Постанова

від 08.01.2025 по справі 904/2232/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2025 року м.Дніпро Справа № 904/2232/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "БУС"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024р.

(суддя Дупляк С.А., м. Дніпро, повний текст рішення складено 19.08.2024р.)

у справі

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "БУС", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК ЮНІОН", Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н

про стягнення грошових коштів

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК ЮНІОН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "БУС"

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "СК "БУС" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК ЮНІОН" про стягнення 129 504,00 грн. заборгованості за послуги з організації перевезень пасажирів та їхнього багажу.

Позов обґрунтований тим, що з Відповідачем укладено договір, який Позивач призупинив виконувати, однак за період з 16.03.2024 до 31.03.2024 у Відповідача наявна заборгованість перед Позивачем у вказаній вище сумі.

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК ЮНІОН" звернулося з зустрічним позовом, в якому простить стягнути з ТОВ"СК "БУС" 129504, 00грн штрафу за порушення п.7.4.1 договору.

Позивач за зустрічним позовом вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ"СК "БУС" вчасно не повідомило ТОВ"ЛОГІСТИК ЮНІОН" про одностороннє розірвання договору, а тому, на думку Позивача за зустрічним позовом, наявні підстави для накладення на Відповідача за зустрічним позовом штрафу у порядку п.7.5 Договору.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024р. у справі №904/2232/24 первісні позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК ЮНІОН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "БУС" 129504,00 грн. основної заборгованості, 2422,40 грн. судового збору.

Зустрічні позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "БУС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК ЮНІОН" 129504,00 грн. штрафу, 2422,40 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 11 ст. 238 ГПК України проведено зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів. Після проведення зустрічного зарахування грошових сум та судового збору, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами, грошових сум для стягнення не виявилося.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "СК "БУС" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду у частині задоволення зустрічних позовних вимог та у частині зустрічного зарахування грошових сум і судового збору, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник послався на те, що з моменту укладення Договору перевезення, Відповідач систематично істотно порушував умови договору щодо кількості пасажирів, яким забезпечувалось перевезення, а Позивач неодноразово звертався до нього з метою усунення порушень Договору перевезення та вимог чинного законодавства Відповідачем. У свою чергу Відповідач ігнорував такі звернення, продовжуючи порушення та надалі взагалі відмовився сплачувати Позивачу за Договором перевезення за надані послуги, застосувавши до нього за надуманими підставами штраф у сумі 129 504,00 грн. За твердженням Скаржника, значені у позовній заяві твердження ТОВ «ЛОГІСТИК ЮНІОН» не відповідають дійсності.

На думку Скаржника, ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН" погодилось з обставинами, викладеними у зверненні ТОВ "СК "БУС" щодо перевищення допустимої кількості пасажирів, та визнало факт порушення умов Договору , оскільки листом від 20.02.2024 р. повідомило ТОВ "СК "БУС" про знаходження на погодженні у генерального директора корегування технічного завдання. Викладене спростовує висновок суду про відсутність доказів неналежного виконання умов договору з боку ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН".

Також, за твердженням Апелянта, з урахуванням положень п. 2.2 договору судом зроблено неправильний висновок про відсутність обов`язку ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН" дотримуватись встановленої чисельності пасажирів, через відсутність відповідного застереження у розділі «Обов`язки» Договору перевезення.

За доводами Скаржника, суд першої інстанції невірно застосував положення ст.ст. 509, 526, 629 ЦК України, не дослідивши подані ТОВ "СК "БУС" докази, що свідчить про порушення процесуального закону у частині Доказування.

ТОВ "СК "БУС" зауважує, що він неодноразово письмово та усно просив ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН" усунути порушення умов Договору перевезення та чинного законодавства щодо кількості осіб, яким Позивач змушений був надавати послуги з пасажироперевезення, приймаючи на себе всі ризики, в свою чергу останній ігнорував такі вимоги Позивача за первісним позовом та безпідставно звинувачував у ненаданні транспортних засобів на маршрут. Ці дії з боку Відповідача, на переконання Апелянта, є недобросовісними та такими, що порушують принципи закріплені в п.6 ч.1 ст.3 ЦК України щодо справедливості, добросовісності та розумності та є порушенням принципів закріплених ч.1, 3 ст. 12 ЦК України.

Скаржник вказує на те, що призупинення ним надання послуги з перевезення пасажирів на міжміському сполученні узгоджуються з положеннями ч.1 ст.30 та ст. 42 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Таким чином, Позивач не відмовлявся від виконання умов Договору перевезення, а напроти був зацікавлений у його виконанні, у свою чергу ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН" не розрахувалось за звітний період з 16 по 31.03.2024 р., відмовилося в односторонньому порядку від Договору перевезення та по надуманим підставам застосувало до Позивача за первісним позовом штраф у розмірі 100%, згідно з п. 7.4.1. у сумі 129 504,00 грн. За змістом норм чинного законодавства України розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору). У даному випадку, ТОВ "СК "БУС" не відмовилось від Договору в односторонньому порядку, а призупинило надання послуг до припинення порушень умов Договору з боку ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН". Проте, навіть якщо вважати дії ТОВ "СК "БУС" односторонньою відмовою від договору, то з урахуванням того, що права останнього систематично порушувались та не були відновлені, така відмова не може нести за собою додатково накладення штрафу, оскільки право на відмову від Договору встановлене законом як право на самозахист від противоправних дій контрагента.

Скаржник стверджує, що у даному випадку порушення умов Договору з боку ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН" носило систематичний характер. Через перевищення кількості пасажирів, збільшувалось навантаження на транспортні засоби. В той час як збільшення навантаження спричиняє додаткові витрати на паливно мастильні матеріали, більш швидший знос запасних частин. І найголовніше такі дії порушували вимоги ЗУ «Про автомобільний транспорт» та КУпАП.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН" вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 у справі № 904/2232/24 щодо розгляду зустрічного позову ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН" до ТОВ "СК "БУС" про стягнення штрафу за порушення умов Договору про надання послуг з організації перевезень пасажирів та їхнього багажу № 1429-СЄ від 29.12.2023 у розмірі 129504,00 грн. є законним, обґрунтованим та таким, що в повній мірі відповідає діючому законодавству.

ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН" вказує на те що суд не встановив положень договору, які б покладали на Позивача за зустрічним позовом відповідальність за більшу кількість пасажирів, які Відповідач за зустрічним позовом, як він стверджує, перевозив. При цьому у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що мало місце перевезення пасажирів у більшій кількості (ніж дозволено законодавством) у розрізі конкретних рейсів із визначенням конкретної кількості перевезених пасажирів. Отже, суд не встановив з боку Позивача за зустрічним позовом факту неналежного виконання умов договору, з урахуванням положень п. 2.2 договору.

За доводами ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН", суд першої інстанції у своєму рішенні встановив, що повідомлення Позивачем надсилалися Відповідачу тричі і містили різні дати припинення здійснення перевезень і лише лист від 22.03.2024 містив реальну (дійсну) дату такого припинення (до 31.03.2024), що свідчить про те, що Позивач повідомив Відповідача про припинення здійснення перевезень пасажирів та їх багажу за 9 календарних днів, а не за 30 як сторони передбачили п.7.4 Договору.

Позивач за зустрічним позовом звертає увагу, що ТОВ "СК "БУС" у своїй апеляційній скарзі не заперечує того факту, що судом були належним чином досліджені листи Скаржника на адресу ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН" про припинення здійснення перевезень у супереч п.7.4 Договору, де суд чітко встановив порушення його умов.

З урахуванням вищевикладеного, ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН" вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 року по справі № 904/2232/24 є законним та обґрунтованим, а правова позиція Скаржника, викладена в апеляційній скарзі, не відповідає фактичним обставинам справи.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/2232/24.

Матеріали справи № 904/2232/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2024 р. відкрито апеляційне провадження у даній справі для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи

29.12.2023 між ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН" (замовником) та ТОВ"СК"БУС" (перевізником) був укладений договір №1429-СЕ на надання послуг з організації перевезень пасажирів та їхнього багажу, відповідно до п. 1.1 умов якого перевізник зобов`язується надати замовнику послуги перевезення пасажирів та їх багажу автомобільним транспортом за певним маршрутом та графіком, а замовник зобов`язується прийняти та сплатити належним чином надані послуги у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі.

Маршрути та графіки перевезень, вимоги до автотранспортних засобів, інші вимоги до послуг узгоджуються сторонами та зазначаються у додатку №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (п. 1.2 договору).

У п.1.3 договору вказано, що роботи, що виконуються перевізником згідно даного договору мають наступний код згідно класифікації за КВЕД 49.39.

Вартість послуг перевізника, відповідно до п. 3.1 договору, зазначається в додатку №1 до цього договору, який є невід`ємною його частиною.

Як визначено сторонами у п. 3.2 договору, оплата послуг перевізника здійснюється замовником з відстроченням платежу в 15 (п`ятнадцять) календарних днів з дня підписання обома сторонами кожного акта здачі-прийняття наданих послуг з реєстром наданих перевізником послуг (якщо на вимогу замовника цей реєстр має бути складеним) та отримання замовником рахунку перевізника.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та до 15.01.2025. Якщо хоча б однією із сторін не виконано якесь зобов`язання за цим договором, термін дії цього договору продовжується до моменту належного виконання цього зобов`язання (п. 7.1 договору).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 договору урегульовано, що цей договір може бути змінений або розірваний в односторонньому порядку з ініціативи однієї із сторін у випадках, передбачених законом та цим договором.

У пункті 7.3 договору передбачено, що сторони мають право в односторонньому порядку відмовитися від цього договору за невиконання або неналежне виконання сторонами умов цього договору.

У додатку №1 до договору вказано, що вартість послуг перевізника за маршрутом: «м. Дніпро, вул. Бориса Кротова, 23 РЦ Дніпро-7» - назад в тій же послідовності складає 1.277,00 грн з ПДВ за 1 рейс, автобусом марки Neoplan пасажиромісткістю 50 місць, два рейси за день (ранок, вечір). Початок надання послуг за маршрутом ранковий рейс 08.01.2023.

Вартість послуг перевізника за маршрутом: «смт. Аули РЦ Дніпро-7» - назад в тій же послідовності складає 2.770,00 грн з ПДВ за 1 рейс, автобус марки Баз пасажиромісткістю 40 місць, два рейси за день (ранок та вечір). Початок надання послуг за маршрутом ранковий рейс 01.01.2023.

Під пасажиромісткістю мається на увазі кількість сидячих місць для пасажирів.

До справи долучені акти надання послуг:

№5 від 15.01.2024 на суму 63.752,00 грн;

№10 від 31.01.2024 на суму 128.504,00;

№14 від 15.02.2024 на суму 120.910,00 грн;

№20 від 29.02.2024 на суму 113.316,00 грн;

№25 від 15.03.2024 на суму 121.410,00 грн.;

а також №30 від 31.03.2024 на суму 129504,00 грн (за спірний період, однак без підпису замовника) (а.с.148).

ТОВ"СК"БУС" адресував ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН" лист від 12.02.2024 за №12, у якому повідомив про припинення надання послуг задля недопущення порушення законодавства та безпеки співробітників Відповідача з 22.02.2024 та який мотивований тим, що технічне завдання, а як наслідок і договір, мають некоректні значення щодо обсягу надання послуг. Некоректне значення технічного завдання полягає у тому, що зазначена кількість місць, яку необхідно надати для перевезення пасажирів з вулиці Кротова, до РЦ-70 50 місць, в той час як фактично позивач здійснює перевезення 100 та більше пасажирів.

На вказаний вище лист ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН" надав відповідь (направлену на електронну пошту позивачу 20.02.2024), в якій вказав, що службова записка щодо викладеної ситуації знаходиться на узгодженні у генерального директора.

Службова записка від 15.02.2024 за вих.№СЗ-Л-2024-005426, яка долучена до справи, адресована генеральному директору Відповідача, у якій начальник дільниці РЦ-7 останнього запропонував для зниження навантаження на маршрути узгодити зміну технічного завдання по доставці персоналу на РЦ Дніпро-7: за маршрутом місто Дніпро, вулиця Кротова РЦ Дніпро-7, для доставки персоналу денні зміни лише на РЦ, запуск додаткового маршруту пасажиромісткістю 40 чоловік, протяжністю 8 км, з міста Дніпра зупинка транспорту загального користування «Парк Сагайдак» на РЦ Дніпро-7; за маршрутом смт Аули РЦ Дніпро-7, прибрати зупинку місто Кам`янське, проспект Свободи, 105 (залізничний вокзал), дана зупинка дублюється автобусом за маршрутом місто Кам`янське правий берег РЦ Дніпро-7.

Листом від 18.03.2024 за вих.№24 ТОВ"СК"БУС" зауважив ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН", що незважаючи на тривалу переписку, ситуація з виконанням технічного завдання покращилася незначно. Так, здійснення перевезень пасажирів у кількості вдвічі більшій, аніж зазначено в договорі у строк понад два місяці, спричинило Позивачу суттєві витрати на амортизацію транспортних засобів, витрат палива та інше.

Листом від 20.03.2024 за вих.№30 ТОВ"СК"БУС" повідомив ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН" про призупинення надання послуг з 22.03.2024 до врегулювання ситуації пов`язаної із перевантаженням кількості пасажирів, яка перевищує обумовлену договором у двічі.

Надалі. листом від 22.03.2024 за вих.№31 ТОВ"СК"БУС" повідомив, що гарантує безперебійне перевезення пасажирів підприємства Відповідача до місця роботи та у зворотному напрямку до 31.03.2024 включно.

ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН" адресував ТОВ"СК"БУС" лист від 05.04.2024 стосовно розірвання договору зі строком дії до 15.01.2025.

У вказаному листі зазначено, що від ТОВ"СК"БУС" отримано лист від 22.03.2024 у якому останній гарантував перевезення пасажирів до 31.03.2024 включно і з 01.04.2024 надання послуг Позивачем Відповідачу припинилося автобуси на маршрути не подавалися, пасажири не перевозилися.

ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН" зазначив, що про одностороннє припинення дії договору має бути повідомлено письмово та у строки, що узгоджується з положеннями п. 7.4.1 договору. У зв`язку із викладеним порушенням Відповідач нарахував до стягнення з Позивача штраф, у відповідності із п. 7.4.1 договору.

Так, у період з 01 до 15 березня 2024 року вартість виконаних рейсів складала 121 410,00 грн з ПДВ і є оплаченою Відповідачем у повному обсязі. Останній день, коли пасажири Відповідача доставлялися Позивачем є 31.03.2024, а тому вартість виконаних рейсів за останній звітний період з 16 до 31 березня 2024 року складає 129.504,00 грн з ПДВ і штраф накладається у розмірі ста відсотків, згідно з п. 7.4.1 договору.

ТОВ"СК"БУС" (Позивач за первісним позовом) визначив заборгованість за послуги перевезення пасажирів та багажу у період з 16 до 31 березня 2024 року у загальній сумі 129 504,00 грн.

У свою чергу, ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН" (Позивач за зустрічним позовом) визначив штраф у розмірі 100 % вартості перевезень у період з 16 до 31 березня 2024 року за односторонню відмову від договору і порушення положень п. 7.4.1 договору.

За наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Оскільки предметом апеляційного оскарження у даному випадку є рішення суду лише у частинах задоволення зустрічних позовних вимог (про стягнення з ТОВ "СК"БУС" штрафу у сумі 129504,00грн) та зустрічного зарахування грошових сум і судового збору, то відповідно до приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення лише у цій частині.

Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт надання послуг перевезень пасажирів та багажу у період з 16 до 31 березня 2024 року на суму 129 504,00 грн з ПДВ є доведеним.

Задовольняючи зустрічний позов, суд зазначив, що ТОВ "СК"БУС" після 31.03.2024 припинив виконувати свої зобов`язання за договором, чим фактично відмовився від договору з порушенням підпункту 7.4.1, згідно з яким перевізник сплачує замовнику штраф у розмірі 100% вартості виконаних рейсів за останній звітний період, що підлягає сплаті (п. 7.5 договору).

При цьому суд встановив, що вартість послуг за останній звітний період (з 16 до 31 березня 2024 року) становить 129504,00 грн, а тому штраф перевізника за порушення вимог підпункту 7.4.1 договору також складає 129504,00 грн, що становить сто відсотків вартості виконаних рейсів за останній звітний період.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується та зазначає наступне.

За умовами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Послугою є діяльність, результати якої, як правило, не мають матеріального виразу, вони реалізуються та споживаються у процесі здійснення цієї діяльності, тому в зобов`язаннях про надання послуг діяльність контрагента спрямована на вчинення фактичних дій.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ст. 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором перевезення пасажирів та їх багажу.

За договором перевезення пасажирів одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення (ч. 1 ст. 910 ЦК України).

Щодо досліджуваної справи, то як правильно встановлено місцевим господарським судом, обставина надання ТОВ"СК "БУС" послуг з перевезення пасажирів та їх багажу у період з 16 до 31 березня 2024 року вартістю 129504,00 грн. не заперечується сторонами.

Таким чином, враховуючи реальність отриманих Відповідачем за первісним позовом послуг з перевезення у спірний період, суд визнав підтвердженою заборгованість ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН" у вказаній вище сумі.

Одночасно, припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. (ч.2 ст.598 ЦК України)

Згідно з ч.ч. 1- 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У даному випадку, п.п.2.3 п.7.2 договору урегульовано, що договір може бути змінений або розірваний в односторонньому порядку з ініціативи однієї із сторін у випадках, передбачених законом та цим договором.

У п.7.3 договору сторони узгодили, що вони мають право в односторонньому порядку відмовитися від цього договору за невиконання або неналежне виконання сторонами умов цього договору.

Згідно з п. 7.4.1 договору про односторонню відмову від цього договору перевізник повідомляє замовника у письмовій формі не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати припинення цього договору, зазначеної в такому повідомлені.

Тобто, сторони погодили можливість односторонньої відмови від договору лише у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами умов цього договору, а також за умови дотримання ними відповідного порядку.

За твердженням ТОВ"СК"БУС" порушення договору з боку ТОВ"ЛОГІСТИК ЮНІОН" полягало у тому, що пасажирів останнього, яких необхідно було перевезти за узгодженими між сторонами маршрутами та графіками, було більше, ніж пасажиромісткість транспортних засобів, які мали здійснювати відповідне перевезення за умовами договору. При цьому під пасажиромісткістю мається на увазі кількість сидячих місць для пасажирів (додаток №1 до договору).

Суд враховує, що за приписами ст. 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» на міжнародних та міжміських маршрутах дозволяється перевозити пасажирів з обов`язковим наданням їм місць для сидіння.

Однак Договір №1429-С від 29.12.2023 не містить положень, які б покладали на ТОВ"ЛОГІСТИК ЮНІОН" (Замовника) відповідальність за більшу кількість пасажирів, які ТОВ"СК"БУС" перевозив, про що, у тому числі, було зазначено судом в оскаржуваному рішенні.

Між тим, дотримання правил перевезення пасажирів та їх багажу (щодо кількості пасажирів тощо) належить саме до обов`язків перевізника і, зокрема, водіїв, які безпосередньо здійснюють такі перевезення, тому відповідальність за порушення цих правил покладається саме на останніх (ч.2 ст.121 КУпАП).

Крім того, у матеріалах справи відсутні належні докази перевезення пасажирів, кількість яких перевищує дозволену законодавством (з перевищенням кількості місць для сидіння,передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб), у розрізі конкретних рейсів, зокрема після 15.03.2024 (а саме 16.03.2024 31.03.2024).

Разом з тим, фактично припинивши перевезення з 31.03.2024, Апелянт повідомив про таке припинення лише листом від 22.03.2024, тобто за 9 календарних днів, а не за 30 як сторони передбачили вказаним вище Договором, що є порушенням п.7.4.1 останнього.

Твердження Скаржника про те, що він не відмовлявся від договору не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи, оскільки припинення перевізником (Відповідачем за зустрічним позовом) виконання своїх зобов`язань за Договором №1429-СЕ від 29.12.2023 свідчить саме про відмову ТОВ "СК "БУС" від нього , оскільки інші підстави для припинення товариством перевезень цим Договором не передбачені. Крім того, заявляючи про таке, він не надає доказів, що останнім звітним періодом є не спірний (з 16 до 31 березня 2024 року), а інший, більш пізній період.

Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених обставин справи, враховуючи фактичну відмову ТОВ"СК"БУС" від договору, а також з огляду на невчасне, з порушенням п.7.4.1 Договору №1429-СЕ від 29.12.2023, повідомлення про це ТОВ"ЛОГІСТИК ЮНІОН", місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ"СК"БУС" штрафу у розмірі 100% вартості виконаних рейсів за останній звітний період (акт надання послуг №30 від 31.03.2024), що підлягає сплаті у сумі 129504,00грн у порядку п.7.5 Договору.

Одночасно апеляційний суд погоджується з проведеним місцевим господарським судом зустрічним зарахуванням грошових коштів у порядку ст.238 ГПК України, після проведення якого грошових сум та судового збору, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами ним не виявлено.

Доводи в обґрунтування своєї правової позиції щодо такого зарахування Скаржником у скарзі не наведені.

Посилання у скарзі на те, що Апелянт змушений був надавати послуги з пасажироперевезення, приймаючи на себе всі ризики, зумовлені більшою кількістю пасажирів, не мають під собою підґрунтя, оскільки він не був позбавлений права в односторонньому порядку відмовитися від Договору, про що йшлося вище, але за умови вчасного повідомлення про це Замовника, між тим, ця умова не була дотримана Апелянтом.

Слід також зазначити, що не зважаючи на систематичне, як зазначає Апелянт, порушення Замовником умов Договору щодо кількості пасажирів, яким забезпечувалось перевезення, Перевізник до 31.03.2024 продовжував надавати послуги з такого перевезення.

Доводи Скаржника про те, що є помилковим висновок суду про відсутність обов`язку у ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН" дотримуватись встановленої чисельності пасажирів колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в оскаржуваному рішенні судом зазначено, що Договором не передбачено саме відповідальність Замовника за таке порушення.

Посилання у скарзі на те, що ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН" відмовилося в односторонньому порядку від Договору перевезення відхиляється апеляційним господарським судом, оскільки обставини стосовно такої відмови не є предметом розгляду у даній справі.

Твердження ТОВ "СК "БУС" про те, що товариство лише призупинило надання послуг за Договором до припинення порушень його умов з боку ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН" є безпідставними, оскільки таке призупинення не перебачено умовами останнього .

Стосовно тверджень Апелянта про те, що у будь-якому випадку одностороння відмова від договору не може нести для нього додатково накладення штрафу, з огляду на те, що відповідне право встановлене законом як право на самозахист від противоправних дій контрагента, слід зазначити, що перевізником, у даному випадку, було порушено п.7.4.1 Договору у частині строку повідомлення контрагента про односторонню відмову від нього, що призвело до застосування наслідків такого порушення, передбачених п.7.5 останнього.

Решту доводів Апелянта суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються належними та допустимими доказами і ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області відсутні.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275-285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "БУС" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024р. у справі №904/2232/24 - залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В.Чус