики кримінального провадження;

- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;

- індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

3.2. Щодо обґрунтованості підозри:

3.2.1. Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

3.2.2. В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст. 162, ч. 3 ст. 296 КК України, а саме хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб та пов`язане з опором громадянину, який припиняв хуліганські дії, та незаконного проникнення до житла.

3.2.3. Як вбачається зі змісту клопотання та підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.01.2025, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025111030000016 здійснюється за фактом надходження до Білоцерківського РУП повідомлення ОСОБА_9 про те, що 01.01.2025 за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_7 грубо порушуючи громадський спокій з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинили хуліганські дії, внаслідок чого ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, а також за фактом незаконного проникнення до місця проживання ОСОБА_9 .

3.2.4. Частиною 3 ст. 296 КК України передбачена кримінально відповідальність за Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов`язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов`язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.

3.2.5. Частиною 1 ст. 162 КК України передбачена кримінально відповідальність за незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи.

3.2.6. Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами кримінального провадження формує у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 296 КК України.

3.2.7. Так, відповідно до відомостей, що містяться в рапортах помічника чергового Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області 01.01.2025 на лінію 102 надійшли повідомлення, що два брати побили ОСОБА_8 . Відповідно до рапорта інспектора ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському району УПП в Київській області ДПП ОСОБА_10 , прибувши на виклик за адресою АДРЕСА_2 , виявили заявницю ОСОБА_9 , яка повідомила про конфлікт, що трапився у під`їзді будинку між її чоловіком та ОСОБА_4 і ОСОБА_7 , в результаті якого ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження.

3.2.8. Для визначення причетності ОСОБА_4 до подій кримінальних правопорушень слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема:

- заява про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_8 від 01.01.2025;

- протокол оглядом місця події від 01.01.2025, в ході якого виявлено та вилучено три предмети, зовні схожі на гільзи, предмет зовні схожий на пістолет та магазин до нього;

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 01.01.2025, який показав, що 01.01.2025, близько 13 години 20 хвилин, останній перебував в під`їзді № 1 буд. АДРЕСА_2 , де йому з хуліганських мотивів спричинили тілесні ушкодження два місцевих мешканця вказаного будинку, внаслідок чого він отримав травми у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, забійної гематоми навколоочної ямкової ділянки справа;

- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 01.01.2025, який показав, що він є поліцейським ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі. 01.01.2025 перебував на чергуванні в складі екіпажу ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із сержантом ОСОБА_11 , коли близько 13 год. 29 хв. На планшетний пристрій надійшло повідомлення з приводу домашнього насильства, пов`язаного з застосуванням погрози життю та здоров`я по АДРЕСА_2 . Прибувши на місце події, останніми встановлена ОСОБА_9 , яка розповіла про обставини спричинення тілесних ушкоджень з хуліганських мотивів її чоловіку - ОСОБА_8 . Під час відпрацювання повідомлення встановлені особи причетні до вчинення хуліганських дій, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , яких в подальшому для з`ясування всіх обставин події доставлено до Білоцерківського РУП;

- протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 01.01.2025, який надав аналогічні показання, як і ОСОБА_10 , оскільки є поліцейським ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі та 01.01.2024 перебував на чергуванні в складі екіпажу ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із ОСОБА_10 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 01.01.2025, який показав, що є поліцейським ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі. 01.01.2024 перебував на чергуванні в складі екіпажу ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із ОСОБА_13 . Близько 13 год. 28 хв. на планшетний пристрій надійшло повідомлення про стрільбу в будинку АДРЕСА_2 . В ході відпрацювання даного виклику встановлені такі особи, як ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , що перебували в стані алкогольного сп`яніння, та у зв`язку з їх поведінкою, яка полягала в ігноруванні будь-яких законних вимог поліцейських, відносно останніх застосовані поліцейські заходи примусу. В подальшому учасників події доставлено до Білоцерківського РУП для з`ясування всіх обставин події;

- протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 01.01.2025, який надав аналогічні показання що і ОСОБА_12 , зокрема що є поліцейським ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі та 01.01.2025 перебував на чергуванні спільно з ОСОБА_12 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 01.01.2025. яка показала, що 01.01.2025 зателефонувала на лінію «102» з повідомлення про вчинення хуліганських дій невідомими особами, оскільки з під`їзду №1 буд. АДРЕСА_2 чула крики про допомогу та стрільбу;

- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 01.01.2025, яка розповіла, що 01.01.2025, в під`їзді №1 буд. АДРЕСА_4 , два місцевих мешканця вказаного будинку, з хуліганських мотивів, побили її чоловіка - ОСОБА_8 , внаслідок чого він отримав різні травми, а в подальшому проникли до належної їй квартири;

- протокол слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 , в ході якого остання відтворила обставини заподіяння тілесних ушкоджень її чоловіку - ОСОБА_8 , а також показала спосіб проникнення до належної їй квартири двома особами чоловічої статі, які є мешканцями вказаного вище будинку;

- протокол огляду предметів (вилучених в ході проведення огляду місця події) від 01.01.2025;

- заява ОСОБА_15 від 01.01.2025 про скоєння відносно неї кримінального правопорушення, а саме незаконного проникнення до належної їй квартири;

- протокол допиту потерпілої ОСОБА_9 (в рамках кримінального провадження №12025111030000017 від 01.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України) від 01.01.2025;

- протокол огляду відеозаписів (отриманих в порядку ст.93 КПК України з ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі) від 02.01.2025, за яких встановлено обставини виїзду екіпажу патрульної поліції на місце події, встановлення подальших обставин, та встановлення осіб ймовірно причетних до скоєння хуліганських дій, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ;

- протокол огляду документу (відеозаписів, отриманих в порядку ст.93 КПК України з ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі) від 02.01.2025, за яких встановлено обставини виїзду екіпажу патрульної поліції на місце події, встановлення подальших обставин, та встановлення осіб ймовірно причетних до скоєння хуліганських дій, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ;

- протокол огляду відеозаписів (отриманих в порядку ст.93 КПК України з ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі) від 02.01.2025, за яких встановлено обставини виїзду екіпажу патрульної поліції на місце події, встановлення подальших обставин, та встановлення осіб ймовірно причетних до скоєння хуліганських дій, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.

3.3. Щодо ризиків кримінального провадження

3.3.1. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

3.3.2. На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду,

- незаконного впливу на свідків та потерпілого;

- вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження кримінального правопорушення у якому підозрюється.

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

3.3.3. ОСОБА_4 підозрюється зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до нетяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від двох до п`яти років. Водночас вироком Білоцерківського міськрайонного суд Київської області від 17.10.2024 ОСОБА_4 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні по ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі призначеного іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки. Наразі цей вирок не набрав законної сили, водночас відповідно до приписів ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Відтак визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень може також мати наслідком скасування його іспитового терміну за попереднім вироком.

Отже, очікування можливого суворого покарання може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , однак у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є відсутність сталих соціальних зв`язків, зокрема підозрюваний не одружений, не має дітей. Крім того слідчим суддею враховується відсутність належного контролю за всіма кордонами України у зв`язку з веденням повномасштабних воєнних дій.

Відтак надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

3.3.4. Також достатньо обґрунтованим є ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих. Показання свідків та потерпілих, на які посилається сторона обвинувачення, мають значення для цього кримінального провадження. Зокрема потерпілі можуть надати показання щодо безпосередніх обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки в момент отримання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень безпосередньо на сходовому майданчику не було інших осіб, крім підозрюваних.

При цьому КПК України встановлено відмінну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків та потерпілих, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, підозрюваний може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

3.3.5. Щодо ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає, що він є достатньо ймовірним. Так, як вбачається з досліджених матеріалів, ОСОБА_4 притягався до кримінальної відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень, отримав вирок з відстрочкою покарання, однак наразі знову встановлюється його причетність до правопорушення, пов`язаного з нанесенням тілесних ушкоджень. Така поведінка підозрюваного свідчить про його схильність до прояву певної агресії та насильства до оточуючих.

3.3.6. З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим. Отже, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

3.4. Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу

Встановлені під час судового засідання обставини у свої сукупності та взаємозв`язку формують у слідчого судді переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, коли йдеться про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід також зважати на те, чи наявні у справі специфічні ознаки того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (напр., рішення у справі "Лабіта проти Італії" (Labita v. Italy), N 26772/95, п. 153, ECHR 2000-IV).

Частиною 1 ст. 176 КПК України закріплена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м?якого (особисте зобов?язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).

В цьому кримінальному провадженні на даному етапі слідчий суддя не вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки (з урахуванням відсутності потенційних поручителів), адже ці заходи пов`язані з потенційним доступом останнього до свідків та потерпілих, щодо яких можливий ризик впливу, без належних стримуючих заходів. Домашній арешт, зокрема цілодобовий, хоча і пов`язаний з ізоляцією підозрюваного від суспільства, однак зважаючи на встановлені на цьому етапі досудового розслідування ризики, може виявитися неефективним з таких же підстав. Крім того, слідчий суддя враховує, що потерпілі є сусідами підозрюваного і забезпечити в повній мірі неможливість впливу на них не вбачається за можливе.

Відтак досліджені під час судового засідання та описані у п. 3.3 цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою, оскільки застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням його особистої зацікавленості в ході цього досудового розслідування, створює можливості для позапроцесуальних дій підозрюваного.

3.5. Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України

3.5.1. Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

3.5.2. Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує такі обставини:

- надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 296 КК України;

- один з інкримінованих правопорушень КК України відноситься до нетяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років;

- станом на сьогоднішній день ОСОБА_4 виповнилося 37 років, підтверджені належним чином дані, що стан його здоров`я несумісний з триманням під вартою відсутні;

- працює головним інженером ТОВ «Пач Білдінг»;

- відомостей про те, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки на території України, які б могли в повній мірі нівелювати встановлені ризики, не надані;

- відомостей про майновий стан підозрюваного слідчому судді не надано.

- підозрюваний раніше не судимий.

3.6. Щодо альтернативного запобіжного заходу

Частиною 3 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Водночас ч. 4 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Зважаючи на те, що кримінальне правопорушення вчинене із застосуванням насильства щодо потерпілого, та з урахуванням викладених у п. 3.4 цієї ухвали мотивів неможливості нівелювати ризики кримінального провадженні менш суворим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшла висновку про неможливість визначення для підозрюваного ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

Приймаючи до уваги, визначені ст. 178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, які зазначені вище, зважаючи на визначену стороною обвинувачення роль підозрюваного у вчиненні злочину та аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя доходить висновку, що тримання під вартою є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити. Зважаючи на те, що кримінальне провадження розпочате тільки 01.01.2025 та на особливості досудового розслідування відповідної категорії кримінальних правопорушень, слідчий суддя вбачає обґрунтованим тримання під вартою на строк 60 днів, як того просить прокурор.

4. Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193-196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.

2. Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Біла Церква Київської області, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання, тобто до 01 березня 2025 року включно, без визначення розміру застави.

3. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

4. На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

5. Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

6. Повний текст ухвали оголошений 07.01.2025.

Слідчий суддяОСОБА_16