Вирок

від 08.01.2025 по справі 152/130/24

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

1-кп/130/90/2025

152/130/24

В И Р О К

Іменем України

08.01.2025 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ;

за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

законного представника обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

представника органу ювенальної превенції ОСОБА_8 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м.Жмеринка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020150000254 від 20.12.2023 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, учня 3 курсу ДНЗ "Вінницький центр професійно-технічної освіти переробної промисловості", невійськовозобов`язаного, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.357 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 наразі обвинувачений у тому, що він 16.11.2023 року в обідню пору доби (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, підбурюваний жагою до легкої наживи, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно з кишені куртки, яка знаходилась в одній з кімнат вказаного будинку, викрав банківську картку АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ), яка належить ОСОБА_4 , та відповідно до ст.1 Закону України "Про інформацію", п.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п.15.2 ст.15 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ч.4 ст.51 Закону України "Про банки та банківську діяльність" являється офіційним документом, оскільки містить обов`язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального платіжного засобу. Далі, 16.11.2023 року ОСОБА_5 разом з викраденою карткою залишив місце вчинення кримінального правопорушення, поїхав до м.Шаргород, де здійснив з неї крадіжку грошових коштів, а картку повернув до кишені куртки, з якої її викрав.

Вказані дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст.357 КК України, як викрадення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів.

Також, 18.11.2023 року близько 09 годин 00 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, підбурюваний жагою до легкої наживи, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, достовірно знаючи місце зберігання банківської картки, діючи умисно, таємно з кишені куртки, яка знаходилась в одній з кімнат вказаного будинку, викрав банківську картку АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ), яка належить ОСОБА_4 , та відповідно до ст.1 Закону України "Про інформацію", п.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п.15.2 ст.15 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ч.4 ст.51 Закону України "Про банки та банківську діяльність" являється офіційним документом, оскільки містить обов`язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального платіжного засобу. Далі, 18.11.2023 року ОСОБА_5 разом з викраденою карткою залишив місце вчинення кримінального правопорушення, поїхав до м.Шаргород, де здійснив з неї крадіжку грошових коштів, а картку повернув до кишені куртки, з якої її викрав.

Вказані дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст.357 КК України, як викрадення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів.

Окрім цього, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 19.11.2023 року близько 16 годин 00 хвилин, перебуваючи в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, підбурюваний жагою до легкої наживи, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, достовірно знаючи місце зберігання банківської картки, діючи умисно, таємно з кишені куртки, яка знаходилась в одній з кімнат вказаного будинку, викрав банківську картку АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ), яка належить ОСОБА_4 , та відповідно до ст.1 Закону України "Про інформацію", п.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п.15.2 ст.15 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ч.4 ст.51 Закону України "Про банки та банківську діяльність" являється офіційним документом, оскільки містить обов`язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального платіжного засобу. Далі, 19.11.2023 року ОСОБА_5 разом з викраденою карткою залишив місце вчинення кримінального правопорушення, поїхав до м.Шаргород, де здійснив з неї крадіжку грошових коштів.

Вказані дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст.357 КК України, як викрадення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 08.09.2024 року призначено підготовчий розгляд даного кримінального провадження.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 29.10.2024 року закрито дане кримінальне провадження в частині первісного обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

На початку сьогоднішнього підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_7 повідомив суду про укладення 25.11.2024 року між обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі його законного представника ОСОБА_6 , та потерпілою ОСОБА_4 угоди про примирення, яку подав на вирішення суду.

За змістом даної угоди про примирення судом встановлено погодження вказаними її сторонами вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин із аналогічною кваліфікацією його протиправних дій за ч.1 ст.357 КК України за епізодами від 16.11.2023 року, від 18.11.2023 року та від 19.11.2023 року, вказівки про узгодження сторонами угоди міри кримінального покарання останньому у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн, застереження щодо усвідомлення кожним з них наслідків укладання та затвердження судом даної угоди, а також наслідків її невиконання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що він цілковито розуміє характер та суть обвинувачення, яке йому пред`явлено; визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних проступків, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.357 КК України, в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини справи, встановлені в ході досудового розслідування. Також підтвердив власну обізнаність щодо наслідків укладення угоди про примирення, та наслідків її невиконання.

Потерпіла ОСОБА_4 вказала, що укладена угода про примирення відповідає її інтересам, підтвердила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення та наслідки її невиконання.

Обвинувачений ОСОБА_5 , його законний представник ОСОБА_6 та потерпіла ОСОБА_4 просили затвердити укладену угоду про примирення, пояснивши, що дану угоду кожен з них укладав добровільно, без примусу чи обіцянок з боку інших осіб.

Захисник ОСОБА_7 також просив затвердити подану на вирішення суду угоду про примирення.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти затвердження судом укладеної між потерпілою та обвинуваченим угоди про примирення, посилаючись на відповідність її умов вимогам кримінального та кримінального процесуального закону. Додатково просив суд вирішити питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні у виді картонної коробки білого кольору з-під бездротових навушників "BOROFONE BW25 TWS".

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, угоду про примирення, а також матеріали судового провадження, суд доходить висновку, що угода про приминення підлягає затвердженню з наступних підстав.

У відповідності до вимог п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч.1,3,5 ст.469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до вимог ч.3,7 ст.474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди; суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.

Так, подана суду на затвердження угода про примирення від 25.11.2023 року, укладена між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі його законного представника ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_7 , у повній мірі відповідає вимогам ст.471 КПК України щодо її форми та змісту, датована та підписана відповідними сторонами.

Кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.357 КК України, згідно пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення, за максимальною санкцією відповідно до визначеної у ст.12 КК України класифікації є кримінальними проступками, можливість застосування угоди про примирення щодо яких законом прямо передбачена.

Погоджена сторонами міра покарання перебуває в межах санкції відповідної частини статті закону про кримінальну відповідальність.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч.5 ст.474 КПК України, а потерпіла ОСОБА_4 повністю усвідомлює наслідки затвердження угоди, після чого не отримано заяв сторін про відмову від угоди про примирення.

Суд також переконався, що укладення сторонами угоди про примирення є їх добровільним прагненням, яке не стало наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Таким чином, у підготовчому провадженні судом встановлено відповідність умов угоди про примирення вимогам кримінального процесуального та кримінального закону, а також правовій кваліфікації злочину в межах пред`явленого обвинувачення згідно принципів диспозитивності з переліку загальних засад кримімального провадження, тяжкість якого передбачає можливість укладення угоди про примирення; умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; не виявлено обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним або сторони не примирились; неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань та відсутність фактичних підстав для визнання винуватості не є очевидними, що у сукупності визначає відсутність в даному конкретному випадку визначених законом умов для відмови у затвердженні угоди про примирення, з урахуванням сукупності чого остання підлягає затвердженню судом.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Речовий доказ: картонна коробка білого кольору з-під бездротових навушників "BOROFONE BW25 TWS", яка зберігається у Відділенні поліції №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, необхідно знищити.

Також за минуванням подальшої його доцільності захід забезпечення даного кримінального провадження, а саме застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 24.01.2024 року запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, слід скасувати.

Враховуючи наведене, керуючись ст.314, 318, 350, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Затвердити угоду про примирення, укладену 25.11.2024 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі його законного представника ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 .

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.357 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Скасувати застосований ухвалою слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 24.01.2024 року запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_5 .

Речовий доказ: картонну коробку білого кольору з-під бездротових навушників "BOROFONE BW25 TWS", яка зберігається у Відділенні поліції №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, знищити.

Вирок набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України, не подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, із обмеженнями, встановленими ст.394 КПК України, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1