Ухвала

від 07.01.2025 по справі 570/74/25

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/74/25

Номер провадження 2-з/570/3/2025

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 січня 2025 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю секретаря судових засідань Карпяк С.

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Михайлова Володимира Олександровича про забезпечення позову до подання позовної заяви про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень та визнання права власності на будинковолодіння, -

в с т а н о в и в :

Представник заявника зазначає, що ОСОБА_1 був власником житлового будинку загальною площею 116,3 кв.м., житловою площею: 72,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності якого було зареєстровано у реєстрі нерухомості, запис про право власності: 36192432, на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області Левчука Юрія Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51900629 від 07.04.2020 року.

Водночас, 07.11.2024 року ОСОБА_1 дізнався, що державним реєстратором Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Цукановою Ольгою Олексіївною здійснено державну реєстрацію права власності з відкриттям розділу, індексний №74013022 від 08.07.2024 року про реєстрацію права власності житлового будинку, загальною площею 116,3 кв.м., житловою площею: 72,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2 з надвірними будівлями за ОСОБА_2 . Підставами для проведення державної реєстрації вказано: рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 11 липня 2023 року у справі №570/4936/20 з відміткою про набрання ним чинності 11.08.2023 року та свідоцтво про право власності на житловий будинок від 28.02.2000 року, видане Шпанівською сільською радою Рівненського району Рівненської області.

В той же час, рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 11 липня 2023 року у справі №570/4936/20, на підставі якого державним реєстратором Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Цукановою Ольгою Олексіївною було здійснено державну реєстрацію права власності, не набрало чинності 11.08.2023 року, як це вказано у самому рішенні, оскільки вказане рішення було оскаржено до Рівненського апеляційного суду, а на даний час справа перебуває на розгляді Касаційного цивільного суду Верховного Суду.

Крім цього, рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 20.06.2023 року у справі №570/3718/21, яке набрало законної сили 21.07.2023 року, між тими ж сторонами спору було встановлено наступне: «Як встановлено судом і це підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, рішення Шпанівської сільської ради № 329 від 25 листопада 1997 року «Про оформлення права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 » прийнято всупереч нормам чинного на той час законодавства України, зокрема Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яким не було передбачено права приймати на пленарних засіданнях сесії сільської, селищної міської ради рішення щодо оформлення права власності на житловий будинок. Частиною 6 ст.59 вказаного Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті ради в межах своїх повноважень приймає такі рішення. В оспорюваному рішенні невірно вказано по батькові ОСОБА_2 . Отже, вказане рішення Шпанівської сільської ради є нікчемним в силу закону. Нікчемний правочин (частина 2 статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично. Враховуючи приписи законодавства і наявну судову практику Верховного Суду із спірних правовідносин, суд робить висновок про нікчемність вказаного рішення Шпанівської сільської ради в силу закону, тобто воно є таким, що не потребує визнання недійсним в судовому порядку.

Судом також встановлено, що на підставі вказаного рішення Шпанівської сільської ради ОСОБА_2 28.02.2000 року було видано свідоцтво про право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 . У наданій суду копії свідоцтва відсутній підпис голови сільської ради. Перевірити чи є підпис голови сільської ради на оригіналі свідоцтва суду не вдалося, оскільки представник відповідачки повідомив, що ОСОБА_2 категорично відмовилася надавати суду оригінал свідоцтва про право власності на будинок. Допитана ж в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що вказане свідоцтво вона не підписувала».

Відтак, при розгляді справи №570/3718/21 Рівненський районний суд Рівненської області прийшов до висновку, що на підставі ч.2 ст.215 ЦК України рішення Шпанівської сільської ради № 329 від 25 листопада 1997 року «Про оформлення права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 » та видане на підставі цього свідоцтво про право власності на житловий будинок від 28.02.2000 року є нікчемними в силу закону та не потребують визнання недійсними в судовому порядку.

Вказане рішення суду у справі №570/3718/21 набрало законної сили 21.07.2023 року.

В основу проведеної державним реєстратором Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Цукановою Ольгою Олексіївною реєстраційної дії 08.07.2024 року, як підстава для її проведення, було вказано свідоцтво про право власності на житловий будинок від 28.02.2000 року, видане Шпанівською сільською радою Рівненського району Рівненської області, яке рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 20.06.2023 року у справі №570/3718/21, яке набрало законної сили 21.07.2023 року було визнано нікчемним і таке свідоцтво не містить підпису посадової особи сільської ради, тобто є фіктивним або підробленим.

Тобто, державним реєстратором Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Цукановою Ольгою Олексіївною було здійснено реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомості, з грубим порушенням Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Крім цього, державна реєстрація права власності на вищевказаний об`єкт нерухомості за ОСОБА_2 відбулася на підставі підроблених заявником документів, які не дають право на здійснення державної реєстрації права власності. З приводу даного факту відділенням поліції №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області відкрито кримінальне провадження ЄРДР №12024181010002895 від 25.12.2024 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358, ч.1 ст.365-2 КК України та проводиться досудове розслідування.

Також, державним реєстратором Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Цукановою Ольгою Олексіївною було здійснено реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомості за наявності накладеного арешту на нерухоме майно та наявних обтяжень з боку Рівненського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області ЗМУМЮ.

Зважаючи на викладене заявник ОСОБА_1 має намір звернутися до Рівненського районного суду Рівненської області з позовом до Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, ОСОБА_2 та Шпанівської сільської ради про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень та визнання права власності на будинковолодіння.

Тому, представник позивачки звернулася з заявою про забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява підлягає до задоволення.

Положення законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

За ч.4 ст.151 ЦПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідачів з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову є або може бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів заявника у справі у разі невжиття заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Аналізуючи матеріали справи і доводи заяви про забезпечення позову суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та співмірність заходів забезпечення заявленим вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, тощо.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника ОСОБА_1 щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі звернення ОСОБА_1 до суду і у разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Є підстави вважати що будинковолодіння, відносно якого виник спір, може бути відчужено на користь третіх осіб.

За наведеного заява підлягає до задоволення.

Накладення арешту на майно унеможливить проводити будь-які дій щодо розпорядження майном, реєстраційні дії щодо такого майна, тому немає необхідності про це окремо зазначати в ухвалі суду за результатами розгляду поданої заяви.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст. ст. 149, 150,151,157 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Заяву про забезпечення позову - задоволити.

Вжити заходи забезпечення позову (до пред`явлення позову ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень та визнання права власності на будинковолодіння) шляхом накладення арешту на житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 116,3 кв.м., житловою площею: 72,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Власник майна: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка: АДРЕСА_1 ).

В порядку ст. 157 ЦПК України копію ухвали надіслати Центру надання адміністративних послуг у м. Рівному (майдан Просвіти, 2, м. Рівне) для негайного виконання.

Копію ухвали надіслати заявнику, а також іншим учасникам - для відому та виконання.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Заявник: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець: АДРЕСА_1 ).

Представник заявника: адвокат Михайлов Володимир Олександрович (РНОКПП НОМЕР_3 , вул. В. Чорновола, 13, оф. 315, м. Рівне Рівненської області, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Власник майна: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка: АДРЕСА_1 ).

Суддя Красовський О.О.