Рішення

від 21.12.2007 по справі 21/337

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/337

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

21.12.07                                                                                           Справа№ 21/337

За позовом:       ДП “Львівенергоком” ВАТ “Львівобленерго”, м.Львів

до відповідача: ВАТ “Львівобленерго”, м.Львів

про визнання договору дійсним та визнання права власності на майно

                                                                                                                           Суддя Масловська Л.З.

Представники:

від позивача –    Луцик В.В. - юрисконсульт

від відповідача –Борис В.Ю. - юрисконсульт

Суть спору:

Позовну заяву подано ДП “Львівенергоком” ВАТ “Львівобленерго”, м.Львів до ВАТ “Львівобленерго”, м.Львів про визнання договору дійсним та визнання права власності на майно.

Провадження по справі було порушено 27.11.2007 р. та призначено розгляд справи на 21.12.2007 р.

Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній доказами.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача подав відзив на позов №112-5240 від 20.12.2007 року.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

 14 грудня 2001 року між ВАТ “Львівобленерго” було укладено договір №12/366 купівлі            продажу нерухомого майна ДП “Львівенергоком”.

 Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій  формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

 Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язався передати у власність позивача нерухоме майно базу відпочинку “Славське”, яке знаходиться за адресою: Львівська область, смт. Славсько, вул. Привокзальна (п. 1.1 договору).

Відповідно до акту прийому-передачі від 30 грудня 2001 року позивач оплатив вартість нерухомого майна та прийняв його на баланс.

 Відповідно до Глави 20 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, нотаріальне посвідчення даного договору не вимагалось. Така вимога виникла лише з прийняттям нового Цивільного кодексу України, який набрав чинності з січня 2004 року, а саме ст.657 цього кодексу, яка передбачає обов'язкове нотаріальне посвідчення договорів купівлі - продажу нерухомого майна.

 В зв'язку з цим ДП “Львівенергоком” звернулось з листом до ВАТ “Львівобленерго”, в якому запросило відповідача з'явитись в Першу Львівську державну нотаріальну контору для нотаріального посвідчення договору.

 Однак, відповідач відмовився з'явитись для нотаріального посвідчення договору, мотивуючи це тим, що договір є чинним, оскільки укладався відповідно до вимог діючого на той час цивільного законодавства.

 Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

 Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання   договору, але одна із сторін ухилилася  від його  нотаріального  посвідчення, суд  може  визнати такий договір дійсним.  В зв'язку з цим вимога про визнання договору дійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів (ч.2 ст. 16, ч.2 ст. 220 ЦК України). Аналогічна правова норма також була закріплена в ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач та позивач погодили всі істотні умови договору купівлі-продажу нерухомого майна, що підтверджується підписаним ними письмовим документом, договором купівлі - продажу №12/366 від 14.12.2001 року; відбулось повне виконання договору - відповідач та позивач підписали акт приймання-передачі нерухомого майна та провели розрахунки за договором в повному обсязі; відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору, а причини ухилення не є поважними.

Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України,  право  власності  на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

 Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача у відповідності до ст.49 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 220, 334, 627, 638, 639, 657 ЦК України, ст. ст. 33, 35, 43, 49, 75, 80, 82, 84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна №13/366 від 14.12.2001 року, укладений між ВАТ “Львівобленерго” та ДП “Львівенергоком” дійсним.

2.          Визнати за ДП “Львівенергоком” право власності на нерухоме майно –базу відпочинку “Славське” загальною площею 813,30 кв.м., яка знаходиться за адресою: Львівська обл., смт.Славсько, вул.Привокзальна.

3.          Стягнути з ВАТ “Львівобленерго”, м.Львів, вул.Козельницька,3 (р/р 260040010000182 у ЛФ ВАТ Банк “Біг-енергія”, МФО 325008, ЄДРПОУ 00131587) на користь ДП “Львівенергоком” ВАТ “Львівобленерго”, м.Львів, вул.Козельницька,3 (р/р 260090010000132 у ЛФ ВАТ “Біг-Енергія”, МФО 325008, ЄДРПОУ 30909805) –85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Суддя                                                                                             Масловська Л.З.