Постанова

від 27.07.2009 по справі 12/98-09

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна , 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 липня 2009 року 15:21 № 12/98-09

Окружний адміністратив ний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Цвірк уна Ю.І.,

при секретарі Бузінському А.В.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністр ативну справу за позовом ОС ОБА_1 до Головного управлін ня Пенсійного фонду України, Головного управління соціал ьного захисту населення Київ ської міської державної адмі ністрації, Київського місько го центру по нарахуванню та з дійсненню соціальних виплат , Управління праці та соціаль ного захисту населення Дарни цької районної у місті Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої ра зової грошової допомоги,

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управ ління Пенсійного фонду Украї ни, Головного управління соц іального захисту населення К иївської міської державної а дміністрації, Київського міс ького центру по нарахуванню та здійсненню соціальних вип лат, Управління праці та соці ального захисту населення Да рницької районної у місті Ки єві державної адміністрації про визнання дій протиправн ими та стягнення недоплачено ї разової грошової допомоги, в якому просить: - визнати про типравними дії відповідачів ; - стягнути з відповідачів нед оплачену разову грошову допо могу як учаснику бойових дій за 2006 рік у розмірі 1545 грн., 00 коп., за 2007 р. - 1770 грн. 30 коп., за 2008 р. - 2095 г рн. 00 коп., разом - 5410 грн. 30 коп.; - зоб ов' язати відповідачів комп енсувати втрату частини дохо дів у зв' язку із порушенням строку виплати, відповідно д о Закону України «Про компен сацію громадянам втрати част ини доходів у зв' язку із пор ушенням строків їх виплати»у розмірі 1270 грн.30 коп.

В суді позивач позов підтри мав, посилаючись на те, що відп овідачами порушено його мате ріальне право, оскільки йому виплачувалась грошова допом ога до 5-го травня в значно ниж чому розмірі, ніж встановлен о Законом України «Про стату с ветеранів війни, гарантії ї х соціального захисту».

Представники відповідачів наполягли на відмові у задов оленні позовних вимог у в пов ному обсязі, посилаючись на т е, що з Державного бюджету Укр аїни позивачу здійснена випл ата щорічної разової грошово ї допомоги, передбаченої Зак оном України “Про статус вет еранів війни, гарантії їх соц іального захисту” у відповід ності до законодавства Украї ни. Крім того, наполягли на від мові в задоволенні позовних вимог у зв' язку із пропущен ням строку, посилаючись на ст . 99, 100 КАС України. Також зазначи ли, що до компетенції Головно го управління Пенсійного фон ду України та Головного упра вління соціального захисту н аселення Київської міської д ержавної адміністрації не вх одить призначення та виплата компенсацій і допомог, зокре ма разової грошової допомоги до 5-го травня.

Суд, вислухавши учасників п роцесу та дослідивши письмов і докази по справі, вважає, що позов задоволенню не підляга є, виходячи з наступного.

Позивач - ОСОБА_1 є учасн иком бойових дій, що підтверд жується посвідченням НОМЕ Р_1, виданим в квітні 1996 року Д ніпровським районним військ овим комісаріатом міста Києв а.

Як вбачається із матеріалі в справи, позивач заявляє поз овні вимоги щодо виплати одн оразової щорічної грошової д опомоги за 2006-2008 роки.

У своїх поясненнях та розра хунках позивач зазначає, що о тримував зазначені соціальн і допомоги до пенсії, однак не в тому розмірі, які було перед бачено законодавством Украї ни.

Звідси, слід вважати, що у по зивача виникло право вимоги за даними позовними вимогами з 2006 року.

Згідно із ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку зв ернення до адміністративног о суду, встановленого цим Код ексом або іншими законами.

У відповідності до ч.2 ст.99 КА С України для звернення до ад міністративного суду за захи стом прав, свобод та інтересі в особи встановлюється річни й строк, який, якщо не встановл ено інше, обчислюється з дня, к оли особа дізналася або пови нна була дізнатися про поруш ення своїх прав, свобод чи інт ересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС Укр аїни пропущення строку зверн ення до адміністративного су ду є підставою для відмови у з адоволенні адміністративно го позову за умови, якщо на цьо му наполягає одна із сторін.

У ч.3 ст.100 КАС України передба чено, що позовні заяви прийма ються до розгляду адміністра тивним судом незалежно від з акінчення строку звернення д о адміністративного суду.

Разом з тим, у п.14 постанови П ленуму Вищого адміністратив ного суду України «Про практ ику застосування адміністра тивними судами окремих полож ень Кодексу адміністративно го судочинства України під ч ас розгляду адміністративни х справ» передбачено, що за п равилами частини третьої ст атті 100 КАС України позовні заяви повинні прийматися до розгляду адміністративн им судом незалежно від закін чення строку звернення до а дміністративного суду. Прип ис частини другої цієї статт і щодо розгляду і вирішення с прави у разі визнання судом п ричини пропуску строку звер нення до суду поважною стосу ється саме прийняття судом п останови за результатами роз гляду справи, тобто відпові дно до встановлених обстави н та норм матеріального пр ава. У разі ж відсутності під став для визнання поважною п ричини пропуску строку звер нення до суду та встановле ння факту порушення права с уд відмовляє в його захисті с аме з підстав пропуску строк у. При цьому такий висновок с уду повинен міститися в пост анові, прийнятій за результа тами розгляду справи.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здій снюються на засадах змагальн ості сторін та свободи в нада нні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх пе реконливості.

У ч.1 ст.71 КАС України закріпл ено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та зап еречення.

В силу положень закону пози вач мав право звернутись до с уду у встановлений строк, що о бчислюється з дня, коли йому с тало відомо або повинно було стати відомо про порушення п рав, свобод чи законних інтер есів.

Як встановлено, позивач зве рнувся із даним позовом до су ду в липні 2008 року.

Представники відповідачів наполягли на відмові у задов оленні адміністративного по зову, зокрема, у зв' язку з про пущенням строків звернення д о суду.

Позивач не довів в суді пова жності причин пропуску проце суального строку.

За таких обставин, суд дійшо в висновку про відмову у задо воленні позовних вимог стос овно стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомо ги за 2006р. у зв' язку із проп ушенням позивачем строку зве рнення до суду.

Згідно із положеннями час тини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального зах исту» в редакції від 9 липня 2007 року - щорічно до 5 травня уча сникам бойових дій виплачуєт ься разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних п енсій за віком.

Разом з тим, згідно з частин ою 1 статті 17-1 Закону України «П ро статус ветеранів війни, га рантії їх соціального захист у»- щорічну виплату разової г рошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених стат тями 12 - 16 цього Закону, здійс нюють органи праці та соціал ьного захисту населення ч ерез відділення зв'язку або ч ерез установи банків (шляхом перерахування на особовий р ахунок отримувача) пенсіонер ам - за місцем отримання пенсі ї, а особам, які не є пенсіонер ами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утрим ання.

Тобто, як передбачено вищев казаним Законом, виплата щор ічної разової допомоги здійс нюється органами праці та со ціального захисту населення .

Разом з тим, у відповідності до п.1. п.2 Положення про Київсь кий міський центр по нарахув анню та здійсненню соціальни х виплат, що затверджено розп орядженням Київської місько ї державної адміністрації ві д 27.01.2007 року, Київський міський центр по нарахуванню та здій сненню соціальних виплат (да лі - Центр) є державною уст ановою і підпорядковується Г оловному управлінню соціаль ного захисту населення викон авчого органу Київської місь кої ради (Київської міської д ержавної адміністрації). Ц ентр у своїй діяльності керу ється Конституцією України т а законами України, актами Пр езидента України, Кабінету М іністрів України, інших цент ральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з п итань реалізації програм соц іального захисту населення, а також цим Положенням.

У пункті 3 (пп. 3.1, 3.2, 3.3) зазначено го Положення передбачено, що Головним завданням Центру є : забезпечення реалізації державної політики у сфері с оціального захисту та обслуг овування населення, надання соціальної допомоги громадя нам, які потребують підтримк и з боку держави. Підготов ка документів на виплату всі х видів соціальної допомоги, житлових субсидій у готівко вій формі на придбання тверд ого і рідкого пічного палива та скрапленого газу, компенс аційних виплат інвалідам, ви плат громадянам, які постраж дали внаслідок чорнобильськ ої катастрофи, інших грошови х виплат (далі - соціальна до помога, інші грошові виплати ). Здійснення контролю за п равильністю призначення, пер ерахунку, нарахування і випл ати всіх видів соціальної до помоги, інших грошових випла т.

У пункті 4 (пп. 4.1, 4.2, 4.3, 4.9) вказано го Положення зазначено, що Ц ентр відповідно до покладени х на нього завдань: здійснює в хідний облік та контроль док ументів з питань призначення соціальної допомоги, інших г рошових виплат, які надходят ь від органів праці та соціал ьного захисту населення, під приємств, організацій та уст анов. Перевіряє правильність визначення органами праці т а соціального захисту населе ння права на призначення соц іальної допомоги, інших виді в грошових виплат. Забезпечу є у тижневий термін оформлен ня документів на виплату соц іальної допомоги, інших грош ових виплат та їх відправку р айонним органам праці та соц іального захисту населення в ідповідно до узгоджених граф іків. Проводить перерахунки грошової допомоги (в тому чис лі у зв' язку з індексацією), з абезпечує своєчасну підгото вку бухгалтерської та статис тичної звітності з використа нням уніфікованих програмни х засобів.

Таким чином, позов до органі в праці та соціального захис ту населення та Київського м іського центру по нарахуванн ю та здійсненню соціальних в иплат пред' явлений правомі рно і вони мають відповідати за цим позовом.

Разом з тим, вказане свідчит ь, що Головне управління Пенс ійного фонду України не має в ідношення щодо призначення, перерахунку, нарахування і в иплати всіх видів соціальної допомоги, тому даний суб' єк т владних повноважень не мож е відповідати за цим позовом . За таких обставин, суд приход ить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА _1 до Головного управління П енсійного фонду України, оск ільки нарахування та виплата зазначеної допомоги не відн оситься до його компетенції.

Позивачу здійснена частко ва виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за відповідні періоди.

Зазначене обумовлено тим, щ о законами України про Держа вний бюджет України на відпо відний рік встановлювалися і нші, значно нижчі, ніж встанов лені Законом України “Про ст атус ветеранів війни гаранті ї їх соціального захисту”, ро зміри щорічної одноразової г рошової допомоги.

Законами України від 19.12.2006 ро ку «Про Державний бюджет Укр аїни на 2007 рік»від 28.12.2007 року «Пр о Державний бюджет України н а 2008 рік» учасникам бойових ді й передбачена виплата разово ї допомоги у меншому розмірі , ніж це передбачено Законом У країни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціально го захисту».

Тобто, в даному випадку на п еріод виникнення спірних пра вовідносин, які є предметом с пору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну сил у, але по-різному встановлюют ь розмір щорічної допомоги д о 5 травня інвалідам війни.

Вирішуючи питання про те, по ложення якого Закону підляга ють застосуванню для вирішен ня спірних правовідносин, су д дійшов висновку про наступ не.

Відповідно до ст. 75 Конститу ції України Верховна Рада Ук раїни є єдиним органом закон одавчої влади в Україні.

Конституція України не вст ановлює пріоритету застосув ання того чи іншого закону, в т ому числі залежно від предме та правового регулювання. Не має також закону України, яки й би регулював питання подол ання колізії норм законів, що мають однакову юридичну сил у.

Водночас, Конституційний С уд України у пункті 3 мотивува льної частини рішення від З ж овтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституці єю України зазначив: «Конкре тна сфера суспільних відноси н не може бути водночас врегу льована однопредметними нор мативними правовими актами о днакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звич айною є практика, коли наступ ний у часі акт містить пряме з астереження щодо повного або часткового скасування попер еднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового ак та, якщо інше не передбачено с амим цим актом, автоматично с касовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Консти туції України рішення Консти туційного Суду України є обо в'язковими до виконання на те риторії України.

Відтак, виходячи з наведени х положень Конституції Украї ни та рішення Конституційног о Суду України, а також врахов уючи, що вищезазначеними Зак онами України про Державний бюджет України на 2007-2008 роки фак тично змінено положення Зако ну України «Про статус ветер анів війни, гарантії їх соціа льного захисту», який діяв у ч асі раніше, пріоритетними в д аному випадку є положення ст атей Законів України про Дер жавний бюджет України на від повідні роки.

Як встановлено судом, відпо відачами була нарахована та виплачена позивачу разова гр ошова допомога до 5-го травня у розмірі, передбаченому Зако нами України «Про Державний бюджет України на 2007-2008 роки», що свідчить про відсутність пі дстав для задоволення позовн их вимог в цій частині.

При цьому, судом враховуєть ся, що рішеннями Конституцій ного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, яки м зупинено на 2007-2008 роки дію част ини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закон у України «Про статус ветера нів війни, гарантії їх соціал ьного захисту», визнано Конс титуційним Судом України так ими, що не відповідають Конст итуції України.

Разом з тим, за загальновизн аним принципом права, закріп леним у ст. 58 Конституції Укра їни, закони та інші нормативн о-правові акти не мають зворо тної дії в часі, а тому до певн ої події або факту застосову ється той закон або інший нор мативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.

Відтак, орган державної вла ди, до компетенції якого відн есено здійснення виплат гром адянам в порядку, передбачен ому Законом України «Про ста тус ветеранів війни, гаранті ї їх соціального захисту», не зобов'язаний проводити зазн ачені виплати у будь-який інш ий спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законами України про Державний бюдже т на 2007 рік та 2008 рік до моменту п рийняття рішення Конституці йним Судом України.

За таких обставин, відповід ачі при нарахуванні та здійс ненні позивачу виплати допом оги до 5-го травня за відповідн і роки до ухвалення Конститу ційним Судом України вищезаз начених рішень у розмірі, пер едбаченому Законами України про Державний бюджет на 2007 рік та 2008рік, положення яких були ч инними на момент здійснення такої виплати, виконали взят і державою зобов'язання та не порушили прав позивача.

В силу ст. 6 Конституції Укра їни органи законодавчої, вик онавчої та судової влади зді йснюють свої повноваження у встановлених цією Конституц ією межах і відповідно до зак онів України.

У ч.2 ст.19 Конституції України закріплено, що органи держав ної влади та органи місцевог о самоврядування, їх посадов і особи зобов'язані діяти лиш е на підставі, в межах повнова жень та у спосіб, що передбаче ні Конституцією та законами України.

При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, з гідно з якими в адміністрати вних справах про протиправні сть рішень, дій чи бездіяльно сті суб' єкта владних повнов ажень обов' язок щодо доказу вання правомірності свого рі шення, дії чи бездіяльності п окладається на відповідача, якщо він заперечує проти адм іністративного позову.

Представники відповідачів в судовому засіданні довели правомірність своєї позиції .

В свою чергу позивач вмотив ованих пояснень на підтвердж ення позовних вимог суду не н адав.

Тож аналізуючи позовні вим оги та заперечення на них, є пі дстави вважати, що відповіда чі діяли на підставі, у межах п овноважень та у спосіб, що пер едбачені законом.

Таким чином, з' ясувавши об ставини справи та перевіривш и їх доказами, суд приходить д о висновку про відмову у задо воленні позовних вимог.

На основі встановленого, ке руючись ст.ст.86, 99-100, 159-163 Кодексу а дміністративного судочинст ва України, суд

постановив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Строк і порядок набрання с удовим рішенням законної сил и встановлені у статті 254 Коде ксу адміністративного судоч инства України, якщо інше не в становлено цим Кодексом.

Заява про апеляційне ос карження постанови суду перш ої інстанції подається протя гом десяти днів з дня її прого лошення, а в разі складення по станови у повному обсязі від повідно до статті 160 КАС Украї ни - з дня складення в повном у обсязі. Апеляційна скарга н а постанову суду першої інст анції подається протягом два дцяти днів після подання зая ви про апеляційне оскарження . Заява і скарга подаються до а дміністративного суду апеля ційної інстанції у порядку, щ о передбачені статтею 186 Кодек су адміністративного судочи нства України.

Суддя Ю.І. Цвіркун.