Постанова

від 20.01.2025 по справі 580/4004/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/4004/24

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді - Мєзєнцева Є. І., суддів Епель О. В., Файдюка В. В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу у справі за апеляційною скаргою виконавчого комітету Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади від 12.12.2023 №730 "Про відмову у підписанні акту встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І та II групи та особами, які потребують постійного догляду";

- зобов`язати виконавчий комітет Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення факту здійснення догляду, разом з додатками, прийняти відповідне рішення.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

На вказане рішення суду відповідачем подано апеляційну скаргу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2025 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року - без змін.

09 січня 2025 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, в якій позивач просить постановити додаткову постанову у справі та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 19 000,00 грн.

15 січня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від виконавчого комітету Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади надійшли заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення. Так, представник відповідача просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову допомогу.

Перевіривши матеріали справи, доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів вважає вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з вимогами частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з вимогами пункту 2 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судова колегія, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19.09.2019 року у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

У додатковій постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року по справі №926/1795/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на певних критеріях, які суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Перевіряючи доводи заявника щодо необхідності ухвалення додаткового судового рішення та стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених ним судових витрат на правову допомогу, колегія суддів установила, що 15 квітня 2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Слободянюком Андрієм Ігоровичем укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 117.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Клієнт доручає, а Виконавець, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання надати Клієнту правничу (правову) допомогу, визначену в пункті 1.2. цього Договору.

Умовами пункту 2.1. Договору сторони передбачили, що за надання правової допомоги за цим договором Сторони встановили розмір винагороди, яка визначена в додатковій угоді №1 до даного договору.

Розмір гонорару, визначений в додатковій угоді, не включає фактичні витрати, пов`язані з виконанням доручень Клієнта (відрядження, добові тощо), якщо інше не передбачено домовленістю Сторін (пункт 2.4. Договору).

Відповідно до пункту 2.6. Договору підтвердженням отримання винагороди від Клієнта згідно з умовами даного договору може слугувати довідка адвоката із зазначенням в ній вартості сплачених або таких, що підлягають сплаті за послуги правничої (правової) допомоги, інформації про те кому сплачені та/або мають бути сплачені кошти, ПІБ Клієнта, підстав надання правничої (правової) допомоги, тощо.

В свою чергу, додатковою угодою №1 від 15 квітня 2024 року до договору встановлено тарифні ставки за надану допомогу.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) та понесених витрат від 09 січня 2025 року, Адвокат надав, а Клієнт отримав наступні послуги (роботи):

1. Вивчення змісту та доводів апеляційної скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі № 580/4004/24 - 1 000, 00 грн.

2. Підготовка та подання до Шостого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу поданою виконавчим комітетом Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі №580/4004/24 ( документ на 14 арк., тобто великої складності) - 6000, 00 грн.

3. Підготовка та подання до Шостого апеляційного адміністративного суду додаткових пояснень з урахуванням змісту заперечення на відзив на апеляційну скаргу, поданого представником відповідача ( документ на 5 арк., тобто великої складності) - 3500, 00 грн.

4. Складання та подання до Шостого апеляційного адміністративного суду заяви про розподіл судових витрат по справі ( заява на 6 арк., тобто середньої складності) - 1 000, 00 грн.

5. Гонорар (винагорода, "гонорар успіху") за досягнення адвокатом мети щодо повного/ часткового задоволення позовних вимог заяви про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії за результатами розгляду справи в Черкаському окружному адміністративному суді по справі № 580/4004/24 - 7500,00 грн.

Загальна сума - 19 000, 00 грн.

Відповідно до довідки від 09 січня 2025 року ОСОБА_1 зобов`язався оплатити послуги професійної правничої допомоги у визначеній сумі.

У зв`язку із апеляційним оскарженням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року позивачем понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 19 000, 00 грн, в підтвердження чого надано наступні документи:

- договір про надання правничої (правової) допомоги від 15 квітня 2024 року № 117;

- додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 117 від 15 квітня 2024 року;

- детальний Опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом А.І. Слободянюком;

- акт приймання приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) та понесених витрат до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 15 квітня 2024 року № 117;

- довідка про зобов`язався оплатити послуги професійної правничої допомоги у визначеній сумі.

Отже, позивачем у відповідності до вимог КАС України були надані всі встановлені та необхідні документи для стягнення витрат на правову допомогу.

Проаналізувавши надані позивачем документи, колегія судів зазначає, наступне.

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 10.02.2022 у справі № 440/7120/20 зауважив, що ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Варто зазначити, що поняття " гонорар успіху " не закріплене на законодавчому рівні. При цьому, як вбачається з Правил адвокатської етики, адвокат зобов`язаний приділяти розумно необхідну увагу для успішного виконання кожного доручення, незалежно від розміру обумовленого гонорару. Отже, уклавши договір про надання правової допомоги адвокат визначає гонорар, тобто вартість своїх послуг за виконання доручення (надання послуг) і при цьому адвокат зобов`язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту та успішно здійснити його захист або представництво.

Виходячи з викладеного, судом не встановлено, що такі витрати як "гонорар успіху" були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим у даній справі.

Відтак, колегія суддів вважає, що витрати на правову допомогу в частині «гонорару успіху» розподілу за рахунок відповідача не підлягають.

Окремо слід зауважити, про невідповідність заявленої до стягнення суми витрат встановленим ч. 5 статті 134 КАС України критеріям з огляду на складність та об`єм виконаної роботи.

Вивчення та правовий аналіз матеріалів у типовій справі для професійного досвідченого адвоката, наслідками чого є більш технічний підхід (викладення фактичних обставин справи та посилання на відповідні норми, з чого фактично і складається наявний в матеріалах справи відзив та додаткові пояснення, не вимагали за висновком суду великого обсягу аналітичної роботи та затрат часу з огляду на що розмір таких витрат підлягає зменшенню.

Виділення окремо такої послуги як складання та подання до суду заяви про розподіл судових витрат по справі також, на переконання суду, не є обґрунтованим, оскільки такі документи не містять жодної правової позиції та не спрямовані на безпосередній захист прав позивача, а є суто технічними процесуальними документами.

Колегія суддів звертає увагу, що дана справа є справою незначної складності, подання відзиву є правом учасників справи, а відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (стаття 304 КАС України). Крім того, розгляд справи було проведено в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, суд дійшов висновку, що складність даної справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві.

При цьому, судова колегія враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 02.06.2022 у справі № 160/6899/20, про те, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 5000,00 грн із заявлених 19 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 241, 242, 252, 311, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади (код ЄДРПОУ 38627962) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя доповідач Є. І. Мєзєнцев

Суддя О. В. Епель

Суддя В. В. Файдюк