Ухвала

від 08.01.2025 по справі 563/1976/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

563/1976/24

2/465/1650/25

УХВАЛА

"08" січня 2025 р.

Суддя Франківського районного суду м. Львова Мигаль Г.П. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Моя країна"</a>, про захист прав споживачів та стягнення неустойки за невиконання зобов`язання,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовною вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Моя країна"</a> про захист прав споживачів та стягнення неустойки за невиконання зобов`язання за договором купівлі-продажу майнових прав №МК108/12/5/15-ПМ від 04.07.2019р., №МК108/С/0/-МП від 30.08.2021р. на нерухоме майно за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , а саме: за прострочення планового будівництва і введення об`єкта в експлуатацію.

Вивчивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши питання про наявність чи відсутність обставин, що виключають участь судді у розгляді справи, вважаю за необхідне заявити самовідвід у розгляді цивільної справи за № 563/1976/24 (2/465/1650/25) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Моя країна"</a>, про захист прав споживачів та стягнення неустойки за невиконання зобов`язання.

Суддею Мигаль Г.П., якій розподілено вищевказану позовну заяву, також був укладений договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру у 2019р., строк здачі в експлуатацію - 2021р., фактично здано в експлуатацію у 2024р., з Товариством з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Моя країна" за цією ж адресою:м.Львів, вул.Стрийська, 108. (на умовах, подібних за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру, що стосується позивача). А отже судді Мигаль Г.П. відомі обставини, які стосуються будівництва вищевказаного об`єкту нерухомого майна та введення його в експлуатацію, а також сформувалась відповідна думка щодо даних правовідносин.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.

Відповідно до ч.2 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлений відвід учасниками справи.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Неупередженість є основоположним принципом і необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків та виявляється як у змісті судового рішення, так і в усіх процесуальних діях, що передують його прийняттю.

У контексті ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 3 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З огляду на основні засади судочинства і практику Європейського суду з прав людини, неупередженість (безсторонність) суду, відповідно до п.1 ст.6 вказаної вище Конвенції, повинна визначатися за критеріями суб`єктивними, при яких беруться до уваги особисті переконання і поведінка судді та об`єктивними, які визначаються, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивного критерію, Європейський суд з прав людини вказує, що такий визначається на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Крім того, у п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1999 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Вимога безсторонності згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справах «Булах проти України», «Салов проти України» та ін.) характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Враховуючи вищенаведені обставини, доходжу до висновку про неможливість в даному випадку збереження ознаки безсторонності та неупередженості суду з точки зору стороннього спостерігача, а відтак з метою уникнення будь-яких можливих сумнівів щодо об`єктивності розгляду справи та ухвалення кінцевого процесуального рішення, вважаю за необхідне задовольнити заяву про самовідвід.

Відповідно ч. 8, 11 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Задовольнити заяву про самовідвід головуючої судді Мигаль Галини Петрівни від розгляду цивільної справи № 563/1976/24 (2/465/1650/25) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Моя країна"</a>, про захист прав споживачів та стягнення неустойки за невиконання зобов`язання.

Матеріали справи № 563/1976/24 (2/465/1650/25) передати до загальної канцелярії Франківського районного суду м. Львова на повторний автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мигаль Г.П.