Ухвала

від 09.01.2025 по справі 524/13798/24

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/13798/24

Провадження №1-в/524/3/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2025 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю : секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

представника колонії ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні ДУ «Кременчуцька виховна колонія» клопотання начальника ДУ «ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «КРЕМЕНЧУЦЬКА ВИХОВНА КОЛОНІЯ» відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гладковичі, Овруцького району, Житомирської області та мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта повна загальна середня, у зв`язку з усуненням кримінальної караності діяння,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 раніше судимий 10.01.2022 року Овруцьким районним судом Житомирської області за ст. 185 ч.3, 190 ч.2, 185 ч.2, 69, 70 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 104, 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 20.06.2022 року вирок змінено - вважати засудженим за ст. 185 ч.3, 185 ч.2, 69, 70 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 104, 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. 2) 10.11.2022 року Овруцьким районним судом Житомирської області за ст. 185 ч.4, 69, 71 ч.1 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі. Вирок набрав законної сили - 12.12.2022 року.

28.07.2023 року ОСОБА_5 засуджений Овруцьким районним судом Житомирської області за ст. 361 ч.1, 200 ч.1, 200 ч.2, 185 ч.4, 70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 10.11.2022 року остаточно визначено покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 17.10.2023 року на підставі ст. 66 КК України визнано обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття.

Вирок набрав законної сили - 17.10.2023 року.

Початок строку - 29.12.2022 року. Кінець строку - 28.02.2026 року.

09 серпня 2024 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ, яким внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 5 Кримінального кодексу України Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинну діяльність, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким Законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання.

Відповідно до вироку Овруцького районного суду Житомирської області від 10.01.2022 року ОСОБА_5 вчинив ряд кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України, якими було завдано збитки на суму:

- з 01-04.2021 року на загальну суму 1311 грн.

- 05.09.2021 року на загальну суму 1420 грн.

- 21.09.2021 року на загальну суму 1515, 57 грн.

- 26.09.2021 року на загальну суму 1425 грн.

- 07.10.2021 року на загальну суму 847, 34 грн.

Відповідно до вироку Овруцького районного суду Житомирської області від 10.11.2022 року ОСОБА_5 17.05.2022 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч.4 КК України, яким було завдано збитки на суму 1983,33 грн.

Законом України від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» до ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна», були внесені зміни та зазначено наступне: дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`яти діб.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян у частині злочинів або кваліфікації правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 розділу IV Податкового кодексу України, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Таким чином два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на:

01.01.2021 року становить 2270 грн.

01.01.2022 року становить 2481 грн.

Посилаючись на ч.2 ст. 51 КУпАП, Закону України від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», на підставі п.п.13, 14 ст. 537; ст. 539 КПК України, ч.1 ст. 5; ст. 74 КК України, начальник державної установи «Кременчуцька виховнаколонія» ОСОБА_7 просить вирішити питання щодо звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 10.01.2022 року та вирішити питання декриміналізації в частині епізоду від 17.05.2022 року згідно вироку Овруцького районного суду Житомирської області від 10.11.2022 року у зв`язку з усуненням кримінальної караності діяння відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу У країни про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання слід задовольнити частково , з огляду на наступне.

Пунктом 13 частини 1 статті 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд відповідно до ч.2 ст.539 цього Кодексу має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч.ч.2, 3 ст.74 КК України.

За змістом вироку Овруцького районного суду Житомирської області від 10.01.2022 року , ОСОБА_5 засуджено за епізодом вчинення з 01 по 04 липня 2021 року таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у приміщення на суму 1311 грн.- за ч. 3 ст. 185 КК України, за епізодом вчинення 05.09.2021 року заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою та обману, вчиненому повторно на загальну суму 1425 грн. -за ч. 2 ст. 190 КК України, за епізодом вчинення 07.10.2021 року викрадення чужого майна , вчиненому повторно на суму 847 грн. 34 коп.- за ч. 2 ст. 185 КК України .

09.08.2024 набув сили Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Зокрема, указаним законом викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, де частинами 1, 2 визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ для відповідного року.

При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2021 складає 2270 грн. , а отже, сума соціальної пільги та неоподатковуваний мінімум для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального (не розмір штрафу як покарання) у 2021 році становив 1135 грн. Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01.01.2022 складає 2270 грн.

Таким чином, відповідно до статті 51 КУпАП (в редакції закону станом на 09 серпня 2024 року), крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення, тобто станом на 2021 рік, не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Декриміналізації діяння і дія цього Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Частиною першою статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу, що визначено положеннями статті 74 КК України.

Пункт 13 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачає, що під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Суд вважає за необхідне застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Частина 2 ст.74 КК встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що, якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його невідбутої частини.

За таких обставин, враховуючи часткову декриміналізацію, введену Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX, на підставі ч. 1 ст. 5 та ч. ч. 2, 3 КК України, суд вважає клопотання начальника державної установи «Кременчуцька виховна колонія» ОСОБА_7 в частині звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 10.01.2022 року та Овруцького районного суду Житомирської області від 28.07.2023 року слід задовольнити .

Крім того , за змістом вироку Овруцького районного суду Житомирської області від 10.11.2022 року , ОСОБА_5 засуджено за 2 епізодами вчинення крадіжки майна за ч.4 ст. 185, ст. з призначенням покарання з застосуванням ст.69 КК України приєднанням на підставі ,ч.1 ст. 71 КК України невідбутої частини покарання за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 10.01.2022 року та визначенням остаточного покарання у виді 2 (двох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

За епізодом крадіжки чужого майна 17.05.2022 сума викраденого становила 1983,33 грн., що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення. Проте , за епізодом крадіжки чужого майна 19.05.2022 року на загальну суму 35256,9 грн. - перевищує 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян .

За змістом вироку Овруцького районного суду Житомирської області від 28.07.2023 року , ОСОБА_5 засуджено за ст. 361 ч.1, 200 ч.1, 200 ч.2, 185 ч.4, 70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 10.11.2022 року остаточно визначено покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі.

Покарання за цим вироком за ч.4 ст.185 КК України призначено за двома епізодами вчинення таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, а саме 11.10.2022 року о 15:49 на суму 8000 грн. та 11.10.2022 року о 16:05 на суму 1000 грн..

Вчинені ОСОБА_5 кримінальні правопорушення за обома епізодами вчинення злочинів за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 10.11.2022 року та двома епізодами вчинення злочинів за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 28.07.2023 року підпадають під дію однієї і тієї ж частини статті закону України про кримінальну відповідальність у кожному вироку окремо і повторної кваліфікації не потребують, тому кваліфіковані у кожному вироку за ч. 4 ст. 185 КК України за всіма епізодами , а не за кожен із них окремо.

Виходячи з цього суд звертає увагу на абз. 2 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до якого визначено, що за окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК України, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

З огляду на наведене, з урахуванням правил призначення покарання, суд не знаходить підстав для звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 10.11.2022 року та за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 28.07.2023 за окремими епізодами кримінальних правопорушень, кваліфікованих у цих вироках за ч. 4 ст. 185 КК України , проте , з огляду на те, що ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 10.01.2022 року , який було враховано при призначенні покарання за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 10.11.2022 року з мотивувальної та резолютивної частини останнього слід виключити вказівку про застосування судом приписів ч.1 ст.71 КК України при призначенні покарання та привести вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 10.11.2022 року у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX.

Керуючись ч.2 ст.74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання начальника державної установи «Кременчуцька виховнаколонія» ОСОБА_7 задовольнити частково.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання, призначеного вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 10.01.2022 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 та ч. 2 ст. 185 КК України , ст.ст. 69, ч.1 ст.70 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі , у зв`язку з усуненням караності діяння.

Привести вирок Овруцького районногосуду Житомирськоїобласті від10.11.2022року у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX.

Виключити звироку Овруцького районного суду Житомирської області від 10.11.2022 року, посилання на застосування ч. 1 ст. 71 КК України.

Вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засудженим вироком Овруцького районногосуду Житомирськоїобласті від10.11.2022року за ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання з застосуванням ст.69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

В іншій частині клопотання начальника державної установи «Кременчуцька виховнаколонія» ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Роз`яснити засудженому, що при звільненні від покарання або його частини, що їх особа законно відбула на підставі вищевказаного вироку суду до декриміналізації злочину, понесені особою правообмеження не підлягають відшкодуванню чи компенсації.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим у той же строк, з дня отримання її копії.

Суддя Автозаводського районного

суду м. Кременчука ОСОБА_8