Ухвала

від 08.01.2025 по справі 199/204/25

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/204/25

(2-з/199/13/25)

У Х В А Л А

про забезпечення позову

08 січня 2025 року м. Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Кошля А.О., розглянувши заяву заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури про забезпечення позову поданого заступником керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Нива» про конфіскацію земельної ділянки , -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Нива» про конфіскацію земельної ділянки. Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 будучи громадянином рф та на підставі розпорядження голови Нікольської РДА Донецької області № 232 від 27.07.2016 року набувши право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення колишнього КСП «Нива» площею 8,3575га., в порушення вимог ЗК України не відчужила її протягом року після набуття права власності.

Разом з позовом, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1421785000:05:000:1154 площею 8,3575 га, яка знаходиться на території територіальної громади Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 984580014217), власником якої є громадянка рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборонивши останній розпоряджатись цією земельною ділянкою, змінювати її цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ та об`єднання.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що така заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та шляхом заборони вчиняти певні дії.

Як роз`яснено в пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне забезпечити позов шляхом арешту та заборони вчиняти дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1421785000:05:000:1154 площею 8,3575 га, яка знаходиться на території територіальної громади Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 984580014217), власником якої є громадянка рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), оскільки у випадку вчинення відповідних дій існує ризик виникнення труднощів щодо виконання рішення суду в разі задоволення позову стосовно цього майна.

Зазначений вид забезпечення позову відповідає вимогам ст.150 ЦПК України, є співмірним із заявленими позовними вимогами та гарантує виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Оскільки згідно із п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, накладення арешту на спірне майно не порушує прав володіння та користування вказаним майном і такий захід забезпечення підлягає скасуванню у разі відмови позивачу в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.149-153,260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1421785000:05:000:1154 площею 8,3575 га, яка знаходиться на території територіальної громади Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 984580014217), власником якої є громадянка рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) розпоряджатись земельною ділянкою сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1421785000:05:000:1154, площею 8,3575 га, змінювати її цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ та об`єднання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя А.О. Кошля

08.01.2025