Постанова

від 08.01.2025 по справі 922/4095/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/4095/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А.,

без виклику сторін в порядку спрощеного письмового провадження;

розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (вх. №2817 Х),

на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.11.2024 (повний текст судового рішення складений та підписаний 21.11.2024, суддя Ольшанченко В.І.)

у справі №922/4095/24

за позовом Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Слобожанське,

до Мироненка Романа Олександровича, Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Слобожанське,

про розірвання договору, зобов`язання звільнити та повернути майно, стягнення 177098,32 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2024 у справі №922/4095/24 повернуто Слобожанській селищній раді Чугуївського району Харківської області позовну заяву та додані до неї документи.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що позивачем не було усунуто недоліки, визначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, що є підставою для повернення позовної заяви на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 21.11.2024 у справі №922/4095/24 та передати на розгляд суду першої інстанції; судові витрати в розмірі 3028,00 грн. за подачу апеляційної скарги просить покласти на відповідача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та безпідставно повернуто позовну заяву позивача, яка подана останнім у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2024 для розгляду справи № 922/4095/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2024 у справі №922/4095/24 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4095/24; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Слобожанської Селищної ради Чугуївського району Харківської області (вх. № 2817Х) на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.11.2024 у справі № 922/4095/24 до надходження матеріалів справи.

05.12.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/4095/24.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі №922/4095/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (вх. № 2817 Х) на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.11.2024 у справі № 922/4095/24; встановлено учасникам справи строк до 24.12.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження; розпочато розгляд справи з 25.12.2024 без повідомлення учасників справи.

10.12.2024 до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява, в якій він зазначив про те, що підтримує вимоги поданої ним апеляційної скарги та просить повідомити в подальшому про результат розгляду справи.

Будь-яких інших заяв, клопотань до матеріалів справи не надходило.

Учасники справи про розгляд справи були належним чином повідомлені, про що свідчать інформація про доставку документів позивачу засобами модуля "Електронний суд", а також повернуте поштове відправлення, направлене судом відповідачу за наявною адресою, з причин відсутності адресата.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 19.11.2024 Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області (позивач) через систему «Електронний суд» надала господарському суду Харківської області позовну заяву до Мироненка Романа Олександровича (відповідач), в якій просила суд:

1) розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Комсомольської селищної ради №74 укладений 01.10.2019 між Комсомольською (наразі Слобожанською) селищною радою Зміївського (наразі Чугуївського) району Харківської області та фізичною особою-підприємцем Мироненко Романом Олександровичем;

2) зобов`язати Мироненка Романа Олександровича звільнити та повернути Слобожанській селищній раді Чугуївського району Харківської області вбудовані нежитлові приміщення 1 - 7 пл. 21,2 кв м, частину приміщень загального користування 1 - 1 пл. 0,95 кв м, 1 - 2 пл. 2,2 кв м, 1 - 5 1,2 кв м, 1 - 6 пл. 1,9 кв м, загальною площею 27,45 кв м, що розташовані на 1-му поверсі 5-ти поверхового житлового будинку з малометражними квартирами літ. "А-5", за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Слобожанське, вул. С. Закори, буд. 32, протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили;

3) стягнути з Мироненка Романа Олександровича 90219,37 грн заборгованості, 86878,95 грн пені та судовий збір в сумі 9084,00 грн.

Позов обґрунтовано невиконанням зобов`язань за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Комсомольської селищної ради №74 від 01.10.2019 щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів.

Зазначена позовна заява підписана Діхтярем Д.М.

За текстом позовної заяви вбачається, що позивачем визначена ціна позову (177098,32грн), розрахунок суми позову (заборгованість перед Слобожанською селищною радою + заборгованість перед КП «Комунальник» + пеня): 17855,14 + 72364,23 + 86878,95 = 177098,32грн), попередній розрахунок судових витрат, які позивач поніс або очікує понести (судовий збір в сумі 9 084грн як 3028,00грн за 1 майнову вимогу та 6056 за 2 немайнові вимоги), вказано про наявність оригіналів поданих доказів та можливість їх надати в судовому засіданні, зазначено про звернення до суду з аналогічною позовною заявою, яка вже повернута позивачу на підставі ухвали суду від 04.09.2024 у справі №922/3066/24.

До вказаної позовної заяви позивачем були додані наступні документи:

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що керівником позивача (головою Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області) є Діхтяр Д.М.;

- платіжна інструкція від 18.11.2024 №1695 про сплату судового збору на суму 9 084,00грн;

- інші докази сканованої форми оригіналів та копій документів (Рішення Харківської обласної ради від 28.05.2020 №1316-VII; Рішення Слобожанської селищної ради Зміївського району Харківської області від 22.12.2020 №47-VIIІ; Рішення Слобожанської селищної ради Зміївського району Харківської області від 01.12.2020 №1-VIIІ; договір від 01.10.2019 №74 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, до належить до комунальної власності територіальної громади Комсомольської селищної ради, укладений між Комсомольською селищною радою та відповідачем, з додатками; акт приймання-передачі від 01.10.2019; Рішення Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 21.01.2021 № VIIІ; Статут Комунального підприємства «Комунальник» (32572536); одностроннє підписаний акт взаєморозрахунків між сторонами спору за період 01.01.2023-01.07.2024; одностроннє підписаний акт взаєморозрахунків між сторонами спору за 2022 рік; одностроннє підписаний акт взаєморозрахунків між сторонами спору за 2023 рік; одностроннє підписаний акт взаєморозрахунків між сторонами спору за 2024 рік; розрахунок заборгованості (основний борг та пеня) за період з 01.01.2022 по 01.07.2024; лист Комунального підприємства «Комунальник» від 05.08.2024 №525; лист-претензія Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Харківської області від 17.08.2022 №1329; лист-претензія Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Харківської області від 22.09.2022 №1535; вимога Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Харківської області від 07.09.2023 №2243 щодо сплати заборгованості; вимога Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Харківської області від 26.01.2024 №20 №268 щодо сплати заборгованості; претензія Комунального підприємства «Комунальник» від 19.03.2024 №171; наказ Комунального підприємства «Комунальник» від 15.03.2024 №77; одностроннє підписаний акт взаєморозрахунків між КП «Комунальник» та відповідачем за 2022 рік; одностроннє підписаний акт взаєморозрахунків між КП «Комунальник» та відповідачем за 2023 рік; одностроннє підписаний акт взаєморозрахунків між КП «Комунальник» та відповідачем за 2024 рік; докази направлення (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення, накладна, чек) претензії, наказу та актів відповідачу; вимога Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 24.07.2024 №03-03/2049; витяг з ЄДРПОУ щодо позивача; витяг з ЄДРПОУ щодо відповідача; витяг з ЄДРПОУ щодо КП «Комунальник»; докази направлення позовної заяви відповідачу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі №922/4095/24 залишено без руху позовну заяву Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області; надано Слобожанській селищній раді Чугуївського району Харківської області строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення вказаних недоліків:

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- письмове уточнення позовних вимог щодо підстав (договір) стягнення коштів та періодів їх нарахування;

- обґрунтований розрахунок суми позову, підписаний уповноваженою особою;

- докази сплати судового збору в сумі 12112,00 грн;

- повноваження особи, що підписала позов;

- докази направлення відповідачу претензії та вимог, а також відповідей на них (якщо такі були).

Ухвала суду першої інстанції зумовлена тим, позивач у поданому позиві не надав відомостей щодо: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Також суд першої інстанції зазначив про те, що позивач при зверненні з даним позовом має сплатити судовий збір за три немайнові та одну майнову вимогу за ставками, передбаченими для сплати вимог як майнового, так і немайнового характеру за кожну вимогу окремо в загальній сумі 12112,00 грн, тому оскільки останній в якості доказу сплати судового збору додав до позову платіжну інструкцію про сплату судового збору на суму 9084,00 грн, позивачем сплачено судовий збір в меншому розмірі ніж це передбачено положеннями Закону України «Про судовий збір».

Крім того, місцевий господарський суд зазначив про те, що позивачем всупереч вимогам частини 2 статті 164 ГПК України не додано доказів направлення відповідачу претензії та вимог.

21.11.2024 до господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали від 20.11.2024 у справі №922/4095/24, у відповідності до якої останній зазначив наступне:

1) Стосовно першого пункту ухвали щодо не надання відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися доведено до відома, що вказані заходи не здійснювалися;

2) Стосовно другого пункту ухвали щодо переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви:

- наведено перелік документів та інших доказів, що додані до позовної заяви: докази сплати судового збору на суму 9084,00 грн. на 1 арк.; копії рішення Харківської обласної ради №1316 від 28.05.2020р. «Про перейменування Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області»; рішення Слобожанської селищної ради Зміївського району Харківської області №47 від 22.12.2020р. «Про перейменування Слобожанської селищної ради Зміївського району Харківської області»; рішення Слобожанської селищної ради Зміївського району Харківської області №1 від 01.12.2020р. «Про визнання повноважень голови Слобожанської селищної ради VIII скликання» на 3 арк.; копія договору №74 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна від 01.10.2019р. з додатком 1 та актом приймання-передачі від 01.10.2019р. на 5 арк.; копії рішення Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області №156 від 21.01.2021р. «Про затвердження нової редакції статуту КП «Комунальник» та Статут КП «Комунальник» на 5 арк.; копії актів взаєморозрахунків, довідки КП «Комунальник» та розрахунку пені на 5 арк.; копії вимог Слобожанської селищної ради та КП «Комунальник» за 2022-2024 р.р. з доказами направлення їх ФОП Мироненко Р.О. та доказами їх повернення поштової кореспонденції на 13 арк.; роздруківки безкоштовного запиту на позивача і відповідача, а також на КП "Комунальник" станом на час розгляду справи на 3 арк.; докази надсилання відповідачу копій позовної заяви та копії доданих до неї документів (оригінал опису вкладення у цінний лист з фіскальним чеком) на 2 арк.

Також позивачем зазначено, що вказані документи були відскановані працівниками господарського суду Харківської області при подачі селищною радою вперше вказаного позову до Мироненка Р.О. при розгляді справи №922/3066/24, тому додані до позову при повторній подачі селищною радою при розгляді справи №922/4095/24.

- повідомлено, що на 7 аркуші позову зазначено, що оригінали письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви, є в наявності у позивача і у разі необхідності можуть бути надані суду для огляду в судовому засіданні.

3) Стосовно третього та шостого пунктів ухвали щодо не надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи та доказів сплати судового збору в сумі 12112,00 грн повідомлено, що на 6 аркуші позову зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи за подання даного позову, а саме - судовий збір в сумі 9084 грн. (3028,00 грн. за майнову вимогу про стягнення 177098,32 грн. та 6056 грн. за дві немайнові вимоги (тобто по 3028 грн. за кожну), що загалом становить суму 9084 грн.)

Позивачем зазначено про те, що вказаний розрахунок виконаний з урахуванням ухвали господарського суду Харківської області від 02.09.2024 у справі №922/3066/24, а тому сума судового збору сплачена позивачем в розмірі визначеному судом.

4) Стосовно четвертого, п`ятого та сьомого пунктів ухвали щодо не надання письмового уточнення позовних вимог щодо підстав стягнення коштів та періодів їх нарахування; обґрунтованого розрахунку суми позову, підписаного уповноваженою особою та повноваження особи, що підписала позов, повідомлено, що позовна заява підписана головою Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області Діхтярем Д.М., в додатках до позовної заяви на аркушах 5-12 міститься договір №74 від 01.10.2019 з додатками, на 5 та 6 аркушах позову зазначений розрахунок заборгованості основної заборгованості та пені за період з 01.01.2022 по 01.07.2024, а також стисло наведено розрахунок заборгованості.

Місцевий господарський суд, вказуючи на те, що 21.11.2024 позивач надав заяву, в якій не погоджується з ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху та зазначає, що ним дотримано вимоги ГПК України, повернув позовну заяву з підстав неусунення її недоліків.

Надаючи власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія з наведеним висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви та доданих до неї документів на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина, і саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право.

Згідно з позицією Конституційного Суду України, яка сформульована у рішенні від 25.12.1997 № 9-зп, частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші утиски прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене.

Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).

Подібного змісту положення закріплено у частині 1 статті 11 ГПК України.

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty).

Принцип правової визначеності (певності) - загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності. Останній є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права.

У широкому розумінні принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення стабільного правового положення людини шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування.

Правова визначеність вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій правовідносин, що виникають.

Згідно зі статтею 2 та частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.

Згідно ч. 1-3 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно частини 5 наведеної статті до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

У відповідності до вимог частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно п.1 частини 5 наведеної статті суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач у своїй заяві від 21.11.2024 зазначив, що жодних заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви ним не здійснювалося.

Вказане повністю усуває необхідність надання позивачем відповідних відомостей, а тому посилання суду першої інстанції на відсутність таких даних та неусунення недоліків позовної заяви у відповідній частині є необґрунтованим.

Судова колегія також зазначає, що як у позовній заяві, так і в заяві від 21.11.2024, позивач навів перелік документів, доданих до позовної заяви.

Останній також зазначив перелік документів, оригінали яких знаходяться у нього в наявності та можуть бути надані суду для огляду під час розгляду справи, чим спростовуються висновки щодо наявності недоліків позовної заяви в наведеній частині.

Колегією суддів крім того встановлено, що позивач навів попередній розрахунок судових витрат у тексті позовної заяви, зазначивши суму сплаченого судового збору - 9084 грн.

Хоча суд першої інстанції вказав на недостатність цієї суми, сам факт подання розрахунку свідчить про виконання позивачем вимог щодо зазначення витрат.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 9084,00 грн, виходячи з розрахунків, зроблених судом за аналогічною позовною заявою позивача у справі №922/3066/24.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 2 зазначеної статті за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру передбачено наступну ставку судового збору: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що у позовній заяві позивачем заявлено майнову вимогу про стягнення з відповідача 90219,37 грн заборгованості та 86878,95 грн пені, а також дві окремі немайнові вимоги, тому за подання зазначеного позову підлягає оплаті судовий збір в сумі 9084 грн. (3028 за майнову вимогу про стягнення 177098,32 грн та 6056 грн. за дві немайнові вимоги (тобто по 3028 грн. за кожну), що загалом становить суму 9084 грн.).

Судова колегія зауважує на тому, що в даному випадку позовна вимога про звільнення та повернення нежитлових приміщень є однією немайновою вимогою, оскільки остання спрямована на захист одного порушеного права позивача (права власності або права розпорядження майном), базується на єдиній правовій підставі, має один об`єкт і нерозривний характер.

У контексті зазначеної позовної вимоги позивачем застосований спосіб захисту, який є єдиним та неподільним. Зобов`язання звільнити та повернути приміщення випливають із припинення орендних відносин і їх реалізація передбачена договором та нормами цивільного і господарського права.

Вимога звільнити приміщення передбачає фізичне припинення користування приміщенням відповідачем, в той час як вимога повернути приміщення означає юридичне та фактичне передання майна власнику. Ці дії, беручи до уваги вимогу щодо розірвання орендних правовідносин, є нерозривними і слугують реалізації єдиного результату - відновлення права власника (позивача) на повне розпорядження своїм майном.

Беручи до уваги наведене, місцевий господарський суд дійшов хибного висновку як про сплату позивачем судового збору у меншому розмірі, аніж визначеному законом, так і про незазначення попереднього розрахунку очікуваних судових витрат.

Суд апеляційної інстанції також зазначає про те, що у поданій позовній заяві позивачем зазначалися підстави позовних вимог. Крім того, у заяві від 21.11.2024 позивач уточнив підстави стягнення коштів та періоди їх нарахування, надавши відповідні розрахунки заборгованості та пені. Також обґрунтування розрахунку суми позову містилося як у тексті позовної заяви, так і в додатках до неї.

Позовна заява підписана головою Слобожанської селищної ради, повноваження якого наявні в матеріалах справи, що підтверджує уповноваженість цієї особи. Так, позивач додав до позовної заяви витяг з ЄДРПОУ, який підтверджує, що Діхтяр Д.М. , який підписав позов, а також, зокрема, заяву від 21.11.2024, є головою Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, чого достатньо для підтвердження його повноважень та наявності таких прав для підписання розрахунку позовних вимог, що містяться за текстами поданих документів.

Крім того, відповідно до Господарського процесуального кодексу України, зокрема статті 164 ГПК України, до позовної заяви позивач зобов`язаний додати всі наявні в нього докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. У тому числі, якщо подача претензій передбачена договором або законодавством, позивач повинен надати відповідні докази направлення таких претензій відповідачу.

Однак у розумінні положень ГПК України, обов`язок направлення претензій залежить від вимог законодавства або умов договору між сторонами.

Відповідно до принципів господарського судочинства, суд має досліджувати докази та обставини справи під час розгляду справи по суті, а не на етапі вирішення питання про прийняття позовної заяви, тому відсутність доказів направлення претензій на етапі подання позовної заяви не може автоматично призводити до повернення заяви.

Враховуючи вищенаведене у сукупності суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про повернення позовної заяви, неправильно встановив обставини, що стосуються виконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, що призвело до помилкового висновку про необхідність її повернення, а тому висновок про неусунення позивачем недоліків позовної заяви є необґрунтованим, а повернення позовної заяви - помилковим і таким, що суперечить завданням господарського судочинства.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції", заява № 12964/87, § 59).

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише регламентованим, але й реальним.

Надмірний формалізм під час вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.08.2024 р. у справі № 185/111/24.

Згідно зі ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За змістом частини 3 ст.271 Господарського процесуального кодексу України у випадку скасування судом апеляційної інстанції ухвали про повернення позовної заяви справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З наведених мотивів колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 21.11.2024 у справі №922/4095/24 підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Оскільки у даному випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує ухвалу місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не проводиться та повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами за ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 269, 271, 273, 275, 277, 280, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (вх. № 2817 Х) на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.11.2024 у справі № 922/4095/24 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.11.2024 у справі № 922/4095/24 скасувати.

Справу №922/4095/24 передати на розгляд до господарського суду Харківської області на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 08.01.2025

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко