Постанова

від 08.01.2025 по справі 440/12073/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 р. Справа № 440/12073/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2024, суддя Г.В. Костенко, по справі № 440/12073/24

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яка полягає у відмові зняти арешт з коштів боржника ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , що надходять на рахунок НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Ощадбанк», у якості пенсії по інвалідності та компенсації вартості комунальних послуг як особі з інвалідністю внаслідок війни;

- зобов`язати Полтавський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в межах виконавчого провадження №64047742 зняти арешт з коштів боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що надходять на рахунок НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Ощадбанк», у якості пенсії по інвалідності та компенсації вартості комунальних послуг як особі з інвалідністю внаслідок війни.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 відмовлено у задоволенні позову.

Позивач, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправомірного висновку, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що рахунок НОМЕР_2 , на який надходять кошти, на які накладено арешт державним виконавцем, використовується виключно для отримання пенсії по інвалідності та субсидії на оплату комунальних послуг, що унеможливлює накладення арешту на кошти, які на ньому перебувають.

Також апелянт зазначав про порушення судом першої інстанції процесуальних норм, оскільки не здійснено розгляд заяви про накладення штрафу на відповідача від 04.11.2024.

У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримала, вважала рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню, із прийняттям нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, в провадженні Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання судового наказу № 354/1749/18, виданого Октябрським районним судом м. Полтави 18.12.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу ОСОБА_1 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.03.2018 і до досягнення дитиною повноліття.

02.09.2024 головним державним виконавцем Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Юношевим Д.А. винесено постанову про арешт коштів боржника, яким накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, втрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 210024,11 грн.

03.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відповідача із заявою про зняття арешту з банківського рахунку боржника ОСОБА_1 НОМЕР_2 , відкритого у АТ "Ощадбанк", для отримання пенсії та субсидії на оплату комунальних послуг.

Листом від 05.09.2024 № 36119 начальника Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції позивача повідомлено про те, що зі змісту постанови про арешт коштів боржника від 02.09.2024 вбачається, що державний виконавець визначив банківським установам порядок її виконання, із застереженням щодо накладення арешту на рахунки, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику. АТ "Ощадбанк", на який покладено обов`язок визначити статус рахунка та можливість накладання арешту на кошти на ньому, постанову державного виконавця про арешт коштів боржника від 02.09.2024 виконав. Зазначене свідчить про те, що АТ "Ощадбанк" не визнав рахунок та кошти на ньому, на які законом заборонено накладення арешт та звернення стягнення. Отже, виходячи з вищевикладеного, відсутні правові підстави для зняття арешту з грошових коштів, що містяться на рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ "Ощадбанк".

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з банківського рахунку боржника, звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що не зняття арешту відповідачем з коштів боржника не містить ознак протиправної бездіяльності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України від 02.06.2016 року № 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Так, спірні правовідносини виникли з приводу зобов`язання Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з банківського рахунку боржника позивача, накладеного в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання судового наказу № 354/1749/18, виданого Октябрським районним судом м. Полтави 18.12.2020.

Обґрунтовуючи вказані вимоги позивач зазначав, що банківський рахунок НОМЕР_2 , відкритий у АТ "Ощадбанк", використовується виключно для отримання пенсії по інвалідності та субсидії на оплату комунальних послуг, що унеможливлює накладення арешту на кошти, які на ньому перебувають.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Частинами 1, 2 ст. 48 Закону № 1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону №1404-VIII стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно зі ст. 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Частиною 2 ст. 59 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

В силу ст. 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Так, відповідно до абз. 4, 5 ч. 2 ст. 70 Закону № 1404-VIII, абз. 3, 4 ч. 2 ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ й організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати у встановлених законом випадках; за іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Втім, рішенням Конституційного Суду України від 22.03.2023 № 3-р(II)/2023 приписи абз. 4, 5 ч. 2 ст. 70 Закону № 1404-VIII, абз. 3, 4 ч. 2 ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визнані неконституційними в тім, що вони унеможливлюють виплату - у розмірі не нижче прожиткового мінімуму - пенсії, що є основним джерелом існування, призначеної в установленому законом розмірі прожиткового мінімуму.

Крім того зазначеним рішенням Конституційний Суд повідомив Верховній Раді України про необхідність внормування порядку відрахування із пенсії у разі звернення стягнення на неї у виконавчому провадженні, установлений приписами абз. 4, 5 ч. 2 ст. 70 Закону № 1404-VIII, абз. 3, 4 ч. 2 ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Однак, на теперішній час дане питання не унормоване.

У той же час, абз. 3 п. 102 розд. ХІІ Перехідні та прикінцеві положення Закону № 1404-VIII Верховна Рада запровадила норму, відповідно до якої тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).

Судовим розглядом встановлено, що виконавче провадження № НОМЕР_3, у якому винесено спірну постанову про арешт коштів боржника від 02.09.2024, відкрито з примусового виконання судового наказу № 354/1749/18, виданого Октябрським районним судом м. Полтави 18.12.2020, саме про стягнення з ОСОБА_1 аліментів, що виключає можливість застосування абз. 3 п. 102 розд. ХІІ Перехідні та прикінцеві положення Закону № 1404-VIII у даному випадку.

Відповідно до ст. 73 Закону № 1404-VIII стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Отже, такі виплати як пенсія по інвалідності та субсидія на оплату комунальних послуг не входять до переліку виплат, стягнення на які не може бути звернено.

За змістом спірної постанови від 02.09.2024 накладено арешт на кошти позивача, що містяться на рахунку, у розмірі суми стягнення (з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди, витрат виконавчого провадження) 210024,11 грн., крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Статтею 52 Закону № 1404-VІІІ передбачено обов`язок банку повернути постанову про арешт коштів, якщо рахунок має спеціальний режим використання або на якщо на рахунку існують грошові кошти, на які заборонено звертати стягнення.

Також в силу ч. 2 ст. 59 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що саме на банк, іншу фінансову установу, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, покладено обов`язок повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Вказане кореспондує обов`язку виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Втім, матеріали справи не містять відомостей про повернення банком постанови виконавця з вказаних вище мотивів.

Крім того відсутні докази повідомлення відповідача банком чи позивачем про те, що рахунок НОМЕР_2 має спеціальний режим використання.

Стосовно посилання позивача на довідку АТ "Ощадбанк" від 02.09.2024 №б/н, як на доказ, що свідчить про надходження на рахунок НОМЕР_2 лише коштів, накладення арешту на які заборонено законом, слід вказати, що за змістом вказаної довідки картковий рахунок НОМЕР_2 в ТВБВ №10016/015 філії Полтавське обласне управління АТ "Ощадбанк" у м. Полтаві відкрито ОСОБА_1 для зарахування пенсії та інших виплат.

Відомостей про те, що рахунок позивача НОМЕР_2 має спеціальний режим використання та/або на ньому наявні кошти, накладення арешту на які заборонено законом, вказана довідка не містить.

Отже, не виключена можливість надходження на спірний картковий рахунок окрім пенсії позивача і інші надходження.

На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що порушень порядку накладення арешту на кошти боржника, встановленого Законом України "Про виконавче провадження" не встановлено, підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, доказів на підтвердження того, що на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення згідно із Законом України "Про виконавче провадження", до відповідача не надходило.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності ознак протиправної бездіяльності відповідача стосовно не зняття арешту з коштів боржника, що надходять на рахунок НОМЕР_2 , з огляду на відсутність підстав для вчинення державним виконавцем таких дій.

Стосовно посилань апелянта на не розгляд судом першої інстанції заяви від 04.11.2024 про накладення штрафу на відповідача за невиконання вимог ухвали суду про витребування доказів колегія суддів зазначає, що не розгляд судом вказаної заяви не є підставою для скасування судового рішення, оскільки це не призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості позову та залишенні його без задоволення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 по справі № 440/12073/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло Постанова складена в повному обсязі 08.01.25.