Постанова

від 12.12.2024 по справі 908/3274/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024 року м.Дніпро Справа № 908/3274/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Карпенко А.С.

Представники сторін:

від відповідача-1: Вініченко Владислав Володимирович (поза межами приміщення суду) - від Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора".

від відповідача-2: Вініченко Владислав Володимирович (поза межами приміщення суду) - від Командитне товариство «Желєв С.С. і компанія «Мелітопольського елеватора» - адвокат, ордер серія АА №1351712 від 26.10.2023р.

від відповідача-3: Вініченко Владислав Володимирович (поза межами приміщення суду) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод".

від позивача: Дубовський Петро Володимирович (поза межами приміщення суду) - від Акціонерне товариство «ОТП БАНК - адвокат, ордер серія АІ № 1667319 від 28.10.2022р.

представники відповідачів - 4,5 у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 у справі №908/3274/23 (суддя Науменко А.О.) та Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", ОСОБА_3 , Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", ОСОБА_2 на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2024 у справі №908/3274/23 (суддя Науменко А.О.)

за позовом: Акціонерного товариства "ОТП БАНК", ідентифікаційний код юридичної особи 21685166 (вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033)

до відповідача-1: Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", ідентифікаційний код юридичної особи 00954225 (вул. Поштова, буд. 70, смт Комиш-Зоря, Пологівський район, Запорізька область, 71030)

до відповідача-2: Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", ідентифікаційний код юридичної особи 00951652 (вул. Поштова, буд. 70, смт Комиш-Зоря, Пологівський район, Запорізька область, 71030)

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод", ідентифікаційний код юридичної особи 39376884 (вул. Городоцька, буд. 226 Б, офіс 1032, м. Львів, 79040)

до відповідача-4: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача-5: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 5 044 106,51 доларів США та 33 823 629,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

25.10.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "ОТП БАНК" (далі АТ "ОТП БАНК") до Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" (далі КТ "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", відповідач-1), до Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" (надалі КТ "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", відповідач-2), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" (далі ТОВ "МОЕЗ", відповідач-3), до ОСОБА_2 (надалі ОСОБА_2 , відповідач-4), до ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 , відповідач-5) про:

- солідарне стягнення з КТ "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" (відповідач-1), з КТ "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" (відповідач-2), з ТОВ "МОЕЗ" (відповідач-3) та з ОСОБА_2 (відповідач-4) на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 5 044 106,51 доларів США, 33 823 629,88 грн, з яких: 4 792 100,00 доларів США та 30 000 000,00 грн заборгованість за процентами: 252006,51 доларів США та 3 823 629,88 грн.

- солідарне стягнення з КТ "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" (відповідач-1), з КТ "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" (відповідач-2), з ТОВ "МОЕЗ" (відповідач-3) та з ОСОБА_3 (відповідач-5) на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 5 044 106,51 доларів США, 33 823 629,88 грн, з яких: 4 792 100,00 доларів США та 30 000 000,00 грн заборгованість за процентами: 252 006,51 доларів США та 3 823 629,88 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 позов задоволено. При цьому в мотивувальній частині рішення суд, розглянувши заяви відповідачів 1, 2, 3, 4, 5 щодо відстрочки виконання рішення суду строком на 12 місяців, відмовив у задоволенні відповідних заяв відповідачів у справі.

Стягнуто солідарно з Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", ідентифікаційний код юридичної особи 00954225 (вул. Поштова, буд. 70, смт Комиш-Зоря, Пологівський район, Запорізька область, 71030), Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", ідентифікаційний код юридичної особи 00951652 (вул. Поштова, буд. 70, смт Комиш-Зоря, Пологівський район, Запорізька область, 71030), Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод", ідентифікаційний код юридичної особи 39376884 (вул. Городоцька, буд. 226 Б, офіс 1032, м. Львів, 79040), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК", ідентифікаційний код юридичної особи 21685166 (вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033) заборгованість у загальному розмірі 5 044 106 (п`ять мільйонів сорок чотири тисячі сто шість) доларів, 51 цент США, 33 823 629 (тридцять три мільйони вісімсот двадцять три тисячі шістсот двадцять дев`ять) грн. 88 коп, з яких: 4 792 100,00 доларів США та 30 000 000,00 грн основної заборгованості, заборгованість за процентами: 252006,51 доларів США та 3 823 629,88 грн.

Стягнуто солідарно з Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", ідентифікаційний код юридичної особи 00954225 (вул. Поштова, буд. 70, смт Комиш-Зоря, Пологівський район, Запорізька область, 71030), Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", ідентифікаційний код юридичної особи 00951652 (вул. Поштова, буд. 70, смт Комиш-Зоря, Пологівський район, Запорізька область, 71030), Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод", ідентифікаційний код юридичної особи 39376884 (вул. Городоцька, буд. 226 Б, офіс 1032, м. Львів, 79040), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК", ідентифікаційний код юридичної особи 21685166 (вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033) заборгованість у загальному розмірі 5 044 106 (п`ять мільйонів сорок чотири тисячі сто шість) доларів, 51 цент США, 33 823 629 (тридцять три мільйони вісімсот двадцять три тисячі шістсот двадцять дев`ять) грн. 88 коп, з яких: 4 792 100,00 доларів США та 30 000 000,00 грн основної заборгованості, заборгованість за процентами: 252006,51 доларів США та 3 823 629,88 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що Банк належним чином виконав свої обов`язки за Кредитним договором, надавши Позичальникам кредитну лінію відповідно до меморіальних ордерів та банківських виписок.

Судом встановлено, що у встановлений Кредитним договором період фінансування (з урахуванням пролонгації Банком цього строку до 31.08.2022 включно) Відповідач-1, Відповідач-2 та Відповідач-3 лише частково погасили заборгованість, у зв`язку з чим виникла прострочена заборгованість перед Банком з 01.09.2022:

- Прострочена заборгованість Відповідача-1 у загальному розмірі ?154 901,50 доларів США, з яких: 149 123,00 доларів США - заборгованість за кредитом, 5 778,50 доларів США - заборгованість за відсотками;

- Прострочена заборгованість Відповідача-2 у загальному розмірі 1 589 287,56 доларів США, з яких: 1 530 000,00 доларів США - заборгованість за кредитом, 59 287,56 доларів США - заборгованість за відсотками;

- Прострочена заборгованість Відповідача-3 у загальному розмірі: 33 823 629,88 гривень, з яких: 30 000 000,00 гривень - заборгованість за кредитом, 3 823 629,88 гривень заборгованість за відсотками та 3 299 917,45 доларів США, з яких: 3 112? 977,00 доларів США - заборгованість за кредитом, ?186 940,45 доларів США - заборгованість за відсотками.

Господарським судом зазначено, що з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення зх вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

З огляду на викладені положення Кредитного договору та норми чинного законодавства господарським судом виснувано, що Відповідач-1, Відповідач-2, Відповідач-3 є солідарними боржниками між собою та несуть солідарну відповідальність перед Банком за заборгованість, яка виникла за Договором про надання банківських послуг.

З огляду на те, що позивачем надано всі необхідні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, а віповідачі-1,-2,-3,-4,-5 належними доказами доводи позивача не спростували, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог і наявності підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «ОТП Банк» в повному обсязі.

Вирішуючи питання про надання відповідачам-1,2,3,4,5 відстрочки виконання судового рішення, місцевий господарський суд, проаналізувавши надані сторонами докази та письмові пояснення в їх сукупності, беручи до уваги недоведеність належними доказами підстав для відстрочення виконання судового рішення у цій справі, наявність у Відповідачів майна, за рахунок якого можливе виконання рішення суду, з огляду на необхідність дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо фінансового стану сторін, місцевий господарський суду дійшов висновку про відсутність підстав для надання відстрочки виконання рішення.

12.03.2024 до суду від позивача у справі надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3274/23 про стягнення з відповідачів на користь позивача по 50 670 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.03.2024 заяву Акціонерного товариства "ОТП БАНК" про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3274/23 задоволено.

Стягнуто з Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", ідентифікаційний код юридичної особи 00954225 (вул. Поштова, буд. 70, смт Комиш-Зоря, Пологівський район, Запорізька область, 71030) на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК", ідентифікаційний код юридичної особи 21685166 (вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033) 50 670 (п`ятдесят тисяч шістсот сімдесят) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", ідентифікаційний код юридичної особи 00951652 (вул. Поштова, буд. 70, смт Комиш-Зоря, Пологівський район, Запорізька область, 71030) на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК", ідентифікаційний код юридичної особи 21685166 (вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033) 50 670 (п`ятдесят тисяч шістсот сімдесят) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод", ідентифікаційний код юридичної особи 39376884 (вул. Городоцька, буд. 226 Б, офіс 1032, м. Львів, 79040) на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК", ідентифікаційний код юридичної особи 21685166 (вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033) 50 670 (п`ятдесят тисяч шістсот сімдесят) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК", ідентифікаційний код юридичної особи 21685166 (вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033) 50 670 (п`ятдесят тисяч шістсот сімдесят) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК", ідентифікаційний код юридичної особи 21685166 (вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033) 50 670 (п`ятдесят тисяч шістсот сімдесят) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Приймаючи оскаржуване додаткове рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що під час розгляду даної справи, Адвокатське об`єднання «ЕЛ СІ ЕФ надало АТ «ОТП Банк» професійну правничу допомогу, яка включала в себе наступні послуги:

- детальний аналіз існуючих правовідносин за Договором про надання банківських послуг № CR 14-582/300-4 від 27.11.2014, що укладений між Позивачем та Відповідачами-1,2,3 та Договорами поруки, що укладені між Позивачем та Відповідачами-4,5;

- формування правової позиції та стратегії захисту інтересів АТ «ОТП Банк» у спорі про солідарне стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг № CR 14-582/300-4 від 27.11.2014;

- пошук та аналіз судової практики для підготовки позовної заяви;

- підготовка та подання до Господарського суду Запорізької області позовної заяви про солідарне стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг № CR 14-582/300-4 від 27.11.2014;

- підготовка та подання до Суду заяви про усунення недоліків позовної заяви у справі № 908/3274/23;

- підготовка та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду;

- підготовка та подання до суду заперечення на клопотання Відповідачів про відстрочення виконання рішення суду у справі № 908/3274/23;

- представництво інтересів АТ «ОТП Банк» у 6 судових засіданнях: 06.12.2023, 04.01.2024, 17.01.2024, 07.02.2024, 29.02.2024, 07.03.2024.

Господарський суд встановив, що визначений пунктом 2.2. Додаткової угоди № 2 від 19.04.2023 до Договору № 98-АО/22 гонорар у розмірі 253 350,00 грн, що є еквівалентом 6000,00 доларів США, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представниками АТ «ОТП Банк», оскільки встановлений у фіксованому розмірі, що підтверджується п. 2.2. Додаткової угоди №2 до Договору №98-АО/22 від 28.10.2022.

Оскільки звернення Банку з позовом у цій справі до Відповідачів обумовлено порушенням ними своїх зобов`язань за Кредитним договором та Договорами поруки, суд першої інстанції виснував, що витрати позивача на професійну правову допомогу в заявленому розмірі є доведеними.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням суду Командитне товариство "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" подало до Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про відстроченні виконання рішення суду та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відстрочити Командитному товариству "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" виконання рушення суду строком на один рік з дня ухвалення рішення.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 подала до Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про відстроченні виконання рішення суду та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відстрочити ОСОБА_2 виконання рушення суду строком на один рік з дня ухвалення рішення.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3 подав до Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про відстроченні виконання рішення суду та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відстрочити ОСОБА_3 виконання рушення суду строком на один рік з дня ухвалення рішення.

Не погодившись з рішенням суду Командитне товариство "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" подало до Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про відстроченні виконання рішення суду та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відстрочити Командитному товариству "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" виконання рушення суду строком на один рік з дня ухвалення рішення.

Не погодившись з додатковим рішенням суду Командитне товариство "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" подало до Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2024, в якій просить додаткове рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з додатковим рішенням суду ОСОБА_3 подав до Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2024, в якій просить додаткове рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з додатковим рішенням суду Командитне товариство "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" подало до Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2024, в якій просить додаткове рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з додатковим рішенням суду ОСОБА_2 подала до Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2024, в якій просить додаткове рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія» «Мелітопольського елеватора» на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 обґрунтована наступним:

На думку скаржника, суд при ухваленні рішення зобов`язаний був розглянути питання про відстрочення виконання рішення суду з урахуванням доводів та доказів скаржника, а не лише з урахуванням інтересів позивача.

Апелянт зазначає, що у своїй заяві про відстрочення виконання рішення суду скаржником вказувалось на існування у нього виключних обставин, які ускладнюють, та, фактично, унеможливлюють негайне виконання рішення суду, зокрема:

- запровадження на території України воєнного стану Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022;

- територія Комиш-Зорянської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області, де зареєстроване та розташоване КТ «МЕ» в результаті збройної військової агресії Російської Федерації тимчасово перебуває під окупацією;

- наказом по КТ «МЕ» від 25.04.2022 господарська діяльність підприємства призупинена до моменту деокупації Комиш-Зорянської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області та завершення воєнного стану в Україні;

- з моменту окупації території Комиш-Зорянської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області відділення українських банків на цій території припинили функціонування, інтернет-зв`язок українських провайдерів та мобільного зв`язку українських мобільних операторів відсутній, що виключає будь-яку можливість як користування онлайн-банкінгом, так і здійснення банківських операцій у відділеннях банків;

- посадові особи КТ «МЕ» перебувають на тимчасово окупованій території, що виключає їх можливість здійснення діяльності підприємства на інших територіях України;

- на території місцезнаходження КТ «МЕ» розташоване усе майно підприємства. Тимчасова окупація території виключає будь-яку можливість використання майна підприємства;

- виконання рішення суду після набрання ним законної сили буде об`єктивно унеможливлене через відсутність коштів та майна КТ «МЕ» на території України, де можливе здійснення і проведення виконавчих дій. Лише після деокупації захопленої території Комиш-Зорянської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області та відновлення діяльності КТ «МЕ» можливе виконання рішення суду;

- у підтвердження своїх доводів скаржником було подано до суду першої інстанції сертифікат №2300-24-0420 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Запорізькою торгово-промисловою палатою 27.02.2024, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) скаржника по виконанню зобов`язань за договором про надання банківських послуг № CR 14-582/300-4 від 27.11.2014 року, укладеного з АТ «ОТП Банк», з 03.03.2022 року по день видачі вказаного сертифіката.

Однак, на переконання скаржника, судом при ухваленні рішення доводи, аргументи та докази скаржника були проігноровані.

Скаржник наголошує, що судом першої інстанції, всупереч наведеному, не враховано суттєвих та доречних аргументів, які містилися у поданій до суду заяві про відстрочення виконання рішення суду та доданих до них доказів, в тому числі й сертифікату № 2300-24-0429 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою 28.02.2024 та не надано оцінку таким аргументам і доказам.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції помилково не врахував та не прийняв як слушні та доречні аргументи скаржника щодо наявності підстав для відстрочення виконання рішення суду строком на один рік (дванадцять місяців) з дня ухвалення рішення

На думку Скаржника рішення суду в частині відмови у відстроченні виконання рішення суду не відповідає вимогам ст. ст. 3, 42, 46, 169, 170, 238, 239, 331 ГПК України, що є підставою для скасування рішення суду в цій частині та ухвалення нового рішення про задоволення заяви скаржника про відстрочення виконання рішення суду строком на один рік (дванадцять місяців) з дня ухвалення рішення у цій справі.

Апеляційна скарга Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія» «Комиш-Зорянського елеватора» на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 обґрунтована наступним:

На думку скаржника, суд при ухваленні рішення зобов`язаний був розглянути питання про відстрочення виконання рішення суду з урахуванням доводів та доказів скаржника, а не лише з урахуванням інтересів позивача.

Апелянт зазначає, що у своїй заяві про відстрочення виконання рішення суду скаржником вказувалось на існування у нього виключних обставин, які ускладнюють, та, фактично, унеможливлюють негайне виконання рішення суду, зокрема:

- запровадження на території України воєнного стану Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022;

- територія Мелітопольської територіальної громади Запорізької області, де зареєстрований та проживав ОСОБА_3 в результаті збройної військової агресії Російської Федерації тимчасово перебуває під окупацією;

- наказом по підприємству скаржника від 25.04.2022 господарська діяльність скаржника призупинена до моменту деокупації Комиш-Зорянської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області та завершення воєнного стану в Україні;

- з моменту окупації території Комиш-Зорянської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області відділення українських банків на цій території припинили функціонування, інтернет-зв`язок українських провайдерів та мобільного зв`язку українських мобільних операторів відсутній, що виключає будь-яку можливість як користування онлайн-банкінгом, так і здійснення банківських операцій у відділеннях банків;

- посадові особи скаржника перебувають на тимчасово окупованій території, що виключає їх можливість здійснення діяльності підприємства на інших територіях України;

- на території місцезнаходження скаржника розташоване усе майно підприємства. Тимчасова окупація території виключає будь-яку можливість використання майна підприємства;

- виконання рішення суду після набрання ним законної сили буде об`єктивно унеможливлене через відсутність коштів та майна скаржника на території України, де можливе здійснення і проведення виконавчих дій. Лише після деокупації захопленої території Комиш-Зорянської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області та відновлення діяльності скаржника можливе виконання рішення суду;

- у підтвердження своїх доводів скаржником було подано до суду першої інстанції сертифікат №2300-24-0419 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Запорізькою торгово-промисловою палатою 27.02.2024, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) скаржника по виконанню зобов`язань за договором про надання банківських послуг № CR 14-582/300-4 від 27.11.2014 року, укладеного з АТ «ОТП Банк», з 03.03.2022 року по день видачі вказаного сертифіката.

Однак, на переконання скаржника, судом при ухваленні рішення доводи, аргументи та докази скаржника були проігноровані.

Скаржник наголошує, що судом першої інстанції, всупереч наведеному, не враховано суттєвих та доречних аргументів, які містилися у поданій до суду заяві про відстрочення виконання рішення суду та доданих до них доказів, в тому числі й сертифікату № 2300-24-0429 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою 28.02.2024 та не надано оцінку таким аргументам і доказам.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції помилково не врахував та не прийняв як слушні та доречні аргументи скаржника щодо наявності підстав для відстрочення виконання рішення суду строком на один рік (дванадцять місяців) з дня ухвалення рішення

На думку Скаржника рішення суду в частині відмови у відстроченні виконання рішення суду не відповідає вимогам ст. ст. 3, 42, 46, 169, 170, 238, 239, 331 ГПК України, що є підставою для скасування рішення суду в цій частині та ухвалення нового рішення про задоволення заяви скаржника про відстрочення виконання рішення суду строком на один рік (дванадцять місяців) з дня ухвалення рішення у цій справі.

Апеляційна скарга ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 обґрунтована наступним:

На думку скаржника, суд при ухваленні рішення зобов`язаний був розглянути питання про відстрочення виконання рішення суду з урахуванням доводів та доказів скаржника, а не лише з урахуванням інтересів позивача.

Апелянт зазначає, що у своїй заяві про відстрочення виконання рішення суду скаржником вказувалось на існування у нього виключних обставин, які ускладнюють, та, фактично, унеможливлюють негайне виконання рішення суду, зокрема:

- запровадження на території України воєнного стану Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022;

- територія Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької області, де зареєстрований та проживав ОСОБА_3 в результаті збройної військової агресії Російської Федерації тимчасово перебуває під окупацією;

- з моменту окупації території Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької області відділення українських банків на цій території припинили функціонування, інтернет-зв`язок українських провайдерів та мобільного зв`язку українських мобільних операторів відсутній, що виключає будь-яку можливість як користування онлайн-банкінгом, так і здійснення банківських операцій у відділеннях банків;

- фактично центр життєвих та майнових інтересів ОСОБА_3 , переважна більшість його майна, більшість юридичних осіб, частками у статутних капіталах яких володіє ОСОБА_3 , усе належне таким юридичним особам майно розташовані на тимчасово окупованій території Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької області. Тимчасова окупація території виключає будь-яку можливість отримання доходів та використання майна ОСОБА_3 , за рахунок яких можливе погашення заборгованості перед позивачем;

- виконання рішення суду після набрання ним законної сили буде об`єктивно унеможливлене через відсутність коштів та майна ОСОБА_3 на території України, де можливе здійснення і проведення виконавчих дій. Лише після деокупації захопленої території Мелітопольської територіальної громади Запорізької області та відновлення діяльності ОСОБА_3 можливе виконання рішення суду;

- у підтвердження своїх доводів скаржником було подано до суду першої інстанції сертифікат №2300-24-0429 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Запорізькою торгово-промисловою палатою 27.02.2024, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) скаржника по виконанню зобов`язань за договором про надання банківських послуг № CR 14-582/300-4 від 27.11.2014 року, укладеного з АТ «ОТП Банк», з 03.03.2022 року по день видачі вказаного сертифіката.

Однак, на переконання скаржника, судом при ухваленні рішення доводи, аргументи та докази скаржника були проігноровані.

Скаржник наголошує, що судом першої інстанції, всупереч наведеному, не враховано суттєвих та доречних аргументів, які містилися у поданій до суду заяві про відстрочення виконання рішення суду та доданих до них доказів, в тому числі й сертифікату № 2300-24-0429 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою 28.02.2024 та не надано оцінку таким аргументам і доказам.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції помилково не врахував та не прийняв як слушні та доречні аргументи скаржника щодо наявності підстав для відстрочення виконання рішення суду строком на один рік (дванадцять місяців) з дня ухвалення рішення

На думку Скаржника рішення суду в частині відмови у відстроченні виконання рішення суду не відповідає вимогам ст. ст. 3, 42, 46, 169, 170, 238, 239, 331 ГПК України, що є підставою для скасування рішення суду в цій частині та ухвалення нового рішення про задоволення заяви скаржника про відстрочення виконання рішення суду строком на один рік (дванадцять місяців) з дня ухвалення рішення у цій справі.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 обґрунтована наступним:

На думку скаржника, суд при ухваленні рішення зобов`язаний був розглянути питання про відстрочення виконання рішення суду з урахуванням доводів та доказів скаржника, а не лише з урахуванням інтересів позивача.

Апелянт зазначає, що у своїй заяві про відстрочення виконання рішення суду скаржником вказувалось на існування у нього виключних обставин, які ускладнюють, та, фактично, унеможливлюють негайне виконання рішення суду, зокрема:

- запровадження на території України воєнного стану Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022;

- територія Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької області, де зареєстрована та проживає ОСОБА_2 в результаті збройної військової агресії Російської Федерації тимчасово перебуває під окупацією;

- з моменту окупації території Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької області відділення українських банків на цій території припинили функціонування, інтернет-зв`язок українських провайдерів та мобільного зв`язку українських мобільних операторів відсутній, що виключає будь-яку можливість як користування онлайн-банкінгом, так і здійснення банківських операцій у відділеннях банків;

- фактично центр життєвих та майнових інтересів ОСОБА_2 , переважна більшість його майна, більшість юридичних осіб, частками у статутних капіталах яких володіє ОСОБА_2 , усе належне таким юридичним особам майно розташовані на тимчасово окупованій території Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької області. Тимчасова окупація території виключає будь-яку можливість отримання доходів та використання майна ОСОБА_2 , за рахунок яких можливе погашення заборгованості перед позивачем;

- виконання рішення суду після набрання ним законної сили буде об`єктивно унеможливлене через відсутність коштів та майна ОСОБА_2 на території України, де можливе здійснення і проведення виконавчих дій. Лише після деокупації захопленої території Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької області та відновлення можливості проживання та діяльності ОСОБА_2 можливе виконання рішення суду;

- у підтвердження своїх доводів скаржником було подано до суду першої інстанції сертифікат №2300-24-0430 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Запорізькою торгово-промисловою палатою 27.02.2024, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) КТ «МЕ» по виконанню зобов`язань за договором про надання банківських послуг № CR 14-582/300-4 від 27.11.2014 року, укладеного з АТ «ОТП Банк», з 03.03.2022 року по день видачі вказаного сертифіката.

Однак, на переконання скаржника, судом при ухваленні рішення доводи, аргументи та докази скаржника були проігноровані.

Скаржник наголошує, що судом першої інстанції, всупереч наведеному, не враховано суттєвих та доречних аргументів, які містилися у поданій до суду заяві про відстрочення виконання рішення суду та доданих до них доказів, в тому числі й сертифікату № 2300-24-0429 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою 28.02.2024 та не надано оцінку таким аргументам і доказам.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції помилково не врахував та не прийняв як слушні та доречні аргументи скаржника щодо наявності підстав для відстрочення виконання рішення суду строком на один рік (дванадцять місяців) з дня ухвалення рішення

На думку Скаржника рішення суду в частині відмови у відстроченні виконання рішення суду не відповідає вимогам ст. ст. 3, 42, 46, 169, 170, 238, 239, 331 ГПК України, що є підставою для скасування рішення суду в цій частині та ухвалення нового рішення про задоволення заяви скаржника про відстрочення виконання рішення суду строком на один рік (дванадцять місяців) з дня ухвалення рішення у цій справі.

Апеляційна скарга Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Мелітопольського елеватора» на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2024 обґрунтована наступним:

Скаржник вважає, що виходячи з реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, заявлені банком та стягнуті судом витрати є значно завищеними, нерозумними та неспівмірними.

На переконання скаржника:

- даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, спір відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку зі стягненням заборгованості і спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають;

- матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час для підготування процесуальних документів;

- ця справа не пов`язана зі збиранням та дослідженням значного обсягу доказів;

- вартість наданих послуг адвокатським об`єднанням є неспівмірною зі складністю даної справи.

Згідно доводів скаржника, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про повне задоволення заяви Банку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, апелянт стверджує, що судом першої інстанції при вирішенні питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу було порушено норми процесуального права та не враховано правові висновки Верховного Суду.

Апеляційна скарга Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2024 обґрунтована наступним:

Скаржник вважає, що виходячи з реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, заявлені банком та стягнуті судом витрати є значно завищеними, нерозумними та неспівмірними.

На переконання скаржника:

- даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, спір відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку зі стягненням заборгованості і спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають;

- матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час для підготування процесуальних документів;

- ця справа не пов`язана зі збиранням та дослідженням значного обсягу доказів;

- вартість наданих послуг адвокатським об`єднанням є неспівмірною зі складністю даної справи.

Згідно доводів скаржника, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про повне задоволення заяви Банку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, апелянт стверджує, що судом першої інстанції при вирішенні питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу було порушено норми процесуального права та не враховано правові висновки Верховного Суду.

Апеляційна скарга ОСОБА_3 на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2024 обґрунтована наступним:

Скаржник вважає, що виходячи з реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, заявлені банком та стягнуті судом витрати є значно завищеними, нерозумними та неспівмірними.

На переконання скаржника:

- даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, спір відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку зі стягненням заборгованості і спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають;

- матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час для підготування процесуальних документів;

- ця справа не пов`язана зі збиранням та дослідженням значного обсягу доказів;

- вартість наданих послуг адвокатським об`єднанням є неспівмірною зі складністю даної справи.

Згідно доводів скаржника, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про повне задоволення заяви Банку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, апелянт стверджує, що судом першої інстанції при вирішенні питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу було порушено норми процесуального права та не враховано правові висновки Верховного Суду.

Апеляційна скарга Командитного товариства ОСОБА_2 на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2024 обґрунтована наступним:

Скаржник вважає, що виходячи з реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, заявлені банком та стягнуті судом витрати є значно завищеними, нерозумними та неспівмірними.

На переконання скаржника:

- даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, спір відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку зі стягненням заборгованості і спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають;

- матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час для підготування процесуальних документів;

- ця справа не пов`язана зі збиранням та дослідженням значного обсягу доказів;

- вартість наданих послуг адвокатським об`єднанням є неспівмірною зі складністю даної справи.

Згідно доводів скаржника, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про повне задоволення заяви Банку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, апелянт стверджує, що судом першої інстанції при вирішенні питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу було порушено норми процесуального права та не враховано правові висновки Верховного Суду.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

20.08.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив Акціонерного товариства «ОТП Банк» на апеляційні скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 у справі №908/3274/23, за змістом якого зазначено наступне:

Позивач звертає увагу апеляційного суду на те, що у Відповідача-4 ( ОСОБА_2 ) та Відповідача-5 ( ОСОБА_3 ) наявне майно, яке знаходиться на підконтрольній Україні території і за рахунок якого можливе погашення заборгованості за Кредитним договором. Натомість, в апеляційних скаргах Відповідачі-4,5 ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) зазначають, що «переважна більшість майна ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розташовані на тимчасово окупованій території».

Крім того, позивач зазначає, що Відповідач-1 має активи, за рахунок яких можливе виконання судового рішення у цій справі. Так, Відповідач-1 (КТ «Желєв С.С, і компанія «Комиш-Зорянського елеватора») є ініціюючим кредитором, у справі №927/889/18 про банкрутство ПП «Молокозавод-Олком», розмір визнаних грошових вимог якого у цій справі складає 82 883 869,65 грн. Таким чином, Відповідач-1 має дебіторську заборгованість у розмірі 82 883 869,65 грн, що може бути спрямована останнім на погашення заборгованості перед Позивачем.

Позивач стверджує, що відстрочення виконання судового рішення у цій справі лише надасть Відповідачам можливість відчужити належні їм активи для унеможливлення виконання цього рішення у майбутньому.

Також, позивач зауважує, що у Відповідачів можуть бути інші активи на підконтрольній Україні території, відомості про які у Позивача відсутні та які можуть бути виявлені під час виконання судового рішення у цій справі в межах виконавчого провадження.

На переконання позивача, відстрочення виконання рішення суду за наявності у Відповідачів майна у приватній власності та активів, порушить права Позивача на «легітимні очікування» повернення у власність наданих Відповідачами кредитних коштів.

АТ «ОТП Банк» з урахуванням того, що у Відповідача-1, Відповідачів-4,5 є майно та активи, за рахунок яких можливе виконання рішення Суду у цій справі, зазначає, що відстрочення виконання цього судового рішення буде порушувати баланс інтересів сторін.

На думку позивача, сертифікати Відповідачів про форс-мажорні обставини жодним чином не свідчать про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду у цій справі, оскільки Запорізька торгово-промислова палата не оцінювала можливість виконання кожним з Відповідачів судового рішення у цій справі, а тому наявність цих сертифікатів жодним чином не впливає на вирішення питання щодо відстрочення виконання рішення.

Посилання Відповідачів на тимчасову окупацію територій Запорізької області, за наявності у них майна на підконтрольній Україні території, згідно доводів банку, не може бути підставою для відстрочення виконання судового рішення у цій справі.

Окрім того, позивач зазначає, що при розгляді клопотання про відстрочення у суді першої інстанції, Банком була надана інформація з відкритих джерел та з Єдиного державного реєстру судових рішень, що Відповідачі-4,5 та Відповідачі-1,2,3 (кінцевими бенефіарними власниками яких є Відповідачі-4,5) співпрацюють з окупаційною владою РФ та підтримують збройну агресію РФ проти України. Зокрема, Відповідачі-1,2,3 у період дії воєнного стану були зареєстровані у російському реєстрі юридичних осіб з присвоєнням цим юридичним особам російського реєстраційного номеру.

Позивач зауважує, що Відповідачі-4,5 та юридичні особи, кінцевими бенефіціарними власниками яких є Відповідачі-4,5 активно співпрацюють з окупаційною владою. Вказані доводи підтверджуються численними статтями у ЗМІ, які були опубліковані у кінці лютого 2024 року. Відповідно до відомостей з центру «Миротворець» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співучасниками злочинів проти громадян України, так як добровільно співпрацюють з окупаційною владою та продовжують здійснювати господарську діяльність на тимчасово окупованій території України.

З огляду на здійснення Поручителями господарської діяльності на тимчасово окупованій території України, співпрацю з окупаційною владою та перереєстрацію їх бізнесу у Росії, позивач доходить висновку, що Відповідачі не мають наміру добровільно виконувати судове рішення у цій справі.

Також, позивач наголошує, що відмова у відстроченні виконання судового рішення на стадії прийняття судом рішення по суті спору не є перешкодою для відстрочення виконання судового рішення на стадії його виконання.

20.08.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційні скарги на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2024 по справі №908/3274/23, згідно змісту якого зазначено наступне:

Сума витрат на професійну правничу допомогу є:

- обґрунтованою, з огляду на надані АТ «ОТП Банк» докази, а саме: Договору №98-АО/22 та Додаткової угоди №2 до Договору №98-АО/22;

- підтвердженою, з огляду на докази сплати АТ «ОТП Банк» коштів Адвокатському об`єднанню «ЕЛ СІ ЕФ» за послуги, що підтверджується Рахунками на оплату № 76 від 19.04.2023, № 56 від 07.03.2024, Інформаційними повідомленнями про зарахування коштів № 2901556872 від 01.05.2023, № 2901575602 від 13.03.2024 та Актом № ОУ-0000040 від 07.03.2024 про приймання-передачі послуг.

На переконання позивача, розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним у розумінні ст. 126 ГПК України. Гонорар у розмірі 253 350,00 грн, що є еквівалентом 6000,00 доларів США, відповідно до Додаткової угоди №2 до Договору №98-АО/22 не залежить від обсягу послуг та затраченого часу представниками АТ «ОТП Банк», оскільки встановлений у фіксованому розмірі.

Також, позивач стверджує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи, що підтверджується матеріалами справи.

На переконання позивача, сума витрат на професійну правничу допомогу по відношенню до ціни позову є цілком адекватною та співмірною. Окрім того, вказана сума поділена між відповідачами та підлягає компенсації рівними частками з кожного відповідача по 50 670,00 грн.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М.

Ухвалами суду від 09.08.2024 було відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 у справі №908/3274/23 (суддя Науменко А.О.) та призначено на 17.12.2024 рік.

Ухвалами суду від 09.08.2024 було відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2024 у справі №908/3274/23 (суддя Науменко А.О.) та призначено на 17.12.2024 рік.

У зв`язку з відпусткою головуючого судді - доповідача Дарміна М.О. 17.12.2024, ухвалами суду від 25.11.2024 розгляд справи за апеляційними скаргами Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 у справі №908/3274/23 (суддя Науменко А.О.) та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2024 у справі №908/3274/23 (суддя Науменко А.О.) було призначено на 12.12.2024 рік.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2024 об`єднано апеляційні скарги Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 у справі №908/3274/23 та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2024 у справі №908/3274/23 для розгляду в одному апеляційному провадженні.

10.12.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява представника ОСОБА_3 , якою останній просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку із зайнятістю представника відповідача-5 в інших судових засіданнях.

Частиною 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У параграфі. 1 ст. 6 Конвенції про захист права людини і основоположних свобод 1950 р. задекларовано правило, згідно з яким кожен має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом у вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього .ЄСПЛ оцінює розумний строк як тривалість усього провадження, починаючи від його порушення і закінчуючи повним виконанням судового рішення. За цією концепцією розумність строку пов`язана з результатом правосуддя - досягненням справедливості й поновленням у правах.

Колегія суддів зауважує, що строком в процесуальному сенсі, є проміжок часу, впродовж якого учасник процесу чи суд повинні вчинити ту чи іншу значиму дію. Інакше кажучи, «розумний» строк становить сукупність процесуальних строків, встановлених законом для вирішення справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів без необгрунтованих зволікань. Іншими словами, строк розгляду справи є складником «розумного строку». А останній містить час, упродовж якого справа вирішується судами всіх інстанцій, а також строк виконання судового рішення.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, якщо воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах. А судочинство як форма відправлення правосуддя має чинитися за правилами, побудованими відповідно до зазначених вимог, з метою оперативного реагування на ті порушення, про які йдеться у зверненні до суду.

Колегія суддів зауважує, що поняття «справедливе правосуддя» в сучасному розумінні має два аспекти:

- матеріальна справедливість, яка полягає в тому, що кожне судове рішення має бути справедливим по суті (тобто при вирішенні спірного питання повинні бути справедливо визначені права і обов`язки тих, хто звернувся до суду, або завдяки судовому рішенню має бути відновлена порушена справедливість);

- процесуальна справедливість, яка передбачає розгляд справи відповідно до певних судових процедур.

В аспекті зазначеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання представника ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи, оскільки наведені причини неявки представника у судове засідання не є поважними в розумінні частини 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України,

Суд звертає увагу скаржника, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. В контексті даного апеляційного розгляду, в якому скаржниками подані повністю автентичні за буквою та змістом апеляційні скарги, враховуючи щільний графік розгляду справ у Центральному апеляційного господарського суді відкладення розгляду апеляційних скарги на більш пізній термін суперечило б таким завданням господарського судочинства, як справедливість та своєчасність.

З огляду на вищенаведене, а також те, що неявка представника відповідача-5 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, явка в судове засідання представників учасників справи апеляційним судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційні скарги по суті за відсутності представника відповідача-5.

12.12.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ «Мелітопольський олійноекстраційний завод», згідно змісту якої останній зазначив, що 11.12.2024 представником ТОВ «МОЕЗ» було подано адвокатський запит, яким останній просив надати інформацію та документи стосовно того, чи були списані банком грошові кошти, які надходили на рахунок ТОВ «МОЕЗ» в порядку договірного списання в рахунок погашення кредитної заборгованості відповідача-3. Відповідь АТ «ОТП Банк» на зазначений адвокатський запит є важливою для розгляду даної справи №908/3274/23, на підставі чого, задля всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, відповідач-3 просить суд відкласти розгляд справи №908/3274/23 або оголосити в судовому засіданні перерву.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Відсутність доказів на момент розгляду справи судом першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України не залежно від причин неподання позивачем таких доказів.

Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові КГС ВС 28.07.2020 у справі № 904/2104/19.

Враховуючи те, що відповідачем-3 не обґрунтовано неможливість подання доказів на підтвердження його правової позиції суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції до початку розгляду справи по суті, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови скаржнику у задоволенні заяви про відкладення розгляду апеляційних скарг та розглянути справу по суті.

12.12.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Щодо рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024

27.11.2014 між АТ «ОТП Банк» (Банк) та КТ «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (Клієнт) укладено Договір про надання банківських послуг № СR 14-582/300-4 (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надає на вимогу Клієнта банківську послугу, а Клієнт приймає Банківську послугу та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, у тому числі, своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг Банку (пункт 3 Кредитного договору).

До Кредитного договору було укладено Договори про зміну Кредитного договору: Договір про зміну № 1 від 15.06.2015; Договір про зміну № 2 від 27.08.2015; Договір про зміну № 3 від 07.09.2015; Договір про зміну № 4 від 16.10.2015; Договір про зміну № 5 від 27.11.2015; Договір про зміну № 6 від 24.05.2016; Договір про зміну № 7 від 23.06.2016; Договір про зміну № 8 від 11.05.2017; Договір про зміну № 9 від 22.06.2017; Договір про зміну № 10 від 31.07.2017; Договір про зміну № 11 від 02.03.2018; Договір про зміну № 12 від 25.05.2018; Договір про зміну № 13 від 11.06.2018; Договір про зміну № 14 від 27.06.2018; Договір про зміну № 15 від 14.08.2018; Договір про зміну № 16 від 03.09.2018; Договір про зміну № 17 від 11.03.2019; Договір про зміну № 18 від 15.08.2019; Договір про зміну № 19 від 12.09.2019; Договір про зміну № 20 від 05.02.2020; Договір про зміну № 21 від 24.06.2020; Договір про зміну № 22 від 14.08.2020; Договір про зміну № 23 від 23.09.2020; Договір про зміну № 24 від 24.12.2020; Договір про зміну № 25 від 24.03.2021; Договір про зміну № 26 від 30.06.2021; Договір про зміну № 27 від 12.08.2021.

Договором про зміну № 4 від 16.10.2015 внесено зміни, у тому числі, до пункту 35 Кредитного договору та визначено Позичальником, окрім Відповідача-1 також Відповідача-2, КТ «Желєв С.С. і компанія «Мелітопольського елеватора».

Договором про зміну № 6 від 24.05.2016 внесено зміни, у тому числі, до пункту 35 Кредитного договору та визначено Позичальником, окрім Відповідача-1 та Відповідача-2 також Відповідача-3 (ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод»).

У редакції Договору про зміну № 27 від 12.08.2021 Позичальниками за цим Кредитним договором є КТ «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (Відповідач-1), КТ «Желєв С.С. і компанія «Мелітопольського елеватора» (Відповідач-2), ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (Відповідач-3).

Підпунктом 28.1 п. 28 Кредитного договору (у редакції Договору про зміну № 27 від 12.08.2021) Сторони визначили вид банківської послуги, яку надає Банк, та умови її надання, а саме: вид банківської послуги: кредитна лінія (з можливістю надання Траншів Відповідачу-1, Відповідачу-2 та Відповідачу-3); ліміт банківської послуги: 180 000 000,00 UAH або еквівалент цієї суми в доларах США (USD); валюта Банківської послуги: гривня та/або долари США; цільове призначення Банківської послуги - фінансування обігового капіталу; дата припинення чинності лімітом Банківської послуги: 14.08.2026 включно; періоди отримання Банківської послуги.

У межах Періоду отримання Банківської послуги Клієнтом встановлені наступні періоди фінансування:

1) з дати укладення Договору про зміну № 27 до Кредитного договору від 12.08.2021 до 16.08.2022 включно (Період фінансування 1);

2) з 17.08.2022 до 16.08.2023 включно (Період фінансування 2);

3) з 17.08.2023 до 16.08.2024 включно (Період фінансування 3);

4) з 17.08.2024 до 16.08.2025 включно (Період фінансування 4);

5) з 17.08.2025 до дати припинення чинності лімітом Банківської послуги (Період фінансування 5);

Відповідно до п/п 21.1.12 Кредитного договору визначено такі розміри процентної ставки:

стандартний розмір процентної ставки у валюті гривня: поточна ринкова ставка;

підвищений стандартний розмір процентної ставки у валюті гривня: стандартний розмір процентної ставки у валюті гривня + 2%;

стандартний розмір процентної ставки у валюті долар США: LIBOR (фіксована індикативна процента ставка, яка розраховується як середньоарифметичне значення індивідуальних процентних ставок пропозиції ресурсів у валюті долари США банків-членів Британської банківської асоціації) + 7% річних - для траншу(ів), строк якого (яких) перевищує 60 календарних днів;

підвищений стандартний розмір процентної ставки у валюті долар США: стандартний розмір процентної ставки у валюті долар + 2%.

Підставою для застосування підвищеного розміру процентної ставки є порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених пунктами 12 та/або 33 Договору.

- день нарахування процентів: 20 календарний день місяця.

Пунктом 13 Кредитного договору (Застереження щодо валюти платежів) Сторони погодили, що платежі щодо виконання Клієнтом боргових зобов`язань (окрім сплати комісійної винагороди, пені) мають бути здійснені Клієнтом у валюті боргових зобов`язань у порядку та на умовах, встановлених Договором.

Відповідно до пункту 6 Кредитного договору у редакції Договору про зміну № 10 від 31.07.2017:

- Банк здійснює надання Банківських послуг за плату, що має сплачуватися Клієнтом Банку в порядку та на умовах Договору виключно в безготівковій формі.

- Залежно від виду Банківської послуги видами плат можуть бути проценти та/або комісійна винагорода, проте цей перелік не є вичерпним і Сторонами можуть бути погоджені інші види плати.

- Розмір плати визначається Сторонами в Договорі та/або Заяві про надання Банківської послуги відносно кожної з Банківських послуг, надання якої було письмово погоджене між Сторонами.

- Розрахунок та нарахування процентів здійснюється на щоденній основі;

- Проценти розраховуються протягом строку, що обчислюється днями та дорівнює кількості днів від дати надання Банком банківської послуги, включаючи день надання, до дати виконання Клієнтом всіх зобов`язань щодо такої банківської послуги, не включаючи останній день такого виконання;

- Проценти щодо банківської послуги, виконання зобов`язань відносно якої здійснюється Клієнтом з порушеннями (невчасно та/або неналежним чином), розраховуються та нараховуються кожного дня протягом строку дії такого порушення та повинні сплачуватись Клієнтом Банку негайно (за першої нагоди) у повному обсязі таких нарахованих процентів.

Розмір процентів визначався Сторонами у кредитних заявках, що додаються до цієї позовної заяви.

На виконання умов Кредитного договору, 14.02.2022 Банк надав КТ «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» транш № 108264/1 у розмірі 436 000,00 доларів США, що підтверджується Меморіальним ордером № 21933860 від 14.02.2022.

Отже, в межах Періоду фінансування 1 Банк надав Відповідачу-1 транш у розмірі 436 000,00 доларів США зі строком погашення заборгованості до 16.08.2022 включно.

За рішенням АТ «ОТП Банк», строк погашення заборгованості Відповідача-1 був пролонгований до 31.08.2022, у зв`язку з чим прострочення виконання зобов`язання почалось з 01.09.2022.

Згідно із випискою з особового рахунку Відповідача-1 від 14.02.2022, КТ «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» частково погасив заборгованість за Кредитним договором, шляхом сплати грошових коштів у загальній сумі 286 877,00 доларів США:

- 01.03.2022 Відповідач-1 погасив заборгованість на суму 32 200,00 доларів США, що підтверджується Меморіальним ордером № 719683;

- 01.04.2022 Відповідач-1 погасив заборгованість на суму 254 677,00 доларів США, що підтверджується Меморіальним ордером № 575970;

На виконання умов Кредитного договору Банком було нараховано проценти за користування кредитом за період з 14.02.2022 по 26.07.2023, зокрема:

- за період з 14.02.2022 по 28.02.2022 на суму 436 000,00 доларів США за процентною ставкою 4,35% у розмірі 790,25 доларів США;

- за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 на суму 403 800,00 доларів США за процентною ставкою 4,35% у розмірі 1 512,57 доларів США;

- за період з 01.04.2022 по 12.05.2022 на суму 149 123,00 доларів США за процентною ставкою 4,35% у розмірі 756,80 доларів США;

- за період з 13.05.2022 по 25.07.2023 на суму 149 123,00 доларів США за процентною ставкою 4,50% у розмірі 8 183,10 доларів США.

На виконання умов Кредитного договору Відповідач-1 частково погасив заборгованість за процентами на загальну суму 5 464,22 доларів США:

- 21.02.2022 на суму 368,78 доларів США, що підтверджується Меморіальним ордером № 33556768;

- 19.09.2022 на суму 335,53 доларів США, що підтверджується Меморіальним ордером №24736741;

- 19.09.2022 на суму 4 759,91 доларів США, що підтверджується Меморіальним ордером № 24736740.

Отже, розмір заборгованості Відповідача-1 за процентами з урахуванням часткового погашення складає 5 778,50 доларів США.

Таким чином, Банком заявлено заборгованість Відповідача-1 за Кредитним договором в сумі 154 901,50 доларів США:

а) розмір простроченої основної суми заборгованості 149 123,00 доларів США згідно із

випискою з особового рахунку КТ « Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» за період з 14.02.2022 по 26.07.2023 про початок прострочення кредитної заборгованості.

б) розмір заборгованості Відповідача-1 за процентами складає 5 778,50 доларів США.

На виконання умов Кредитного договору, Банк надав КТ «Желєв С.С. і компанія «Мелітопольського елеватора» кредитні кошти у загальному розмірі 1 530 000,00 доларів США трьома траншами:

- 21.01.2022 перший транш № 105630/2 у розмірі 425 000,00 доларів США, що підтверджується Меморіальним ордером № 31137888;

- 26.01.2022 другий транш № 106053/1 у розмірі 105 000,00 доларів США, що підтверджується Меморіальним ордером № 38275299;

- 21.02.2022 третій транш № 109380/1 у розмірі 1 000 000,00 доларів США, що підтверджується Меморіальним ордером № 33380455.

Отже, в межах Періоду фінансування 1 Банк надав Відповідачу-2 три транші у розмірі 1 530 000,00 доларів США зі строком погашення заборгованості до 16.08.2022 включно.

За рішенням АТ «ОТП Банк», строк погашення заборгованості Відповідача-2 був пролонгований до 31.08.2022, у зв`язку з чим прострочення виконання зобов`язання почалось з 01.09.2022.

На підтвердження зарахування кредитних коштів на рахунок КТ «Желєв С.С. і компанія «Мелітопольського елеватора» Банком надано виписку з особового рахунку Відповідача-2 за період з 21.01.2022 по 26.07.2023.

На виконання умов Кредитного договору Банком було нараховано проценти за користування кредитними коштами окремо по кожному з наданих Відповідачу-2 траншів, зокрема:

- по траншу № 105630/2 на суму 425 000,00 доларів США Банком нараховано:

за період з 21.01.2022 по 20.04.2022 за процентною ставкою 4,35% - 4 621,88 доларів США, з яких Відповідачем-2 21.02.2022 погашено 1 591,98 доларів США;

за період з 21.04.2022 по 25.07.2023 за процентною ставкою 4,50% - 24 490,68 доларів США, з яких Відповідачем-2 19.09.2022 погашено 11 051,79 доларів США.

Отже, сума нарахованих та не погашених Відповідачем-2 процентів по траншу № 105630/2 складає 16 468,78 доларів США.

- по траншу № 106053/1 на суму 105 000,00 доларів США Банком нараховано:

за період з 26.01.2022 по 25.04.2022 за процентною ставкою 4,35% - 1 141,88 доларів США, з яких Відповідачем-2 21.02.2022 погашено 329,88 доларів США;

за період з 26.04.2022 по 25.07.2023 за процентною ставкою 4,50% - 5 985,03 доларів США, з яких Відповідачем-2 19.09.2022 погашено 2 728,26 доларів США.

Отже, сума нарахованих та не погашених Відповідачем-2 процентів по траншу № 106053/1 складає 4 068,78 доларів США.

- по траншу № 109380/1 на суму 1 000 000,00 доларів США Банком нараховано:

за період з 21.02.2022 по 25.07.2023 за процентною ставкою 4,50% - 65 000,00 доларів США, з яких Відповідачем-2 19.09.2022 погашено 26 250,00 доларів США;

Отже, сума нарахованих та не погашених Відповідачем-2 процентів по траншу № 109380/1 складає 38 750,00 доларів США.

На підставі викладеного, загальний розмір заборгованості Відповідача-2 за процентами з урахуванням часткового погашення, складає 59 287,56 доларів США.

Таким чином, Банком заявлено заборгованість Відповідача-2 за Кредитним договором в сумі 1589287,56 доларів США:

а) прострочена основна сума заборгованості КТ «Желєв С.С. і компанія «Мелітопольського елеватора» за Кредитним договором станом на дату подання позову в сумі 1 530 000,00 доларів США згідно із випискою з особового рахунку КТ «Желєв С.С. і компанія «Мелітопольського елеватора» за період з 31.08.2022 по 26.07.2023 про початок прострочення кредитної заборгованості.

б) заборгованість Відповідача-2 за процентами в сумі 59 287,56 доларів США.

На виконання умов Кредитного договору, Банк надав ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» кредитні кошти у загальному розмірі 43 000 000,00 гривень, 3 180 000,00 доларів США такими траншами:

- 20.01.2022 перший транш № 105498/1 на суму 20 000 000,00 гривень, що підтверджується Меморіальним ордером № 29162028;

- 24.01.2022 другий транш № 105789/1 на суму 16 000 000,00 гривень, що підтверджується Меморіальним ордером № 34721968;

- 26.01.2022 третій транш № 106115/1 на суму 460 000,00 доларів США, що підтверджується Меморіальним ордером № 38672075;

- 28.01.2022 четвертий транш № 106407/1 на суму 1 000 000,00 доларів США, що підтверджується Меморіальним ордером № 42472744;

- 28.01.2022 п`ятий транш № 106356/1 на суму 450 000,00 доларів США, що підтверджується Меморіальним ордером № 42059414;

- 07.02.2022 шостий транш № 107484/1 на суму 7 000 000,00 гривень, що підтверджується Меморіальним ордером № 10095476;

- 21.02.2022 сьомий транш № 109380/2 на суму 1 270 000,00 доларів США, що підтверджується Меморіальним ордером № 33380435.

Отже, в межах Періоду фінансування 1 Банк надав Відповідачу-3 сім траншів у загальному розмірі 43 000 000,00 гривень, 3 180 000,00 доларів США зі строком погашення заборгованості до 16.08.2022 включно.

За рішенням АТ «ОТП Банк», строк погашення заборгованості Відповідача-3 був пролонгований до 31.08.2022, у зв`язку з чим прострочення виконання зобов`язання почалось з 01.09.2022.

На підтвердження зарахування кредитних коштів на рахунок ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» Банком надано також виписки з особового рахунку Відповідача-3: за період з 20.01.2022 по 26.07.2023 (виписка з рахунку у гривнях) та за період з 26.01.2022 по 26.07.2023 (виписка з рахунку у доларах).

Відповідач-3 частково погасив заборгованість за Кредитним договором, шляхом сплати грошових коштів у загальній сумі 13 000 000,00 гривень та 67 023,00 доларів США:

- 11.02.2022 Відповідач-3 погасив заборгованість на суму 7 400 000,00 гривень, що підтверджується Меморіальним ордером № 18457632;

- 16.02.2022 Відповідач-3 погасив заборгованість на суму 3 600 000,00 гривень, що підтверджується Меморіальним ордером № 26015174;

- 02.03.2022 Відповідач-3 погасив заборгованість на суму 2 000 000,00 гривень, що підтверджується Меморіальним ордером № 2063755;

- 03.03.2022 Відповідач-3 погасив заборгованість на суму 67 023,00 доларів США, що підтверджується Меморіальним ордером № 3849147.

Прострочена основна сума заборгованості Відповідача-3 за Кредитним договором станом на дату подання цього позову складає 30 000 000,00 гривень та 3 112 977,00 доларів США згідно із виписками з особового рахунку ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод»: за період з 20.01.2022 по 26.07.2023 (виписка з рахунку у гривні) та за період з 26.01.2022 по 26.07.2023 (виписка з рахунку у доларах) про віднесення заборгованості до простроченої з 01.09.2022.

На виконання умов Кредитного договору Банком було нараховано проценти за користування кредитними коштами окремо по кожному з наданих Відповідачу-3 траншів, зокрема:

- по траншу № 105498/1 Банком нараховано:

за період з 20.01.2022 по 10.02.2022 на суму кредиту 20 000 000,00 гривень за процентною ставкою 13% - 156 712,33 гривень, з яких Відповідачем-3 21.02.2022 погашено 7 123,29 гривень;

за період з 11.02.2022 по 15.02.2022 на суму кредиту 12 600 000,00 гривень за процентною ставкою 13% - 22 438,36 гривень, з яких Відповідачем-3 21.02.2022 погашено 188 054,79 гривень;

за період з 16.02.2022 по 01.03.2022 на суму кредиту 9 000 000,00 гривень за процентною ставкою 13% - 44 876,71 гривень, з яких Відповідачем-3 14.09.2022 погашено 530 068,50 гривень;

за період з 02.03.2022 по 19.04.2022 на суму кредиту 7 000 000,00 гривень за процентною ставкою 13% - 122 164,38 гривень, з яких Відповідачем-3 14.09.2022 погашено 36 773,97 гривень;

за період з 20.04.2022 по 25.07.2022 на суму кредиту 7 000 000,00 гривень за процентною ставкою 14,75% - 1 306 890,41 гривень.

Отже, сума нарахованих Банком та не погашених Відповідачем-3 процентів по траншу № 105498/1 складає 891 061,64 гривень.

- по траншу № 105789/1 Банком нараховано:

за період з 24.01.2022 по 21.04.2022 на суму кредиту 16 000 000,00 гривень за процентною ставкою 13% - 501 479,44 гривень, з яких Відповідачем-3 21.02.2022 погашено 159 561,64 гривень;

за період з 22.04.2022 по 25.07.2023 на суму кредиту 16 000 000,00 гривень за процентною ставкою 14,75% - 2 974 246,58 гривень, з яких Відповідачем-3 14.09.2022 погашено 1 195 397,25 гривень та 84 054,79 гривень двома платежами.

Отже, сума нарахованих Банком та не погашених Відповідачем-3 процентів по траншу № 105789/1 складає 2 036 712,34 гривень.

- по траншу № 107484/1 Банком нараховано:

за період з 07.02.2022 по 05.05.2022 на суму кредиту 7 000 000,00 гривень за процентною ставкою 14% - 236 273,97 гривень, з яких Відповідачем-3 29.11.2022 погашено 37 589,04 гривень;

за період з 06.05.2022 по 25.07.2023 на суму кредиту 7 000 000,00 гривень за процентною ставкою 14,75% - 1 261 630,13 гривень, з яких Відповідачем-3 06.07.2022 погашено 20 000,00 гривень, 14.09.2022 погашено 507 685,19 грн та 36 773,97 двома платежами.

Отже, сума нарахованих Банком та не погашених Відповідачем-3 процентів по траншу № 107484/1 складає 895 855,90 гривень.

- по траншу № 106115/1 Банком нараховано:

за період з 26.01.2022 по 02.03.2022 на суму кредиту 460 000,00 доларів США за процентною ставкою 4,35% - 2 001,00 доларів США, з яких Відповідачем-3 21.02.2022 погашено 1 445,17 доларів США;

за період з 03.03.2022 по 25.04.2022 на суму кредиту 392 977,00 доларів США за процентною ставкою 4,35% - 2 564,17 доларів США;

за період з 26.04.2022 по 25.07.2023 на суму кредиту 392 977,00 доларів США за процентною ставкою 4,50% - 22 399,69 доларів США;

Отже, сума нарахованих Банком та не погашених Відповідачем-3 процентів по траншу № 106115/1 складає 25 519,69 доларів США.

- по траншу № 106407/1 Банком нараховано:

за період з 28.01.2022 по 27.04.2022 на суму кредиту 1 000 000,00 доларів США за процентною ставкою 4,35% - 10 874,99 доларів США, з яких Відповідачем-3 21.02.2022 погашено 2 900,00 доларів США;

за період з 28.04.2022 по 25.07.2023 на суму кредиту 1 000 000,00 доларів США за процентною ставкою 4,50% - 56 750,00 доларів США.

Отже, сума нарахованих Банком та не погашених Відповідачем-3 процентів по траншу № 106407/1 складає 64 724,99 доларів США.

- по траншу № 109380/2 Банком нараховано:

за період з 21.02.2022 по 25.07.2023 на суму кредиту 1 270 000,00 доларів США за процентною ставкою 4,50% - 82 550,00 доларів США, з яких Відповідачем-3 19.09.2022 погашено 14 980,49 доларів США;

Отже, сума нарахованих Банком та не погашених Відповідачем-3 процентів по траншу № 109380/2 складає 67 569,51 доларів США.

- по траншу № 106356/1 Банком нараховано:

за період з 28.01.2022 по 27.04.2022 на суму кредиту 450 000,00 доларів США за процентною ставкою 4,35% - 4 893,76 доларів США, з яких Відповідачем-3 21.02.2022 погашено 1 305,00 доларів США;

за період з 28.04.2022 по 25.07.2023 на суму кредиту 450 000,00 доларів США за процентною ставкою 4,50% - 25 537,50 доларів США.

Отже, сума нарахованих Банком та не погашених Відповідачем-3 процентів по траншу № 106356/1 складає 29 126,26 доларів США.

На підставі викладеного, розмір заборгованості Відповідача-3 за процентами з урахуванням часткового погашення, складає 186 940,45 доларів США та 3 823 629,88 гривень.

Таким чином, Банком заявлено заборгованість Відповідача-3 за Кредитним договором в сумі 33 823 629,88 гривень, 3 299 917,45 доларів США:

а) розмір простроченої основної суми заборгованості Відповідача-3 складає 30 000 000,00 гривень, 3 112 977,00 доларів США:

б) розмір заборгованості Відповідача-3 за процентами складає 3 823 629,88 гривень, 186 940,45 доларів США.

Для забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 27.11.2014 між Банком та Поручителями було укладено договори забезпечення, зокрема:

1. Договір поруки № SR 14-512/300, укладений між Банком та ОСОБА_3 (далі Договір поруки № 1), за яким ОСОБА_3 поручився перед Банком за виконання Позичальниками боргових зобов`язань за Кредитним договором.

До Договору поруки № 1 Сторони було укладено Договори про зміну: Договір про зміну № 1 від 15.06.2015; Договір про зміну № 2 від 27.08.2015; Договір про зміну № 3 від 16.10.2015; Договір про зміну № 4 від 27.11.2015; Договір про зміну № 5 від 23.06.2016; Договір про зміну № 6 від 31.07.2016; Договір про зміну № 7 від 14.06.2018; Договір про зміну № 8 від 14.08.2018; Договір про зміну № 9 від 12.08.2021;

2. Договір поруки № SR 14-513/300, укладений між Банком та ОСОБА_2 (далі Договір поруки № 2), за яким ОСОБА_2 поручилась перед Банком за виконання Позичальником боргових зобов`язань за Кредитним договором.

До Договору поруки № 2 Сторони було укладено Договори про зміну: Договір про зміну № 1 від 15.06.2015; Договір про зміну № 2 від 27.08.2015; Договір про зміну № 3 від 16.10.2015; Договір про зміну №4 від 27.11.2015; Договір про зміну № 5 від 23.06.2016; Договір про зміну № 6 від 31.07.2016; Договір про зміну № 7 від 14.06.2018; Договір про зміну № 8 від 14.08.2018; Договір про зміну № 9 від 12.08.2021;

Відповідно до пункту 7 Договору поруки-1 та Договору поруки-2 строк дії цих Договорів дорівнює Генеральному строку за обставини, що відсутній випадок невиконання умов Договору.

За обставини наявності випадку невиконання умов Договору, Договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов`язання Позичальника перед Банком не будуть виконані у повному обсязі.

Отже, на момент пред`явлення Банком цього позову поруки Відповідача-4 та Відповідача-5 не є припиненими.

Станом на дату звернення Банку до суду з цим позовом зобов`язання за Кредитним договором КТ «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора», КТ «Желєв С.С. і компанія «Мелітопольского елеватора» та ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» у повному обсязі виконано не було.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням Позичальниками умов Кредитного договору та наявністю простроченої заборгованості, Банк відповідно до Договору поруки № 1 та Договору поруки № 2 має право вимагати від Поручителів виконання зобов`язань за Кредитним договором у тому ж обсязі, що і від Позичальників.

З урахуванням наведених вище обставин, Акціонерним товариством "ОТП БАНК" (далі АТ "ОТП БАНК") до Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" (далі КТ "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", відповідач-1), до Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" (надалі КТ "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", відповідач-2), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" (далі ТОВ "МОЕЗ", відповідач-3), до ОСОБА_2 (надалі ОСОБА_2 , відповідач-4), до ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 , відповідач-5) завлено позовні вимоги про: солідарне стягнення з КТ "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" (відповідач-1), з КТ "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" (відповідач-2), з ТОВ "МОЕЗ" (відповідач-3) та з ОСОБА_2 (відповідач-4) на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 5 044 106 доларів, 51 цент США, 33 823 629 грн. 88 коп, з яких: 4 792 100,00 доларів США та 30 000 000,00 грн основної заборгованості, заборгованість за процентами: 252006,51 доларів США та 3 823 629,88 грн.; солідарне стягнення з КТ "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" (відповідач-1), з КТ "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" (відповідач-2), з ТОВ "МОЕЗ" (відповідач-3) та з ОСОБА_3 (відповідач-5) на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 5 044 106 доларів, 51 цент США, 33 823 629 грн. 88 коп, з яких: 4 792 100,00 доларів США та 30 000 000,00 грн основної заборгованості, заборгованість за процентами: 252006,51 доларів США та 3 823 629,88 грн.

У встановлений Кредитним договором період фінансування (з урахуванням пролонгації Банком цього строку до 31.08.2022 включно) Відповідач-1, Відповідач-2 та Відповідач-3 лише частково погасили заборгованість, у зв`язку з чим виникла прострочена заборгованість перед Банком з 01.09.2022:

- Прострочена заборгованість Відповідача-1 у загальному розмірі 154 901,50 доларів США, з яких: 149 123,00 доларів США - заборгованість за кредитом, 5 778,50 доларів США - заборгованість за відсотками;

- Прострочена заборгованість Відповідача-2 у загальному розмірі 1 589 287,56 доларів США, з яких: 1 530 000,00 доларів США - заборгованість за кредитом, 59 287,56 доларів США - заборгованість за відсотками;

- Прострочена заборгованість Відповідача-3 у загальному розмірі: 33 823 629,88 гривень, з яких: 30 000 000,00 гривень - заборгованість за кредитом, 3 823 629,88 гривень заборгованість за відсотками та 3 299 917,45 доларів США, з яких: 3 112 977,00 доларів США - заборгованість за кредитом, 186 940,45 доларів США - заборгованість за відсотками.

Умовами Договору поруки № 1 та Договору поруки № 2 з урахуванням Договорів про зміну визначено такі умови:

Відповідно до пункту 21 Договору поруки № 1 та Договору поруки № 2:

- Порука забезпечує виконання зобов`язань за Договором про надання банківських послуг № СR 14-582/300-4 від 27.11.2014.

- Клієнтом є Клієнт 1 (КТ «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора», Відповідач-1 у цій справі), Клієнт 2 (КТ «Желєв С.С. і компанія «Мелітопольского елеватора», Відповідач-2 у справі) та Клієнт 3 ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод, Відповідач-3 у справі).

Відповідно до пунктів 3, 4 Договору поруки № 1 та Договору поруки № 2:

- В силу поруки, створеної відповідно до умов Договору поруки, Поручитель поручається перед Банком за виконання Клієнтом боргових зобов`язань;

- Поручитель відповідає перед Банком за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) боргових зобов`язань Клієнта;

- Порукою забезпечується виконання боргових зобов`язань у повному обсязі;

- Порука та солідарний обов`язок Поручителя перед Банком виникають з моменту укладення Договору поруки та є чинними протягом всього строку (терміну) дії боргових зобов`язань. У разі зміни, у тому числі збільшення розміру боргових зобов`язань Клієнта за Договором після укладення цього Договору поруки, виконання таких збільшених боргових зобов`язань забезпечуються порукою у їх повному розмірі без укладення будь-яких додаткових договорів до цього Договору поруки, а підписання Поручителем цього Договору поруки вважається попередньою згодою Поручителя на зміну умов Договору;

- Клієнт та Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники;

- Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Клієнт, у таких же порядку і строках, що і Клієнт;

- Банк має право вимагати виконання боргових зобов`язань частково або у повному обсязі як від Позичальника та Поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

- Банк, у разі одержання виконання боргових зобов`язань Позичальником та/або Поручителем не у повному обсязі, має право вимагати/отримати неодержані/ невиконані боргові зобов`язання від Позичальника та/або Поручителя. І Позичальник, і Поручитель залишаються зобов`язаними доти, доки боргові зобов`язання не будуть виконані у повному обсязі.

Таким чином, Поручитель-1 та Поручитель-2 за Договорами поруки відповідають перед Банком у повному обсязі як солідарні боржники, а тому Банк може вимагати виконання боргових зобов`язань від Позичальників та Поручителів разом.

Пункт 13 Кредитного договору визначає солідарну відповідальність боржників перед Банком. Так, якщо контрагентами Банку за Договором виступають декілька осіб, то разом з укладенням Договору кожен із Клієнтів погоджується та надає свою згоду виступати солідарним боржником та нести солідарну відповідальність перед Банком за повне, своєчасне, та належне виконання кожним із Клієнтом Боргових зобов`язань, що означає, що Банк може звернутися з вимогою про виконання Боргових зобов`язань, як до будь-якого Клієнта, так і до всіх Клієнтів одночасно; при цьому, Банк може звернутися з вимогою про виконання Боргових зобов`язань, як в повному обсязі, так і в частині.

З огляду на викладені положення Кредитного договору та норми чинного законодавства, Відповідач-1, Відповідач-2, Відповідач-3 є солідарними боржниками між собою та несуть солідарну відповідальність перед Банком за заборгованість, яка виникла за Договором про надання банківських послуг.

Загальна заборгованість Відповідача-1, Відповідача-2 та Відповідача-3 за Кредитним договором становить 5 044 106,51 доларів США та 33 823, 629,88 грн., з яких:

- заборгованість Відповідача-1 перед АТ «ОТП Банк» за Кредитним договором складає 154 901,50 доларів США;

- заборгованість Відповідача-2 перед АТ «ОТП Банк» за Договором про надання банківських послуг складає 1 589 287,56 доларів США;

- заборгованість Відповідача-3 перед АТ «ОТП Банк» за Договором про надання банківських послуг складає 33 823 629,88 гривень, 3 299 917,45 доларів США.

На момент розгляду справи ні позичальник, ні поручителі заборгованість перед кредитором не сплатили.

Щодо додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2024

АТ «ОТП Банк» звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідно до положень статті 244 ГПК України та протягом 5 днів після ухвалення судового рішення у цій справі.

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить стягнути з відповідачів 253 350,00 грн. у рівних частинах з кожного по 50 670,00 грн

28.10.2022 між Адвокатським об`єднанням «ЕЛ СІ ЕФ» (Об`єднання) та АТ «ОТП Банк» (Клієнт) укладено Договір №98-АО/22 про надання правової допомоги.

Відповідно до пункту 1.1. Договору №98-АО/22 Об`єднання зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу за окремими завданнями Клієнта, а Клієнт зобов`язується оплачувати Об`єднанню надання послуг та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Сторони погодили, що перелік та обсяг послуг відповідно до кожного завдання, порядок, строк їх надання та винагорода (гонорар) Об`єднання, а також, за потреби, інші умови надання послуг деталізуються Сторонами: (1) в окремих додаткових угодах та/або додатках до цього Договору або (2) шляхом обміну повідомленнями між Об`єднанням та Клієнтом за допомогою електронної пошти з адрес та на адреси електронної пошти представників Сторін, зазначених у Договорі.

19.04.2023 Сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору №98-АО/22, відповідно до пункту 1 якої Сторони погодили надання правової допомоги, а саме: пункт 1.2.: Судового захисту та представництва інтересів АТ «ОТП Банк» у Господарському суді Запорізької області під час розгляду справи за позовом АТ «ОТП Банк» про солідарне стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг №CR 14-582/300-4 від 27.11.2014 з КТ «Желєв С.С. і компанія Комиш- Зорянського елеватора» (Позичальник-1), КТ «Желєв С.С. і компанія Мелітопольського елеватора» (Позичальник-2), ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (Позичальник-3), ОСОБА_3 (Поручитель-1), ОСОБА_2 (Поручитель-2).

Відповідно до пункту 1.2.1. Додаткової угоди №2 до Договору №98-АО/22 під правовою допомогою, передбаченою пунктом 1.1, Сторони розуміють:

- формування правової позиції;

- детальний аналіз існуючих правовідносин;

- підготовка та подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову;

- підготовка необхідних клопотань та заяв з процесуальних питань;

- підготовка інших необхідних процесуальних документів;

- пошук та аналіз судової практики;

- участь у судових засіданнях.

Положеннями пункту 2.2. Додаткової угоди №2 до Договору №98-АО/22 Сторони визначили, що сума винагороди, що сплачується Клієнтом Об`єднанню за надання правової допомоги, зазначеної у пп. 1.2. цієї Додаткової угоди є фіксованою, розраховується за курсом продажу долару США, встановленого АТ «ПУМБ» станом на дату виставлення рахунку та складає суму в українських гривнях, що є еквівалентною 6000,00 доларів США (не враховуючи ПДВ).

Згідно з пунктом 3.2. Додаткової угоди №2 до Договору №98-АО/22 винагорода, яка визначена у пункті 2.2. цієї Додаткової угоди, сплачується Клієнтом на умовах авансування у розмірі 50% від розміру винагороди, у сумі 3000,00 доларів США (не враховуючи ПДВ), що розраховується за курсом продажу доллару США, встановленого АТ «ПУМБ» станом на дату виставлення рахунку, у строк 5 банківських днів з часу отримання відповідного рахунку Об`єднання до початку надання Правової допомоги. Залишок винагороди у розмірі 50% від розміру Клієнтом у строк 5 банківських днів з дати прийняття рішення судом першої інстанції.

19.04.2023 Адвокатське об`єднання «ЕЛ СІ ЕФ» виставило АТ «ОТП Банк» рахунок № 76 на оплату 50% від вартості юридичних послуг згідно з пунктом 3.2. Додаткової угоди №2 від 19.04.2023 до Договору №98-АО/22 на суму 114 750 грн (без ПДВ), яка була еквівалентною 3000,00 доларів США за курсом продажу долару США, встановленому АТ «ПУМБ» на дату виставлення цього рахунку.

01.05.2023 АТ «ОТП Банк» було сплачено вищевказаний рахунок на суму 114 750,00 грн., що підтверджується Інформаційним повідомленням про зарахування коштів № 2901556872 від 01.05.2023 з Клієнт-Банку АТ «ПУМБ» на рахунок Об`єднання. 07.03.2024 Адвокатське об`єднання «ЕЛ СІ ЕФ» виставило АТ «ОТП Банк» рахунок № 56 на оплату залишку винагороди (другої частини винагороди) у розмірі 50% на суму 138 600,00 грн (у тому числі ПДВ), яка була еквівалентною 3000,00 доларів США за курсом продажу долару США, встановленому АТ «ПУМБ» на дату виставлення цього рахунку. Сплачено 13.03.2024.

Актом № ОУ-0000040 від 07.03.2024 сторони підтвердили наданя відповідних послуг на суму 253 350 грн 00 коп. належним чином.

На виконання умов Додаткової угоди №2 від 19.04.2023 до Договору №98-АО/22, АТ «ОТП Банк» сплатило Об`єднанню 50% суми від вартості винагороди, визначеної у п. 2.2. цієї Додаткової угоди та сплатить залишок винагороди у розмірі 50% протягом 5 днів після складення Судом повного тексту рішення від 07.03.2024.

13.03.2024 відповідна сума також сплачена.

Загальна вартість винагороди, визначеної у пункті 2.2. Додаткової угоди № 2 від 19.04.2023 у гривні за курсом продажу долару США, встановленому АТ «ПУМБ» на дати виставлення АТ «ОТП Банк» рахунку № 76 від 19.04.2023 (який вже оплачений АТ «ОТП Банк») та рахунку № 56 від 07.03.2024 (який оплачується АТ «ОТП Банк» протягом 5 днів після складення повного тексту рішення від 07.03.2024) складає 253 350,00 грн

Під час розгляду даної справи, Адвокатське об`єднання «ЕЛ СІ ЕФ надало АТ «ОТП Банк» професійну правничу допомогу, яка включала в себе наступні послуги:

- детальний аналіз існуючих правовідносин за Договором про надання банківських послуг № CR 14-582/300-4 від 27.11.2014, що укладений між Позивачем та Відповідачами-1,2,3 та Договорами поруки, що укладені між Позивачем та Відповідачами-4,5;

- формування правової позиції та стратегії захисту інтересів АТ «ОТП Банк» у спорі про солідарне стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг № CR 14-582/300-4 від 27.11.2014;

- пошук та аналіз судової практики для підготовки позовної заяви;

- підготовка та подання до Господарського суду Запорізької області позовної заяви про солідарне стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг № CR 14-582/300-4 від 27.11.2014;

- підготовка та подання до Суду заяви про усунення недоліків позовної заяви у справі № 908/3274/23;

- підготовка та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду;

- підготовка та подання до суду заперечення на клопотання Відповідачів про відстрочення виконання рішення суду у справі № 908/3274/23;

- представництво інтересів АТ «ОТП Банк» у 6 судових засіданнях: 06.12.2023, 04.01.2024, 17.01.2024, 07.02.2024, 29.02.2024, 07.03.2024.

Під час розгляду цієї справи інтереси АТ «ОТП Банк» представляла адвокат Аксьонова Ангеліна Сергіївна, яка працює у складі Адвокатського об`єднання «ЕЛ СІ ЕФ», на підставі ордеру, який виданий Адвокатським об`єднанням «ЕЛ СІ ЕФ».

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційни скарги Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 у справі №908/3274/23 не підлягають задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України ,колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанцїі в частині неоспорюваних сторонами Командитним товариством "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Командитним товариством "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" фактичні обставини справи відносно того, що 27.11.2014 між АТ «ОТП Банк» (Банк) та КТ «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора» (Клієнт) укладено Договір про надання банківських послуг № СR 14-582/300-4 (далі Кредитний договір), до якого було укладено Договори про зміну Кредитного договору: Договір про зміну № 1 від 15.06.2015; Договір про зміну № 2 від 27.08.2015; Договір про зміну № 3 від 07.09.2015; Договір про зміну № 4 від 16.10.2015; Договір про зміну № 5 від 27.11.2015; Договір про зміну № 6 від 24.05.2016; Договір про зміну № 7 від 23.06.2016; Договір про зміну № 8 від 11.05.2017; Договір про зміну № 9 від 22.06.2017; Договір про зміну № 10 від 31.07.2017; Договір про зміну № 11 від 02.03.2018; Договір про зміну № 12 від 25.05.2018; Договір про зміну № 13 від 11.06.2018; Договір про зміну № 14 від 27.06.2018; Договір про зміну № 15 від 14.08.2018; Договір про зміну № 16 від 03.09.2018; Договір про зміну № 17 від 11.03.2019; Договір про зміну № 18 від 15.08.2019; Договір про зміну № 19 від 12.09.2019; Договір про зміну № 20 від 05.02.2020; Договір про зміну № 21 від 24.06.2020; Договір про зміну № 22 від 14.08.2020; Договір про зміну № 23 від 23.09.2020; Договір про зміну № 24 від 24.12.2020; Договір про зміну № 25 від 24.03.2021; Договір про зміну № 26 від 30.06.2021; Договір про зміну № 27 від 12.08.2021. Загальна заборгованість Відповідача-1, Відповідача-2 та Відповідача-3 за Кредитним договором становить 5 044 106,51 доларів США та 33 823, 629,88 грн., з яких:

- заборгованість Відповідача-1 перед АТ «ОТП Банк» за Кредитним договором складає 154 901,50 доларів США;

- заборгованість Відповідача-2 перед АТ «ОТП Банк» за Договором про надання банківських послуг складає 1 589 287,56 доларів США;

- заборгованість?Відповідача-3 перед АТ «ОТП Банк» за Договором про надання банківських послуг складає 33 823 629,88 гривень, 3 299 917,45 доларів США.

З урахуванням доводів і вимог, викладених в апеляційних скаргах Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 у справі №908/3274/23, які є повністю автентичними за своїм змістовним наповненням, апеляційним судом здійснюється перевірка законності рішення суду першої інстанції виключно в частині правомірності відмови в задоволенні заяви щодо надання відповідачам-1,2,3,4,5 відстрочки виконання судового рішення.

В обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення відповідачами-1,2,3,4,5 зазначено, що обставинами, які є об`єктивними підставами для відстрочення виконання рішення суду є:

- тимчасова окупація територіальних громад Запорізької області, у яких зареєстровані відповідачі-1,2,3 та проживають відповідачі-4,5;

- припинення функціонування на територіальних громадах Запорізької області відділень українських банків, відсутність інтернет-зв`язку українських провайдерів та мобільного зв`язку українських мобільних операторів, що виключає можливість користування онлайн-банкінгом, здійснення банківських операцій у відділеннях банків;

- переважна більшість майна відповідачів по справі розташоване на окупованій території Запорізької області. Тимчасова окупація території виключає будь-яку можливість отримання доходів та використання майна відповідачів;

- відповідно до сертифікатів №2300-24-0420, №2300-24-19, №2300-24-0421 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Запорізькою торгово-промисловою палатою 27.02.2024, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відповідачів-1,2,3 відповідно, по виконанню зобов`язань за договором про надання банківських послуг №CR 14-582/300-4 від 27.11.2014, укладеного з АТ «ОТП Банк», з 03.03.2022 по день видачі вказаних сертифікатів; Відповідно до сертифікатів №2300-24-0429, №2300-24-0430 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданого Запорізькою торгово-промисловою палатою 28.02.2024, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відповідачів-4,5 відповідно, по виконанню зобов`язань за договором поруки №SR 14-513/300 від 27.11.2014, укладеного з АТ «ОТП Банк» з 25.02.2022 по дату видачі сертифікатів.

- виконання рішення суду після набрання ним законної сили буде об`єктивно унеможливлене через відсутність коштів та майна відповідачів по справі, де можливе здійснення і проведення виконавчих дій. Лише після деокупації захоплених територій Запорізької області та відновлення можливості проживання/діяльності відповідачів, можливе виконання рішення суду.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України обов`язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.

Частиною 1 ст. 239 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Положеннями ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини допускає, що затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (§24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бакай та інші проти України від 09.11.2004).

Одночасно держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення у справі Фуклев проти України). Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього апарату (рішення у справі ComiNgersoll S.A. проти Португалії).

Приписами ч.ч. 1-4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, в розумінні наведеної норми, відстрочка це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення. При цьому, матеріальний стан визначено як обставину, яка також враховується судом, але стосовно саме фізичної, а не юридичної особи згідно приписів ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

Питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Як було зазначено вище, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У зв`язку з тим, що розстрочка виконання рішення продовжує період відновлення порушеного права позивача, при її наданні необхідно враховувати закріплені в нормах національного матеріального права та Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, допустимі межі надання такої розстрочки.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за це, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України, встановлено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Ознаками форс-мажору є: не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Судова практика Верхового Суду вказує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх недзвичайність та невідворотність.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 по справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Виходячи з наведених норм, наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від виконання основного зобов`язання.

Господарським судом вірно враховано, що пред`явлені до стягнення суми заборгованості є основним зобов`язанням відповідачів перед позивачем зі сплати кредиту та відсотків, а не відповідальністю.

Військова агресія Російської Федерації проти України, запровадження воєнного стану та тяжка економічна ситуація в країні мають загальний, а не індивідуальний характер, а тому спричиняють негативні наслідки на господарську діяльність не тільки відповідачів, а й позивача

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідачів на настання форс-мажорних обставин не звільняє відповідачів від обов`язку сплатити наявну заборгованість.

Відповідно до відомостей з Реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформації від 05.03.24 містяться в матеріалах справи):

Відповідач-4 має у приватній власності квартиру, загальною площею 121,3 кв.м., житловою площею: 70,3 кв.м., що розташована за адресою: місто Київ, вулиця Провіантська, будинок 3, квартира 5, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 751182780000.

Відповідач-5 має у приватній власності квартиру, загальною площею 29,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1531588880000.

Відповідач-5 має у приватній власності нерухоме майно: цех ТНС літ.Д-2, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, проспект Леніна, будинок 17, реєстраційний номер майна: 25145998.

Відповідач-5 має у власності частку у розмірі 100 000,00 грн., що становить 100% статутного капіталу ТОВ «Агро Бар Оіл» (23021, Вінницька область, Барський район, село Ялтушків, вулиця Залізнична, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 42853976), згідно витягу з Реєстру речових прав на нерухоме майно та витяг з Єдиного державного реєстру щодо ТОВ «Агро Бар Оіл».

З Єдиного реєстру судових рішень вбачається, що Відповідач-1 (КТ «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора») є ініціюючим кредитором у справі №927/889/18 про банкрутство Приватного підприємства «Молокозавод - Олком». Так, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ПП «Молокозавод - Олком»; визнано безспірні вимоги КТ «Желєв С.С. і компанія «Комиш - Зорянського елеватора» у розмірі 53 492 070,55 грн. заборгованості та 17 620,00 грн. судового збору. Після цього, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 31.08.2021, зокрема, визнано грошові вимоги КТ «Желєв С.С. і компанія «Комиш - Зорянського елеватора» у розмірі 29 391 799,40 грн. заборгованості. Таким чином, розмір визнаних судом у цій справі грошових вимог Відповідача-1 складає 82 883 869,65 грн. Отже. Відповідач-1 має актив (дебіторську заборгованість) у розмірі 82 883 869,65 грн, яка може бути відчужена ним для отримання грошових коштів, які у подальшому можуть бути спрямовані на погашення заборгованості перед Позивачем.

З урахуванням наявних в матеріалах справи доказів існування у відповідачів майна, на яке можливо звернути стягнення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, врахував інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяв відповідачів-1,2,3,4,5 про відстрочення виконання судового рішення.

Доводи апеляційних скарг відповідачів-1,2,4,5, а саме: «… Однак судом при ухваленні Рішення доводи, аргументи та докази скаржника були проігноровані - судом в Рішенні зазначено лише те, що:

«... наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від виконання основного зобов`язання. Пред`явлені до стягнення суми заборгованості є основним

зобов`язанням відповідачів перед позивачем зі сплати кредиту та відсотків, а не відповідальністю. Враховуючи викладене, посилання відповідачів на настання форс- мажорних обставин не звільняє відповідачів від обов`язку сплатити наявну заборгованість».

При цьому судом першої інстанції не враховано, що Скаржник не вказував наявність форс-мажорних обставин як підставу для звільнення від обов`язку сплатити заборгованість. Стягнення заходів відповідальності у справі Позивачем не заявлялося, а тому, відповідно, Скаржник не вказував та не міг вказувати про те, що наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання. Тому очевидно, що у цій частині аргументація суду першої інстанції не стосується ані обставин справи, ані підстав заявленої Скаржником заяви про відстрочення виконання рішення суду…

… У цій справі відстрочення виконання рішення суду для скаржника не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, а відповідною заявою про відстрочення виконання рішення суду він лише намагається, через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити у майбутньому повне виконання рішення та погашення заборгованості перед Позивачем.

Надання відстрочки виконання рішення суду у цій справі, на думку Скаржника, сприятиме належному виконанню Скаржником своїх зобов`язань, а отже належним чином виконанню рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін та переслідує мету недопущення значного погіршення майнових інтересів та загального фінансового стану Скаржника.

При цьому судом першої інстанції не враховано, що саме Скаржник, а не Позивач, був змушений залишити місце свого проживання і місце своїх життєвих та підприємницьких інтересів; саме Скаржник, а не Позивач, був позбавлений свого майна та засобів до ведення підприємницької діяльності.

Скаржник жодним чином не ставив питання про відмову від виконання своїх зобов`язань, Скаржник лише просив у суду відстрочити виконання рішення суду. Відстрочення виконання рішення суду надасть змогу Скаржникові організувати свою діяльність в нових умовах для якнайшвидшого погашення заборгованості перед Позивачем.

Скаржник вважає, що відстрочення виконання рішення суду за наведених вище обставин, які були викладені та обґрунтовані у поданій до суду першої інстанції заяві, враховує й інтереси Позивача, оскільки саме відстрочення виконання рішення суду надасть можливість відповідачам закумулювати кошти для погашення позивачу кредиту. Саме відстрочення виконання рішення суду відповідатиме завданням господарського судочинства, принципу справедливості, балансу інтересів сторін та положенням ст. ст. 3, 42, 46, 169, 170, 238, 239, 331 ГПК України…

… Проте судом першої інстанції, всупереч наведеному, не враховано суттєвих та доречних аргументів, які містилися у поданій ним до суду заяві про відстрочення виконання рішення суду та доданих до них доказів, в тому числі й сертифікату № 2300-24-0429 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою 28.02.2024 та не надано оцінку таким аргументам і доказам.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції помилково не врахував та не прийняв як слушні та доречні аргументи скаржника щодо наявності підстав для відстрочення виконання рішення суду строком на один рік (дванадцять місяців) з дня ухвалення рішення

На думку Скаржника Рішення суду в частині відмови у відстроченні виконання рішення суду не відповідає вимогам ст. ст. 3, 42, 46, 169, 170, 238, 239, 331 ГПК України, що є підставою для скасування Рішення суду в цій частині та ухвалення нового рішення про задоволення заяви скаржника про відстрочення виконання рішення суду строком на один рік (дванадцять місяців) з дня ухвалення рішення у цій справі…» відхиляються колегією суддів як такі, що не підтверджені належними і допустимими в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 у справі №908/3274/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" на нього, відповідно, підлягають залишенню без задоволення.

Щодо додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2024

Відповідно до тексту позовної заяви: «… 252 450,00 гривень - попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу. Остаточний розмір витрат на професійну правничу допомогу та докази, що підтверджують їх понесення у вказаному розмірі будуть надані позивачем окремо у порядку, встановленому ГПК України. …».

З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів констатує, що позивачем дотримано вимоги частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України в частині надання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

12.03.2024 Господарським судом Запорізької області зареєстровано заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно якої позивач просив суд стягнути з Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Комиш-Зорянського елеватора», Командитного товариства «Желєв С.С. і компанія «Мелітопольського елеватора», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на свою користь витрат на професійну правничу допомогу у сумі 253 350,00 грн у рівних частинах з кожного по 50 670,00 грн.

До заяви про розподіл судових витрат, згідно додатків, позивачем подано наступні документи:

«… 1. Ордер.pdf.

2. Ордер.pdf.

3. Договір про надання правової допомоги.pdf.

4. Додаткова угода №2.pdf.

5. Інформаційне повідомлення про зарахування коштів.pdf.

6. LCF_Invoice_56_OTP_Bank_07032024.pdf.

7. LCF_Invoice_76_OTP_Bank_19042023.pdf.

8. Докази направлення заяви ОСОБА_2 .pdf.

9. Докази направлення заяви сторонам електронною поштою.pdf.

10. Докази направлення заяви ТОВ МОЕЗ.pdf.

11. Квитанція про надсилання стороні Акціонерне товариство «ОТП Банк» 21685166.pdf.

12. Квитанція про надсилання стороні ОСОБА_4 НОМЕР_1.pdf.

13. Квитанція про надсилання стороні Вініченко Владислав Володимирович НОМЕР_2.pdf. …»

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що позивачем дотримано вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо строків подання доказів несення ним витрат на професійну правничу допомогу.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 28.10.2022 між Адвокатським об`єднанням «ЕЛ СІ ЕФ» (Об`єднання) та АТ «ОТП Банк» (Клієнт) укладено Договір №98-АО/22 про надання правової допомоги.

Відповідно до пункту 1.1. Договору №98-АО/22 Об`єднання зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу за окремими завданнями Клієнта, а Клієнт зобов`язується оплачувати Об`єднанню надання послуг та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Сторони погодили, що перелік та обсяг послуг відповідно до кожного завдання, порядок, строк їх надання та винагорода (гонорар) Об`єднання, а також, за потреби, інші умови надання послуг деталізуються Сторонами: (1) в окремих додаткових угодах та/або додатках до цього Договору або (2) шляхом обміну повідомленнями між Об`єднанням та Клієнтом за допомогою електронної пошти з адрес та на адреси електронної пошти представників Сторін, зазначених у Договорі.

19.04.2023 Сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору №98-АО/22, відповідно до пункту 1 якої Сторони погодили надання правової допомоги, а саме: пункт 1.2.: Судового захисту та представництва інтересів АТ «ОТП Банк» у Господарському суді Запорізької області під час розгляду справи за позовом АТ «ОТП Банк» про солідарне стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг №CR 14-582/300-4 від 27.11.2014 з КТ «Желєв С.С. і компанія Комиш- Зорянського елеватора» (Позичальник-1), КТ «Желєв С.С. і компанія Мелітопольського елеватора» (Позичальник-2), ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (Позичальник-3), ОСОБА_3 (Поручитель-1), ОСОБА_2 (Поручитель-2).

Відповідно до пункту 1.2.1. Додаткової угоди №2 до Договору №98-АО/22 під правовою допомогою, передбаченою пунктом 1.1, Сторони розуміють:

- формування правової позиції;

- детальний аналіз існуючих правовідносин;

- підготовка та подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову;

підготовка необхідних клопотань та заяв з процесуальних питань;

- підготовка інших необхідних процесуальних документів;

- пошук та аналіз судової практики;

- участь у судових засіданнях.

Положеннями пункту 2.2. Додаткової угоди №2 до Договору №98-АО/22 Сторони визначили, що сума винагороди, що сплачується Клієнтом Об`єднанню за надання правової допомоги, зазначеної у пп. 1.2. цієї Додаткової угоди є фіксованою, розраховується за курсом продажу долару США, встановленого АТ «ПУМБ» станом на дату виставлення рахунку та складає суму в українських гривнях, що є еквівалентною 6000,00 доларів США (не враховуючи ПДВ).

Згідно з пунктом 3.2. Додаткової угоди №2 до Договору №98-АО/22 винагорода, яка визначена у пункті 2.2. цієї Додаткової угоди, сплачується Клієнтом на умовах авансування у розмірі 50% від розміру винагороди, у сумі 3000,00 доларів США (не враховуючи ПДВ), що розраховується за курсом продажу долару США, встановленого АТ «ПУМБ» станом на дату виставлення рахунку, у строк 5 банківських днів з часу отримання відповідного рахунку Об`єднання до початку надання Правової допомоги. Залишок винагороди у розмірі 50% від розміру Клієнтом у строк 5 банківських днів з дати прийняття рішення судом першої інстанції.

19.04.2023 Адвокатське об`єднання «ЕЛ СІ ЕФ» виставило АТ «ОТП Банк» рахунок № 76 на оплату 50% від вартості юридичних послуг згідно з пунктом 3.2. Додаткової угоди №2 від 19.04.2023 до Договору №98-АО/22 на суму 114 750 грн (без ПДВ), яка була еквівалентною 3000,00 доларів США за курсом продажу долару США, встановленому АТ «ПУМБ» на дату виставлення цього рахунку.

01.05.2023 АТ «ОТП Банк» було сплачено вищевказаний рахунок на суму 114 750,00 грн., що підтверджується Інформаційним повідомленням про зарахування коштів № 2901556872 від 01.05.2023 з Клієнт-Банку АТ «ПУМБ» на рахунок Об`єднання. 07.03.2024 Адвокатське об`єднання «ЕЛ СІ ЕФ» виставило АТ «ОТП Банк» рахунок № 56 на оплату залишку винагороди (другої частини винагороди) у розмірі 50% на суму 138 600,00 грн (у тому числі ПДВ), яка була еквівалентною 3000,00 доларів США за курсом продажу долару США, встановленому АТ «ПУМБ» на дату виставлення цього рахунку. Сплачено 13.03.2024.

Актом № ОУ-0000040 від 07.03.2024 сторони підтвердили надання відповідних послуг на суму 253 350,00 грн належним чином, а саме:

- формування правової позиції;

- детальний аналіз існуючих правовідносин;

- підготовка та подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову;

- підготовка необхідних клопотань та заяв з процесуальних питань;

- підготовка інших необхідних процесуальних документів;

- пошук та аналіз судової практики;

- участь у судових засіданнях.

Згідно зі статтею 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Враховуючи зміст Додаткової угоди №2 від 19.04.2023 до договору №98-АО/22, колегія суддів констатує, що сторони погодили фіксовану форму розміру адвокатського гонорару.

Відповідно до висновку Верховного Суду, який викладено у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Також, колегія суддів приймає до уваги правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, виходячи з якого «Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права».

Враховуючи наведене, гонорар у розмірі 253 350,00 грн, що є еквівалентом 6000,00 доларів США, відповідно до Додаткової угоди №2 до Договору №98-АО/22 не залежить від обсягу послуг та затраченого часу представниками АТ «ОТП Банк», оскільки встановлений у фіксованому розмірі.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апеляційних скарг відповідачів-1,2,4,5 в частині того, що «… - даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, спір відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку зі стягненням заборгованості і спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають;

- матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час для підготування процесуальних документів;

- ця справа не пов`язана зі збиранням та дослідженням значного обсягу доказів;

- вартість наданих послуг адвокатським об`єднанням є неспівмірною зі складністю даної справи…» з огляду на те, що, з урахуванням ціни позову - 5??044?106,51 доларів США, 33?823 629,88 грн, з яких: 4??792 100,00 доларів США та 30?000 000,00 грн заборгованість за процентами: 252006,51 доларів США та 3?823 629,88 грн і їх солідарне стягнення з відповідачів 1-5, вагомого обсягу доказів та підтвердження матеріалами справи надання правничої допомоги позивачу, з огляду на те, що звернення позивача у цій справі до відповідачів обумовлено порушенням останніми своїх зобов`язань за Кредитним договором та Договорами поруки, враховуючи загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості та добросовісності, принципу співмірності судових витрат, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо визнання співмірним до заявлених позовних вимог витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 253 350,00 грн та задоволення заяви позивача про стягнення з відповідачів даних витрат у рівних частинах по 50 670,00 грн з кожного.

На підставі наведеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарг відповідачів-1,2,4,5, а саме «… На переконання Скаржника така сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката є значно завищеною, нерозумною, необґрунтованою, неспівмірною зі складністю справи, не носить компенсаційного характеру, а є намаганням безпідставно збагатитися за рахунок відповідачів. …

… через нездійснення судом першої інстанції аналізу матеріалів справи і доказів понесення витрат Банку на правову допомогу, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу є неспіврозмірними з критерієм розумності і обґрунтованості таких витрат, право суду не присуджувати (не розподіляти) стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, враховуючи обсяг наданих послуг та баланс інтересів сторін у даному питанні, на переконання Скаржника суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про повне задоволення заяви Банку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. …

… Враховуючи наведені вище міркування, Скаржник вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу було порушено норми процесуального права та не враховано правові висновки Верховного Суду. …» як безпідставні, оскільки оскаржуване додаткове рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування додаткового рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення апеляційних скарг Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", Желєва Сергія Семеновича, Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", ОСОБА_2 на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2024 у справі №908/3274/23 без задоволення, а додаткове рішення - без змін.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 у справі №908/3274/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 у справі №908/3274/23 - залишити без змін.

Апеляційні скарги Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", ОСОБА_3 , Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", ОСОБА_2 на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2024 у справі №908/3274/23 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 22.03.2024 у справі №908/3274/23 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2024 у справі №908/3274/23 покласти на скаржників.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 08.01.2025.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус