Ухвала

від 09.01.2025 по справі 758/15753/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/15753/24

Провадження № 1-кс/758/279/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від участі у розгляді клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100120000173 від 08.08.2024 (справа № 758/15753/24),

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_5 надійшло клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100120000173 від 08.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 та ч. 3 ст. 358 КК України (справа № 758/15753/24).

Під час розгляду вказаного клопотання представником власника майна - адвокатом ОСОБА_3 оголошено заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_5 . Вказана заява мотивована тим, що Подільським районним судом міста Києва здійснюється судовий розгляд у сфальшованому кримінальному провадженні № 12024100120000173 про накладення арешту на майно, яке не має жодного відношення до обставин справи. Головуючий у цій справі не може забезпечити достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу своєї безсторонності. Покладає на сторону захисту надмірний тягар, що викликає глибоку недовіру до суддів цього суду та в цілому до судової системи України. Вказані обставини зачіпають особисті інтереси судді, яка з мотивів помсти або інших мотивів неприязного характеру продовжить демонструвати упереджену, необ`єктивну та протиправну поведінку (дії або бездіяльність) у цьому провадженні по відношенню до сторони захисту і зробить все можливе для ухвалення незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення у справі. Це в свою чергу, надає підстави не довіряти судді, оскільки зазначена вище обставина викликає сумнів у спроможності судді забезпечити гарантії своєї безсторонності у цій справі.

У судове засіданні, призначене на 09.01.2025 року, скаржник та прокурор не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, що, зважаючи на положення ч. 3 ст. 81 КПК, не перешкоджає здійсненню судового розгляду заяви про відвід без їх участі.

Слідча суддя ОСОБА_5 , якій заявлено відвід, письмових пояснень не надала, була належним чином повідомлена про розгляд заяви про відвід.

Дослідивши матеріали заяви про відвід, суд дійшов наступних висновків.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст. 75, 76 КПК України.

Так, відповідно до положень ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Поряд з цим, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з`ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

В п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 9 КПК України є обов`язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Так, у справах «Гаусшильдт проти Данії» та «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду з прав людини підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012).

В той же час, наведені доводи представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 фактично зводяться лише до цитування положень чинного законодавства та практики Європейського суду з прав людини щодо «безсторонності» суду. Заява адвоката ОСОБА_3 не містить викладу обставин допущеної, на його думку, упередженості слідчого судді, у чому вона полягала та у яких діях чи рішеннях проявилась.

На підставі вищевикладеного, з огляду на відсутність будь-яких об`єктивних доказів, які б свідчили про наявність в діях слідчого судді ОСОБА_5 обставин, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суд приходить до переконання, що заява про відвід слідчого судді і з цих підстав задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 75, 80, 81 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від участі у розгляді клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100120000173 від 08.08.2024 (справа № 758/15753/24) - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1