Постанова

від 07.01.2025 по справі 385/564/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 січня 2025 року м. Кропивницький

справа № 385/564/24

провадження № 22-ц/4809/126/25

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

при секретарі Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 07 серпня 2024 року (суддя Венгрин М.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа Орган опіки та піклуванняпри виконавчому комітеті Завалівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області,-

встановив:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, мотивуючий його тим, що 21.10.2006 між ним та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який рішенням Гайворонського районного суду від 17.11.2011 було розірвано. Від спільного проживання в шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу дочка залишилась проживати з ним, проти чого відповідачка не заперечувала, але приїздила до дочки та матеріально допомагала. В подальшому відповідачка відвідувала дочку все рідше, поки взагалі не припинила спілкування з нею, на свята не вітає, не приділяє дочці жодної уваги, матеріально не допомагає.

Позивач вказав, що він самостійно дбає про дитину, виховує та доглядає її, приймає участь в шкільному житті та забезпечує комфортні умови життя, дочка повністю знаходиться на його утриманні.

Посилаючись на те, що відповідачка не відвідує дитину та не спілкується, не піклується про нею, не приймає участі в її вихованні, не надає матеріальної допомоги на її утримання, позивач просив позбавити її батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Гапйворонського районного суду Кіровоградської області від 07 серпня 2024 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, а також на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 21.10.2006 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Гайворонського районного суду від 17.11.2011 було розірвано (а. с. 24).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09.10.2008 (а. с. 22).

Згідно витягу № 264 про зареєстрованих в житловому приміщенні/будинку осіб вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а. с. 25).

Згідно довідки про доходи № 2 від 23.02.2024 ОСОБА_1 працевлаштований в Комунальному закладі Завалівська мистецька школа та за січень - грудень 2023 року отримав дохід на загальну суму 84131,89 грн. (а. с. 26).

З довідки № 148/03-15 від 07.02.2024 вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 та на його утриманні перебуває неповнолітня дитина ОСОБА_3 . (а. с. 27).

З довідки № 168 від 15.02.2024 виданої сімейним лікарем вбачається, що дочка ОСОБА_1 , ОСОБА_3 перебуває на обліку у сімейного лікаря та нею постійно опікується батько. ОСОБА_2 контакту з сімейним лікарем дочки не підтримує. (а. с. 28).

Відповідно до довідки та характеристик виданих директором КЗ «Завалівський ліцей», ОСОБА_3 ліцей відвідує постійно, бере участь у житті школи. Виховує дитину батько, який займається підготовкою до школи та відвідує батьківські збори. Мати в шкільному житті дитини участі не приймає (а. с. 29, 30).

Згідно акту обстеження матеріально побутових умов сім`ї ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що дитина, ОСОБА_3 проживає разом з батьком ОСОБА_1 умови проживання належні, квартира умебльована, є запас продуктів харчування, місце проживання матері не встановлено (а. с. 31).

З інформації ДПС України за період з 08.11.2017 по 14.06.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 29 разів перетинала кордон України, з яких 15 на виїзд та 14 на в`їзд. Останній рази перебувала на території України з 04 по 11.012024 (а.с. 68). Дана інформація також підтверджується копією закордонного паспорту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 серії НОМЕР_2 (а. с. 16-21).

Органом опіки та піклування Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області сформовано висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, затверджений рішенням виконкому від 25.06.2024 № 64. В ньому зазначено, що мати з дитиною не спілкується, ухиляється від виконання батьківських обов`язків брати участь у вихованні дитини не бажає.

Відповідно до характеристики виданої КЗ «Заваллівський ліцей» мати участі в шкільному житті не бере.

Неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опитана судом першої інстанції в присутності представника служби в справах дітей Гайворонської міської ради Нізерської О. О., пояснила, що не заперечує проти позбавлення матері батьківських прав щодо неї.

Встановивши дані обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з тих підстав, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази свідомого нехтування нею своїх обов`язків матері, які б свідчили про її умисне ухилення від виховання дитини.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частина восьма статті 7 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).

Учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб`єктивні сімейні обов`язки. Свої обов`язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов`язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов`язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов`язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов`язку за допомогою інших суб`єктів. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов`язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов`язаної особи (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року в справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21)).

Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є: припинення правовідношення, а також його анулювання (частина друга статті 18 СК України).

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року).

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Приписи СК України та інших законодавчих актів не містять заборони позбавлення батьківських прав стосовно сина/дочки після досягнення ними повноліття (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21 (провадження № 61-8918сво23)).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (пункти 1-6 частини першої статті 164 СК України).Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (див.постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18)).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року в справі № 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18) зазначено, що: «тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Враховуючи те, що позивач не надав доказів умисного ухилення відповідачки від своїх батьківських обов`язків щодо виховання дочки, оскільки після розлучення сторони дійшли згоди, що дочка буде проживати з позивачем, до суду про стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини позивач не звертався, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Незацікавленість матері у шкільному житті дитини, її необізнаність про стан здоров`я дитини не може бути підставою для позбавлення відповідачки батьківських прав, а свідчить про відсутність емоційного зв`язку між ними, що може бути результатом відсутності сталого спілкування чи різних світоглядів.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 07 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді:

О.А.Письменний О.Л.Дуковський Л.М. Дьомич