Рішення

від 26.12.2024 по справі 904/4092/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4092/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Сидорової Є.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3; ідентифікаційний код 42971976)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" (49000, м. Дніпро, вул. Горького, буд. 22, прим. 103; ідентифікаційний код 37275473)

про стягнення 6 591 854 грн. 18 коп.

Представники:

від позивача: Шилов С.О. - адвокат;

від відповідача: Євіч В.В. - адвокат.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№3903/24 від 17.09.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" про стягнення 6 591 854 грн. 18 коп., що складає 3 490 913 грн. 38 коп. - основного боргу за договором від 27.12.2019 №49/2019/КАМ/М, 1 836 178 грн. 88 коп. - інфляційних нарахувань, 380 556 грн. 60 коп. - 3% річних, 535 113 грн. 98 коп. - пені та 349 091 грн. 34 коп. - штрафу.

Також просить стягнути з відповідача 79 102 грн. 25 коп. - витрати на оплату судового збору.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2024 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Також позивач у заяві (вх.№43955/24 від 18.09.2024) про забезпечення позову просить накласти арешт на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" (код ЄДРПОУ: 37275473, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Горького, буд. 22, прим. 103) в сукупності в межах ціни позову в сумі 6 591 854 грн. 18 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3; ідентифікаційний код 42971976) про забезпечення позову - задоволено, накладено арешт на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" (49000, м. Дніпро, вул. Горького, буд. 22, прим. 103; ідентифікаційний код 37275473), накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" (49000, м. Дніпро, вул. Горького, буд. 22, прим. 103; ідентифікаційний код 37275473) постановлено здійснити загалом в межах суми позову у розмірі 6 591 854 (шість мільйонів п`ятсот дев`яносто одна тисяча вісімсот п`ятдесят чотири) грн. 18 коп.

У подальшому позивачем подано заяву (вх.№45680/24 від 30.09.2024) про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою господарського суду від 20.09.2024.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, яке відбудеться 05.11.2024 о 16:30 год.

Відповідач у відзиві (вх.№49226/24 від 24.10.2024) на позовну заяву просить в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що: - в позовній заяві позивач зазначає про те, що він набув право вимоги за Договором від 05.09.2021 №1 відступлення права вимоги, у зв`язу з цим позивач стверджує, що на підставі цього договору до нього від ТОВ «"Комплекс Агромарс" перейшло право вимоги за договором від 27 грудня 2019 року № 49/2019/KAM/M поставки м`яса птиці, що був укладений між ТОВ "МКМ Транс" та ТОВ "Комплекс Агромарс"; - із таким твердженням погодитись не можливо через недійсність договору про відступлення прав вимоги; - договір про відступлення права вимоги був укладений всупереч вимогам частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України за відсутності погодження боржника, наявність якого передбачена основним договором; - до позивача не перейшли права та обов`язки ТОВ "Комплекс Агромарс", які виникли в нього на підставі договору від 27 грудня 2019 року №49/2019/KAM/M поставки м`яса птиці , що був укладений між ТОВ "МКМ Транс" та ТОВ "Комплекс Агромарс"; - ТОВ "Концерн Комплекс" не є стороною будь-яких правовідносин, що виникли із вказаного договору поставки, не є кредитором ТОВ "МКМ Транс" та його права не порушені; - відсутні будь-які підстави для задоволення позову; - архів відповідача із первинними документами після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації був переміщений з метою збереження; - після його повернення до місця постійного зберігання виявилось, що деякі документи відсутні; - зокрема, це стосується первинних документів щодо договору від 27 грудня 2019 року №49/2019/KAM/M, що був укладений між ТОВ "МКМ Транс" та ТОВ "Комплекс Агромарс"; - наразі відповідачем вживаються заходи для віднайдення цих документів, однак цей процес потребує значного часу; - через вказані обставини наразі є неможливим порівняння доказів, що надані позивачем, із первинними документами, що має відповідач; - необхідно звернути увагу, що до позовної заяви надані скановані документи, при цьому, вони були відскановані не з оригіналів, а з чорно-білих фотокопій, що викликає сумнів у справжності та достовірності доказів, що надані позивачем; - позивач долучив акт звірки розрахунків, проте цей акт не підписаний перш за все самим позивачем, а тому цей доказ не можна вважати належним та достовірним; - ухвалу про відкриття провадження було направленого до кабінету відповідача в системі Електронний суд 07.10.2024 після 19.00; - відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала вважається врученою 08.10.2024, отже строк подання відзиву не пропущений.

Крім того, відповідач у клопотанні (вх.№49226/24 від 24.10.2024) щодо продовження строку на подання відзиву просить продовжити ТОВ МКМ "Транс" строк на подання відзиву на позов, оскільки: - архів відповідача із первинними документами після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації був переміщений з метою збереження; - після його повернення до місця постійного зберігання виявилось, що деякі документи відсутні, зокрема, це стосується первинних документів щодо договору від 27 грудня 2019 року № 49/2019/KAM/M, що був укладений між ТОВ "МКМ Транс" та ТОВ "Комплекс Агромарс"; - наразі відповідачем вживаються заходи для віднайдення цих документів, однак цей процес потребує значного часу; - через вказані обставини наразі є неможливим порівняння доказів, що надані позивачем, із первинними документами, що має відповідач; - наразі відповідачем вживаються докази для віднайдення документів, однак цей процес потребує значного часу; - через низьку якість копій доказів, наданих позивачем, та часткову втрату документів, відповідач позбавлений можливості повноцінно проаналізувати надані докази, співставити їх із наявними в нього та викласти в повному обсязі свої заперечення щодо позову; - наразі відповідачем поданий відзив, але він не містить усіх потенційних заперечень відповідача; - відповідачу необхідний додатковий час для підготовки ґрунтовного відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" (49000, м. Дніпро, вул. Горького, буд. 22, прим. 103; ідентифікаційний код 37275473) у задоволенні клопотання щодо продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач у заяві (вх.№50383/24 від 31.10.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду просить суд заяву представника позивача адвоката Боруха В.А. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №904/4092/24 задовольнити, забезпечити участь представника позивача адвоката Боруха В.А. у розгляді справи №904/4092/24 у судовому засіданні, призначеному на 05.11.2024 о 16-30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за поштовою адресою для реєстрації - ІНФОРМАЦІЯ_1, провести судове засідання 05.11.2024 о 16-30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення EASYCON, затвердженого Державною судовою адміністрацією України.

Також позивач у відповіді (вх.№50495/24 від 31.10.2024) на відзив просить долучити до матеріалів справи відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" у справі № 904/4092/24 та врахувати її під час розгляду справи по суті, задовольнити повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" про стягнення заборгованості за Договором від 27 грудня 2019 року № 49/2019/КАМ/М поставки м`яса птиці в сумі 6 591 854 грн. 18 коп. у справі №904/4092/24, посилаючись на те, що: - у відзиві стверджується, що позивач не є стороною будь-яких правовідносин, що виникли із договору поставки від 27.12.2019 року №49/2019/KAM/M, не є кредитором відповідача та його права не були порушені; - ТОВ "МКМ Транс" аргументує свою позицію тим, що договір від 05.09.2021 року про відступлення права вимоги був укладений за відсутності погодження боржника, наявність якого передбачена основним договором, всупереч вимогам частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України, з огляду на що, на думку відповідача, відсутні будь-які підстави для задоволення позову; - відповідач не оплатив вартість поставленого товару, порушивши умови Договору, внаслідок чого ТОВ "МКМ Транс" несе відповідальність за невиконання вказаного зобов`язання; - із відзиву ТОВ "МКМ Транс" вбачається, що відповідач не володіє первинними документами, що стосуються Договору від 27.12.2019 року, через це, цитуючи відповідача: "наразі є неможливим порівняння доказів, що надані позивачем із первинними документами, що має відповідач"; - у відзиві зазначено, що факт надання разом із позовом копій первинних документів, відсканованих з чорно-білих фотокопій, викликає сумнів у справжності та достовірності таких доказів, таке твердження позбавлене будь-якого сенсу і лише вказує на суперечливість позиції відповідача; - також відповідач у відзиві вказує на неналежність та недостовірність акту звірки взаємних розрахунків через те, що він не містить підписів відповідних осіб, акт звірки взаємних розрахунків, що наявний у додатках до позову, справді не є підписаним уповноваженими особами, проте акт звірки взаємних розрахунків сам собою не може вважатися первинним документом ні за формою, ні за змістом, а отже і не може бути доказом існування заборгованості; - акт звірки взаємних розрахунків був наведений позивачем лише для зручності дослідження судом первинних документів, які у додатках наведені на 373 аркушах, відтак, апелювання до недостовірності акту звірки також не має жодного значення, адже не тягне за собою жодних наслідків у зв`язку із наявністю у матеріалах справи первинних документів, що підтверджують факт заборгованості відповідача за Договором; - беручи до уваги все вищевикладене, відповідачем у відзиві не надано жодного доказу, що підтверджує обставини, на які він посилається як на підставу своїх аргументів, натомість, ТОВ "МКМ Транс" лише заявляє пусті та безпідставні заперечення, з огляду на що, доводи відповідача не можуть братися до уваги судом під час розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" (вх.№50383/24 від 31.10.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду частково.

Відповідач у запереченні (вх.№51120/24 від 05.11.2024) на відповідь на відзив просить прийняти ці заперечення на відповідь на відзив та долучити їх до матеріалів справи, в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" відмовити в повному обсязі через на те, що: - позивач не заперечує той факт, що він уклав Договір від 05.09.2021 №1 про відступлення права вимоги з порушенням, а саме без згоди боржника, таким чином підтверджується порушення з боку позивача частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України "Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом"; - пунктом 15.8 Договору поставки передбачено, що "відступлення права та (або) переведення боргу з даним договором однією із сторін до третіх осіб допускається виключно за умови погодження цього з іншою стороною"; - до позивача не перейшли права та обов`язки ТОВ "Комплекс Агромарс", які виникли в нього на підставі договору від 27 грудня 2019 року №49/2019/KAM/M поставки м`яса птиці, що був укладений між ТОВ "МКМ Транс" та ТОВ "Комплекс Агромарс"; - ТОВ "Концерн Комплекс" не є стороною будь-яких правовідносин, що виникли із вказаного договору поставки, не є кредитором ТОВ "МКМ Транс" та його права не порушені, отже, відсутні будь-які підстави для задоволення позову; - позивач підтвердив той факт, що "акт звірки взаємних розрахунків, що наявний у додатках до позову, справді не є підписаним уповноваженими особами", так як він не підписаний зі сторони ТОВ "Комплекс Агромарс", то значить він і не надсилався на адресу відповідача, а тому, враховуючи підозру у відсутності оригіналів документів у позивача, є також сумніви в розрахунках та сумах, що вказані в цьому акті.

Також відповідач у клопотанні (вх.№51121/24 від 05.11.2024) просить витребувати оригінали та зобов`язати надати їх для огляду в суді, а саме: - Договору від 27.12.2019 року №49/2019/КАМ/ОМ поставки м`яса птиці, видаткових накладних та актів прийому-передачі щодо кожної партії товару за Договором № 49/2019/КАМ/ОМ поставки м`яса птиці у період з 21.01.2020 по 01.11.2020, Договору від 05.09.2021 №1 відступлення права вимоги між ТОВ "Комплекс Агромарс" та ТОВ "Концерн Комплекс" та зазначає, що до позовної заяви надані скановані документи, при цьому, вони були відскановані не з оригіналів, а з чорно-білих фотокопій, цей факт викликає сумнів у справності та достовірності доказів, що надані позивачем.

У судове засідання 05.11.2024 з`явились представники сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" (вх.№51121/24 від 05.11.2024) щодо витребування оригіналів документів, постановлено витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" оригінали Договору від 27.12.2019 №49/2019/КАМ/ОМ поставки м`яса птиці, видаткових накладних та актів прийому-передачі щодо кожної партії товару за Договором №49/2019/КАМ/ОМ поставки м`яса птиці у період з 21.01.2020 по 01.11.2020, Договору від 05.09.2021 №1 відступлення права вимоги між ТОВ "Комплекс Агромарс" та ТОВ "Концерн Комплекс" для дослідження їх на стадії дослідження доказів, при розгляді справи по суті, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 04.12.2024 о 15:30 год.

Відповідач у клопотанні (вх.№55865/24 від 02.12.2024) про зупинення розгляду справи просить задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" про зупинення провадження, зупинити провадження у справі №904/4092/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" про стягнення заборгованості за договором поставки, штрафних санкцій та інфляційних витрат до набрання законної сили рішенням у справі №910/14013/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" про визнання недійсним Договору від 05.09.2021 №1 відступлення права вимоги між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс".

Заява мотивована тим, що:

- Господарським судом м. Києва відкрито провадження у справі №910/14013/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" про визнання недійсним Договору від 05.09.2021 №1 відступлення права вимоги між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс";

- у випадку задоволення позовних вимог по справі №910/14013/24 це безумовно вплине на вирішення справи №904/4092/24, де відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс", оскільки фактично буде відсутній предмет позову;

- у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду справи №904/4092/24 по суті до вирішення справи №910/14013/24 (про визнання договору відступлення недійним) провадження у справі №904/4092/24 підлягає зупиненню.

У судове засідання 04.12.2024 з`явилися повноважні представники сторін.

У судовому засіданні оголошено перерву на 18.12.2024 о 17:10 год.

Позивач у запереченні (вх.№58267/24 від 17.12.2024) на клопотання про зупинення провадження у справі просить відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ ТРАНС" про зупинення провадження у справі №904/4092/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/14013/24 та зазначає про те, що: - беручи до уваги закриття підготовчого провадження та призначення справи №904/4092/24 до розгляду по суті, у клопотанні відповідача про зупинення провадження має бути відмовлено; - відповідач навів помилковий висновок щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи № 910/14013/24, оскільки предметом позову у справі №904/4092/24 є стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" за Договором поставки № 49/2019/KAM/M, у той час як предметом позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" у справі № 910/14013/24 є визнання Договору від 05.09.2021 №1 відступлення права вимоги недійсним; - у вищезазначених справах підлягають встановленню різні обставини, що не залежать одна від одної, а, відтак, відсутня об`єктивна неможливість розгляду справи №904/4092/24 до вирішення справи №910/14013/24; - у розпорядженні суду наявні достатні докази для розгляду справи №904/4092/24, а відтак, зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України не допускається.

Також позивач у клопотанні (вх.№58334/24 від 17.12.2024) про долучення доказів просить встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" додатковий строк до 18.12.2024 включно для подання до суду копії листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" від 06.12.2024 № 06-12-24/1 "Щодо надання копій податкових накладних", копії листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" від 17.12.2024 №164 та копій податкових накладних, які реєструвались Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" у Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з поставкою товару до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" на підставі Договору від 27.12.2019 №49/2019/КАМ/М поставки м`яса птиці, або поновити строк для подання до суду цих доказів; - долучити до матеріалів справи №904/4092/24 копію листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" від 06.12.2024 №06-12-24/1 "Щодо надання копій податкових накладних", копію листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" від 17.12.2024 № 164 та копії податкових накладних, які реєструвались Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" у Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з поставкою товару до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" на підставі Договору поставки м`яса птиці від 27.12.2019 №49/2019/КАМ/М та врахувати їх під час вирішення даної справи.

Відповідач у додаткових поясненнях у справі / поясненнях щодо заперечення позивача на клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№58543/24від 18.12.2024) просить прийняти ці пояснення, задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" про зупинення провадження, зупинити провадження у справі №904/4092/24 за позовом до набрання законної сили рішенням у справі №910/14013/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" про визнання недійсним Договору від 05.09.2021 №1 відступлення права вимоги та зазначає про те, що: - у випадку задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" в господарській справі №910/14013/24 про визнання недійсним Договору від 05.09.2021 №1 відступлення права вимоги, цей договір буде визнано недійсним, а значить, в такому випадку, Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" втрачає право на звернення до суду, тобто буде відсутній предмет позову; - оскільки обставин, які б зумовили зупинення провадження по справі не існувало на момент підготовчого засідання, то клопотання було подане вже після закриття підготовчого провадження та призначення справи № 904/4092/24 до судового розгляду по суті, а тому строк має бути поновлений як такий, що пропущений з об`єктивних причин.

Крім того, відповідач у клопотанні (вх.№58544/24 від 18.12.2024) на поновлення процесуального строку просить поновити процесуальний строк для подання клопотання про зупинення провадження, задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" про зупинення провадження, зупинити провадження у справі №904/4092/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" про стягнення заборгованості за договором поставки, штрафних санкцій та інфляційних витрат до набрання законної сили рішенням у справі №910/14013/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" про визнання недійсним Договору від 05.09.2021 №1 відступлення права вимоги.

Клопотання обґрунтовано тим, що: - під час судового засідання 05.11.2024 від представника позивача відповідач дізнався про те, що була відсутня згода Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" на укладання договору відступлення права вимоги від 05.09.2021 №1 і в цей же день, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області було закрито підготовче провадження та призначено справу №904/4092/24 до судового розгляду по суті, після цього представником Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" було підготовлено та 14.11.2024 подано позовну заяву до Господарського суду м. Києва про визнання недійсним Договору від 05.09.2021 №1 відступлення права вимоги між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс"; - 20.11.2024 справа по вищезазначеному спору була відкрита (№910/14013/24); - 17.12.2024 було проведене попереднє судове засідання, яке було відкладене на 21.01.2024 у зв`язку з наданням заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс", яке ні суд ні Товариство з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" ще не отримало, а також у зв`язку з поданням від представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" клопотань про відкладення; - в своїх відзивах Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" підтверджують, що під час укладення договору відступлення ними дійсно не було отримано згоди Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс".

У судове засідання 18.12.2024 з`явилися повноважні представник сторін.

Щодо клопотання позивача (вх.№58334/24 від 17.12.2024) про долучення доказів.

Як вбачається, у вказаному клопотанні позивач просить, зокрема, встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" додатковий строк до 18.12.2024 включно для подання до суду копій документів за переліком або поновити строк для подання до суду цих доказів.

При цьому, частинами 1-2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається, в порушення наведеної норми процесуального закону, позивач разом з поданням позовної заяви письмово не повідомив суд про неможливість подання доказів у встановлений законом строк з об`єктивних причин та, відповідно, не зазначив: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом (частина 2 статті 207 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, суд залишає без розгляду клопотання позивача щодо встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" додатковий строк до 18.12.2024 включно для подання до суду копій документів за переліком або поновлення строку для подання до суду цих доказів.

Щодо заяви відповідача (вх.№55865/24 від 02.12.2024) про зупинення розгляду справи.

Як вбачається, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 04.12.2024 о 15:30 год.

Частиною 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України визначено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1-3-1 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: - смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; - необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; - перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; - звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.

Як вбачається, заява відповідача про зупинення провадження у справі обґрунтована тим, що Господарським судом м. Києва відкрито провадження у справі №910/14013/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" про визнання недійним Договору відступлення права вимоги №1 від 05.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс";

З наведеного вбачається, що зупинення провадження на стадії розгляду справи по суті з підстав, наведених відповідачем у заяві не передбачено діючим Господарським процесуальним кодексом України.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" (49000, м. Дніпро, вул. Горького, буд. 22, прим. 103; ідентифікаційний код 37275473) у задоволенні клопотання на поновлення процесуального строку для подання клопотання про зупинення провадження.

З урахуванням викладеного, суд на підставі частини 2 статті 207 Господарського процесуального кодексу України також залишає без розгляду заяву відповідача про зупинення провадження у справі.

У судове засідання 24.12.2024 з`явилися представники сторін.

У судовому засіданні оголошено перерву на 26.12.2024 о 15:00 год.

У судове засідання 26.12.2024 з`явилися представники сторін.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Справа відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", як постачальником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс", як покупцем, було укладено договір від 27.12.2019 №49/2019/КАМ/М поставки м`яса птиці (надалі - Договір поставки) (т.1, а.с. 42-57).

Відповідно до пункту 3.1 Договору в порядку та на умовах, визначених даним договором, постачальник бере на себе зобов`язання здійснити поставку товару та передати його у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити поставлений постачальником товар.

Предметом даного договору є м`ясо птиці (надалі - товар), що поставляється у кількості, асортименті та за цінами, зазначеними у видаткових (товарно-транспортних) накладних, що виписуються на кожну окрему партію товару (пункт 3.2 Договору).

Згідно з пунктом 3.3 Договору під партією товару розуміється та кількість й асортимент товару, що поставляється покупцю згідно з його замовленням, форма якого міститься у додатку №1 до даного договору, що є його невід`ємною частиною.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що кількість та асортимент товару, адреси та дата поставки кожної окремої партії, що поставляється відповідно до договору, погоджуються сторонами у замовленнях (Додаток №1) та визначаються у видаткових (товарно-транспортних) накладних, що оформлюються на кожну окрему партію товару.

Відповідно до пункту 5.1 Договору асортимент, кількість, дата та умови поставки кожної окремої партії товару визначаються в замовленнях (Додаток №1), які направляються постачальнику засобами факсимільного або електронного зв`язку або за допомогою системи ЕDI.

Згідно з пунктом 5.6 Договору поставка товару здійснюється постачальником на умовах (у квадраті напроти назви умов поставки зробити позначку "+", що засвідчує вибір покупцем відповідних умов поставки): EXW ("EX WORKS" - включає завантаження товару на транспортний засіб покупця зі складу постачальника); DDP ("DELIVERED DUTY PAID" - адресна програма доставки узгоджується сторонами у додатку №2 до договору.

Відповідно до пункту 5.7 Договору період поставки товару включає в себе дату його відвантаження та час, необхідний для доставки товару, за умови погодження сторонами замовлення, поданого відповідно до вимог пунктів 5.1 - 5.4 договору, отримання грошових коштів за товар в повному обсязі згідно з умовами пункту 6.5 договору та оплати заставної вартості тари в повному обсязі згідно з умовами пункту 8.1 договору шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою поставки товару є дата підписання покупцем видаткової (товарно-транспортної) накладної.

Згідно з пунктом 5.10 Договору перехід ризиків випадкової втрати або пошкодження товару від постачальника до покупця відбувається в момент фактичної передачі товару покупцю та підписання сторонами видаткових (товарно-транспортних) накладних.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що ціни на товар, що поставляється постачальником, зафіксовані у національній валюті України - гривні.

Відповідно до пункту 6.2 Договору ціна договору складається з вартості поставленого товару протягом строку дії даного договору,

Вартість товару визначається з урахуванням податку на додану вартість па підставі прайс-листів постачальника та вказується у видаткових (товарно-транспортних) накладних на кожну партію товару (пункт 6.3 Договору).

Відповідно до пункту 6.4 Договору моментом оплати вважається момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно з пунктом 6.5 Договору поставка товару здійснюється на умовах 100% попередньої оплати протягом 1 дня з моменту направлення покупцем відповідного замовлення па поставку товару. У випадку відсутності перерахованих покупцем грошових коштів на розрахунковому рахунку постачальника будь-яке відвантаження товару неможливе.

Пунктом 8.1 Договору визначено, що вся тара є зворотною та підлягає поверненню постачальнику. Заставна вартість зворотної тари підлягає оплаті покупцем в порядку, передбаченому даним договором. Заставна вартість одного ящика за згодою сторін становить 120 грн. 00 коп.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і дає до 31.12.2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (пункт 11.1 Договору).

Відповідно до пункту 11.2 Договору якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання то договір вважатиметься пролонгованим на 1 рік. Кількість таких однорічних пролонгацій даного договору є необмеженою.

Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (пункт 11.3 Договору).

Пунктом 15.8 Договору визначено, що відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за даним договором однією із сторін до третіх осіб допускається виключено за умови письмового погодження цього з іншою стороною.

В матеріалах справи містяться копії затверджених сторонами зразку замовлення на поставку товару (додаток №1 до Договору) (т.1, а.с. 54) та плану продажів м`яса птиці (т.1, а.с. 56-57).

Також в матеріалах справи міститься копія узгодженої сторонами адресної програми доставки (т.1, а.с. 55).

На виконання умов Договору постачальником у період з 21.01.2020 по 01.11.2020 включно було поставлено відповідачу товар в асортименті на загальну суму 20 706 015 грн. 72 коп., про що свідчать видаткові (товарно-транспортні) накладні, акти прийому-передачі продукції, копії яких містять в матеріалах справи (т.1, а.с. 67-250, т.2, а.с. 1-142).

Також в матеріалах справи містяться податкові накладні в електронній формі, які надані позивачем разом з клопотанням (вх.№58334/24 від 17.12.2024) про долучення доказів та містять відмітку про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняття та/або затвердження контрагентом.

Позивач стверджує, що відповідачем проведено сплату за поставлений товар на суму 17 215 102 грн. 34 коп. та надано копії платіжних інструкцій та виписки по рахунку (т.1, а.с. 143-190).

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача за поставлений товар за Договором від 27.12.2019 №49/2019/КАМ/М поставки м`яса птиці складає 3 490 913 грн. 38 коп. (20 706 015 грн. 72 коп. - 17 215 102 грн. 34 коп.).

В подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", як цедентом, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс", як цесіонарієм, було укладено договір від 05.09.2021 №1 відступлення права вимоги (надалі - Договір відступлення права вимоги (т.2, а.с. 191-192а).

Відповідно до пункту 1.1 Договору відступлення права вимоги в порядку та на умовах, визначених цим договором цедент передає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові і стає кредитором за договором поставки м`яса птиці від 27.12.2019 №49/2019/КАМ/М, укладеним між цедентом і Товариством з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" (боржник).

Згідно з пунктом 2 Договору відступлення права вимоги за цим договором цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за договором поставки, в тому числі здійснення всіх платежі за поставлену м`ясопродукцію. До нового кредитора переходять права первсісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували в момент переходу цих прав.

Пунктом 3 Договору відступлення права вимоги визначено, що за відступлення права вимоги цесіонарій сплачує на користь цедента суму в розмірі 3 490 913 грн. 38 коп. у строк не пізніше 12 місяців з дати укладення цього договору.

Договір поставки передається цедентом цесіонарію в момент підписання цього договору і є його невід`ємною частиною (пункт 4 Договору відступлення права вимоги).

Цесіонарій повідомлений про зміст листування і переговорів між цедентом і боржником (пункт 5 Договору відступлення права вимоги).

Цедент відповідає перед цесіонарієм за недійсність переданого за цим договором права вимоги (пункт 8 Договору відступлення права вимоги).

Відповідно до пункту 10 Договору відступлення права вимоги цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Пунктом 14 Договору відступлення права вимоги визначено, що усі правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням умов цього договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного в Україні законодавства.

Позивач стверджує, що заборгованість відповідача за товар, поставлений за Договором від 27.12.2019 №49/2019/КАМ/М поставки м`яса птиці складає 3 490 913 грн. 38 коп., відповідач проти цього заперечує, посилаючись, зокрема, на те, що позивач не є стороною будь-яких правовідносин, які виникли із Договору від 27.12.2019 №49/2019/КАМ/М поставки м`яса птиці, не є кредитором відповідача та його права не порушені; що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 стаття 173 Господарського кодексу України).

Згідно із частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами абзацу 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", як постачальником, було укладено договір від 27.12.2019 №49/2019/КАМ/М поставки м`яса птиці.

За вказаним Договором поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" у період з 21.01.2020 по 01.11.2020 включно було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" товар в асортименті на загальну суму 20 706 015 грн. 72 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з умов Договору, відповідач був зобов`язаний здійснити 100% попередню оплату протягом 1-го робочого дня з моменту направлення покупцем відповідного замовлення на поставку товару (пункт 6.5 Договору).

Суд зауважує, що матеріали справи не містять, позивачем не надано доказів щодо того, коли саме покупцем направлялися замовлення на поставку товару.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Як вбачається, Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" було виконано свої зобов`язання з поставки товару за Договором від 27.12.2019 №49/2019/КАМ/М поставки м`яса птиці.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (частина 3 статті 692 Цивільного кодексу України).

Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (частина 4 статті 692 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу)

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до частини 1 статті 697 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 вказано, що попередня оплата - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.

Системне тлумачення частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 655, частини 1 статті 664, частини 1 статті 697 Цивільного кодексу України свідчить, що термін "передача товару" охоплює як передачу у власність, так і передачу у користування.

Право власності на товар може переходити від продавця до покупця у момент передачі товару, до цього моменту, або після нього - відповідно до умов договору купівлі-продажу. Це випливає зі змісту частини 1 статті 655, частини 1 статті 677, частини 1 статті 697 Цивільного кодексу України.

Оплата за товар є попередньою, якщо відповідно до договору вона має бути здійснена до моменту виконання продавцем свого обов`язку з передачі товару саме у власність, тобто до моменту переходу права власності на товар від продавця до покупця. Це випливає з визначення договору купівлі-продажу, наведеного у частини 1 статті 655, яка встановлює обов`язок продавця передати товар саме у власність покупця.

Договір купівлі продажу крім основного зобов`язання продавця передати у власність товар, а покупця - оплатити його, може передбачати низку додаткових зобов`язань, встановлювати певну послідовність вчинення дій продавцем та покупцем

Виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання (частини 1 статті 538 Цивільного кодексу України).

Правилами зустрічного виконання зобов`язання, встановленими статтею 538 Цивільного кодексу України, передбачено одночасне виконання кожною із сторін свого обов`язку.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (частина 3 статті 538 Цивільного кодексу України).

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок (частина 4 статті 538 Цивільного кодексу України).

Отже, частина 3 статті 538 Цивільного кодексу України норма спрямована на захист інтересів насамперед постраждалої від невиконання договору сторони, яка має право (а не зобов`язана) зупинити виконання свого обов`язку або відмовитися від його виконання у разі порушення або очікуваного порушення свого зобов`язання з боку іншої сторони.

Вказівка "має право" означає, що сторона може скористатися таким додатковим захистом, але ця норма не може тлумачитися як така, що звільняє іншу сторону від виконання зобов`язання.

Верховний Суд вважає, що таке тлумачення приписів статті 538 Цивільного кодексу України по суті прирівнює невнесення передоплати до розірвання договору покупцем в односторонньому порядку (відмови від договору), що є неприпустимим, адже договір є дійсним. І право на його розірвання внаслідок неотримання попередньої оплати виникає саме у продавця, а не покупця.

Відповідно до наведених вище приписів чинного законодавства продавець, який не отримав попередню оплату за товар, який ще не перейшов у власність покупця, має право скористатися одним із наступних способів захисту: 1) стягнути суму попередньої оплати відповідно з умовами договору і продовжувати виконувати договір; 2) розірвати договір та вимагати компенсації збитків

Покупець, який не здійснив попередню оплату відповідно до умов договору, є стороною, яка порушила зобов`язання.

Інше тлумачення статті 538 Цивільного кодексу України нівелює зміст норм щодо належного виконання зобов`язання за договором, та щодо розірвання договору (відмови від договору) в передбаченому законом та договором порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.08.2023 у справі №927/211/22.

Таким чином, суд доходить висновку, що строк оплати за поставлений за Договором товар є таким, що настав.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Позивач стверджує, що відповідачем частково здійснено сплату за поставлений товар на загальну суму 17 215 102 грн. 34 коп., у зв`язку з чим, залишок заборгованості за поставлений за Договором поставки товар складає 3 490 913 грн. 38 коп.

Відповідачем вказане не спростовано, доказів іншого матеріали справи не містять.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (частина 2 статті 516 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Позивач зазначає, що загальний розмір заборгованості відповідача за фактично отриманий за Договором поставки товар складає 3 490 913 грн. 38 коп. та стверджує, що в подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплкс Агромарс", як цедентом, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс", як цесіонарієм, було укладено договір від 05.09.2021 №1 відступлення права вимоги (цесії), за яким цедент передає, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договором від 27.12.2019 №49/2019/КАМ/М поставки м`яса птиці.

Відповідно до пункту 2 Договору відступлення права вимоги за цим договором цесіонарій набуває права вимоги від боржника надежного виконання зобовязання за договором поставки, в тому числі, здійснення всіх платежів за поставлену м`ясопродукцію. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували в момент переходу цих прав.

Відповідач проти вказаного заперечує та посилається на те, що Договір відступлення права вимоги в порушенням вимог частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України був укладений за відсутності погодження боржника, наявність якого передбачена умовами основного договору (пункт 15.8 Договору поставки).

З цього приводу суд зауважує, що за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 у справі №361/2105/16-ц.

Як зазначалося вище, наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2018 у справі №278/1679/13-ц.

З огляду на викладене, саме по собі неповідомлення нового кредитора про уступку права вимоги, на що посилається відповідач, не припиняє зобов`язань сторін за Договором поставки і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за Договором поставки на користь нового кредитора.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем чи первісним кредитором відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

При цьому судом враховано положення статті 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем не було подано без поважних причин своєчасно під час підготовчого провадження за наявності його обізнаності з відсутністю узгодження відступлення права вимоги, клопотання про зупинення провадження у справі, а на момент розгляду справи сторонами не надано, матеріали справи не містять доказів визнання недійсним Договору від 05.09.2021 №1 відступлення права вимоги.

Тому заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження факту наявності у відповідача заборгованості за товар, поставлений за Договором від 27.12.2019 №49/2019/КАМ/М поставки м`яса птиці, а також факту наявності у позивача права вимоги щодо стягнення вказаної заборгованості з відповідача є достатньо вірогідними, тобто факти, які розглядаються щодо наявності у відповідача заборгованості за товар, поставлений за Договором від 27.12.2019 №49/2019/КАМ/М поставки м`яса птиці, а також щодо наявності у позивача права вимоги щодо стягнення вказаної заборгованості з відповідача, є більш вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 3 490 913 грн. 38 коп. - заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, постачальником відповідно до Договору поставки було поставлено відповідачу товар без здійснення останнім попередньої оплати, тому в силу положень статті 655 Цивільного кодексу України товар повинен бути оплачений після його отримання, чого відповідачем зроблено не було.

Як вбачається, позивачем за порушення відповідачем строку оплати нараховано 3% річних за загальний період з 14.01.2021 по 01.09.2024 в розмірі 380 556 грн. 60 коп., а також здійснено інфляційні нарахування за загальний період з січня 2021 по серпень 2024 включно в розмірі 1 836 178 грн. 88 коп.

Суд погоджується з наданим розрахунком, вважає його арифметично правильним.

Тому, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за загальний період з 14.01.2021 по 01.09.2024 в розмірі 380 556 грн. 60 коп. та інфляційних нарахувань за загальний період з січня 2021 по серпень 2024 включно в розмірі 1 836 178 грн. 88 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахування пені та штрафу

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання; у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 9.2.1 Договору за порушення строків оплати, визначених пунктом 6.5 даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення від вартості неоплаченого товару. Пеня нараховується протягом 10 років з дня, наступного за днем порушення покупцем свого зобов`язання. До закінчення спливу зазначених 10 років нарахування пені припиняється лише внаслідок виконання зобов`язання покупцем.

Також, відповідно до підпункту 9.2.3 Договору за порушення строків оплати товару, визначених пунктом 6.5 договору, понад 5 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару. Сторони погодили збільшити строк позовної давності для стягнення штрафу, за домовленістю сторін зазначений строк становить 10 років.

Як вбачається, позивачем з посиланням на підпункт 9.2.1 Договору у зв`язку з порушенням відповідачем строку оплати за поставлений товар нараховано пеню в розмірі 535 113 грн. 98 коп. за загальний період з 14.01.2021 по 14.01.2022, та з посиланням на підпункт 9.2.3 Договору у зв`язку з порушенням відповідачем строку оплати за поставлений товар нараховано штраф в розмірі 349 091 грн. 34 коп., що складає 10% від суми заборгованості за Договором (3 490 913 грн. 38 коп. х 10%).

При цьому, як зазначалося вище, умовами пункту 6.5 Договору передбачене здійснення покупцем повної 100% попередньої оплати протягом 1 дня з моменту направлення покупцем відповідного замовлення на поставку товару.

Таким чином, умовами Договору поставки передбачені розмір і пені і штрафу саме за несвоєчасне здійснення попередньої оплати відповідно до умов пункту 6.5 Договору.

Проте, позивачем не пред`явлено позовних вимог до відповідача у частині стягнення пені та штрафу за несвоєчасне здійснення попередньої оплати, а пеню та штраф позивачем нараховано за несвоєчасну оплату вже отриманого товару, а такий розмір пені та штрафу умовами Договору поставки не встановлено.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 535 113 грн. 98 коп. за загальний період з 14.01.2021 по 14.01.2022 та штрафу у розмірі 349 091 грн. 34 коп., що складає 10% від суми заборгованості за Договором (3 490 913 грн. 38 коп. х 10%), є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо скасування заходів забезпечення позову

Відповідно до частини 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (частина 10 статті 145 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2024 було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3; ідентифікаційний код 42971976) про забезпечення позову, постановлено накласти арешт на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" (49000, м. Дніпро, вул. Горького, буд. 22, прим. 103; ідентифікаційний код 37275473), накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" (49000, м. Дніпро, вул. Горького, буд. 22, прим. 103; ідентифікаційний код 37275473) здійснити загалом в межах суми позову у розмірі 6 591 854 (шість мільйонів п`ятсот дев`яносто одна тисяча вісімсот п`ятдесят чотири) грн. 18 коп.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду від 20.09.2024, підлягають скасуванню в межах суми 884 205 грн. 32 коп. - розміру відмовлених позовних вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача підлягає стягненню 68 491 грн. 79 коп. - витрат на сплату судового збору за подання позову до суду та 1 048 грн. 73 коп. - витрат на сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3; ідентифікаційний код 42971976) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" (49000, м. Дніпро, вул. Горького, буд. 22, прим. 103; ідентифікаційний код 37275473) про стягнення 6 591 854 грн. 18 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" (49000, м. Дніпро, вул. Горького, буд. 22, прим. 103; ідентифікаційний код 37275473) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3; ідентифікаційний код 42971976)

3 490 913 (три мільйони чотириста дев`яносто тисяч дев`ятсот тринадцять) грн. 38 коп. - заборгованості,

1 836 178 (один мільйон вісімсот тридцять шість тисяч сто сімдесят вісім) грн. 88 коп. - інфляційних нарахувань,

380 556 (триста вісімдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят шість) грн. 60 коп. - 3% річних,

та 68 491 (шістдесят вісім тисяч чотириста дев`яносто одна) грн. 79 коп. - витрат по сплаті судового збору за подання позову до суду.

В решті позовних вимог - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову в межах суми 884 205 (вісімсот вісімдесят чотири тисячі двісті п`ять) грн. 32 коп. - розміру відмовлених позовних вимог, про що винести ухвалу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКМ Транс" (49000, м. Дніпро, вул. Горького, буд. 22, прим. 103; ідентифікаційний код 37275473) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3; ідентифікаційний код 42971976)

1 048 (одна тисяча сорок вісім) грн. 73 коп. - судових витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Видати відповідні накази.

Накази та ухвалу видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

06.01.2025