Постанова

від 08.01.2025 по справі 580/4004/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/4004/24 Суддя (судді) першої інстанції: Альона КАЛІНОВСЬКА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу виконавчого комітету Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади від 12.12.2023 №730 «Про відмову у підписанні акту встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І та II групи та особами, які потребують постійного догляду»;

- зобов`язати виконавчий комітет Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення факту здійснення догляду, разом з додатками, прийняти відповідне рішення.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача.

Представником відповідача було подано відповідь на відзив позивача, зазначено, що доводи представника позивача є хибними, а тому просив задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.12.2023 до Шполянської міської ради ОТГ із заявою про встановлення факту здійснення догляду звернувся ОСОБА_1 , якою він просив Шполянську міську раду ОТГ скласти акт встановлення факту здійснення догляду за матір`ю дружини - ОСОБА_2 з метою виїзду за кордон на медичне обстеження колінних суглобів.

До заяви позивачем було додано наступні документи: висновок ЛКК від 06.12.2023, довідку МСЕК ОСОБА_2 , пенсійне посвідчення ОСОБА_2 , свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_2 , закордонні паспорти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , довідка виконавчого комітету Шполянської міської ради ОТГ на ОСОБА_1 щодо місця реєстрації, паспорт громадянина України ОСОБА_2 , довідка про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_2 , довідка про присвоєння РНОКПП ОСОБА_1 , паспорт громадянина України ОСОБА_1 , лист Головного управління Національної поліції в Черкаській області про розшук ОСОБА_3 , свідоцтво про народження ОСОБА_4 , свідоцтво про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , підтвердження голови вуличного комітету про місце проживання ОСОБА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради ОТГ від 12.12.2023 №730 «Про відмову у підписанні акту встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І та II групи та особами, які потребують постійного догляду» відмовлено у підписанні акту встановлення факту здійснення догляду ОСОБА_1 за особами з інвалідністю І чи ІІ групи та особами, які потребують постійного догляду.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом про захист своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 №3857-XII (далі - Закон України №3857-XII, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 вказаного Закону.

Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України №3857-XII та інших законів України.

На виконання статті 3 Закону України №3857-XII Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 №724) затверджено Правила перетинання державного кордону громадянами України (далі - Правила перетинання державного кордону громадянами України), які визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право: особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю I чи II групи складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в оскаржуваному рішенні здійснено посилання на Положення про складання акта встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи та особами, які потребують постійного догляду, затвердженого рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради ОТГ від 08.08.2023 року №419 (далі - Положення №419).

Так, вищезазначене Положення №419 визначає механізм складання акта встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи та особами, які потребують постійного догляду робочою групою (п. 1 Положення №419).

Згідно п. 2 Положення №49 акт складається відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 «Про затвердження Правил перетину державного кодону громадянами України» (зі змінами).

Пунктом 5 Положення №49 визначено перелік документів, які подаються для оформлення акту встановлення факту здійснення догляду.

Таким чином, суд звертає увагу, що вищезазначені Правила перетинання державного кордону громадянами України не містять умов, за яких складається акт встановлення факту здійснення догляду, а передбачає лише його складення за зверненням особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд.

Тобто за своїм змістом вищевказана норма п. 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України є бланкетною, адже для її застосування необхідно врахувати положення інших нормативно-правових актів, яким у спріних правовідносинах є, серед іншого, Положення про складання акта встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи та особами, які потребують постійного догляду, затвердженого рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради ОТГ від 08.08.2023 року №419, яке розповсюджує свою дію на територію ОТГ, а тому судом не приймаються до уваги посилання представника позивача на те, що лише Правила перетинання державного кордону громадянами України регулюються та визначають порядок видачі акту встановлення факту здійснення догляду.

Крім того, суд звертає увагу, що п. 11 Положення №419 визначено, що виконавчий комітет розглядає поданий пакет документів та за результатами розгляду приймає рішення про уповноваження на підпис акту робочою групою або відмовляє.

Водночас, як вбачається з оскаржуваного рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади від 12.12.2023 №730, останнє не містить належного і достатнього обґрунтування і мотивів щодо відмови у підписанні такого акту, що не дає змоги встановити дійсні підстави та причини, за яких відповідач дійшов саме таких висновків, а зазначені представником відповідача підстави у відзиві на позов, суд не приймає до уваги, оскільки вони не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, що висловлені у постанові від 18.03.2021 у справі №280/4057/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Суд звертає увагу, що для прийняття рішення від 12.12.2023 №730 яким відмовлено у підписанні акту встановлення факту здійснення догляду ОСОБА_1 за особами з інвалідністю І чи ІІ групи та особами, які потребують постійного догляду недостатньо лише самого посилання на норми законів, нормативно-правових актів тощо, адже рішення повинно містити опис фактичних підстав на яких воно базується, а невмотивованість рішення суб`єкта владних повноважень є підставою для його скасування.

При цьому, суд критично ставиться до посилання відповідача на те, що працівниками Шполянської міської ради ОТГ було повідомлено ОСОБА_1 про необхідність подати також додатково документи, які пов`язують його дружину ОСОБА_3 із ОСОБА_2 та оригінали документів підписані керівником лікувального закладу і проставленими печатками даного закладу та з їх офіційним перекладом (проставленням апостилю), що підтверджують факт лікування чи обстеження від лікувального закладу, як це передбачено Положенням №419, оскільки оскаржене рішення відповідача таких відомостей не містить, що свідчить про його необґрунтованість.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади від 12.12.2023 №730 «Про відмову у підписанні акту встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І та II групи та особами, які потребують постійного догляду».

Суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання виконавчого комітету Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення факту здійснення догляду разом із доданими до неї документами та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні суду.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк