Рішення

від 07.01.2025 по справі 320/34336/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 січня 2025 року м. Київ №320/34336/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "ДЖОНСОН І ДЖОНСОН УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "ДЖОНСОН І ДЖОНСОН УКРАЇНА" із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.09.2023 № 00576950702, № 00576990702 та № 00577110702.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем правомірно сформовано витрати та податковий кредит з ПДВ, оскільки операції з контрагентами мали реальний характер та обумовлені діловою метою, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку. Підсумовує, що господарські операції є реальними, оскільки первинні документи свідчать про фактичний рух активів в процесі здійснення господарської операції з ТОВ «Пріоритет Груп», «Пріоритет МД» та ТОВ «АБЕРОН-СЕРВІС». Отже, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Відповідач надав суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позову та зазначає, що господарські операції позивача з ТОВ «Пріоритет Груп» та «Пріоритет МД» є нереальними, оскільки перевіркою встановлено відсутність y вказаних контрагентах трудових ресурсів у достатньому обсязі для проведення маркетингових досліджень в обсягах, зазначених у звітах. Також вказує, що видаткові накладні не містять усіх обов`язкових реквізитів (посада, ПІБ підписанта), що можуть підтвердити зміст та обсяг господарських операцій з ТОВ «АБЕРОН-СЕРВІС».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 08 листопада 2023 року.

06.02.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу по суті на 12.03.2024.

Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України та відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 07.08.2023 № 3884-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОНСОН І ДЖОНСОН УКРАЇНА» з питань, що стали предметом розгляду справи.

Перевірка проводилася з 14.08.2023 р. по 01.09.2023 р., проведення перевірки продовжувався з 28.08.2023 р. по 01.09.2023 р. на 5 робочих днів на підставі наказу від 23.08.2023 № 4141-п.

За період з 01.10.2018 по 30.09.2021 позивачем задекларовано в рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» у сумі 3 028 740 431 грн.

Перевіркою відображених у рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» показників за перевіряємий встановлено, що на формування цих показників мали вплив здійснення операцій з оптової реалізації косметичних та медичних товарів покупцям (резидентам та нерезидентам), надання послуг (маркетингових та адміністративних) нерезидентам, отримання безповоротної фінансової допомоги, безоплатно наданих товарів та інше.

Перевіркою повноти визначення задекларованих Позивачем показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.10.2018 по 30.09.2021, встановлено їх заниження всього у сумі 3 466 960 грн., в тому числі: за 2019 рік у сумі 1 320 200 грн.; за 2020 рік у сумі 1 489 360 грн.; за три квартали 2021 року у сумі 657 400 грн.

В ході проведення перевірки встановлено фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «ДЖОНСОН І ДЖОНСОН УКРАЇНА» з ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД» (код 41985527) та ТОВ «ПРІОРИТЕТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 36853968).

ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД» (код ЕДРПОУ 41985527) зареєстровано 06.03.2018. за записом № 10681020000049141, місце основної реєстрації - 2650.ГУ ДПС у м. Києві (Голосіївській р-н м. Києва).

Основний вид діяльності - 73.20 - дослідження кон`юктури ринку виявлення громадської думки.

Середня кількість працівників згідно фінансової звітності становила : за 2018 рік - 2 особи; за 2019 рік - 1 особа.

Відомості про об`єкти оподаткування (форма 20 ОПП) - відсутні.

Остання податкова звітність товариством подана до контролюючого органу за березень 2023 року.

ТОВ «ПРІОРИТЕТ ГРУП» зареєстровано 16.11.2009 за записом № 10731020000018125, основна реєстрація в органі ДПС - 2658. ГУ ДПС у м. Києві (Солом`янський р-н).

Основний вид діяльності - 73.20 - дослідження кон`юктури ринку та виявлення громадської думки.

Середня кількість працівників згідно даних фінансової звітності становила: за 1 квартал 2019 року - 4 особи; за півріччя 2019 року - 2 особи; за три квартали 2019 року - 2 особи; за 2019 рік - 2 особи; за 1 квартал 2020 року - 2 особи; за півріччя 2020 - 2 особи; за три квартали 2020 року - 2 особи; за 2020 рік - 2 особи; за 1 квартал 2021 року - 2 особи; за півріччя 2021 року - 2 особи.

Останню податкову звітність товариством подано до контролюючого органу за липень 2023 року.

Перевіркою встановлено відсутність y ТОВ «ПРІОРИТЕТ ГРУП» та ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД» трудових ресурсів у достатньому обсязі для проведення маркетингових досліджень в обсягах, зазначених у звітах за результатами дослідження «Моніторинг мережевого роздробу» та відсутність достатніх трудових ресурсів по ланцюгу постачання у контрагентів, з урахуванням значних обсягів та видів оформлених ними фінансово-господарських операцій.

Перевіркою повноти декларування ТОВ «ДЖОНСОН І ДЖОНСОН УКРАЇНА» показників рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) встановлено заниження всього у сумі 3 723 523 грн., в тому числі: за 4 квартал 2018 року у сумі 52 618 грн.; за 2019 у сумі 1 519 456 грн.; за 2020 рік у сумі 1 494 049 грн.; за три квартали 2021 року у сумі 657 400 гривень.

За період з 01.10.2018 по 30.09.2021 ТОВ «ДЖОНСОН І ДЖОНСОН УКРАЇНА» задекларовано податок на прибуток у сумі 17 595 823 гривень.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2018 по 30.09.2021 встановлено його заниження на загальну суму 551 903 грн., в тому числі за 4 квартал 2018 року на суму 9 472 грн.; за 2019 рік на суму 273 502 грн.; за 2020 рік на суму 268 929 гривень, та встановлено завищення від?ємного значення об?єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2021 року на загальну суму 657 400 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п. 3.1.1.1 розділу III акта перевірки.

В ході аналізу первинних документів ТОВ АБЕРОН-СЕРВІС з ТОВ «ДЖОНСОН І ДЖОНСОН УКРАЇНА» перевіркою встановлено відсутність обов`язкових реквізитів первинних документів, а саме підписи, посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Отже, на порушення п.44.1 ст.44, п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України ТОВ «ДЖОНСОН І ДЖОНСОН УКРАЇНА» завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД», ТОВ «ПРІОРИТЕТ ГРУП» на загальну суму 535 427 грн., в тому числі: за вересень 2019 року на суму 145 100 грн.; за листопад 2019 року на суму 59 947 грн.; за січень 2020 року на суму 14 986 грн.; за липень 2020 року на суму 101 227 грн.; за серпень 2020 року на суму 63 000 грн.; за жовтень 2020 року на суму 21 000 грн.; за листопад 2020 року на суму 42 000 грн.; за грудень 2020 року на суму 21 000 грн.; за лютий 2021 року на суму 21 000 грн.; за березень 2021 року на суму 21 000 грн.; за травень 2021 року на суму 25 167 гривень.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем був складений Акт від 08.09.2023 № 58223/26-15-07-02-04-03/35893512, в якому зазначено про виявлені порушення норм Податкового кодексу України, а саме:

- п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 551 903 грн.,

- п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, у результаті чого завищено від?ємне значення об?єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 657 400 грн,

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено суму від?емного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового звітного періоду на загальну суму 535 427 грн.

На підставі акту перевірки Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 13.09.2023 року № 00576950702 форми «Р», яким встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України та збільшено суму грошового зобов?язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 554 271 грн (основний платіж - 551 903 грн; штрафні санкції - 2 368 грн);

- від 13.09.2023 року № 00576990702 форми «П», яким встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України та зменшено суму від?ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 657 400 грн;

- від 13.09.2023 року № 00577110702 форми «В4», яким встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пункт 198.1, пункт 198.3, пункт 198.6 пункту 198 ПК України та зменшено розмір від?ємного значення суми податку на додану вартість на суму 535 427 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до пп.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 ПК України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін. організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника а податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт. послуг) платника податку до інформаційних баз продажу. послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Абзацем 1 п. 44.2 цієї статті визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об?єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від?ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від?ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату дог оподаткування (прибутку).

Абзацем 2 п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 вищевказаної статті передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг (абз. 1 та 2 п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. (п. 198.6. ст. 198 ПК України)

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), яким передбачено, зокрема:

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. (ст. 1 Закон №996-XIV)

- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. (ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV).

Отже, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку із положеннями законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають, що однією з головних умов документального підтвердження задекларованих платником податків у податковій звітності показників є можливість на підставі наявних первинних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту (доходу) в результаті здійснення господарських операцій.

При цьому первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість сама собою наявність або відсутність окремих документів не свідчить про наявність факту порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Верховний Суд сформував сталу та послідовну практику щодо застосування вищенаведених правових норм. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19 вказала ряд важливих правових висновків, зокрема, про таке.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення суб`єктами господарювання відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Щодо задокументованих господарських операцій позивача з ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД» та ТОВ «ПРІОРИТЕТ ГРУП» суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є українським офісом всесвітньо відомої великої багатопрофільної корпорації Johnson Johnson, що діє у сфері охорони здоров?я. 3 моменту заснування в 1886 році на виробничих лініях випускаються лікарські препарати і продукція для (підтримання здоров?я та гігієни людини. Крім цього, компанія виготовляє медичне обладнання та діагностичні прилади. Корпорація стабільно надає інвестиційну підтримку розробникам у сфері медичних технологій, прогресивних методів лікування, а також дослідникам, які зайняті пошуком нових лікарських засобів. Johnson Johnson сприяє розвиткові освітньої системи для фахівців медичної галузі, підтримує соціальні та благодійні проекти.

Для здійснення маркетингової діяльності підприємство повинно проводити комплексні дослідження ринку здійснювати аналіз ринку, сегментувати ринок, позиціонувати товар, розробляти маркетинг-мікс (маркетинговий комплекс) тощо.

Відтак, судом встановлено, що економічна доцільність господарських операцій позивача з ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД» та ТОВ «ПРІОРИТЕТ ГРУП» полягає в отриманні (збільшенні) ним власного прибутку від здійснення господарської діяльності шляхом отримання інформації щодо зацікавленості покупців у продукції, що реалізовується позивачем, що дозволяє досягти мети отримання (збільшення) власного прибутку від здійснення господарської діяльності з подальшої реалізації вказаної продукції.

Зазначені господарські операції також відповідають цілям та завданням статутної діяльності ТОВ «ДЖОНСОН І ДЖОНСОН УКРАЇНА».

Судом встановлено, що впродовж перевіряємого періоду, позивачем в межах здійснення своєї господарської діяльності, замовлено проведення маркетингового дослідження у ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД» та ТОВ «ПРІОРИТЕТ ГРУП».

Водночас за результати документальної позапланової перевірки встановлено нереальність здійснення господарських операцій ТОВ «ДЖОНСОН І ДЖОНСОН УКРАЇНА» з ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД» та ТОВ «ПРІОРИТЕТ ГРУП».

Суд не погоджуючись з вищенаведеними висновками відповідача, вказує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 січня 2019 року між Позивачем (Замовник) та ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД» (Виконавець) укладено договір № МД-05/19 на виконання робіт з маркетингових досліджень (з наступними укладеними додатковими угодами № l від 01 серпня 2019 року, № l/1 від 30 грудня 2019 року та № 2 від 20 січня 2020 року), відповідно до якого Виконавець проводив маркетингові дослідження на тему «Моніторинг та обробка даних продаж роздрібної торгівлі» на умовах, визначених цим Договором.

Категорії, щодо яких проводиться дослідження: засоби жіночої гігієни; гелі для душу; мило; зубні щітки; ополіскувачі ротової порожнини; дитяча косметика.

Методологія дослідження полягала у наступному : опитування методом «face-to-face» відвідувачів мережевого роздробу на виході із торгової точки, збір інформації з чеків стосовно купівлі продуктів категорій, які зазначено в п. 1.2. Договору. Вибірка досліджень репрезентативна до наступних роздрібних мереж: «АТБ», «Сільпо», «Ашан», «Метро», «Новус», «Велика Кишеня», «Фуршет», «Експансія», «Фора», «Еко-Маркет», «Варус», «Таврія В», «Копійка», «Єва», «Космо», «Простір», «Епіцентр».

Загальна вартість виконаних робіт за цим Договором складає 1 320 200, 00 грн, включаючи ПДВ 220 033, 33 грн.

3 метою відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій по договору № MД-05/19 сторонами належним чином були оформлені первинні документи, які відображають факт руху активів та зміни у власному капіталі.

Так, на виконання умов Договору, сторонами підписано наступні акти здачі-прийняття виконаних робіт (на загальну суму 1 320 200, 00 грн):

- Акт № МД-19069 від 16 серпня 2019 року, який підтверджує надання контрагентом послуг з проведення маркетингового дослідження на тему «Моніторинг та обробка даних продаж роздрібної торгівлі» з метою визначення показників обсягу продажів, цін та дистрибуції торгових марок та асортиментних позицій по категоріях засобів жіночої гігієни, гелів для душу, туалетного мила, зубних щіток, ополіскувачів ротової порожнини, дитячої косметики по торгових мережах «Сільпо», «Ашан», «Метро», «Новус», «Велика Кишеня», «Фуршет», «Експансія», «Фора», «Еко-Маркет», «Варус», «Таврія В», «Копійка», «Єва», «Космо», «Простор», «Епіцентр» за період січень 2018 року - грудень 2018 року, січень 2019 року, лютий 2019 року, березень 2019 року, квітень 2019 року, травень 2019 року, червень 2019 року.

Загальна вартість робіт (з ПДВ) становить 870 600 грн.

- Акт № МД- 19104 від 31 жовтня 2019 року. який підтверджує надання контрагентом послуг з проведення маркетингового дослідження на тему «Моніторинг та обробка даних продаж роздрібної торгівлі» з метою визначення показників обсягу продажів, цін та дистрибуції торгових марок та асортиментних позицій по категоріях засобів жіночої гігієни, гелів для душу, туалетного мила, зубних щіток, ополіскувачів ротової порожнини, дитячої косметики по торгових мережах «Сільпо», «Ашан», «Метро», «Новус», «Велика Кишеня», «Фуршет», «Експансія», «Фора», «Еко-Маркет», «Варус», «Таврія В», «Копійка», «Єва», «Космо», «Простор», «Епіцентр» за періоди липень 2019 року, серпень 2019 року та вересень 2019 року.

Загальна вартість робіт (з ПДВ) становить 269 760 грн.

- Акт № MД-19112 від 26 листопада 2019 року, який підтверджує надання контрагентом послуг з проведення маркетингового дослідження на тему «Моніторинг та обробка даних продаж роздрібної торгівлі» з метою визначення показників обсягу продажів, цін та дистрибуції торгових марок та асортиментних позицій по категоріях засобів жіночої гігієни, гелів для душу, туалетного мила, зубних щіток, ополіскувачів ротової порожнини, дитячої косметики по торгових мережах «Сільпо», «Ашан», «Метро», «Новус», «Велика Кишеня», «Фуршет», «Експансія», «Фора», «Еко-Маркет», «Варус», «Таврія В», «Копійка», «Єва», «Космо», «Простор», «Епіцентр» за жовтень 2019 року.

Загальна вартість робіт (з ПДВ) становить 89 920 грн.

- Акт № МД-19126 від 24 грудня 2019 року, який підтверджує надання контрагентом послуг з проведення маркетингового дослідження на тему «Моніторинг та обробка даних продаж роздрібної торгівлі» з метою визначення показників обсягу продажів дистрибуції торгових марок та асортиментних позицій по категоріях засобів жіночої гігієни, гелів для душу, туалетного мила, зубних щіток, ополіскувачів ротової порожнини, дитячої косметики по торгових мережах «Сільпо», «Ашан», «Метро», «Новус», «Велика Кишеня», «Фуршет», «Експансія», «Фора», «Еко-Маркет», «Варус», «Таврія В», «Копійка», «Єва», «Космо», «Простор», «Епіцентр» за листопад 2019 року.

Загальна вартість робіт (з ПДВ) становить 89 920 грн.

Суд вказує, що зазначені акти складені у паперовій формі з дотриманням обов?язкових реквізитів, визначених частиною другою статті 9 України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відтак, є належним чином оформленими первинними документами для цілей бухгалтерського обліку, що підтверджують факт здійснення таких операцій.

Суд зауважує, що відповідач не надав жодних зауважень щодо оформлення чи дійсності актів приймання-передачі послуг, складених за результатами господарських операцій позивача з ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД».

Крім того, суд вважає за необхідне навести правові висновки, викладені у постанові від 30 вересня 2020 року по справі № 826/10120/18, в межах якої Верховний Суд зробив висновок, що за своїм економіко-юридичним змістом послуга являє собою діяльність, результати якої не мають матеріального виразу, а реалізуються та споживаються в процесі її здійснення. Виходячи із специфіки послуги як предмета господарської операції акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаними в договорі, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції.

Крім того, судом встановлено, що на виконання пункту 1.7 Договору, до кожного із вищезазначених актів надано наступні Звіти:

- Звіт за результатами дослідження «Моніторинг мережевого роздробу» від 16 серпня 2019 року за періоди: січень 2018 року - грудень 2018 року, січень 2019 року, лютий 2019 року, березень 2019 року, квітень 2019 року, травень 2019 року, червень 2019 року;

- Звіт за результатами дослідження «Моніторинг мережевого роздробу» від 31 жовтня 2019 року за періоди липень 2019 року, серпень 2019 року, вересень 2019 року;

- Звіт за результатами дослідження «Моніторинг мережевого роздробу» від 26 листопада 2019 року за період жовтень 2019 року.

- Звіт за результатами дослідження «Моніторинг мережевого роздробу» від 24 грудня 2019 року за період листопад 2019 року.

Суд вказує, що зазначені звіти містять детальну інформацію щодо кількості точок та торговельних мереж, в яких проводилися дослідження, період дослідження, назви категорій продукції, що брала участь у дослідженні, результати визначення динаміки продажу продукції у торговельній мережі, кількісні показники обсягу продажу товарів, оцінку динаміки ринку у розрізі виробників відповідної категорії продукції та аналогічних брендів, аналіз динаміки продажу в розрізі окремих видів продукції в межах кожної з категорій основні тенденції розвитку ринку тощо.

Зазначені звіти досліджувалися відповідачем під час перевірки. Крім того, їх зміст детально аналізувався та пояснювався відповідальною особою позивача упродовж тривалого часу. Жодних зауважень на підставі належних та допустимих доказів стосовно вищевикладеного відповідачем не заявлено.

Таким чином, суд вказує, що зміст виконаних ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД» робіт повною мірою розкритий вище зазначеними актами та звітами, з урахуванням особливостей послуг, що надавалися.

Суд зауважує, що факт оплати позивачем послуг, що надавалися ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД» відповідно до Договору № MД-05/19 під сумнів відповідача взагалі не ставиться, та підтверджується наступними платіжними інструкціями про переказ коштів від позивача до ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД» (завіреними електронним підписом банківського працівника АТ «СІТІБАНК»), а також листом від Сіті Банк № 230783/0401-1 про перерахування коштів:

- № ПП-019117 від 16 вересня 2019 року на суму 870 600 грн (призначення платежу: оплата за проведення маркетингового дослідження згідно рахунку № МД190801 від 16 серпня 2019 року);

- № ПП-020027 від 29 листопада 2019 року на суму 269 760 грн (призначення платежу: оплата за проведення маркетингового дослідження згідно рахунку № 191013 від 31 жовтня 2019 року);

- № ПП-020390 від 20 грудня 2019 року на суму 89 920 грн. (призначення оплата за проведення маркетингового дослідження згідно рахунку № МД191112 від 26 листопада 2019 року);

- № ПП-020771 від 29 січня 2020 року на суму 89 920 гри (призначення платежу за проведення маркетингового дослідження згідно рахунку № МД191208 від 24 грудня 2019 року).

Загальна сума переказаних коштів - 1 320 200 грн.

Судом також встановлено, що у свого чергу, ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД» складено і зареєстровано наступні накладні, які не є зупиненими, а саме :

- № l від 16 серпня 2019 року на загальну суму 870 600 грн;

- № 12 від 31 жовтня 2019 року на загальну суму 269 760 грн;

- № 12 від 26 листопада 2019 року на загальну суму 89 920 грн;

- № 8 від 24 грудня 2019 року на загальну суму 89 920 грн.

Згідно з даними з відкритих реєстрів ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД» було 06 березня 2018 року належним чином зареєстровано суб?єктом господарювання, відповідно до українського законодавства, та не перебуває в процесі припинення.

Крім того, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КВЕДами ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД» є 73.20 Дослідження кон?юнктури ринку та виявлення громадської думки (основний), 63.99 Надання інших інформаційних послуг. н.в.і.v.: 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов?язана з ними діяльність; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 62.01 Комп?ютерне програмування; 73.11 Рекламні агентства. А тому, судом встановлено відповідність задокументованих господарських операцій до зареєстрованих видів економічної діяльності контрагента (ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД»), що вказує на належність до його звичайної господарській діяльності.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень вироки суду у кримінальних справах щодо притягнення посадових осіб ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД» до кримінальної відповідальності за здійснення фіктивної підприємницької діяльності відповідно до статті 205 КК України та за ухилення від сплати податків та зборів відповідно до статті 212 КК України відсутні.

Жодної інформації про те, що ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД» має негативну ділову репутацію в публічних реєстрах станом на встановлення ділових відносин з позивачем, не було встановлено, зокрема, відповідачем.

Таким чином, суд вказує, що позивач вчинив на момент встановлення господарських відносин з ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД» усі необхідні дії щодо перевірки добросовісності та ділової репутації контрагента, що вказує зокрема, щодо належної обачності позивача щодо вибору вказаного контрагента.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД», незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про нереальність господарських операцій з ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД».

Стосовно господарських операцій позивача з ТОВ «ПРІОРИТЕТ ГРУП» суд вказує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 квітня 2020 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «ПРІОРИТЕТ (Виконавець) укладено договір № МД-03/20 на виконання робіт з проведення маркетингових досліджень (з наступними укладеними додатковими угодами № l березня 2021 року, № 2 від 14 червня 2021 року, № 3 від 07 травня 2021 року), відповідно до якого Виконавець провів маркетингові дослідження на тему «Моніторинг та обробка даних продаж роздрібної торгівлі» на умовах, визначених цим Договором, на суму 2 146 760 грн., включаючи ПДВ 357 793,3 грн.

Категорії, щодо яких проводиться дослідження: засоби жіночої гігієни; гелі для душу; мило; зубні щітки; ополіскувачі ротової порожнини; дитяча косметика.

Методологія дослідження полягала у наступному : опитування методом «face-to-face» відвідувачів мережевого роздробу на виході із торгової точки, збір інформації з чеків стосовно купівлі продуктів категорій, які зазначено в п. 1.2. Договору. Вибірка досліджень репрезентативна до наступних роздрібних мереж: «АТБ», «Сільпо», «Ашан», «Метро», «Новус», «Велика Кишеня», «Фуршет», «Експансія», «Фора», «Еко-Маркет», «Варус», «Таврія В», «Копійка», «Єва», «Космо», «Простір», «Епіцентр».

Судом встановлено, що з метою відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій договору № МД-03/20 сторонами належним чином були оформлені первинні документи, які відображають факт руху активів та зміни у власному капіталі.

Так, на виконання умов Договору, сторонами підписано наступні аки здачі-прийняття виконаних робіти (на загальну суму 2 146 760 грн):

- Акт № МД-20031 від 18 травня 2020 року, який підтверджує надання контрагентом послуг з надання архівних даних результатів маркетингового дослідження на тему «Моніторинг та обробка даних продаж роздрібної торгівлі» за період грудень 2019 року.

Загальна вартість робіт (з ПДВ) становить 89 920 грн.

- Акт № MД-20050 від 05 червня 2020 року, який підтверджує надання контрагентом послуг з надання архівних даних результатів маркетингового дослідження на тему «Моніторинг та обробка даних продаж роздрібної торгівлі» за період січень-листопад 2019 року.

Загальна вартість робіт (з ПДВ) становить 139 440 грн.

- Акт № MД-20052 від 05 червня 2020 року, який підтверджує надання контрагентом послуг з проведення маркетингового дослідження на тему «Моніторинг та обробка даних продаж роздрібної торгівлі» за період січень-березень 2020 року.

Загальна вартість робіт (з ПДВ) становить 378 000 грн.

- Акт № МД-20073 від 12 серпня 2020 року, який підтверджує надання контрагентом послуг з проведення маркетингового дослідження на тему «Моніторинг та обробка даних продаж роздрібної торгівлі» за період квітень-червень 2020 року.

Загальна вартість робіт (з ПДВ) становить 378 000 грн.

- Акт № MД-20086 від 18 вересня 2020 року, який підтверджує надання контрагентом послуг з проведення маркетингового дослідження на тему «Моніторинг та обробка даних продаж роздрібної торгівлі» за період липень 2020 року.

Загальна вартість робіт (з ПДВ) становить 126 000 грн.

- Акт № МД-20122 від 23 листопада 2020 року, який підтверджує надання контрагентом послуг з проведення маркетингового дослідження на тему «Моніторинг та обробка даних продаж роздрібної торгівлі» за період серпень 2020 року.

Загальна вартість робіт (з ПДВ) становить 126 000 грн.

- Акт № MД-20123 від 24 листопада 2020 року, який підтверджує надання контрагентом послуг з проведення маркетингового дослідження на тему «Моніторинг та обробка даних продаж роздрібної торгівлі» за період вересень 2020 року.

Загальна вартість робіт (з ПДВ) становить 126 000 грн.

- Акт № MД-20129 від 16 грудня 2020 року, який підтверджує надання контрагентом послуг з проведення маркетингового дослідження на тему «Моніторинг та обробка даних продаж роздрібної торгівлі» за період жовтень 2020 року.

Загальна вартість робіт (з ПДВ) становить 126 000 грн.

- Акт № MД-21005 від 17 лютого 2021 року, який підтверджує надання контрагентом послуг з проведення маркетингового дослідження на тему «Моніторинг та обробка даних продаж роздрібної торгівлі» за період листопад 2020 року.

Загальна вартість робіт (з ПДВ) становить 126 000 грн.

- Акт № MД-21017 від 23 березня 2021 року, який підтверджує надання контрагентом послуг з проведення маркетингового дослідження на тему «Моніторинг та обробка даних продаж роздрібної торгівлі» за період грудень 2020 року.

Загальна вартість робіт (з ПДВ) становить 126 000 грн.

- Акт № MД-21038 від 17 травня 2021 року, який підтверджує надання контрагентом послуг з проведення маркетингового дослідження на тему «Моніторинг та обробка даних продаж роздрібної торгівлі» за період січень 2020 - грудень 2020 р.

Загальна вартість робіт (з ПДВ) становить 21 000 грн.

- Акт № MД-21039 від 18 травня 2021 року, який підтверджує надання контрагентом послуг з проведення маркетингового дослідження на тему «Моніторинг та обробка даних продаж роздрібної торгівлі» за період січень 2021 року.

Загальна вартість робіт (з ПДВ) становить 130 000 грн.

- Акт № MД-21061 від 16 серпня 2021 року, який підтверджує надання контрагентом послуг з проведення маркетингового дослідження на тему «Моніторинг та обробка даних продаж роздрібної торгівлі» за період лютий 2021 року.

Загальна вартість робіт (з ПДВ) становить 127 200 грн.

- Акт № MД-21062 від 17 серпня 2021 року, який підтверджує надання контрагентом послуг з проведення маркетингового дослідження на тему «Моніторинг та обробка даних продаж роздрібної торгівлі» за період березень 2021 року.

Загальна вартість робіт (з ПДВ) становить 127 200 грн.

Суд зауважує, що зазначені акти складені у паперовій формі, та з дотриманням обов?язкових реквізитів, визначених частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відтак, на переконання суду, вищезазначені акти приймання-передачі послуг є належним чином оформленими первинними документами для цілей бухгалтерського обліку, що підтверджують факт здійснення таких операцій.

Суд зауважує також, що відповідач не надав жодних зауважень щодо їх оформлення чи дійсності.

За своїм економіко-юридичним змістом послуга являє собою діяльність, результати якої не мають матеріального виразу, а реалізуються та споживаються у процесі її здійснення. Виходячи із специфіки послуги як предмета господарської операцій, акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаними в договорі, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 826/10120/18.

Крім того, на виконання пункту 1.7. Договору, до кожного із зазначених вище актів надано наступні Звіти:

- Звіт за результатами дослідження «Моніторинг мережевого роздробу» від 18 травня 2020 року за період грудень 2019 року;

- Звіт за результатами дослідження «Моніторинг мережевого роздробу» від 05 червня 2020 року за період січень-листопад 2019 року;

- Звіт за результатами дослідження «Моніторинг мережевого роздробу» від 05 червня 2020 року за період січень-березень 2020 року;

- Звіт за результатами дослідження «Моніторинг мережевого роздробу» від 12 серпня 2020 року з період квітень-червень 2020 року;

- Звіт за результатами дослідження «Моніторинг мережевого роздробу» від 18 вересня 2020 року за період липень 2020 року;

- Звіт за результатами дослідження «Моніторинг мережевого роздробу» від 23 листопада 2020 року за період серпень 2020 року;

- Звіт за результатами дослідження «Моніторинг мережевого роздробу» віл 24 листопада 2020 року за період вересень 2020 року;

- Звіт за результатами дослідження «Моніторинг мережевого роздробу» від 16 грудня 2020 року за період жовтень 2020 року;

- Звіт за результатами дослідження «Моніторинг мережевого роздробу» від 17 лютого 2021 року за період листопад 2020 року;

- Звіт за результатами дослідження «Моніторинг мережевого роздробу» від 23 березня 2021 року за період грудень 2020 року;

- Звіт за результатами дослідження «Моніторинг мережевого роздробу» від 17 травня 2021 року за період січень-грудень 2020 року;

- Звіт за результатами дослідження «Моніторинг мережевого роздробу» від 18 травня 2021 року за період січень 2021 року;

- Звіт за результатами дослідження «Моніторинг мережевого роздробу» від 16 серпня 2021 року за період лютий 2021 року;

- Звіт за результатами дослідження «Моніторинг мережевого роздробу» від 17 серпня 2021 року за період березень 2021 року.

Судом встановлено, що зазначені звіти містять детальну інформацію щодо кількості точок та торговельних мереж, в яких проводилися дослідження, період дослідження, назви категорій продукції, мереж, в яких проводилися, результати визначення динаміки продажу продукції у торговельній мережі, кількісні показники обсягу продажу товарів, оцінку динаміки, розрізі виробників відповідної категорії продукції та аналогічних брендів, аналіз динаміки продажу в розрізі окремих видів продукції в межах кожної з категорій основні тенденції розвитку ринку тощо.

Крім того, відповідно до пункту 1.10 Договору за допомогою інструментів обміну даних між базами даних на серверах ТОВ «ПРІОРИТЕТ ГРУП» та Позивача (в електронному форматі) передавалися первинні дані продажів за попередній місяць для подальшої побудови зведених таблиць у Microsoft Excel.

Зазначені звіти досліджувалися відповідачем під час перевірки, водночас зауважень не встановлено.

Суд зазначає, що зміст виконаних контрагентом робіт повною мірою розкритий вищезазначеними актами та звітами, з урахуванням особливостей послуг, що надавалися.

Крім того, факт оплати позивачем послуг, що надавалися ТОВ «ПРІОРИТЕТ ГРУП» відповідно до Договору № МД-03/20 під сумнів відповідача не ставиться, зокрема, в акті перевірки, та підтверджується наступними платіжними інструкціями про переказ коштів від позивача до ТОВ «ПРІОРИТЕТ ГРУП» (завіреними електронним підписом банківського прав АТ «СІТІБАНК»), а також листом від Сіті Банк № 230783/0401-1 про перерахування коштів :

- № ПП-024266 від 17 грудня 2020 року на суму 126 000 грн (призначення платежу: оплата за проведення маркетингового дослідження згідно рахунку № МД 201113 від 23 листопада 2020 року);

- № ПП-024267 від 17 грудня 2020 року на суму 126 000 грн (призначення платежу: оплата за проведення маркетингового дослідження згідно рахунку № МД 201114 від 24 листопада 2020 року);

- № ПП-023611 від 16 жовтня 2020 року на суму 126 000 грн (призначення платежу: оплата за проведення маркетингового дослідження згідно рахунку № МД200902 від 18 вересня 2020 року);

- № ПП-023215 від 03 вересня 2020 року на суму 378 000 грн (призначення платежу: оплата за проведення маркетингового дослідження згідно рахунку № МД200802 від 12 серпня 2020 року);

- № ПП-022344 від 19 червня 2020 року на суму 139 440 грн (призначення платежу: оплата за проведення маркетингового дослідження згідно рахунку № МД200603 від 05 червня 202 року);

- № ПП-022343 від 19 червня 2020 року на суму 378 000 грн (призначення платежу: оплата за проведення маркетингового дослідження згідно рахунку № МД200605 від 05.06.2020);

- № ПП-022342 від 19 червня 2020 року на суму 89 920 грн (призначення платежу: оплата за проведення маркетингового дослідження згідно рахунку № МД200503 від 18 травня 2020 року);

- № ПП-024610 від 18 січня 2021 року на суму 126 000 грн (призначення платежу: оплата за проведення маркетингового дослідження згідно рахунку № МД201204 від 16 грудня 2020 року);

- № ПП-025362 від 24 лютого 2021 року на суму 126 000 грн (призначення платежу: оплата за проведення маркетингового дослідження згідно рахунку № МД210202 від 17 лютого 2021 року);

- № ПП-025670 від 26 березня 2021 року на суму 126 000 грн (призначення платежу: оплата за проведення маркетингового дослідження згідно рахунку № МД210303 від 23 березня 2021 року);

- № ПП-026513 від 16 червня 2021 року на суму 130 000 грн (призначення платежу: оплата за проведення маркетингового дослідження згідно рахунку № M210502 від 18 травня 2021 року);

- № ПП-026514 від 16 червня 2021 року на суму 21 000 грн (призначення платежу: оплата за проведення маркетингового дослідження згідно рахунку № МД210501 від 17 травня 2021 року);

- № ПП-027935 від 21 жовтня 2021 року на суму 127 200 грн (призначення платежу: оплата за проведення маркетингового дослідження згідно рахунку № MД210801 від 16 серпня 2021 року);

- № ПП-027936 від 21 жовтня 2021 року на суму 127 200 грн (призначення платежу: оплата за проведення маркетингового дослідження згідно рахунку № МД210802 від 17 серпня 2021 року)

Загальна сума переказаних коштів - 2 146 760 грн.

У свою чергу, ТОВ «ПРІТОРИТЕТ МД» складено і зареєстровано наступні податкові накладні: № 3 від 18 травня 2020 року на загальну суму 89 920 грн; № 3 від 05 червня 2020 року на загальну суму 378 000 грн; № l від 05 червня 2020 року на загальну суму 139 440 грн; №3 від. 12 серпня 2020 року на загальну суму 378 000 грн; №4 від 18 вересня 2020 року на загальну суму 126 000 грн; №14 від 23 листопада 2020 року на загальну суму 126 000 грн; №15 від 24 листопада 2020 року на загальну суму 126 000 грн; №03 від 16 грудня 2020 року на загальну суму 126 000 грн; №2 віл 27 лютого 2021 року на загальну суму 126 000 грн; №5 від 23 березня 2021 року на загальну суму 126 000 грн; №l від 17 травня 2021 року на загальну суму 21 000 грн; №2 від 18 травня 2021 року на загальну суму 130 000 грн; №l від 16 серпня 2021 року на загальну суму 127 200 грн; №2 від 17 серпня 2021 року на загальну суму 127 200 грн.

Отже, на переконання суду, відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД», невизначеності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про нереальність вказаних належним чином оформлених господарських операцій.

Судом також встановлено, що зв?язок між фактом придбання позивачем маркетингових послуг у ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД», ТОВ «ПРІОРИТЕТ ГРУП» та його господарською діяльністю (наявність господарської мети) підтверджується наступним.

Як було зазначено вище, позивач є українським офісом всесвітньо відомої великої багатопрофільної корпорації JohnsonJohnson.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є 46.45 оптова торгівля парфумними та косметичними товарами.

Позивачу необхідні дані комплексних досліджень ринку з метою використання їх у своїй господарській діяльності для стимулювання збуту продукції, зростання реалізації продукції та збільшення доходу підприємства.

Суд враховує, що економічна доцільність укладання позивачем з контрагентами договорів на виконання робіт з проведення маркетингових досліджень полягає в отриманні інформації щодо зацікавленості покупців у продукції, що реалізуються позивачем, що дозволяє досягти мети отримання (збільшення) власного прибутку від здійснення господарської діяльності з подальшої реалізації вказаної продукції, а також з метою надання можливості покупцям отримати доступ до якісної продукції позивача

Відтак, судом встановлено, що у позивача наявна господарська мета у придбанні маркетингових послуг, а його дії були спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту від подальшої реалізації продукції - доходу.

Так, придбані позивачем у контрагентів маркетингові послуги (дані) аналізувалися, систематизувалися та були предметом розгляду на нарадах - Воркшопах, що проводилися відносно конкретної категорії продукції, з метою знаходження можливостей збільшення продажів по бренду JohnsonJohnson у відповідній категорії (а саме звіти з інформацією щодо динаміки продажу відповідної продукції у торговельних мережах, щодо кількісних показників обсягу продажу товарів, на основі яких є можливість оцінити динаміку ринку у розрізі виробників, продуктів, регіонів, торгівельних точок по продуктовим категоріям, в яких представлений позивач та аналогічних брендів). Вказані обставини не спростовувались відповідачем.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД», ТОВ «ПРІОРИТЕТ ГРУП» були укладені договори на виконання робіт з маркетингових досліджень, виконання робіт підтверджується актами виконання робіт, звітами за результатами дослідження, податковими накладними, оплата за виконані роботи підтверджується платіжними інструкціями та листом від банківської установи про перерахування коштів, отримані від вищезазначених контрагентів послуги були використані позивачем у власній господарській діяльності для збільшення продажів і, відповідно, доходу підприємства.

Зазначені документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог чинного на момент виникнення правовідносин законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Окрім того, контрагенти (ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД», ТОВ «ПРІОРИТЕТ ГРУП») на момент укладення з ними договорів мали належну правосуб?єктність учасника господарських правовідносин та належним чином зареєстровані платниками ПДВ.

Документи щодо наявності «господарської мети» (що підтверджують необхідність придбання та фактичність використання придбаних послуг) надавалися відповідачу на перевірку, а також направлялися разом із письмовими поясненнями, запереченнями. Належних та допустимих доказів щодо відсутності господарської мети у здійсненні зазначених операцій відповідачем не надано.

Посилання контролюючого органу на інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах ДФС, як на доказ нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, не приймаються до уваги судом з огляду на наступне.

Наявна в інформаційно-аналітичних базах відповідача носить виключно інформативний характер та не є належним розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.08.2019 року у справі № 820/7831/15.

Податкова інформація відносно контрагентів позивача не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, складених за наслідками проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами та не є належними в розумінні процесуального Закону.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб?єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а, від 06 березня 2018 року у справі № 2а-9375/11/1370, від 13 березня 2018 року у справі № 826/13582/13-а.

Таким чином, судом встановлено, що позивач надав усі необхідні первинні документи та підтвердив усі обставини щодо реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «ПРІОРИТЕТ МД» та ТОВ «ПРІОРИТЕТ ГРУП», зокрема:

- фактичний рух активів в процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення контрагентами маркетингових досліджень, що підтверджені належними документами);

- належну правосуб?єктність учасників господарських операцій;

- наявність ділової мети при здійснення господарської операції (забезпечення позивача необхідною інформацією для здійснення своєї подальшої діяльності та можливості збільшення прибутку).

Стосовно висновку акти перевірки про відсутність обов?язкових реквізитів первинного документа на деяких видаткових накладних, виписаних ТОВ «АБЕРОН-СЕРВІС» суд зазначає наступне.

В Акті перевірки відповідач зазначає, що в ході аналізу первинних документів, виписаних ТОВ «АБЕРОН-СЕРВІС» на адресу позивача, встановлено відсутність обов?язкових реквізитів первинного документа, а саме посади і ПІБ відповідальної за здійснення господарської операції особи на деяких видаткових накладних.

Водночас суд вказує, що вказані недоліки видаткових накладних не унеможливлюють встановлення реальності господарських операцій, їх змісту та обсягу, а також не перешкоджають можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції позивача та його контрагента ТОВ "АБЕРОН-СЕРВІС".

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19, відступивши від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 01 грудня 2015 року у справі № 826/15034/14, зазначила, що будь-який документ, виданий від імені суб?єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 Податкового Кодексу України та статтею 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема:

- достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відобра економічну суть;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Разом з тим, інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента які брали участь у господарській операції.

Немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у статті 16 Податкового Кодексу України обов?язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента.

За висновком Великої Палати Верховного Суду зміни до статті 112 Податкового Кодексу України фактично закріпили нормативно ті підходи, які й до цього активно використовувалися в судовій практиці, а саме: доктрини належної обачності та і індивідуальної юридичної відповідальності, - застосовували рішення Європейського суду з прав людини «Інтерсплав проти України», у якому позиція щодо «залученості» платника податків до протиправних діянь контрагента фактично запроваджувала ту саму належну обачність, яка згодом була відображена в Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. При цьому, контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов?язано з фактичного можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

Суд вказує, що факт реалізації товарів на користь позивача та подальше оприбуткування таких товарів підтверджується первинними документами - видатковими накладними, які надані до перевірки в повному обсязі. 3 аналізу видаткових накладних вбачається, що вони складені з дотриманням усіх обов`язкових реквізитів, визначених частиною другого статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, кожна видаткова накладна містить детальну інформацію про товари, що були поставлені ТОВ «АБЕРОН-СЕРВІС» (найменування, одиницю виміру, кількість тощо), а також розрахунок цін по кожному найменуванню. При цьому видаткові накладні містять відтиск печатки ТОВ «АБЕРОН-СЕРВІС». Крім того ряд видаткових накладних за операціями з ТОВ «АБЕРОН-СЕРВІС» містять відомості про посаду та ПІБ підписанта, що вказує на реальний характер співпраці позивача з цим контрагентом.

Отже, суд дійшов висновку, що реальність господарських операцій між ТОВ «ДЖОНСОН І ДЖОНСОН УКРАЇНА» та ТОВ «АБЕРОН-СЕРВІС» підтверджується наявними в матеріалах справи належно чином оформленими первинними документами, що, зокрема, надавалися в повному обсязі відповідачу під час перевірки, та за результатами яких сумнівів щодо їх належного оформлення та/або дійсності ним не заявлено.

Позивачем доведено наявність господарської мети щодо укладення Договору поставки товарів з ТОВ «АБЕРОН-СЕРВІС» (паперу, канцтоварів, господарчих товарів, продуктів харчування та інших необхідних товарів для життєзабезпечення роботи офісу), оскільки здійснював забезпечення офісу усіма необхідними товарами та продуктами з метою підвищення продуктивності, безперервності та ефективності всіх робочих процесів ТОВ «АБЕРОН-СЕРВІС», створення безпечних та комфортних умов праці для працівників.

Крім того, станом на дату укладення та виконання Договору з позивачем ТОВ «АБЕРОН-СЕРВІС» було належним чином зареєстрованим суб?єктом господарювання мало спеціальну податкову правосуб?єктність, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інформацією з Реєстру платників ПДВ.

Згідно з даними відкритих реєстрів ЄДР, ЄДРСР, Реєстру платників ПДВ. інформації з бази «YouControl» ТОВ «АБЕРОН-СЕРВІС» було 20 липня 2006 року належним чином зареєстровано суб?єктом господарювання, відповідно до українського законодавства, та не перебуває в процесі припинення.

Тому, на переконання суду вищезазначені первинні документи в сукупності є достатніми доказами отримання позивачем товарів від ТОВ «АБЕРОН-СЕРВІС», тим більше враховуючи подальше використання їх у власній господарській діяльності. Водночас наявні формальні недоліки самі по собі не свідчать про нереальність господарських операцій.

Стосовно недостатньої кількості трудових ресурсів у контрагентів позивача суд вказує наступне.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, так само як і сертифікатів якості на поставлений товар, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку (постанова Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 805/4710/16-a), а відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року у справі № 825/2387/18).

Контролюючий орган робить висновок про відсутність у контрагента достатніх трудових ресурсів виключно на підставі аналізу податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) та до звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4).

Якщо у цих видах звітності відображається від 1 до 3 осіб, які працюють у контрагента, то контролюючий орган робить висновок, що такої кількості осіб недостатньо для здійснення господарської операції, що перевіряється, що є необґрунтованим.

Отже, суд вказує, що відповідач не довів факту відсутності у контрагентів трудових ресурсів, а тому висновки про нереальність господарських операціях базуються лише на припущеннях, що, в свою чергу, є неприйнятним.

Таким чином, відповідачем не доведено, а позивачем спростовано нереальність господарських операцій з контрагентами, які були предметом перевірки, оскільки надано докази реального руху активів з метою досягнення господарської мети.

Отже, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 13.09.2023 № 00576950702, 00576990702, 00577110702, прийнятих на підставі вищевикладених необґрунтованих висновків контролюючого органу.

Відповідачем не доведено тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, як того вимагає від сторін приписи частини першої статті 77 КАС України.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України та надавши оцінку наявним у справі доказам та ключовим обставинам справи, суд доходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З метою дотримання принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Статтею 132 КАС України визначено, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема також витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду у розмірі 26 206, 48 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 02.10.2023 № 1.

За правилами ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що на час вирішення справи, позивачем не заявлено до стягнення понесені витрати на професійну правничу допомогу, не надано до суду відповідних доказів, у зв`язку з чим, вирішенню судом такі витрати за ст. 134 та ст. 139 КАС України, під час винесення рішення у даній справі, не підлягають.

Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 26 206, 48 грн, а позовні вимоги задоволено, наявні підстави для стягнення витрат зі сплати судового збору у сумі 26 206, 48 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖОНСОН І ДЖОНСОН УКРАЇНА" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 13.09.2023 № 00576950702, 00576990702, 00577110702.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖОНСОН І ДЖОНСОН УКРАЇНА" (вул. Князів Острозьких, 32/2, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 35893512) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) витрати по сплаті судового збору у сумі 26 206, 48 грн. (двадцять шість тисяч двісті шість) гривень 48 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.