Ухвала

від 08.01.2025 по справі 904/3505/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

08.01.2025 м.Дніпро Справа № 904/3505/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Верхогляд Т.А., Чередко А.Є

розглянувши заяву Державного підприємства "Конструкторське бюро "ПІВДЕННЕ" ім. М.К. Янгеля" про відвід судді Верхогляд Т.А.

у справі № 904/3505/23

за позовом Державного підприємства "Конструкторське бюро "ПІВДЕННЕ" ім. М.К. Янгеля"

до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ"

про визнання недійсними пунктів додаткової угоди до контракту, стягнення авансу та штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Центрального апеляційного господарського суду знаходиться справа № 904/3505/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024.

23.12.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від Державного підприємства "Конструкторське бюро "ПІВДЕННЕ" ім. М.К. Янгеля" про відвід судді Верхогляд Т.А. від розгляду справи № 904/3505/23. Заява обґрунтована наявністю сумнівів щодо незаінтересованості судді Верхогляд Т.А. у результаті розгляду справи та наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Заявник вважає, з аналізу прийнятої колегією суддів постанови від 31.10.2024 у справі № 904/62/19, до складу якої входила і суддя Верхогляд Т.А (де сторонами також є Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» та Акціонерне товариство «Дніпроважмаш») вбачається, що суддя Верхогляд Т.А. не викликає довіри, оскільки судове рішення є завідомо незаконним та має замовний характер, що свідчить про недоброчесність та недобросовісність вказаної судді.

За змістом норми ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Як передбачено ч.ч. 2-3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно ч. 1 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Колегія суддів зазначає, що особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді.

Твердження заявника про заангажованість судді Верхогляд Т.А. є виключно його припущеннями, адже суд не має будь-якого власного інтересу щодо результату розгляду справи № 904/3505/23 чи упередженого ставлення до будь-якої із сторін.

Апеляційний суд також вважає за необхідне зауважити, що за приписами ч. 3 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя не зобов`язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.

А відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Зазначене підтверджено і у висновку Верховного Суду, викладеного у справі №914/284/19 (постанова від 31.03.2021), відповідно до якого суддя, здійснюючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід вчинити, з урахуванням конкретних обставин справи, ступеня підготовки матеріалів самими сторонами, у тому числі, й розглядає заявлені сторонами клопотання та заяви. Ухвалення суддею судових рішень в іншій справі не свідчить про необ`єктивне та/або упереджене ставлення судді до однієї зі сторін чи надання переваг окремим учасникам процесу, а є формою реалізації суддею своїх повноважень в господарському судочинстві. Незгода сторін з ухваленими суддею рішеннями може бути предметом розгляду апеляційної чи касаційної скарг на такі рішення, водночас не є підставою для відводу судді від розгляду справи.

Подібна позиція висловлена й Радою суддів України у рішенні від 07.09.2017 № 46, в пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні Закону України «Про запобігання корупції».

Крім цього, як зазначено у пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Craxi v. Italy» від 07.12.2000 професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.

Відтак, процесуальні рішення суддів, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для їх відводу, а незгода учасника справи з судовим рішенням не може бути розцінена як прояв упередженості суду.

Належним способом захисту своїх прав, передбаченим для учасників справи у випадку незгоди із судовим рішенням, є оскарження його у визначеному законодавством порядку.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення - є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Як відзначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 21.02.2022 у справі № 910/17344/20 внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без певних доказів чи інформації на їх підтвердження не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів.

Заява про відвід не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів. Інші твердження заявника щодо упередженості та необ`єктивності суддів є припущеннями, які не підтверджені наявними у матеріалах справи документами.

Отже, доводи заявника про наявність підстав для відводу судді Верхогляд Т.А. у справі № 904/3505/23 свого підтвердження не знайшли.

При цьому заявником не доведено відповідно до ст.ст.73-74 та 76-79 ГПК України наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді, більш того, щодо постановлення завідомо незаконного рішення і наявності в його діях складу кримінального правопорушення та дисциплінарного проступку.

Враховуючи, вищевикладене колегія суддів вважає відвід необґрунтованим.

Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про відвід надійшла раніше, ніж за три робочі дні до судового засідання, заяву необхідно передати на розгляд суду в іншому складі.

Керуючись ст.ст. 35, 36, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованим відвід судді Центрального апеляційного господарського суду Верхогляд Т.А., заявлений Державним підприємством "Конструкторське бюро "ПІВДЕННЕ" ім. М.К. Янгеля"

Передати заяву Державного підприємства "Конструкторське бюро "ПІВДЕННЕ" ім. М.К. Янгеля" про відвід судді Верхогляд Т.А. від розгляду справи №904/3505/23 на вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя В.Ф.Мороз

Суддя Т.А.Верхогляд

Суддя А.Є.Чередко