Рішення

від 30.09.2024 по справі 758/6464/22

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/6464/22

Категорія 8

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариси Віталіївни, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Романа Олеговича, Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРСОР-АВТО», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Гаражний кооператив «Вікторія», про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення у придатний для використання стан, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2022 року Київська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариси Віталіївни, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Романа Олеговича, Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРСОР-АВТО», у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42538520 від 14.08.2018 на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1621927480000, за ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №57502844 від 07.04.2021 на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна1621927480000, за ОСОБА_2 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №59137466 від 07.07.2021 на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна1621927480000, за ТОВ «КУРСОР-АВТО»;

- зобов`язати ТОВ «КУРСОР-АВТО» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 28,8 кв. м на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005), та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан;

- судові витрати покласти солідарно на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, які перебувають у власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що 14.08.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42538520, яким за ОСОБА_1 зареєстровано приватну власність на об`єкт нерухомого майна на вулиці АДРЕСА_1 , а саме гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 .

В подальшому, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Р.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №57502844 від 07.04.2021, яким право приватної власності на зазначений об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_2 , а 07.07.2021 - рішення №59137466, яким право власності на це ж майно зареєстровано за ТОВ «КУРСОР-АВТО».

Згідно з нормами чинного законодавства України, які регулюють правовідносини в сфері землекористування, розпорядження землями комунальної власності міста Києва, у тому числі надання земельних ділянок у власність чи користування, відноситься до виключних повноважень Київської міської ради як колегіального органу.

Разом із цим, Київська міська рада жодних рішень щодо передачі спірної земельної ділянки під будівництво ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 , ні ТОВ «КУРСОР- АВТО», ні іншим особам у власність чи користування не приймала.

Таким чином, вказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_1 здійснив самочинне будівництво об`єкта нерухомого майна на зазначеній вище земельній ділянці, яка належить на праві власності територіальній громаді міста Києва, та на підставі неналежних документів здійснив реєстрацію самочинно збудованого нерухомого майна.

Відповідно до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради №16/890 від 25.09.2003, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 31.01.2020 проведено обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 (обліковий код земельної ділянки: 91:066:0005), за результатами якого встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розташовані індивідуальні збірно-розбірні та цегляні гаражі гаражного автокооперативу «Вікторія» у загальній кількості 327 одиниць, двоповерхова будівля мийки автомобілів та будівля охорони, про що складено акт обстеження №20-0050-07.

Отже, стверджує позивач, вищевказані факти свідчать про намагання ОСОБА_1 в незаконний спосіб заволодіти землями комунальної власності, які належать територіальній громаді міста Києва згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

Враховуючи вищевикладені обставини, Київська міська рада не погоджується з діями приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. та Падалки Р.О. та вважає їх такими, що прийняті у спосіб, який суперечить нормам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а записи про реєстрацію права власності на об`єкт майна - такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Щодо неправомірних дій приватних нотаріусів та скасування їхніх рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень позивач зазначає, що всупереч пункту 3 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» приватним нотаріусом Чорноног Л.В. не було зроблено обов`язковий запит до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо правомірності посвідченого права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 , а тому рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень як нотаріуса Чорноног Л.В., так і нотаріуса Падалки Р.О., є незаконними та такими, що прийняті з порушенням норм законодавства з питань вчинення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і підлягають скасуванню.

Щодо самочинного будівництва, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан позивач зазначає, що право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених статтями 26 - 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Листом Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» №062/14-14547 (И-2019) від 29.10.2019 повідомлено, що згідно з даними реєстрових книг КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» за адресою АДРЕСА_1 не проводилась реєстрація права власності на гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 ) в ГАК «Вікторія».

Листом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №073-1066 від 24.01.2020 повідомлено, що Департаментом за адресою АДРЕСА_1 будь-які дозвільні документи, що дають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують готовність до експлуатації об`єкта будівництва (гаражних боксів), не видавались та не реєструвались.

Отже, вказує позивач, в діях ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «КУРСОР- АВТО» наявні ознаки самовільного зайняття земельної ділянки на АДРЕСА_1 .

Оскільки земельна ділянка на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005) у Подільському районі міста Києва не була відведена у відповідності до вимог законодавства для будівництва об`єктів нерухомого майна, таке майно підлягає знесенню.

Таким чином, у відповідності до вимог ст. 152 ЗК України особа, що використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої (власника земельної ділянки), повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за власний кошт.

Ухвалою суду від 15.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, надано відповідачам строк для подання відзиву на позов.

Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування у приватних нотаріусів Чорноног Л.В. та Падалки Р.О. матеріалів реєстраційної справи щодо спірного об`єкта нерухомого майна.

11.10.2022 ОСОБА_1 (відповідач-1) подано до суду копії документів, на підставі яких за ним було зареєстровано право власності на спірний гараж.

28.10.2022 від представника приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р.О. (відповідача-4) - адвоката Волинця В.В. надійшли письмові пояснення щодо клопотання позивача про витребування у нього письмових доказів.

Крім того, 28.10.2022 представником відповідача-4 подано заяву про розгляд справи за його відсутності, а також відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на наступне.

Оскаржувані у позові реєстраційні дії приватного нотаріуса Падалки Р.О. у цій справі стосуються об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 1621927480000 «гараж № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 »), який розташований за адресою: «м. Київ, «Вікторія» гаражний автокооператив (Подільський р-н), гараж НОМЕР_3 , адреса ГК: проспект Правди 39».

У ході прийняття цього рішення відповідач-4 діяв відповідно до вимог та порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно, що передбачений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон).

Вказаний порядок реєстрації регламентований п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону, відповідно до якого державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Враховуючи той факт, що запис про об`єкт нерухомості уже був внесений до Державного реєстру речових прав, для вчинення даної реєстрації згідно зі ст. 27 Закону реєстратору подається договір, предметом якого є нерухоме майно - гараж.

У ході прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №57502844 від 07.04.2021 відповідач-4 керувався наведеними вище положеннями Закону.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено законом.

Державна реєстрація права власності на гараж № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 , гаражний автокооператив « ІНФОРМАЦІЯ_1 », здійснена на підставі поданого заявником договору купівлі-продажу гаражу, серія та номер: 1248, виданого 07.04.2021, видавник: Падалка Р.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, про що наявні відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, встановивши повноту, правильність та належність документів, поданих для реєстрації права на гараж відповідно до Закону, та прийшовши до висновку про відсутність підстав для зупинення чи відмови у реєстрації, відповідач-4 правомірно та законно прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №57502844 від 07.04.2021.

Щодо позовних вимог в частині скасування рішення відповідача-4 №59137466 від 07.07.2021 про реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ТОВ «КУРСОР- АВТО», представник відповідача-4 звертає увагу на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Постанова №1127).

Вказана постанова конкретизує особливості державної реєстрації права власності на нерухоме майно залежно від виду цього майна, часу та способу його створення, набуття.

Частиною першою Постанови №1127 визначено, що цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

У ході прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №59137466 від 07.07.2021 відповідач-4 слідував вимогам та порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно, що передбачений Постановою №1127, з урахуванням особливостей реєстрації права власності при внесенні майна у статутний капітал.

Вказаний порядок реєстрації регламентований п. 48 Постанови №1127, у якому зазначено, що для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються:

1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.

Справжність підписів на акті приймання-передачі майна або іншому документі, що підтверджує факт передачі такого майна, засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат»;

3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою);

4) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).

Оскільки відомості про гараж, що передавався у статутний капітал, уже були внесені до Державного реєстру прав, гараж не перебував у спільній власності та передавався фізичною особою, для вчинення даної реєстрації згідно з п. 48 Постанови реєстратору подається акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.

У ході прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №59137466 від 07.07.2021 відповідач-4 керувався наведеними вище положеннями Постанови №1127 як спеціального акту законодавства.

Відповідно до п. 40 Постанови №1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Для державної реєстрації права власності на гараж № НОМЕР_1 за адресою м. Київ, просп. Правди, гаражний автокооператив « ІНФОРМАЦІЯ_1 », заявником було надано: акт приймання-передачі нерухомого майна в рахунок внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРСОР- АВТО» (код ЄДРПОУ 25641148), серія та номер: 2594, 2595, виданий 02.07.2021, видавник Падалка Р.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Встановивши повноту, правильність та належність документів, поданих для реєстрації права на гараж відповідно до Постанови №1127, та прийшовши до висновку про відсутність підстав для зупинення чи відмови у реєстрації, відповідач-4 правомірно та законно прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №59137466 від 07.07.2021.

При цьому представник відповідача-4 також звертає увагу на те, що п. 14 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає реєстрацію на підставі «інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно».

Такими «іншими документами» якраз і є перелік документів, визначених Постановою №1127 для спеціально визначених Постановою видів реєстрації.

Щодо доводів позивача про те, що при реєстрації права власності на спірний об`єкт за ОСОБА_1 нотаріусом в порушення п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону не було зроблено обов`язковий запит до КП «Київське міське БТІ» щодо правомірності посвідченого права власності за ОСОБА_1 , представник відповідача-4 зазначив, що позивачем, з огляду на зроблені ним виділення по тексту цитованої норми, залишено поза увагою ту частину норми статті п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону, у якій зазначено умови її застосування, а саме:

«Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії».

Тобто, відповідні запити повинні здійснюватися реєстратором лише у разі, якщо такі відомості необхідні реєстратору для проведення державної реєстрації прав, доступ до відповідних документів чи відомостей відсутній, вони не подані заявником або відсутні у державних реєстрах.

В описаних у пунктах 1, 2 відзиву процедурах реєстрації, що передбачені чинним законодавством, відсутні відомості про необхідність подання «обов`язкового запиту до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо правомірності посвідченого права власності».

При цьому позивачем не вказується і те, яка саме норма законодавства визначає обов`язок відповідача-4 подавати такий запит до зазначеного комунального підприємства.

Враховуючи це, доводи позивача про нібито порушення відповідачем-4 п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону не відповідають чинному законодавству, ґрунтуються виключно на власних припущеннях позивача та не підтверджені жодними доказами, а отже, не можуть братися до уваги судом.

Крім того, представник відповідача-4 зазначає, що позивач при викладенні міркувань про підстави скасування рішень нотаріусів не встановив зв`язку між наведеними формулюваннями та конкретними положеннями законодавства про державну реєстрацію, а також не описав, яким чином так звані «обхід закону», «надання документів, що не відповідають вимогам законодавства» та «неправомірне набуття майна у власність» стосуються дій відповідача-4, який у зазначених відносинах виступає державним реєстратором та діє виключно на підставі, у межах і у спосіб, що передбачений законодавством.

В обґрунтування позову позивач неодноразово зазначає про нібито незаконне заволодіння земельною ділянкою та самочинне будівництво на ній гаража, щодо якого відповідачем-5 проводилася реєстрація прав, у зв`язку з чим рішення відповідача-4 про реєстрацію прав нібито є незаконним та підлягає скасуванню.

Водночас, відповідач-4 у своїх діях керувався чинним законодавством у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та не має відношення до стверджуваного позивачем заволодіння земельними ділянками та самочинного будівництва.

Таким чином, позивач всупереч положенням ст. 81 ЦПК України не довів з посиланнями на конкретні норми законодавства та належні докази, у чому саме полягала стверджувана неправомірність, незаконність чи протиправність дій відповідача-4, які саме порушення яких норм законодавства були допущені відповідачем-4 та якими є нормативні та фактичні підстави для скасування рішення відповідача-4 про реєстрацію прав.

З огляду на наведене, представник відповідача стверджує, що вимоги позивача є незаконними, необґрунтованими та безпідставними, не підтверджені належними доказами, у зв`язку з чим він просить відмовити у їх задоволенні.

31.10.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву від ТОВ «КУРСОР-АВТО» (відповідача-5), у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, вказуючи на наступне.

Щодо державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 .

Відповідно до наданої позивачем інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на гараж, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , було зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. на підставі:

- технічного паспорту, серія та номер 01965/1, виданого 04.07.2018, видавник: ТОВ «ПРОЕКТТЕХСЕРВІСУД»;

- інформаційної довідки, серія та номер: ГЖ-2018 №2354, виданої 26.06.2018, видавник: КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації»;

- довідки, серія та номер 12, виданої 25.06.2018, видавник: ГАК «Вікторія»;

- довідки, серія та номер 13, виданої 25.06.2018, видавник: ГАК «Вікторія».

Згідно з п.8 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 28.06.1991 «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов`язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів» у справах про право на пай і на гараж судам належить виходити з того, що член ГБК, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому в користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчиняти відносно нього інші угоди, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію» член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.

У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Відповідно до довідок ГАК «Вікторія» №12 та №13 від 25.06.2018 станом на 2015 рік ОСОБА_1 сума паю в розмірі 1500 грн. сплачена гаражному кооперативу в повному обсязі.

Таким чином, ОСОБА_1 , як член автогаражного кооперативу «Вікторія», яким пай внесено повністю, зареєстрував право власності на гараж у відповідності до вимог діючого законодавства.

При цьому надані ОСОБА_1 для державної реєстрації права власності довідки ГАК «Вікторія» про його членство в кооперативі та внесення ним пайового внеску в повному обсязі є такими, що відповідають вимогам п. 81 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Порядок).

Щодо державної реєстрації права власності на гараж за ОСОБА_2 та ТОВ «КУРСОР-АВТО» відповідач-5 зазначає наступне.

Відповідно до п.7 Порядку №1127 для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.

Згідно з п.14 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються:

1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.

3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою);

4) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності) .

Справжність підписів на акті приймання-передачі майна або іншому документі, що підтверджує факт передачі такого майна, засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до наданої позивачем інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на спірний гараж було зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Р.О.:

- за ОСОБА_2 - на підставі договору купівлі-продажу гаражу, серія та номер 1248, виданого 07.04.2021, видавник Падалка Р.О. ;

- за ТОВ «КУРСОР-АВТО» - на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна в рахунок внеску до статутного капіталу ТОВ «КУРСОР-АВТО», серія та номер 2594, 2595, виданого 02.07.2021, видавник Падалка Р.О .

При цьому, зважаючи на те, що право власності на гараж вже було зареєстроване в Державному реєстрі прав за фізичною особою ОСОБА_1 та не перебувало у спільній власності, інших документів для реєстрації права власності ОСОБА_2 та в подальшому ТОВ «КУРСОР-АВТО», ніж ті, що були надані державному реєстратору, на вказаний гараж не вимагалося.

Таким чином, жодних порушень при державній реєстрації права власності ТОВ «КУРСОР- АВТО» на гараж, що розташований в гаражному автокооперативі «Вікторія» на АДРЕСА_1 , допущено не було.

ТОВ «КУРСОР-АВТО» є правомірним володільцем та законним набувачем прав на зазначений гараж, у зв`язку з чим доводи позивача про незаконну реєстрацію прав власності на гараж за ним є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо самочинного будівництва, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан відповідач-5 зазначив таке.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань гаражний автокооператив «Вікторія» було створено 04.06.1997.

Діяльність кооперативів у ті часи регулювалась Законом СРСР №8998-11 від 26.05.1988 «Про кооперацію в СРСР».

Відповідно до статті 11 вказаного Закону кооператив організовується за бажанням громадян виключно на добровільних засадах.

У разі, коли для діяльності кооперативу потрібні ділянка землі чи інші природні ресурси, для його реєстрації необхідна згода на їх надання відповідного державного органу, землевласника, землекористувача або первинного користувача іншими природними ресурсами.

Отже, зазначає відповідач, реєстрація гаражного автокооперативу «Вікторія» на АДРЕСА_1 без надання згоди відповідного державного органу на надання земельної ділянки для забезпечення діяльності кооперативу за вказаною адресою була б неможливою, а за відсутності доказів на підтвердження протилежного, законність користування гаражним кооперативом «Вікторія» земельною ділянкою №91:066:0005 (що між іншим підтверджується витягом з бази даних міського земельного кадастру) на момент будівництва гаражів є безспірним фактом.

Таким чином, зважаючи на те, що реєстрація гаражного автокооперативу «Вікторія» могла мати місце лише за умови надання згоди відповідного державного органу, землевласника або землекористувача на користування земельною ділянкою за адресою реєстрації кооперативу ( АДРЕСА_1 ), а доказів на підтвердження протилежного позивачем не надано, а також беручи до уваги, що спорудження та експлуатація гаражів є основним напрямком діяльності гаражного кооперативу та безпосередньою підставою його створення, будівництво гаража № НОМЕР_1 в ряду № НОМЕР_2 в гаражному автокооперативі «Вікторія» перебувало в межах правового поля того часу, не є самочинним будівництвом та не підлягає знесенню з підстав, вказаних позивачем у позовній заяві.

Крім того, відповідач-5 вказує на пропуск позивачем строку позовної давності, стверджуючи, що про розташування гаражів на спірній земельні ділянці Київській міській раді достовірно було відомо принаймні з 2013 року, оскільки 23.10.2013 нею приймалося відповідне рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки для обслуговування та експлуатації гаражів та автостоянки.

15.11.2022 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. (відповідач-2) подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на наступне.

Як вбачається з позовної заяви, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачем було встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42538520 від 14.08.2018 , яким за ОСОБА_1 зареєстровано приватну власність на об`єкт нерухомого майна на вулиці АДРЕСА_1 , а саме гараж № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 .

Разом із цим, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Чорноног Л.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42538520 від 14.08.2018 на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1621927480000, за ОСОБА_1 .

Таким чином, наявна суперечність між зареєстрованим правом та заявленими позовними вимогами, оскільки оскаржуваним рішенням зареєстровано право на об`єкт нерухомого майна, гараж № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 , загальною площею 28,8 кв. м, розташований в гаражному автокооперативі «Вікторія», АДРЕСА_1 , тоді як позивач просить скасувати рішення на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005 за адресою АДРЕСА_1 .

Зазначене рішення №42538520, прийняте 14.08.2018, стосується тільки права власності на окремо визначений об`єкт нерухомого майна - гараж, не містить відомостей про земельну ділянку 91:066:0005, та не може бути скасовано з наступних підстав.

В цій справі позивач помилково визначає поняття «предмет та підстави позову», звертаючись до суду за захистом своїх прав та інтересів на земельну ділянку 91:066:0005, та намагається скасувати право власності на гараж № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 , не обґрунтовуючи при цьому, яким чином власником гаража було порушено його право на земельну ділянку.

В обґрунтування своїх вимог позивач, виступаючи єдиним розпорядником земель комунальної власності міста Києва, стверджує, що жодних рішень щодо передачі земельної ділянки під будівництво ОСОБА_1 та іншим особам у власність чи користування не приймалося, а тому позивач вважає, що ОСОБА_1 нібито здійснив самочинне будівництво об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності територіальній громаді м. Києва та на підставі неналежних документів здійснив реєстрацію самочинно збудованого нерухомого майна.

Як вбачається з позовної заяви, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відповідно до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради №16/890 від 25.09.2003, проведено обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 (обліковий код земельної ділянки 91:066:0005), за результатами якого встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розташовані індивідуальні збірно-роздрібні та цегляні гаражі гаражного кооперативу «Вікторія» у загальній кількості 327 одиниць, двоповерхова будівля мийки автомобілів та будівля охорони, про що складено акт обстеження №20-0050-07 від 31.01.2020.

З наведених фактів позивач зробив висновок про нібито намагання ОСОБА_1 та інших осіб в незаконний спосіб заволодіти землями комунальної власності, які належать територіальній громаді міста Києва, та в його діях начебто наявні ознаки самовільного зайняття земельної ділянки.

Тобто, за твердженнями позивача, ОСОБА_1 в незаконний спосіб вирішив збудувати собі гараж, площею 28,8 кв. м, при цьому саме він одноособово самовільно зайняв земельну ділянку площею 1,4548 га, незважаючи на те, що обстеженням на цій ділянці виявлено ще 327 гаражів у складі гаражного кооперативу «Вікторія», саме власник гаража № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 (та усі наступні власники цього гаражного боксу) є відповідачем/відповідачами по справі про звільнення самовільно зайнятої ділянки та приведення у придатний стан.

Цілком очевидно, що власник окремого гаражного боксу (як і усі наступні власники цього гаражного боксу) є суб`єктом прав тільки на окремий гаражний бокс.

Таким чином, позивачем в цій справі обрано неналежного відповідача, адже відповідач-1 ОСОБА_1 , перебуваючи у складі членів гаражного автокооперативу «Вікторія», на законних підставах здійснював користування окремим, належним йому гаражем № НОМЕР_1 в ряду НОМЕР_2 , він не може відповідати за цим позовом за порушене право на земельну ділянку, яка була виділена в користування не йому особисто, а юридичній особі - автокооперативу «Вікторія».

Крім того, відповідач-2 зазначає, що твердження позивача про те, що жодних рішень щодо передачі земельної ділянки під будівництво ОСОБА_1 та іншим особам у власність чи користування не приймалося, не відповідає дійсності та є таким, що вводить суд в оману.

По перше, рішення про передачу земельної ділянки під будівництво не могло бути прийняте на користь ОСОБА_1 , оскільки останній виступає не як самостійний суб`єкт, а як член гаражного автокооперативу «Вікторія. Відповідно, будь-які рішення про виділення (передачу) земельної ділянки під будівництво/обслуговування гаражів не могли бути видані персонально ОСОБА_1 , а видавалися гаражному автокооперативу «Вікторія», членом якого є відповідач-1.

По друге, рішення щодо передачі земельної ділянки під будівництво іншим особам видавалось, всупереч твердженням позивача.

Так, у поданих для реєстрації прав документів є посилання на рішення Київської міської ради №342/9830 від 23.10.2013 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражному автокооперативу «Вікторія» на АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки, орієнтовною площею 1,45 га», що спростовує доводи позивача про незаконне заволодіння зазначеною земельною ділянкою.

Щодо позовних вимог про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42538520 від 14.08.2018 відповідач-2 зазначає, що такі вимоги є необґрунтованими, оскільки позивач не наводить відповідних доводів та обґрунтувань, яким чином дії приватного нотаріуса Чорноног Л.В., вчинені нею під час прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на гараж, порушують права позивача, та не вказує які саме права позивача порушено в результаті прийняття нотаріусом такого рішення.

Реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.08.2.2018 здійснювалась приватним нотаріусом Чорноног Л.В. на підставі поданих заявником ОСОБА_1 документів, якими були:

- технічний паспорт, серія та номер 01965/1, виданий 04.07.2018, видавник: ТОВ «ПРОЕКТТЕХСЕРВІСУД»;

- інформаційна довідка, серія та номер: ГЖ-2018 №2354, видана 26.06.2018, видавник: КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації»;

- довідка, серія та номер 12, видана 25.06.2018, видавник: ГАК «Вікторія»;

- довідка, серія та номер 13, видана 25.06.2018, видавник: ГАК «Вікторія».

Вказане повністю узгоджується з нормами чинного законодавства, які регулюють порядок здійснення реєстраційних дій щодо нерухомого майна.

Так, відповідно до п. 81 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок) для державної реєстрації права власності на окремо розташоване індивідуально визначене нерухоме майно (дача, гараж тощо), будівництво яких здійснювалося у результаті діяльності дачного, гаражного чи іншого кооперативу, крім документів, передбачених пунктами 41 і 42 цього Порядку, також подається довідка відповідного кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

Аналіз п. 81 свідчить про те, що цей пункт об`єднує різні об`єкти індивідуально визначеного майна, в тому числі, але не виключно, дачу, гараж тощо.

Відповідно до п. 42 Порядку для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1)технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна.

Пункт 42 Порядку регулює порядок державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р.

При цьому, пункт 81 Порядку регулює порядок державної реєстрації права власності в цілому на окремо розташоване індивідуально визначене нерухоме майно, будівництво якого здійснювалося у результаті діяльності дачного, гаражного чи іншого кооперативу, серед яких є новозбудовані об`єкти нерухомого майна (п. 41), індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них (п. 42), а також гаражі.

Отже, пунктом 42 Порядку не вимагається надання державному реєстратору (при здійсненні державної реєстрації права власності на гараж як на окремо розташоване індивідуально визначене нерухоме майно, будівництво якого здійснювалося у результаті діяльності гаражного кооперативу) документів на підтвердження права власності чи користування земельною ділянкою чи документів про введення в експлуатацію таких об`єктів.

Аналіз зазначених вище положень Порядку дає підстави стверджувати, що п. 81 встановлює лише обов`язкову необхідність надання для державної реєстрації права власності на гараж довідки відповідного кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

Таким чином, надана для державної реєстрації права власності довідка ГАК «Вікторія» про членство ОСОБА_1 в кооперативі та внесення ним пайового внеску в повному обсязі є такими, що відповідають вимогам п. 81 Порядку.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем-2 пункту 3 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідач-2 зазначила, що обов`язковість такого запита зумовлена лише у випадках відсутності інформації, необхідної для державної реєстрації прав. Тобто, якщо з поданих для реєстрації документів та за даними державних реєстрів достатньо інформації для державної реєстрації прав, відповідно, немає необхідності робити такий запит.

Оскільки в рамках оскаржуваної реєстраційної дії підставою для реєстрації була, у тому числі, довідка БТІ, серія та номер: ГЖ-2018 №2354, видана 26.06.2018, видавник: КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про відсутність державної реєстрації права власності на гараж, вказана обставина підтверджувала факт відсутності суперечностей заявлених прав, у тому числі третіх осіб, тому твердження позивача про відсутність інформаційної довідки з БТІ не відповідає дійсності.

Відповідач-2 також стверджує, що позивачем не надано жодного достовірного, належного та допустимого доказу на підтвердження того, що нею було порушено п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та не було зроблено відповідний запит до БТІ, а отже, твердження позивача про зазначене є необґрунтованими та недоведеними.

На підтвердження протилежного приватний нотаріус Чорноног Л.В. також зазначила, що на виконання п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нею було зроблено відповідний запит та отримано довідку, серія та номер: ГЖ-2018 №2354, видану 26.06.2018, видавник: КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про відсутність державної реєстрації права власності на гараж.

Таким чином, для реєстрації права власності на спірний гараж за ОСОБА_1 державному реєстратору було надано повний пакет документів, передбачений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та вчинено всі необхідні дії, передбачені цим Порядком, у зв`язку з чим доводи позивача про допущення відповідачем-2 порушень вищевказаних нормативних актів під час державної реєстрації права власності (з відкриттям розділу) на гараж за ОСОБА_1 є такими, що не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

Відповідач-2 також зазначає про безпідставність доводів позивача щодо самочинного будівництва спірного гаража, вказуючи на те, що саме по собі фактичне користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 24.07.2019 у справі №910/10932/17.

Доводи позивача про те, що ним ніколи не приймалося жодних рішень про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розміщення автогаражного кооперативу «Вікторія» позивач вважає оманливими та такими, що не підтверджуються належними доказами по справі.

Так, позивач в обґрунтування факту самочинного будівництва гаража посилається на лист Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), яким підтверджується, що Департамент у відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не видавав та не реєстрував жодних дозвільних документів на виконання підготовчих, будівельних робіт та документів, що засвідчують готовність до експлуатації об`єктів будівництва (гаражних боксів) за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом із цим, стаття 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності 12.03.2011, визначає порядок прийняття в експлуатацію, після набрання ним чинності, закінчених будівництвом об`єктів та містить заборону на експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, за час його дії.

Питання щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів було вперше врегульовано постановою Кабінету Міністрів України №449 від 05.08.1992. Однак ця постанова стосувалася лише об`єктів державного замовлення. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не включених до державного замовлення, мав визначатися Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Міністерством інвестицій і будівництва.

Таким чином, посилання позивача на лист Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) як на доказ підтвердження самочинного будівництва спірного гаража є безпідставним, оскільки будівництво гаража в 1990 році мало місце задовго до прийняття нормативних актів, що регулювали питання щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Спірний гараж був побудований господарчим способом та введений в експлуатацію у 1990 році, що підтверджується довідкою ГАК «Вікторія» №12 від 25.06.2018.

Довідка також містить посилання на рішення Київської міської ради №342/9830 від 23.10.2013 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражному автокооперативу «Вікторія» на АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки.

Таким чином, державна реєстрація права власності на спірний гараж за ОСОБА_1 здійснена нотаріусом у повній відповідності до законодавства, а оспорюване рішення віповідача-2 №42538520 від 14.08.2018 є таким, що не підлягає скасуванню.

Окремо відповідач-2 звертає увагу на пропуск позивачем строку позовної давності, вказуючи на те, що оскаржувана дія відбулася 14.08.2018, тобто більше ніж чотири роки до того, як позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у встановлений судом строк відзиви на позовну заяву не подали.

Ухвалою суду від 17.11.2022 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів по справі та витребувано у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) копію реєстраційної справи щодо спірного об`єкта нерухомого майна.

Цією ж ухвалою судом залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Гаражний кооператив «Вікторія».

18.04.2023 представник відповідача-5 надала до суду додаткові письмові пояснення, у яких вказала на безпідставність доводів позивача, посилаючись на відповідні правові позиції Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.

Ухвалою суду від 09.08.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

15.01.2024 представником відповідача-5 було подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом та постановлення ним рішення у справі №758/27/21.

З огляду на те, що в подальшому таке клопотання представником відповідача-5 підтримано не було, а 14.05.2024 Верховним Судом прийнято постанову у справі №758/38/21, за аналогічними позовними вимогами Київської міської ради, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі до розгляду справи №758/27/21, у зв`язку з чим при ухваленні даного судового рішення постановив у задоволенні вказаного клопотання представника відповідача-5 відмовити.

21.06.204 до суду надійшло клопотання від представника відповідача-5, у якому вона просить, із урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові по справі №758/38/21, відмовити в задоволенні позовних вимог Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. та Падалки Р.О., а провадження в частині позовних вимог Київської міської ради до ТОВ «КУРСОР-АВТО» закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

30.09.2024 представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

З огляду на наведене, із урахуванням наявних в матеріалах справи письмових заяв по суті справі, поданих представниками сторін, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Згідно з ч. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 31.01.2020 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у відповідності до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради №16/890 від 25.09.2003, було проведено обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 (обліковий код земельної ділянки: 91:066:0005), за результатами якого встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розташовані індивідуальні збірно-розбірні та цегляні гаражі гаражного автокооперативу «Вікторія» у загальній кількості 327 одиниць, двоповерхова будівля мийки автомобілів та будівля охорони, про що складено акт обстеження №20-0050-07.

Зокрема, було встановлено, що на вказаній території, у ряді № НОМЕР_2 , знаходиться гараж № НОМЕР_1 , місце розташування якого відповідає об`єкту нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1621927480000.

З інформації, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, позивачем було встановлено, що 14.08.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Ларисою Віталіївною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42538520, яким за ОСОБА_1 зареєстровано приватну власність на об`єкт нерухомого майна на АДРЕСА_1 , а саме гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 .

В подальшому, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Романом Олеговичем прийнято два рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі яких право власності на вказаний гараж перейшло до інших осіб, а саме:

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №57502844 від 07.04.2021, яким право приватної власності на зазначений об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_2 ;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №59137466 від 07.07.2021, яким право власності на це ж майно зареєстровано за ТОВ «КУРСОР-АВТО».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що будівництво вищезазначеного гаража та подальша реєстрація права власності на нього за відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а відтак - за ТОВ «КУРСОР-АВТО» відбулися незаконно, оскільки Київська міська рада, яка є єдиним розпорядником земель комунальної власності міста Києва, жодних рішень щодо передачі вказаної земельної ділянки під будівництво жодному із відповідачів чи будь-яким іншим особам не приймала.

Крім того, вказані факти, на думку позивача, свідчать про намагання в незаконний спосіб заволодіти землями комунальної власності, які належать територіальній громаді міста Києва згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

Заперечуючи проти позову, відповідачі у даній справі вказують на безпідставність та необґрунтованість доводів позивача, наведених в обґрунтування позовних вимог, а також зазначають про пропуск позивачем строку позовної давності.

Вирішуючи обґрунтованість доводів та заперечень сторін, наведених ними в обґрунтування їхніх вимог та заперечень, судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 140 Конституції України передбачено, шо місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно зі статтею 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Правовідносини, пов`язані з використанням землі, становлять суспільний інтерес.

Згідно з частиною першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 123 ЗК України врегульовано порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та вказано, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі рішення зазначених органів.

Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Частиною першою та четвертою статті 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Як встановлено судом, 03.10.1985 виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів було прийняте рішення №985 «Про будівництво в ХІІ п`ятилітці зблокованих, одно-двоповерхових кооперативних гаражів та відкритих стоянок для транспортних засобів, належних громадянам, на замовлення Київської міської ради добровільного товариства «Автолюбитель УРСР» у відповідності з рішенням виконкому міськради №516 від 17.08.1985 «Про заходи щодо розвитку послуг з ремонту будинків, будівництву споруд для садівничих товариств, гаражів та інших будов за замовленням населення у 1986-1990 роках і в період до 2000 року», згідно з яким планувалося будівництво НОМЕР_4 гаражів.

На підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів №316 від 31.03.1988 «Про будівництво зблокованих, одно-двоповерхових кооперативних гаражів та відкритих стоянок для транспортних засобів, належних громадянам» було прийнято рішення про збільшення кількості місць на автостоянці по АДРЕСА_1 до 500 місць.

З пункту 4.2. рішення №316 від 31.03.1988 вбачається, що виконавчим органом місцевої ради було вирішено зобов`язати забудовника межі земельних ділянок, які відводяться цим рішенням, визначити в ГоловАПУ виконкому міськради після погодження та затвердження в установленому порядку проектної документації.

Судом також встановлено, що по АДРЕСА_1 знаходиться гаражний автокооператив « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який створено 04.06.1997, що підтверджується інформацією із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Спірний гараж № НОМЕР_1 у ряді АДРЕСА_2 побудовано господарчим способом та введено в експлуатацію у 1990 році, що вбачається із довідки Гаражного автокооперативу «Вікторія» №12 від 25.06.2018.

Згідно з розпорядженням Київського міського голови №969-г від 03.08.2001 «Про погодження місць розташування об`єктів» гаражному автокооперативу «Вікторія» було погоджено місце розташування автостоянки на АДРЕСА_1 , на землях міської забудови орієнтовною площею 1,045 га, за умови виконання п. 10.1. цього розпорядження.

На підставі рішення Київської міської ради № 342/9830 від 23.10.2013 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражному автокооперативу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки» Гаражному кооперативу «Вікторія» було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 орієнтовною площею 1,45 га в короткострокову оренду на 5 років для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки згідно з планом-схемою. Як вбачається з плану-схеми, обліковий код такої земельної ділянки: 91:066:005к.

На даний час процес оформлення вказаної земельної ділянки не завершений.

Із доданої до позовної заяви Інформаційної довідки №305325621 від 19.07.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається наступне.

14.08.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: №42538520 від 14.08.2018 17:58:43, згідно з яким право власності на гараж загальною площею 28,8 кв.м, за адресою об?єкта: м. Київ, «Вікторія» гаражний автокооператив (Подільський р-н), гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , було зареєстровано за ОСОБА_1 .

Підставою для реєстрації права власності зазначено:

- технічний паспорт, серія та номер 01965/1, виданий 04.07.2018, видавник: ТОВ «ПРОЕКТТЕХСЕРВІСУД»;

- інформаційна довідка, серія та номер: ГЖ-2018 №2354, видана 26.06.2018, видавник: КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації»;

- довідка, серія та номер: 12, видана 25.06.2018, видавник: ГАК «Вікторія»;

- довідка, серія та номер: 13, виданої 25.06.2018, видавник: ГАК «Вікторія».

07.04.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Р.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: №57502844 від 07.04.2021 12:27:01, згідно з яким право приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_2 .

Підставою для державної реєстрації у Реєстрі зазначено:

- договір купівлі-продажу, гаражу, серія та номер: 1248, виданий 07.04.2021, видавник: Падалка Р.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

07.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Р.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: №59137466 від 07.07.2021 10:14:52, згідно з яким право приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ТОВ «КУРСОР-АВТО».

Підставою для державної реєстрації у Реєстрі зазначено:

- акт приймання-передачі нерухомого майна в рахунок внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРСОР-АВТО» (код ЄДРПОУ 25641148), серія та номер: 2594, 2595, виданий 02.07.2021, видавник: Падалка Р.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Ці ж обставини підтверджуються матеріалами реєстраційної справи щодо спірного об`єкта нерухомого майна (реєстраційна справа №1621927480000), копії яких було надано до суду Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Із матеріалів вказаної реєстраційної справи встановлено також наступне.

Зі змісту довідки Гаражного автокооперативу «Вікторія» №12 від 25.06.2018 вбачається, що гараж № НОМЕР_1 в ряду № НОМЕР_2 побудований господарчим способом та введений в експлуатацію у 1990 році. Сума паю в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. станом на 2015 рік сплачена в повному обсязі. Довідка видана ОСОБА_1 для оформлення права власності на вищевказаний гараж.

У цій же довідці зазначено, що рішенням Київської міської ради №342/9830 від 23.10.2013 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражному автокооперативу «Вікторія» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою на АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 1,45 га для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки.

Як вбачається із довідки Гаражного автокооперативу «Вікторія» №13 від 25.06.2018 , згідно витягу з технічної документації земельна ділянка, на якій розташований автокооператив « Вікторія », зареєстрована в Головному Управлінні земельними ресурсами під кадастровим номером 8000000000:91:066:0005, площа земельної ділянки складає 14 548 кв.м.

Інформаційною довідкою Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» ГЖ-2018 №2354, виданою 26.06.2018, підтверджується, що згідно з даними реєстрових книг Бюро, гараж № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 , в ГАК «Вікторія» про АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрований.

На підставі договору купівлі-продажу гаражу від 07.04.2021, укладеного між ОСОБА_1 , як продавцем, та ОСОБА_2 , як покупцем, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Р.О. та зареєстрований в реєстрі за №1248, гараж під номером НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 в гаражному автокооперативі «Вікторія» (Подільський район), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перейшов у власність ОСОБА_2 .

На підставі акту приймання-передачі нерухомого майна в рахунок внеску до статутного капіталу ТОВ «КУРСОР-АВТО» від 02.07.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Р.О. за реєстровим №2594, 2595, гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 був переданий ОСОБА_2 , як одноосібним власником ТОВ «КУРСОР-АВТО», в рахунок його внеску до статутного капіталу цього товариства на підставі рішення №1/02-07 від 02.07.2021.

Як встановлено судом, спір виник у правовідносинах щодо захисту прав Київської міської ради на земельну ділянку комунальної власності від порушення відповідачами при здійсненні ними, на думку позивача, самочинного будівництва гаража.

Щодо позовних вимог Київської міської ради, пред`явлених до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Київська міська рада, вважаючи, що ОСОБА_1 , а відтак ОСОБА_2 незаконно зареєстрували за собою право власності на гараж на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності, оскільки рада жодних рішень щодо передачі спірної земельної ділянки під будівництво жодному із відповідачів у власність чи користування не приймала, просить суд скасувати рішення приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. та Падалки Р.О. про реєстрацію права власності на спірний гараж за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового інтересу.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною другою статті 376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

У разі, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

У категорії справ, за обставинами яких певна особа неправомірно зареєструвала право власності на самочинно побудоване майно, неналежною є як вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності, так і вимога про припинення права власності.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 у справі №916/1174/22 (провадження №12-39гс23).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Згідно статті 51 ЦПК України належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Як встановлено судом, на час розгляду даної справи власником спірного гаража є ТОВ «КУРСОР-АВТО».

Разом із цим, позовні вимоги позивачем пред`явлено як до ТОВ «КУРСОР-АВТО», так і до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які були попередніми власниками спірного об`єкта нерухомого майна.

Ураховуючи наведене, з огляду на те, що ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки щодо усунення перешкод у користуванні нею з урахуванням обставин справи є вимога про знесення самочинного будівництва, суд вважає, що належним відповідачем за такою вимогою є власник відповідної забудови, яким на час розгляду даної справи є ТОВ «КУРСОР-АВТО», а не ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 .

На підставі викладеного суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Київської міської ради до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як таких, що пред`явлені до неналежних відповідачів.

Із цієї ж підстави суд відмовляє у задоволенні позовних Київської міської ради, пред`явлених до приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. та Падалки Р.О. , з огляду на наступне.

Позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. №42538520 від 14.08.2018 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р.О. №57502844 від 07.04.2021 та №59137085 від 07.07.2021, вважаючи вказаних нотаріусів належними відповідачами за такими вимогами.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 3 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 07.07.2021 у справі № 369/14294/17, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічна позиція наведена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (пункт 41), від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц (пункт 49), від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц (пункт 50), від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30.01.2019 у справі №552/6381/17 (пункт 38), від 13.03.2019 у справі №757/39920/15-ц (пункт 31), від 27.03.2019 у справі №520/17304/15-ц (пункт 63)).

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 (пункт 36)).

Ураховуючи наведені положення законодавства та судової практики, суд вважає, що зміст і характер правовідносин між учасниками даної справи, який був встановлений судом, підтверджують, що спір у позивача виник із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «КУРСОР-АВТО» щодо правомірності реєстрації за ними права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1621927480000, та подальшої наявності у зв`язку з цим підстав для звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки за вказаною адресою.

Водночас, як встановлено судом, вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень позивачем пред`явлено до приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. та Падалки Р.О., з огляду на те, що саме вони приймали такі рішення, які, на думку позивача, є неправомірними.

Суд враховує, що фізична особа, яка досягла повноліття, у цивільному процесі може бути стороною саме як така особа, а не як нотаріус, державний реєстратор тощо.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не може бути звернена до приватних нотаріусів, яких позивач визначив відповідачами.

Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (пункт 40), від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц (пункт 50), від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30.01.2019 справі №552/6381/17 (пункт 39)).

За таких обставин позовні вимоги Київської міської ради до приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. та Падалки Р.О. про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень задоволенню не підлягають у зв`язку з тим, що позов у цій частині пред`явлено до неналежних відповідачів.

Із урахуванням вищевказаного висновку суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, наявні у справі заяви відповідачів про застосування строків позовної давності у даній справі не вирішуються.

Щодо позовних вимог Київської міської ради, пред`явлених до ТОВ «Курсор-Авто», суд зазначає таке.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, передбачені статтею 20 ГПК України.

Згідно з пунктами 1, 6, 15 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Як встановлено судом, спір у даній справі стосується, у тому числі, визнання протиправним і скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Р.О. про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 ), розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1621927480000, за ТОВ «КУРСОР-АВТО», а також зобов`язання Товариства звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.

Спір у цій справі є спором про стверджувальне порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичної особи, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, державної реєстрації такого права.

Отже, з огляду на суб`єктний склад, сторін справа в частині позовних вимог Київської міської ради до ТОВ «КУРСОР-АВТО» віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

Подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12.06.2023 у справі №676/7428/19.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що провадження у справі за позовом Київської міської ради до ТОВ «КУРСОР-АВТО» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Усі наведені вище висновки суду узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.05.2024 у справі №758/38/21.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 23, 81, 89, 247, 258, 259, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариси Віталіївни, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Романа Олеговича про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення у придатний для використання стан відмовити.

Провадження у справі за позовом Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРСОР-АВТО» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення у придатний для використання стан закрити.

Роз`яснити Київській міській раді, що розгляд справи за позовом Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРСОР-АВТО» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення у придатний для використання стан віднесено до господарської юрисдикції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повне найменування сторін та третіх осіб по справі:

позивач:

- Київська міська рада, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141;

відповідачі:

- ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариса Віталіївна, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ольжича, 7, прим. 1, 2, 3, 4 літ. А;

- ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалка Роман Олегович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52, А, оф. 728;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «КУРСОР-АВТО», місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 2, літ. А, код ЄДРПОУ 25641148;

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору:

- Гаражний кооператив «Вікторія», місцезнаходження: м. Київ, проспект Правди, 39, код ЄДРПОУ 24927279.

Повний текст рішення складено 10.10.2024.

Суддя О. О. Ковбасюк