ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 січня 2025 р.Справа № 520/16416/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
представник позивача Перець В.С.
представник відповідача Іхненко Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "Світ дозвілля" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 11.09.24 року по справі № 520/16416/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "Світ дозвілля"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб "Світ дозвілля", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просив суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.03.2023 року № 00/6548/0412, прийняте ГУ ДПС у Харківській області, у повному обсязі.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00/6548/0412 від 29.03.2023 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 328235,19 гривень є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "Світ дозвілля" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення - залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. Пункт 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України передбачає, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога також вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. Відповідно до пункту 60.5 статті 60 ПК у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду. Аналогічні норми містяться у підпунктах 3, 4 пункту 1, пунктах 3, 4 розділу V Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204.
Отже, позивач наголошує, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили та з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду про скасування рішення контролюючого органу, яким визначені грошові зобов`язання, останнє вважається відкликаним та не створює будь-яких правових наслідків з моменту його прийняття.
Однак, під час ухвалення оскаржуваного ППР від 29.03.2023 року № 00/6548/0412 податковий орган керувався пп. 60.1.5. пункту 60.1. та пункту 60.4 статті 60 ПК, відповідно до яких У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті (60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.), податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення- рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.
Таким чином, на переконання представника позивача, податковий орган діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначений діючим законодавством, оскільки рішенням суду апеляційної інстанції, сума грошового зобов`язання, визначена у податкових повідомленнях-рішеннях контролюючого органу не зменшена, а скасована, що виключає можливість застосування для контролюючого органу положень пп. 60.1.5. пункту 60.1. та пункту 60.4 статті 60 ПК. Висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи.
Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що у разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/ або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної.
Представник відповідача зазначає що судами у справі № 520/11536/21 встановлено, що оскільки податкова накладна № 2802 від 31.07.2019 є податковою накладною, складеною на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість та складеною відповідно до статті 199 ПК України, застосування 50% штрафу за її несвоєчасну реєстрацію суперечить наведеним положенням податкового кодексу.
Виходячи з того, що обов`язок застосування штрафу у відповідному розмірі від податкових зобов`язань за податковою накладною покладений саме на контролюючий орган, а суд не вправі перебирати на себе функцію органу державної влади і здійснювати нарахування штрафу у правильному розмірі, то спірне рішення контролюючого органу підлягає скасуванню в частині застосування штрафу у розмірі 279 383,04 грн. З урахуванням рішення судів податковим органом було винесене нове рішення, що оскаржується у цій справі з урахуванням висновків судів. Судом апеляційної інстанції враховано: ... що ГУ ДПС у Харківській області, прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0194941813 від 20.09.2021 на підставі акту перевірки від 08.02.2021 за №1846/20-40-18-13-05/42926567 та рішення суду від 02.09.2021 №520/11536/21 на суму 735985,33 грн. Також колегією суддів встановлено та не оспорюється сторонами по справі, що вказаним податковим повідомленням-рішенням №0194941813 від 20.09.2021, контролюючим органом на підставі рішення суду здійснено зменшення нарахованої суми штрафу раніше прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0023141813 від 01.03.2021 на суму 1015 368,37 грн.
Також в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 у справі 520/11536/21 зазначено. Частково відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що граничні строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/ розрахунків коригувань до податкових накладних, зазначених в акті перевірки, припадають на період з 2019 року по січень 2019 року (включно), а саме, до початку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, з огляду на що, застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до пункту 120 1.1 статті 120 ПК України, за висновками суду, є правомірним. Також суд дійшов висновку, що до 01.03.2020 та до початку карантину термін затримки реєстрації перелічених у додатках до акту перевірки податкових накладних складав понад 61 календарний день, то відтак суд вважає, що в даному випадку податковий орган правомірно нарахував штраф у максимальному розмірі 40% та 50%, адже склад податкового правопорушення вже був утворений до цієї дати.
Отже, на переконання представника відповідача вимоги позивача не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим.
Крім того, представником відповідача було подано до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення, в яких зазначено, що в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 у справі 520/11536/21 зазначено. Частково відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що граничні строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних, зазначених в акті перевірки, припадають на період з 2019 року по січень 2019 року (включно), а саме, до початку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, з огляду на що, застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120 ПК України, за висновками суду, є правомірним. Також суд дійшов висновку, що до 01.03.2020та до початку карантину термін затримки реєстрації перелічених у додатках до акту перевірки податкових накладних складав понад 61 календарний день, то відтак суд вважає, що в даному випадку податковий орган правомірно нарахував штраф у максимальному розмірі 40% та 50%, адже склад податкового правопорушення вже був утворений до цієї дати. Приймаючи рішення про скасування податкового повідомлення - рішення від 01.03.2021 №0023801813, з посиланням на позицію Верховного Суду викладеної в постанові від 22 лютого 2023 року у справі №640/13531/19 вказав, що право на зменшення та перерахунок штрафних санкцій на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України належить виключно податковому органу, на якого закон покладає обов`язок скласти та направити нове податкове повідомлення- рішення. Суд в межах своєї компетенції може лише встановити правомірність/неправомірність донарахування відповідних штрафних санкцій та наявність/відсутність підстав для поширення наведеної вище ретроспективної правої норми на спірні правовідносини, однак не може підміняти собою уповноважений орган та самостійно зменшувати суму донарахувань.
Таким чином, суд не здійснив перерахунок штрафних санкцій, вважаючи це обов`язком податкового органу, а тому скасував податкове повідомлення - рішення від 01.03.2021 № 0023801813 повністю. Отже, на підставі вказаного рішення та на підставі Акту перевірки від 08.02.2021 за №1846/20-40-18-13-05/42926567 ГУ ДПС у Харківській області 29.03.2023 року здійснено перерахунок штрафних санкцій та винесено податкове повідомлення- рішення № 00/6548/0412, відповідно до якого встановлено порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних та застосовано штраф у загальному розмірі 328 235,19 (триста двадцять вісім тисяч двісті тридцять п`ять) гривень, 19 копійок.
Отже, на переконання представника відповідача , враховуючи висновки апеляційного суду викладених в постанові від 27.02.2023 по справі №520/11536/21, можна прийти висновку, що ГУ ДПС правомірно здійснено перерахунок суми штрафу і винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, у зв`язку з чим останнє не підлягає скасуванню.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ГУ ДПС у Харківській області, на підставі п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 розділу І та в порядку п.п.75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст.76розділуII Податкового кодексу України (далі ПК України), проведено камеральну перевірку ТОВ "Клуб "Світ дозвілля" з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування за липень-грудень 2019 року, лютий 2020 року, за результатами якої складено акт від 08.02.2021 за №1846/20-40-18-13-05/42926567.
За висновками акту перевірки зазначено про порушення ТОВ "Клуб "Світ дозвілля" граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування за липень-грудень 2019 року, лютий 2020 року, чим порушено п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачена п.120-1.1 ст. 120-1розділуII Податкового кодексу України.
На підставі зазначеного акта перевірки та з огляду на наведені порушення контролюючим органом 01.03.2021 року прийнято податкове повідомлення-рішення:
1. №0023141813 про застосування штрафу у розмірі 1 015 368,37 грн., із яких:
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податковихнакладних від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ - 481695,81 грн. застосовано штраф 40% у сумі 266222,15 грн.;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податковихнакладних від 366 і більше календарних днів на суму ПДВ - 336244,95 застосовано штраф 50% у сумі 749146,22 грн.
2. №0023801813 про застосування штрафу у розмірі 389 290,89 грн., із яких:
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податковихнакладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ - 249,83 грн. застосовано штраф 10% у сумі 24,98 грн.;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податковихнакладних від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ - 209330,55 грн. застосовано штраф 40% у сумі 804130,37 грн.;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податковихнакладних від 366 і більше календарних днів на суму ПДВ - 605414,33 застосовано штраф 50% у сумі 305152,54 грн.
Не погодившись із правомірністю податкових повідомлень-рішень від 01.03.2021 року №0023141813 та №0023801813, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
За результатами судового розгляду рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 по справі №520/11536/21 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 01.03.2021 №0023141813 в частині застосування до ТОВ "Клуб "Світ дозвілля" штрафу у розмірі 279383 грн. 04 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2023 року рішення суду від 02.09.2021 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову ТОВ "Клуб "Світ дозвілля" про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2021 №0023801813 та податкового повідомлення-рішення від 01.03.2021 №0023141813 на суму 735985, 33 грн.
Закрито провадження по справі №520/11536/21 в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2021 №0023141813 на суму 735985,33 грн.
Позовні вимоги ТОВ "Клуб "Світ дозвілля" в частині скасування податкового повідомлення - рішення від 01.03.2021 №0023801813 задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 01.03.2021 №0023801813. В іншій частині рішення суду від 02 вересня 2021 по справі №520/11536/21 залишено без змін.
29.03.2023 року, на підставі Акту перевірки від 08.02.2021 за №1846/20-40-18-13-05/42926567, Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2023 року у справі № 520/11536/21, ГУ ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення № 00/6548/0412, відповідно до якого встановлено порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних та застосовано штраф у загальному розмірі 328 235,19 (триста двадцять вісім тисяч двісті тридцять п`ять) гривень, 19 копійок.
Не погодившись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням позивач скористався правом адміністративного оскарження, звернувся із скаргою, за результатами розгляду якої відповідач рішенням № 13352/6/99-00-06-03-01-06 від 29.05.2023 року відмовив у задоволенні скарги, а висновки оскаржуваного податкового повідомлення-рішення залишив без змін.
Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач правомірно здійснив перерахунок суми штрафу і виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення, у зв`язку з чим останнє не підлягає скасуванню.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим Кодексом України (далі ПК України).
Відповідно до статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1).
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абзац другий підпункту 75.1.1 пункту 75.1).
Статтею 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1).
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2).
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (пункт 76.3).
Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Так, висновками акту перевірки № 1846/20-40-18-13-05/42926567 від 08.02.2021 відповідачем встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, чим порушено п. 201.10 ст. 201.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що на підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом 01.03.2021 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0023141813 та №0023801813.
Проте, у подальшому, за результатами судового розгляду, вказані рішення були скасовані та відповідач зменшив суму раніше нарахованого грошового зобов`язання, у зв`язку з чим, прийняв нове податкове повідомлення-рішення від № 00/6548/0412 від 29.03.2023.
Обґрунтовуючи протиправність дій податкової позивач вказував, що відповідачем без законних на те підстав було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.03.2023 року № 00/6548/0412, оскільки за наслідками судового оскарження податкові повідомлення-рішення від 01.03.2021 року №0023141813 та №0023801813 були скасовані в повному обсязі.
Питання відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги унормовано статтею 60 ПК України. Указана норма, зокрема, передбачає два окремі випадки, за яких податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним у випадку його скасування судом.
Так, відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Пункт 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України передбачає, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога також вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу (пункт 60.4 статті 60 ПК України).
За правилами пункту 60.5 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Аналогічні норми містяться у підпунктах 3, 4 пункту 1, пунктах 3, 4 розділу V Порядок відкликання податкових повідомлень-рішень Порядку №1204 (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Таким чином, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили та з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду про скасування рішення контролюючого органу, яким визначені грошові зобов`язання, останнє вважається відкликаним та не створює будь-яких правових наслідків з моменту його прийняття.
З аналізу наведених норм права слідує, що за результатами судового оскарження податкового повідомлення-рішення останнє може бути скасовано повністю або частково.
У першому випадку у податкового органу відсутній обов`язок із прийняття нового податкового повідомлення-рішення, а скасоване податкове повідомлення- рішення вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
У випадку ж часткового скасування податкового повідомлення- рішення судом податковий орган повинен надіслати платнику податків нове податкове повідомлення-рішення, яке міститиме зменшену суму грошового зобов`язання.
При цьому до моменту надходження нового податкового повідомлення- рішення платнику податків із зменшеною сумою грошового зобов 'язання попереднє податкове повідомлення-рішення не вважається відкликаним, що випливає із змісту пункту 60.4 статті 60 ПК України.
Проте, під час ухвалення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29.03.2023 року № 00/6548/0412 податковий орган керувався пп. 60.1.5. пункту 60.1. та пункту 60.4 статті 60 ПК, відповідно до яких «У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті (60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі), податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення- рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.
Отже, колегія суддів вважає, що податковий орган діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначений діючим законодавством, оскільки рішенням суду апеляційної інстанції, сума грошового зобов`язання, визначена у податкових повідомленнях-рішеннях контролюючого органу не зменшена, а скасована, що виключає можливість застосування для контролюючого органу положень пп. 60.1.5. пункту 60.1. та пункту 60.4 статті 60 ПК.
Слід звернути увагу, що ані Податковим кодексом України, ані Порядком не передбачена можливість ухвалення нового податкового повідомлення-рішення у разі, коли сума грошового зобов`язання встановлена раніше прийнятим (ми) ППР, була відмінена (скасована, відкликана) у повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково застосовано застосувані норми матеріального права, оскільки має місце неправильне тлумачення підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України, та пункту 60.5 статті 60 ПК.
Крім того, колегія суду наголошує, що висновок про правомірність нарахування штрафу у максимальному розмірі у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2023 року по справі № 520/11536/21 взагалі відсутній.
Цей висновок не Другого апеляційного адміністративного суду, а суду першої інстанції, який ухвалив рішення у справі № 520/11536/21, яке було скасоване постановою Другого апеляційного адміністративного суду.
Натомість, у своїй постанові Другий апеляційний адміністративний суд вказав «Разом з цим, ухвалюючи рішення, суд першоїінстанції в оскаржуваній частині не врахував вищенаведеного та дійшов хибного висновку про правомірне застосування відповідачем штрафних санкцій до платника податків за несвоєчасну реєстрацію вищевказаних податкових накладних в розмірі 50%.
Напідставі викладеного, відповідачем порушено застосування приписівп. 120-1.1 ст. 120- 1 ПК України та неправильно розраховано суму штрафу за порушення граничних термінів реєстрації деяких податкових накладних, а суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про не застосування в спірному випадку вимоги приписів п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехіднихположень» ПК України».
Колегія суддів також звертає увагу, що суд першої інстанції обґрунтовує своє рішення у справі висновками суду апеляційної інстанції, який у свою чергу посилався на пункт 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, як на можливу підставу для податкового органу зменшити та перерахувати штрафні санкції.
Разом з тим, такий висновок не враховує положення вказаного пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, відповідно до якого «Штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.
Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень.
Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення- рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним)».
Тобто, пункт 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України є спеціальною, ретроспективною правовою нормою, яка пом`якшувала відповідальність платників податків за певні, визначені самим пунктом порушення та у визначений проміжок часу (з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року).
Отже, колегія суддів вважає, що помилково поза увагою суду першої інстанції залишився зміст та призначення пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, а також умови його застосування та суми штрафів. За таких обставин положення даного пункту, в жодному разі не дають підстави дійти до висновку про можливість ухвалення контролюючим органом оскаржуваного ППР у даній справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29.03.2023 року № 00/6548/0412 суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.
Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зробив помилкові висновки.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 року по справі № 520/16416/23, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в сумі 4923 грн 53 коп. згідно з квитанцією № 82 від 27.06.2023 року та при зверненні з апеляційною скаргою сплачено судовий збір в сумі 7385 грн 30 коп. згідно з квитанцією № 107 від 17.09.2024 року.
Враховуючи те, що апеляційна скарга судом задоволена, тому відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 12308 грн 83 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "Світ дозвілля" задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 по справі № 520/16416/23 скасувати.
Прийняти постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "Світ дозвілля" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 29.03.2023 року № 00/6548/0412.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "Світ дозвілля" (62370, Харківська область, Харківський р-н., смт. Солоницівка, вул. Заводська, 50, код ЄДРПОУ 42926567) судові витрати на судовий збір в загальній сумі 12308 (дванадцять тисяч триста вісім) грн 83 коп..
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 08.01.2025 року
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.01.2025 |
Оприлюднено | 10.01.2025 |
Номер документу | 124285527 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Кононенко З.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні