Ухвала

від 18.12.2024 по справі 592/19425/24

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №592/19425/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/633/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5

власника майна - ОСОБА_6

представника власника майна - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 листопада 2024 року, якою накладено арешт на вилучені в ході проведення обшуку речі, які належать ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 листопада 2024 року, на часткове задоволення клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області у кримінальному провадженні за № 42024202540000009 від 15 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, було накладено арешт, на вилучені в ході проведення обшуку 22 листопада 2024 року у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , якою користується та в якій проживає головний бухгалтер ОСОБА_6 речі, а саме:

- мобільний телефон марки "Galaxy M31" з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картами операторів мобільного зв`язку "Київстар" та "ВФ України" : 1. НОМЕР_3 , 2. НОМЕР_4 , також флеш-накопичувач марки "TOSHIBA H203 micro CD" 16 Gb, які було запаковано до спецпакету PSP № 6103813;

- ноутбук марки "LENOVO V17AQ2 ITL" модель "Name" сірого кольору разом із зарядним пристроєм, які було запаковано до спецпакету QVN №0218172, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.

У задоволенні клопотання щодо накладення арешту на планшет марки "Blackview" model: TAB 12 з ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 темно-сірого кольору, який був запакований до спецпакету RIO № 2040842 - було відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить за результатом апеляційного розгляду постановити рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на вищезазначене майно.

В обґрунтування апеляційних вимог, апелянт посилається на те, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, його власник - ОСОБА_6 та він, як її представник, зазначали про те, що вилучені речі є її особистими речами, містять особисту інформацію, і ніякого відношення до її трудової діяльності не мають. При цьому, ні він, як представник власника майна, ні власник майна - ОСОБА_6 не заперечували щодо дослідження вказаних речей, а при необхідності, і щодо копіювання будь-якої інформації, в чому обіцяли всіляко сприяти, на що слідчий суддя уваги не звернув.

Крім того, як вказує апелянт, діючим законом, на слідчого суддю та прокурора покладено обов`язок обґрунтовування необхідності накладення арешту на майно, чого, уданому випадку, зроблено не було, враховуючи, що дані до ЄРДР були внесені лише на підставі рапорту поліцейських і до клопотання долучено лише витяг та постанову про визнання вищезазначеного майна речовими доказами.

Оскільки, як зазначає апелянт, вищезазначені обставини слідчим суддею до уваги прийнято не було, вважати оскаржувану ухвалу, в частині накладення арешту на майно, законною та обґрунтованою підстави відсутні.

Про призначення даного кримінального провадження до апеляційного розгляду, прокурор був повідомлений завчасно, у передбачений Законом спосіб, однак, для участі у судовому засіданні не з`явився.

А тому, заслухавши доповідь головуючого - судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, власника майна - ОСОБА_6 та його представника - адвоката ОСОБА_7 на підтримку доводів та вимог поданої останнім апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Так, відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Положеннями ст.ст. 94, 132, 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, а згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Перевіряючи законність прийнятого судового рішення про арешт майна в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при вирішенні питання щодо накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні слідчим суддею вищезазначені вимоги було дотримано в повному обсязі.

Так, на спростування доводів апелянта, колегія суддів зауважує, що з матеріалів, які надійшли до апеляційного суду, вбачається, що СВ ВП № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, № 42024202540000009 від 15 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, розпочате за фактом того, що посадові та службові особи закладів охорони здоров`я - надавачі медичних послуг, за попередньою змовою із службовими особами Національної служби здоров`я України (НСЗУ), зловживаючи службовим становищем здійснюють привласнення коштів, виділених з Державного бюджету на фінансування окремих соціальних послуг та програм медичних гарантій населення, у великих розмірах. Привласнення бюджетних коштів здійснюється шляхом внесення лікарями медичного закладу недостовірних відомостей до звітів про обсяги наданих медичних послуг за пролікований випадок/надану медичну послугу, які в подальшому стають підставою для перерахування коштів. Як наслідок, вищевказані неправомірно нараховані грошові кошти перераховуються медичним працівникам, як премія до заробітної плати, а також конвертується в готівкові кошти шляхом фіктивних закупівель товарів одноразового використання, для подальшого розподілу між учасниками злочинної схеми.

В ході досудового розслідування даного кримінального провадження було встановлено, що до вчинення вказаного злочину може бути причетна головний бухгалтер КНП "Лебединська лікарня ім. лікаря К. О. Зільберника" Лебединської міської ради - ОСОБА_6 , яка здійснює підготовку звітної, завідомо неправдивої документації, що, в подальшому, стає підставою для нарахування коштів НСЗУ, окрім цього, здійснює контроль за надходженням коштів від НСЗУ, консультує керівництво лікарні щодо нюансів внесення недостовірних відомостей.

22 листопада 2024 року, у період часу з 08 год. 25 хв. до 09 год. 48 хв. за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою АДРЕСА_1 , було проведено санкціонований обшук, під час якого виявлено та вилучено вищезазначене майно, на яке слідча, у поданому слідчому судді клопотанні, просила накласти арешт.

Свої вимоги ініціатор клопотання обґрунтовувала тим, що вказані речі визнано речовими доказами, вони мають суттєве значення для встановлення усіх обставин вказаного кримінального правопорушення, а тому, накладення на них арешту необхідно з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення та відчуження та для забезпечення можливості провести з цими речовими доказами всі необхідні слідчі дії.

За результатом розгляду зазначеного клопотання та доданих до нього доказів, слідчий суддя встановив, що у вилучені речі, а саме, мобільний телефон марки "Galaxy M31" з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картами операторів мобільного зв`язку "Київстар" та "ВФ України" : 1. НОМЕР_3 , 2. НОМЕР_4 , флеш-накопичувач марки "TOSHIBA H203 micro CD" 16 Gb, ноутбук марки "LENOVO V17AQ2 ITL" модель "Name" із зарядним пристроєм, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 167 КПК України, постановою від 23 листопада 2024 року визнані речовими доказами, могли зберегти на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення та мають суттєве значення у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, по якому здійснюється досудове розслідування.

Що стосується планшету марки "Blackview" model: TAB 12 з ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 із зарядним пристроєм, то слідчим суддею не було встановлено обставин, які б вказували на те, що зазначене майно могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення чи прямо вказувало на обставини вчинення даного кримінального правопорушення.

Саме з врахуванням зазначеного, слідчий суддя і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання слідчої та наклав арешт на мобільний телефон марки "Galaxy M31" з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картами операторів мобільного зв`язку "Київстар" та "ВФ України" : 1. НОМЕР_3 , 2. НОМЕР_4 , флеш-накопичувач марки "TOSHIBA H203 micro CD" 16 Gb, ноутбук марки "LENOVO V17AQ2 ITL" модель "Name" із зарядним пристроєм, а у накладенні арешту на ноутбук марки "LENOVO V17AQ2 ITL" модель "Name" із зарядним пристроєм - відмовив.

З таким рішенням слідчого судді погоджується і колегія суддів та вважає, що майно, на яке слідчим суддею було накладено арешт, дійсно має доказове значення для даного кримінального провадження і за наявності того, що доданими до клопотання доказами доведена відповідність вказаного майна критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, правових підстав для відмови у накладення на нього арешту не було.

Що стосується посилань апелянта на те, що арештоване майно є особистими речами його власника - ОСОБА_6 , містять особисту інформацію, і ніякого відношення до її трудової діяльності не мають, то колегія суддів на даній стадії їх до уваги не приймає, з огляду на те, що досудове розслідування на даний час триває і арешт на вказані речі, як один із заходів забезпечення кримінального провадження, є необхідним з метою перевірки та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення наявності чи відсутності обставин вчинення кримінального правопорушення.

Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно, в апеляційній скарзі апелянтом не наведено, і обставин, за яких у задоволенні клопотання слідчого необхідно було б відмовити у повному обсязі, під час апеляційного розгляду не встановлено.

При цьому, колегія суддів звертає увагу і на те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею було постановлено законне та обґрунтоване рішення, підстав для його скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст.170,173,404,405,407,419,422 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 листопада 2024 року, якою накладено арешт на вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , речі, які належать ОСОБА_6 - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на цю ухвалу - без задоволення.

Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4