Ухвала

від 03.01.2025 по справі 760/9481/17

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/9481/17

Провадження № 1-кп/4910/34/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

03 січня 2025 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю сторін кримінального провадження:

з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів) та захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_8 ,

у об`єднаному кримінальному провадженні за № 52017000000000106 від 15.02.2017, № 52017000000000602 від 07.09.2017 стосовно:

ОСОБА_9 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 388 КК України;

ОСОБА_10 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України;

ОСОБА_11 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України;

ОСОБА_12 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_13 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_14 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_15 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_16 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України;

ОСОБА_17 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу та клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зменшення розміру застави,

установив:

24.12.2024 на електронну пошту Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу (Вх. № 54465/24).

03.01.2025 на електронну пошту Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зменшення розміру застави (Вх. № 223/25).

І. Суть клопотань

1.1. Суть клопотання про зміну запобіжного заходу.

17.06.2016 ОСОБА_5 був затриманий та перебував під дією запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у різних кримінальних провадженнях.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31.03.2017 у справі № 760/3817/17 ОСОБА_5 вчергове продовжено строк тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 200 000 грн. Застава була внесена заставодавцями ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у повному обсязі, у розмірі 2 144 000 грн та 1 056 000 грн відповідно. Із цього часу до обвинуваченого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

У ході судового розгляду розмір застави неодноразово зменшувався, востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.12.2023 розмір застави було зменшено до 805 200 грн (300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

Сторона захисту вважає, що застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід має бути змінений, у зв`язку з такими обставинами:

- розгляд справи триває більше 7 років, протягом цього часу застава становить максимальний розмір, встановлений вимогами КПК України, але належного обґрунтування застосування саме такого розміру застави сторона обвинувачення не наводить;

- під час постановлення ухвали від 22.12.2023 судом не встановлювалось існування та/або продовження існування ризиків знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується особа;

- процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_5 є бездоганною, він жодним чином не ухилявся від суду та завчасно з`являвся на кожне призначене судове засідання у цій справі;

- тимчасовий виїзд ОСОБА_5 закордон (до Англії) не є ризиком або способом уникнення відповідальності, оскільки такий виїзд спричинений воєнними діями на території України та небезпекою для життя та здоров`я останнього та його родини;

- участь обвинуваченого у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до внесених до КПК України змін прирівнюється до особистої присутності у судовому засіданні;

- встановленням Європейським судом з прав людини істотних порушень прав людини з боку правоохоронних органів, зокрема під час затримання та обрання запобіжного заходу, у справі «Сергієнко проти України», що тягне за собою необхідність застосування доктрини «плодів отруєного дерева» та визнання недопустимими усіх рішень, прийнятих на основі порушення прав людини. Враховуючи зазначені обставини, внесена на підставі недопустимого рішення застава має бути повернута у повному обсязі, а відновлення прав ОСОБА_5 потребує скасування всіх рішень, пов`язаних із незаконним обранням запобіжного заходу;

- тяжким фінансовим становищем заставодавця ОСОБА_19 , пов`язаним із її переїздом до Бельгії, у зв`язку з загрозою її життю на території України, де запроваджено режим воєнного стану, витратами на проживання та відсутністю доходів.

На підставі викладеного, адвокат ОСОБА_7 просив зменшити встановлений ОСОБА_5 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.12.2023 розмір застави до 214 720 грн, який буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та запобігання будь-яким ризикам, а решту коштів повернути ОСОБА_19 як заставодавцю та як спадкоємиці заставодавця ОСОБА_18 .

1.2. Суть клопотання про зменшення розміру застави.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31.03.2017 у справі № 760/3817/17 ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 200 000 грн із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

03.04.2017 ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , на виконання ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 31.03.2017, внесли на депозитний рахунок суду суму застави - 2 144 000 грн та 1 056 000 грн відповідно. 13.02.2019 строк дії покладених на ОСОБА_5 обов`язків закінчився та більше не продовжувався, але останній і надалі продовжує сумлінно їх виконувати.

На думку обвинуваченого ОСОБА_5 , застосований до нього запобіжний захід у вигляді застави має бути змінений шляхом зменшення її розміру, у зв`язку з такими обставинами:

- розгляд справи триває більше 7,5 років, протягом цього часу розмір застави становить максимальну суму, встановлену КПК України для тяжких злочинів, без належного обґрунтування застосування саме такого розміру застави. При цьому, протягом всього часу розгляду справи жодних порушень процесуальних обов`язків обвинуваченим встановлено не було, останній систематично та сумлінно відвідує усі судові засідання та бере у них активну участь. Практика ЄСПЛ передбачає у разі належної поведінки обвинуваченого пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані з застосуванням запобіжного заходу;

- інші обвинувачені у цій справі не мають будь-яких обов`язків, встановлених судом, або ж строк їх дії давно минув. Зокрема, строк дії обов`язків обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 закінчився та не діє протягом багатьох років. Таким чином, при однаковому виконанні обов`язків, ОСОБА_5 перебуває у іншому положенні у порівнянні з іншими обвинуваченими. Іншому обвинуваченому ОСОБА_11 розмір застави було зменшено до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а обвинуваченому ОСОБА_17 змінено застосований до нього запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання;

- тяжким фінансовим становищем заставодавця ОСОБА_19 через переїзд до Бельгії, у зв`язку з загрозою її життю, витратами на проживання, а також відсутністю у неї інших джерел грошових коштів, окрім як внесеної за ОСОБА_5 застави;

- недотриманням порядку здійснення письмового повідомлення про підозру адвокату та, як наслідок, не набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного. На думку обвинуваченого, повідомлення йому про підозру у цьому кримінальному провадженні не було здійснено Генеральним прокурором України або його заступником, з дотриманням вимог КПК України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- встановленням Європейським судом з прав людини істотних порушень прав людини з боку правоохоронних органів, зокрема під час затримання та обрання запобіжного заходу, у справі «Сергієнко проти України» та необхідністю застосування доктрини «плодів отруйного дерева» до подальших рішень про застосування до нього запобіжних заходів.

На підставі викладеного, обвинувачений ОСОБА_5 просив зменшити встановлений йому ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.12.2023 розмір застави до 242 240 грн, який буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та запобігання будь-яким ризикам, а решту коштів повернути ОСОБА_19 як заставодавцю та як спадкоємиці заставодавця ОСОБА_18 .

ІІ. Позиції учасників провадження

В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримав подані стороною захисту клопотання та просив зменшити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави. Зазначив, що після попереднього розгляду судом клопотання про зміну запобіжного заходу, до них звернулася заставодавець ОСОБА_19 з відповідною заявою та підтвердженням понесення нею регулярних витрат, у зв`язку з її проживанням за межами території України. Офіційних доходів вона не має, її проживання за кордоном зумовлено тимчасовим прихистком.

Захисник ОСОБА_6 просив зменшити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначив, що понад сім років здійснюється розгляд справи, чим порушується принцип розумності строків. Протягом цього часу ОСОБА_5 дотримується своїх процесуальних обов`язків. Заставодавець ОСОБА_18 померла, а її спадкоємиця ОСОБА_19 перебуває у складному фінансовому становищі.

Обвинувачений ОСОБА_5 просив задовольнити подані клопотання у повному обсязі. Зазначив, що справа розглядається вже протягом семи років, протягом цього часу існує застава. Стосовно нього застосовано максимальний розмір застави, що є максимальним навіть для особливо тяжких злочинів. Він не є злочинцем, рецидивістом, аби до нього застосовувалася застава у такому розмірі. Судом майже за шість років не було зменшено заставу навіть вдвічі. Вважає, що застава не має бути покаранням стосовно нього. Інші обвинувачені взагалі не мають жодної застави. Обвинуваченому ОСОБА_17 , який перебував у розшуку, було змінено запобіжний захід з застави на особисте зобов`язання. Останній раз застава йому зменшувалася більше року тому. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини з плином часу підлягає перегляду застосований до особи розмір застави. Заставодавець у цій справі особисто зазначає, що вона перебуває у тяжкому фінансовому становищі, ніде не працює, оскільки не знає мови. Обставини її переїзду є вимушеними. Більш того, у 2020 році заставодавець ОСОБА_18 померла, з того часу минуло 4 роки, а спадкоємиця досі не може отримати свій спадок. Витрати в Європі є вищими ніж в Україні у декілька разів. Навіть із договору оренди слідує, що заставодавцю необхідно кожного місяця платити 500 євро, враховуючи, що вона не працює, і так само 250 євро за комунальні послуги. Договір підписаний нею із чоловіком, орендна плата ними сплачується, але вони обидва не працюють, а чоловік отримує лише пенсію у розмірі 3 000 грн. За які саме грошові кошти сплачується орендна плата, не може сказати. Також, зазначив, що рішення Європейського суду досі не виконано судом, встановлені порушення щодо обрання до нього запобіжного заходу є істотними та такими, що порушили його права. Вважає, що всі подальші клопотання сторони обвинувачення та ухвали суддів про обрання запобіжних заходів підлягають визнанню їх недійсними та недопустимими доказами, зокрема мова йде і про ухвалу суду від 31.03.2017. Жодного разу ним не порушувались процесуальні обов`язки, він має бездоганну процесуальну поведінку, а прокурором жодного разу не було доведено будь-яких ризиків, які б мали значення для визначення застави у такому розмірі. Наразі він перебуває у Великій Британії, у зв`язку з війною та воєнними діями на території України. Повернення в Україну пов`язане з забезпеченням безпеки для нього та його родини та закінченням війни. Йому не відомо чи перебувають інші обвинувачені на території України, але відомо, що інші обвинувачені беруть участь у судовому засіданні так само у режимі відеозв`язку. Додав, що він протягом останніх трьох років бере участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, жодного разу на них не спізнюючись. Доводи прокурора про те, що він зникне, є лише його безпідставним припущенням. Заставодавець виїхала за кордон вимушено, у зв`язку з тим, що в країні війна. До моменту, коли війна закінчиться, вона не повернеться, оскільки життя для неї є найважливішим правом.

Прокурор ОСОБА_8 просив відмовити у задоволенні клопотань сторони захисту. Зазначив, що обвинувачений перебуває за кордоном, що є значною обставиною, що може свідчити про існування ризику переховування. Погоджується з тим, що дійсно на території України проводяться воєнні дії, але, на його думку, рівень небезпеки на теперішній час у м. Києві не є таким критичним, як про нього каже обвинувачений. Правове становище заставодавця не регулюється положеннями КПК України. Так само стороною захисту не підтверджено майнового стану заставодавця, не надано документів про її доходи, витрати тощо. Доводи обвинуваченого про процесуальну поведінку, рішення Європейського суду з прав людини, вже неодноразово оцінювались судом. Жодних нових обставин з моменту останнього перегляду рішення про запобіжний захід (10.12.2024) стороною захисту зазначено не було. Вважає, що зміна розміру застави не може розглядатись у порядку зміни запобіжного заходу.

ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду

Дослідивши зміст клопотань сторони захисту та додані до них матеріали, заслухавши думки осіб, які беруть участь у їх розгляді, колегія суддів (далі - Суд) дійшла таких висновків.

Частинами першою та другою статті 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Так, частина 1 статті 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Суд вкотре зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу в ухвалах суду не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_5 у своїх клопотаннях та наданих у судовому засіданні поясненнях ставить питання про зменшення встановленого ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.12.2023 розміру застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.

На підтвердження своєї позиції до клопотання адвоката ОСОБА_7 додані (у копіях): свідоцтво про смерть ОСОБА_18 ; заява заставодавця ОСОБА_19 про повернення розміру застави від 22.12.2024 з додатками - документами, складеними іноземною мовою (за словами заставодавця, документами, що підтверджують факт її проживання у Бельгії, а також понесення нею витрат на проживання у цій країні); квитанції від 03.04.2017 про сплату суми застави, визначеної ОСОБА_5 ; рішення ЄСПЛ у справі «Сергієнко проти України», заява № 72678/16, українською мовою (не офіційний переклад).

До клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 додано скріншот з екрану технічного пристрою про направлення клопотання про зменшення розміру застави на електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_5 не припинила свою дію відповідно до положень ст. 203 КПК України, оскільки для такої ухвали не передбачено визначення строку її дії, як наприклад, для ухвали про тримання особи під домашнім арештом (ч. 6 ст. 181 КПК України) чи для ухвали про тримання особи під вартою (ч. 1 ст. 197 КПК України).

Стосовно зазначених у клопотаннях обставин, які, на думку сторони захисту, є підставами для зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави, Суд вважає необхідним зазначити про таке.

Неодноразове посилання сторони захисту на сумлінне дотримання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, на переконання Суду, не є тією беззаперечною обставиною, яка може свідчити про необхідність зміни запобіжного заходу. Їх виконання є обов`язковим для особи, стосовно якої вони застосовані, а положеннями КПК України встановлено, що у випадку невиконання покладених на обвинуваченого обов`язків, запобіжний захід може бути змінений на більш суворий.

Під час попередніх розглядів клопотань обвинуваченого ОСОБА_5 про зменшення розміру застави (перегляду застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу), Судом вже враховувались зазначені у клопотаннях обставини, які стосуються тривалості розгляду кримінального провадження у часі, за результатами чого розмір застави неодноразово зменшувався.

Стосовно недотримання порядку здійснення письмового повідомлення про підозру адвокату ОСОБА_5 (вручення письмового повідомлення про підозру адвокату ОСОБА_5 детективом), Суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Це правове питання було вирішено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к, в якій зазначено, що Генеральний прокурор або його заступник можуть доручити вручення прийнятого (складеного) та підписаного ними повідомлення про підозру судді (особі, стосовно якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження, до переліку якого включений і адвокат) суб`єкту, уповноваженому здійснювати процесуальні дії у конкретному кримінальному провадженні.

Більш того, питання набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного було предметом дослідження слідчого судді, суду під час розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу, його перегляду у апеляційному порядку. Суд позбавлений можливості здійснити більш детальне дослідження цього питання, у зв`язку з відсутністю всіх матеріалів кримінального провадження, які б підтверджували заявлений аргумент, враховуючи, що станом на початок 2025 року Судом досліджено лише частину письмових доказів сторони обвинувачення, про що у своєму клопотанні зазначив і сам обвинувачений ОСОБА_5 .

Посилання сторони захисту на обставини прийняття Європейським судом з прав людини рішення у справі «Сергієнко проти України» вже досліджувалось Судом під час попереднього перегляду застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави (10.12.2024). Суд повторно зазначає, що не приймає цей довід у якості підстави для зміни запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні лише констатує факти порушень прав, інтересів та свобод людини, але не скасовує національні судові акти. Рішення Суду є юридично обов`язковим для держави в частині присудженої компенсації, зміни законодавства або практики, проте воно автоматично не змінює та/або не скасовує конкретні судові рішення.

Встановлені Європейським судом з прав людини у справі «Сергієнко проти України» порушення стосувалися саме жорстокого поводження з заявником з боку службових осіб правоохоронного органу та тривалості розгляду апеляційним судом скарги на судове рішення суду першої інстанції про його незаконне затримання, а не повноти чи законності самого судового рішення про застосування запобіжного заходу чи права на справедливий суд під час розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу.

Суд враховує той факт, що на час розгляду цього клопотання призначено та проводиться судовий розгляд на підставі обвинувального акта, у встановленому Судом порядку досліджуються письмові докази сторони обвинувачення, а також продовжують існувати ризики незаконного впливу на свідків та переховування від суду, хоча вони істотно зменшились із плином часу та у зв`язку з завершенням досудового розслідування.

Разом з тим, дії, до яких обвинувачений ОСОБА_5 може вдатись, висунення йому обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів (у тому числі корупційних), передбачених ч. 1 ст. 255 (санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна), ч. 5 ст. 191 (санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна), ч. 3 ст. 209 КК України (санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна) та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, в сукупності із його тимчасовим виїздом за межі території України, у зв`язку з повномасштабним вторгнення рф на територію України, проживання на території іноземної країни протягом тривалого часу (на території Великої Британії) та відсутність у сторони обвинувачення дієвих механізмів попередження існуючих ризиків у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Розмір застави, визначений обвинуваченому ОСОБА_5 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.12.2023, відповідає визначеному п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розміру - 300 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Існування та/або продовження існування ризиків знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується особа, Судом під час постановлення ухвали суду від 22.12.2023 не встановлювались. Разом з тим, питання зміни запобіжного заходу може бути ініційоване тільки за наявності нових, підтверджених фактів або обставин, які могли б вплинути на існуючі ризики, або за умови, що попередні ризики змінилися. Враховуючи їх відсутність, посилання сторони захисту на цей факт не має жодного правового значення для вирішення питання про зміну запобіжного заходу.

Посилання сторони захисту на: 1) перебування обвинуваченого у іншому процесуальному положенні у порівнянні з іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні; 2) те, що розмір застави тривалий час становить максимальний розмір застави, встановлений положеннями КПК України, Судом не враховуються в якості підстав для зменшення встановленого розміру застави, оскільки вони містять загальну інформацію та за своїм змістом є суб`єктивною думкою/оцінкою певних подій сторони захисту.

Відповідаючи на ці доводи обвинуваченого, Суд вважає за необхідне зазначити про застосовані станом на 03.01.2025 до обвинувачених у цьому об`єднаному кримінальному провадженні запобіжні заходи, а саме: до обвинуваченого ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 242 240 грн; до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 805 200 грн; до обвинуваченого ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 908 400 грн; до обвинуваченого ОСОБА_15 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 342 000 грн.

Станом на 03.01.2025 застосовані до обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 запобіжні заходи припинили свою дію. Крім того, усі обвинувачені, крім ОСОБА_5 , знаходяться на території України.

Перебування обвинуваченого ОСОБА_5 , так само як і обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , під дією запобіжного заходу у вигляді застави не ставить його у гірше процесуальне становище, порівнюючи з іншими обвинуваченими у цьому провадженні, враховуючи, що цей запобіжний захід слугує засобом забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків, забезпечує судовий контроль за поведінкою останнього, зберігає за ним певну свободу дій та передбачає можливість звернутися до суду з клопотанням про зменшення розміру застави.

Також, Суд відхиляє твердження сторони захисту про необхідність зміни запобіжного заходу, у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем заставодавця ОСОБА_19 , оскільки жодного документального підтвердження її майнового та фінансового стану, фінансової спроможності, відсутності у неї будь-яких доходів, до матеріалів клопотань не було додано.

Долучена до клопотання адвоката копія договору оренди житла не може підтвердити перебування ОСОБА_19 у скрутному матеріальному становищі, оскільки договір сам по собі не є достатнім доказом фінансового стану особи чи її здатності виконувати зобов`язання, зокрема щодо внесення суми застави. Оренда житла свідчить лише про те, що особа має певні витрати на оренду, але не відображає усієї інформації, що стосується її фінансових можливостей.

Інших документів, таких як банківські виписки, довідки про доходи, податкові декларації, інформація про наявність або відсутність у особи інших зобов`язань чи майна, які б свідчили про скрутне матеріальне становище особи, стороною захисту до клопотань долучено не було.

Суд вкотре наголошує на тому, що внесення застави за ухвалою суду було правом ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , яке не обумовлювалось ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу заставодавця. Її внесення не було б можливим без взаємної згоди підозрюваного та заставодавців, які висловили своє добровільне волевиявлення на її внесення, надали свої власні кошти та зобов`язались нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку така застава вноситься, усвідомлюючи існування ризику її неповернення (у випадку можливого звернення в дохід держави).

Крім того, внесені в якості застави кошти підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України, які у клопотаннях відображені не були.

Проаналізувавши та дослідивши аргументи сторони захисту, відображені у клопотаннях та наданих ними поясненнях, Суд дійшов висновку, що з моменту розгляду раніше поданих клопотань про зміну запобіжного заходу, у тому числі шляхом зменшення розміру застави, до Вищого антикорупційного суду (зокрема, 28.02.2023, 24.08.2023, 12.12.2023 (за результатами розгляду якого розмір застави був частково зменшений), 14.05.2024 та 10.12.2024), нових обставин, які могли би слугувати підставами для зменшення розміру застави, зазначено не було. Додаткових відомостей, які у своїй сукупності могли би підтверджувати надмірність визначеної обвинуваченому ОСОБА_5 суми застави, Суду не було надано.

За таких обставин Суд вважає, що застосований ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.12.2023 стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі є достатньою та необхідною мірою, яка гарантує виконання ним процесуальних обов`язків, визначених ст. 42 КПК України, не є непомірною для нього та не вступає у суперечність із гарантією, передбаченою п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покликана забезпечити явку обвинуваченого у судове засідання.

Враховуючи викладене вище, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, а також клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зменшення розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331, 372, 376 КПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу та у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зменшення розміру застави.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Судді: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3