Рішення

від 07.01.2025 по справі 380/18035/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 січня 2025 року м. Львівсправа № 380/18035/21

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького про визнання протиправною бездіяльності, усунення порушення припису,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (відповідач/ГУ Держпраці у Львівській області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького (третя особа/Університет), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпраці у Львівській області в особі інспектора праці Колівошко Н.П.;

- усунути Головним управлінням Держпраці у Львівській області порушення п. 3 Припису № ЛВ1703/1097/АВ/П від 28 вересня 2018 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що до 04 вересня 2018 року працював в Університеті на посаді доцента кафедри епізоотології. 04 вересня 2018 року за підписом ректора Університету позивач отримав відмову у підписанні контракту. 06 вересня 2018 року позивач звернувся до ГУ Держпраці у Львівській області, за зверненням позивача була проведена інспекційна перевірка та видано припис про усунення виявлених порушень від 28 вересня 2018 року № ЛВ1703/1097/АВ/П (далі також Припис). Перевіркою встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 станом на 28 вересня 2018 року зберігається в Університеті, що є порушенням вимог статті 47 Кодексу законів про працю України (далі також КЗпП України), яка передбачає що роботодавець зобов`язаний видати працівнику належно оформлену трудову книжку в день звільнення. Як убачається із тексту Припису за підписом головного державного інспектора Колівошко Н.П. ректор Університету усунув пункт 3 виявленого порушення 11 жовтня 2018 року. Позивач стверджує, що це категорично не відповідає дійсності, є неправдою, унеможливлює подальші правочини позивача з Пенсійним фондом України, перетворює порушення ректором Університету частини першої статті 47 КЗпП України в довготривале порушення, що є неприпустимим. Таке порушення залишається неусуненим і на час виготовлення цієї позовної заяви. Позивач зазначає, що 13 жовтня 2018 року надав письмовий дозвіл на пересилання трудової книжки поштою, отримати трудову книжку не мав змоги через поважні причини. 19 жовтня 2018 року позивач отримав від Університету відповідь, за змістом якої позивач 16 серпня 2018 року відмовився отримати трудову книжку, про що складено відповідний акт. Позивач стверджує, що отримати трудову книжку йому ніхто не пропонував, в його присутності жодний акт не складався. 15 листопада 2018 року позивач надав чергову письмову згоду на пересилання трудової книжки поштою з доставкою за адресою проживання. Дотепер цього не зроблено як і не надано відповіді. 04 червня 2021 року позивач звернувся до ГУ Держпраці у Львівській області із заявою про виявлення і повернення трудової книжки, оскільки Припис ректором Університету не був виконаний, однак отримав листа від 18 червня 2021 року про відмову.

У зв`язку з наведеним для захисту свого порушеного права оскарженою бездіяльністю відповідача позивач звернувся з цим позовом до суду, який просить задовольнити повністю.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що з метою розгляду звернення ОСОБА_1 ГУ Держпраці у Львівській області 28 вересня 2018 року провело захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування. У процесі інспекційного відвідування встановлено, що з порушенням вимог статті 47 КЗпП України трудову книжку ОСОБА_1 , звільненому згідно з наказом від 17 серпня 2018 року № 643-З, не видано в день звільнення, а також порушення вимог статей 80 і 116 КЗпП України. За результатами інспекційного відвідування складено акт від 28 вересня 2018 року № ЛВ1703/1097/АВ та винесено припис від 28 вересня 2018 року № ЛВ1703/1097/АВ/П, яким зобов`язано ОСОБА_2 ректора Університету усунути виявлені порушення до 11 жовтня 2018 року. Відповідач зауважує, що Припис містить зобов`язання щодо дотримання вимог частини першої статті 47, статей 80 і 116 КЗпП України та не містить вимог щодо поновлення порушених прав позивача. Про результати розгляду звернення ОСОБА_1 його повідомлено листом від 08 жовтня 2018 року № 9647/4/15-04. 18 листопада 2018 року на адресу ГУ Держпраці у Львівській області Університет надав повідомлення про усунення недоліків від 11 жовтня 2018 року № 2251-16, у якому щодо усунення порушення вимог статті 47 КЗпП України повідомлено, що ОСОБА_1 скеровано повідомлення про необхідність отримання трудової книжки. До повідомлення про усунення недоліків долучено два листи від 01 жовтня 2018 року № 2040-11 та від 10 жовтня 2018 року № 2214-11, адресовані ОСОБА_1 , ідентичного змісту про необхідність отримання трудової книжки у відділі кадрів Університету. На звернення позивача від 07 червня 2021 року ГУ Держпраці у Львівській області надало позивачу письмову відповідь від 18 червня 2021 року про те, що порушене у зверненні питання було предметом розгляду під час проведення інспекційного відвідування в Університеті від 28 вересня 2018 року. Відповідач, покликаючись на рішення Сихівського районного суду м. Львова у справах №№ 464/3937/19, 464/2834/21, стверджує, що можна констатувати той факт, що Університет дотримав вимогу чинного законодавства щодо видачі трудової книжки ОСОБА_1 після його звільнення. Відповідач підсумовує, що ним повністю дотримано встановлену чинним законодавством процедуру проведення контрольного заходу та процедуру перевірки виконання вимог Припису.

У зв`язку з викладеним у задоволенні адміністративного позову просить відмовити повністю.

На спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, позивач подав відповідь на відзив, у якій вказує, що номер справи 464/2834/21 йому не відомий, позивача стосується саме справа за № 464/3937/19. Стверджує, що жодного акту в його присутності щодо відмови отримати трудову книжку ніхто не складав. Також зауважує, що надавав письмові дозволи на пересилання трудової книжки поштою з доставкою.

Третя особа подала пояснення щодо позову, в яких повідомляє таке. В день звільнення 05 липня 2018 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному (з 03 липня 2018 року по 09 липня 2018 року). 16 серпня 2018 року ОСОБА_1 з`явився і ознайомився у відділі кадрів з наказом про його звільнення, проте відмовився отримати на руки трудову книжку і копію наказу, але сфотографував його. Про відмову ОСОБА_1 від отримання трудової книжки складно акти: 16 серпня 2018 року, 30 серпня 2018 року. Пересилання трудової книжки працівника поштою законодавством не передбачено. Університет неодноразово надсилав ОСОБА_1 поштові відправлення про необхідність отримання трудової книжки. На письмове прохання ОСОБА_1 комісійно було вирішено надіслати йому трудову книжку поштою цінним листом на його домашню адресу. Однак ОСОБА_1 відмовився отримати цінного листа і його було повернуто Університету. Дотепер ОСОБА_1 не з`являвся для отримання трудової книжки.

Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 26 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 15 березня 2022 року провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2024 року клопотання позивача від 08 жовтня 2024 року про поновлення провадження у справі задоволено частково; провадження у справі поновлено; у задоволенні решти клопотання відмовлено.

Ухвалою суду від 08 листопада 2024 року клопотання відповідача від 22 грудня 2021 року про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, задоволено; залучено Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького (вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010, код ЄДРПОУ 00492990) до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; витребувано у Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького письмові пояснення та докази виконання пункту 3 припису про усунення виявлених порушень № ЛВ1703/1097/АВ/П від 28 вересня 2018 року; витребувано у Головного управління Держпраці у Львівській області належним чином засвідчену копію акта інспекційного відвідування від 28 вересня 2018 року № ЛВ1703/1097/АВ.

Щодо виконання вимог ухвали суду від 08 листопада 2024 року про витребування доказів відповідач подав заяву від 19 листопада 2024 року, в якій зазначає, що надати належним чином засвідчену копію акта інспекційного відвідування від 28 вересня 2018 року № ЛВ1703/1097/АВ він не має можливості, оскільки такий акт був знищений згідно з актом від 26 березня 2024 року № 1 про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду, копію якого додано до заяви.

Витребувані ухвалою суду від 08 листопада 2024 року докази третя особа подала разом з поясненням щодо позову від 12 грудня 2024 року.

Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Львівським національним університетом ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького.

Наказом Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького від 04 червня 2018 року № 371-З «Про звільнення викладачів з 30 червня 2018 року» доцента ОСОБА_1 звільнено з посади з 30 червня 2018 року у зв`язку із закінченням строку контракту відповідно до пункту 2 статті 36 та пункту 2 статті 23 КЗпП України.

Наказом Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького від 15 серпня 2018 року № 639-З внесено зміни до наказу № 371-З від 04 червня 2018 року в частині звільнення з роботи ОСОБА_1 у зв`язку з поданою ним заявою про надання відпустки, а саме ОСОБА_1 звільнено з 06 липня 2018 року.

Наказом Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького від 17 серпня 2018 року № 643-3 у зв`язку з виявленою технічною помилкою у наказі від 15 серпня 2018 року № 639-З замість дати звільнення ОСОБА_1 06 липня 2018 року зазначено датою його звільнення 05 липня 2018 року.

28 вересня 2018 року ГУ Держпраці у Львівській області за зверненням позивача від 06 вересня 2018 року провело захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького.

За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт від 28 вересня 2018 року № ЛВ1703/1097/АВ. Також видано припис про усунення виявлених порушень від 28 вересня 2018 року № ЛВ1703/1097/АВ/П, пунктом 3 якого зобов`язано ОСОБА_2 ректора Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького усунути до 11 жовтня 2018 року таке порушення: «Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку. Згідно наказу від 17.08.2018 № 643-З ОСОБА_1 звільнений 05.07.2018, однак не отримав належно оформленої трудової книжки в день звільнення. На час проведення інспекційного відвідування трудова книжка перебуває в установі».

Згідно з відміткою про виконання, вчиненою у пункті 3 цього припису головним державним інспектором Колівошко Н.П. та засвідченою його підписом, пункт 3 припису виконано 11 жовтня 2018 року.

Листом від 08 жовтня 2018 року № 9647/4/15-04 ГУ Держпраці у Львівській області повідомило позивача про розгляд його звернення від 06 вересня 2018 року, проведення за таким зверненням інспекційного відвідування в Університеті, складення акту та видання припису.

Надалі позивач звернувся до начальника ГУ Держпраці у Львівській області із заявою від 04 червня 2021 року щодо проведення чергового інспекційного відвідування з його участю стосовно додержання Університетом законодавства про працю.

Листом від 18 червня 2021 року № 9131/4/14-04 ГУ Держпраці у Львівській області відмовило позивачу у задоволенні його заяви.

Позивач звернувся до Міністерства економіки України із скаргою від 06 липня 2021 року на бездіяльність ГУ Держпраці у Львівській області в особі інспектора праці Колівошко Н.П. щодо виконання вимог припису про усунення виявлених порушень від 28 вересня 2018 року № ЛВ1703/1097/АВ/П.

Скаргу позивача від 06 липня 2021 року розглянув Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці та листом від 11 серпня 2021 року № 5306/4/4.2-ЗВ-21 «Про розгляд скарги» повідомив позивача про відсутність підстав для її задоволення.

Уважаючи, що пункт 3 припису про усунення виявлених порушень від 28 вересня 2018 року № ЛВ1703/1097/АВ/П ректором Університету не виконаний, а відповідач вчиняє бездіяльність щодо здійснення контролю за дотриманням Університетом законодавства про працю, інших порушень трудового законодавства, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спірні у цій справі правовідносини урегульовані, зокрема, статтею 259 КЗпП України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 877), а також Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, який був чинним на момент призначення та проведення інспекційного відвідування.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідач, Головне управління Держпраці у Львівській області, є суб`єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон № 877.

За змістом частини четвертої статті 2 Закону № 877 заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

У спірних правовідносинах таким нормативно-правовим актом є Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295), до якого відсилає стаття 259 КЗпП України, що визначає порядок проведення контролю за дотриманням законодавства про працю.

За приписами пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, серед іншого, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Пунктами 19 - 21 Порядку № 295 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

За змістом пунктів 23 - 25 Порядку № 295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об`єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.

Відповідно до правил, установлених пунктами 27 - 30 Порядку № 295, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.

У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до керівника або заступника керівника Держпраці.

Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги.

Скарга розглядається у 30-денний строк з дати її надходження, якщо інше не встановлено законом.

За результатами розгляду скарг вимоги, приписи можуть бути скасовані повністю або в окремій частині.

За приписами статті 21 Закону № 877 суб`єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).

У разі надходження такого звернення суб`єкта господарювання відповідний центральний орган виконавчої влади зобов`язаний розглянути його в установленому законом порядку.

Отже, за змістом наведених положень Закону № 877 та Порядку № 295 органи Держпраці наділені широким спектром повноважень на здійснення контролю за дотриманням законодавства про працю, інших порушень трудового законодавства, зокрема: проводити інспекційне відвідування за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; складати акт інспекційного відвідування; у разі виявлення порушень законодавства про працю - видавати припис про їх усунення; контролювати стан виконання припису; вживати до об`єкта відвідування інших заходів, передбачених чинним законодавством.

Предметом оскарження у цій справі є протиправна, на думку позивача, бездіяльність відповідача щодо здійснення контролю за дотриманням Університетом законодавства про працю в частині видачі у день звільнення позивача належно оформленої трудової книжки.

Суд встановив, що 28 вересня 2018 року ГУ Держпраці у Львівській області за зверненням позивача від 06 вересня 2018 року провело захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького.

За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт від 28 вересня 2018 року № ЛВ1703/1097/АВ. Також видано припис про усунення виявлених порушень від 28 вересня 2018 року № ЛВ1703/1097/АВ/П, пунктом 3 якого зобов`язано ОСОБА_2 ректора Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького усунути до 11 жовтня 2018 року таке порушення: «Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку. Згідно наказу від 17.08.2018 № 643-З ОСОБА_1 звільнений 05.07.2018, однак не отримав належно оформленої трудової книжки в день звільнення. На час проведення інспекційного відвідування трудова книжка перебуває в установі».

На виконання вимог припису від 28 вересня 2018 року № ЛВ1703/1097/АВ/П на адресу ГУ Держпраці у Львівській області Університетом 11 жовтня 2018 року направлено повідомлення про усунення недоліків № 2251-16.

З метою контролю стану виконання припису від 28 вересня 2018 року № ЛВ1703/1097/АВ/П посадовими особами ГУ Держпраці у Львівській області складено службові записки від 25 жовтня 2018 року.

Згідно з відміткою про виконання, вчиненою у пункті 3 цього припису головним державним інспектором Колівошко Н.П. та засвідченою його підписом, пункт 3 припису виконано 11 жовтня 2018 року.

Листом від 08 жовтня 2018 року № 9647/4/15-04 ГУ Держпраці у Львівській області повідомило позивача про розгляд його звернення від 06 вересня 2018 року, проведення за таким зверненням інспекційного відвідування в Університеті, складення акту та видання припису.

З наведеного суд висновує, що звернення позивача про здійснення заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю відповідачем розглянуте, вжито заходів контролю (складено акт, видано припис та проконтрольовано стан виконання припису), а також надано відповідь по суті звернення позивача.

Тобто, у розглядуваній справі відповідач у належний спосіб реалізував свої повноваження на здійснення контролю за дотриманням законодавства про працю, інших порушень трудового законодавства, які визначені Законом № 877 та Порядком № 295.

Суд відзначає, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

За цих обставин суд доходить висновку про відсутність з боку відповідача протиправної бездіяльності, яка може бути предметом оскарження у розглядуваній справі.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2024 року у справі № 1140/2120/18.

У аспекті вимоги позивача в частині «усунути Головним управлінням Держпраці у Львівській області порушення п. 3 Припису № ЛВ1703/1097/АВ/П від 28 вересня 2018 року» суд звертає увагу ще й на таке.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 235 КЗпП України визначено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників, зокрема, про оплату за час вимушеного прогулу.

З огляду на наведене правове регулювання позивач вправі звернутися за захистом свого (на думку позивача) порушеного права до місцевого загального суду у спосіб, який передбачений законом та відповідає змісту порушеного (на думку позивача) права.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

У процесі розгляду справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

За наведеного правового регулювання та встановлених під час судового розгляду обставин справи суд доходить висновку про безпідставність заявлених позивачем позовних вимог, у зв`язку з чим такі задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а також ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Львівській області (пл. Міцкевича, 8, м. Львів, 79005), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького (вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010) про визнання протиправною бездіяльності, усунення порушення припису відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 07 січня 2025 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна