Ухвала

від 27.02.2025 по справі 440/12073/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 лютого 2025 року

м. Київ

справа №440/12073/24

адміністративне провадження № К/990/4669/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В. Е., Уханенка С.А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2025 року у справі №440/12073/24 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яка полягає у відмові зняти арешт з коштів боржника ОСОБА_1 , що надходять на рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Ощадбанк», як пенсія за інвалідностю та компенсації вартості комунальних послуг як особі з інвалідністю внаслідок війни;

- зобов`язати Полтавський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в межах виконавчого провадження НОМЕР_3 зняти арешт з коштів боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що надходять на рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Ощадбанк», як пенсія за інвалідністю та компенсації вартості комунальних послуг як особі з інвалідністю внаслідок війни.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.

06 лютого 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2025 року у справі №440/12073/24.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, зокрема, у справах, визначених статтею 287 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги встановлено, що в цій справі спір виник у правовідносинах з приводу дій та рішень органу державної виконавчої служби.

За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Оскаржуючи судові рішення, прийняті за правилами статті 287 КАС України, скаржник посилається виключно на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права. Проте скаржник не обґрунтовує, яке значення для формування єдиної правозастосовної практики у такій категорії адміністративних справ буде мати розгляд цієї касаційної скарги. Скаржником не обґрунтовано наявності правової проблеми (колізіції, прогалини) застосування норм права, що потребує вирішенню Верховним Судом.

Отже, перевіривши матеріали касаційної скарги, Судом установлено, що зміст оскаржуваних судових рішень та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики у такій категорії адміністративних справ. Отож підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

З огляду на зазначене та враховуючи приписи частини третьої статті 333 КАС України, у відкритті провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 287, 329, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2025 року у справі №440/12073/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська С.А. Уханенко