Ухвала

від 08.01.2025 по справі 640/16539/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 січня 2025 року

Київ

справа №640/16539/20

адміністративне провадження №К/990/51180/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 у справі № 640/16539/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПАНГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

30.12.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 30.12.2024.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Отже, касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права у взаємозв`язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що у ній міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. ГУ ДПС звертає увагу суду, що судами першої та апеляційної інстанції лише процитовано власні міркування (власні твердження), без посилання на чинну судову практику Верховного Суду, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.

Однак, як вбачається зі змісту судових рішень, у цій справі вже здійснювався касаційний перегляд. Так, постановою від 16.12.2021 Верховний Суд скасував судові рішення в частині, в якій відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 14.04.2020 №0045540504 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 659258214 грн і в цій частині справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд, розглядаючи справу, звернув увагу на наявність висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09.12.2019 у справі № 826/11830/18, від 03.08.2020 у справі № 826/13307/18, відповідно до яких П(С)БО 32 визначає дві моделі обліку інвестиційної нерухомості: облік за справедливою вартістю; облік за первісною вартістю. Наведені у П(С)БО 32 положення свідчать, що підприємство наділене правом обирати з-поміж зазначених моделей, про що зазначається в наказі про обліку політику. Про право вибору обліку інвестиційної нерухомості з-поміж двох методів оцінки, які є рівнозначними, свідчить зміст останнього речення пункту 16 П(С)БО, який розпочинається зі слів: «обраний підхід…». Крім того, відповідно до підпункту 36.5 П(С)БО 32, у разі оцінки інвестиційної нерухомості за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації у примітках до фінансової звітності наводиться інформація щодо справедливої вартості інвестиційної нерухомості. Отже, системний аналіз П(С)БО свідчить, що метод обліку лише за справедливою вартістю не є пріоритетним та єдиним правильним (за доводами податкового органу), а лише вимагає, щоб відомості про справедливу вартість повинні бути зазначені у примітках до фінансової звітності, якщо обрано метод обліку інвестиційної нерухомості за первісною вартістю. Водночас суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій не встановили всіх необхідних обставин для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим і направив її на новий розгляд в частині позовних вимог.

За наслідками нового розгляду справи, суди попередніх інстанцій врахували ці висновки Верховного Суду, що мало наслідком задоволення позовних вимог у відповідній частині. Суди дійшли висновку, що позивач правомірно здійснював облік інвестиційної нерухомості за первісною вартістю з урахуванням амортизації, не здійснював зміну моделі обліку нерухомості із «за первісною вартістю» на «справедливу вартість», а відповідач не мав правових підстав для визначення нерухомості за іншим методом, з урахуванням ринкової вартості будівлі.

Зазначене у сукупності свідчить про формальне посилання скаржника у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Обґрунтування незастосовності висновків Верховного Суду, які врахували суди попередніх інстанцій, та або неправильності їх застосування касаційна скарга не містить.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, у якій викласти підстави для касаційного оскарження судових рішень з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених у випадку оскарження судових рішень на відповідній підставі.

2. Відповідно до статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалила постанову від 11.09.2024 у справі № 440/14831/23, у якій підтримала висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20, в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, відповідно до яких для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Адміністративний суд для підтвердження повноважень особи на участь в судовому процесі через самопредставництво або через представника, має право вимагати тільки ті документи, які визначені статтею 55 КАС України (для підтвердження повноважень по самопредставництву) або статтею 59 КАС України (для підтвердження повноважень представника). Проте суд не має права відмовляти у доступі до правосуддя, якщо із поданих учасником справи або його представником документів можна установити вид участі в судовому процесі та повноваження такої особи.

Натомість, до касаційної скарги не додано документів, передбачених статтею 55 КАС України, на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, діяти від імені скаржника в порядку самопредставництва відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 у справі № 640/16539/20 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- надати уточнену касаційну скаргу, у якій викласти підстави для касаційного оскарження судових рішень з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених у випадку оскарження судових рішень на відповідній підставі;

- надати документи, передбачені статтею 55 КАС України, на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, діяти від імені скаржника в порядку самопредставництва відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Також роз`яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк