Ухвала

від 08.01.2025 по справі 120/10711/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

08 січня 2025 р. Справа № 120/10711/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про розгляд справи з викликом сторін, що подане в адміністративній справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський енергоконсалтинг" (вул. Енергетична, 5, м. Вінниця, 21022)

до: Вінницької митниці (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034)

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський енергоконсалтинг" (далі - позивач) до Вінницької митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 19.08.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03.09.2024 за вх.№51212/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Разом з відзивом відповідачем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні.

Також 06.09.2024 за вх.№51998/24 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій, крім іншого, заявлено клопотання про розгляд справи з викликом сторін та про залучення перекладача з іспанської на українську мову та з англійської на українську мову.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду зазначеної адміністративної справи з викликом сторін, суд керується наступними мотивами.

Ч. 1 ст. 12 КАС визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з ч. 1,2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до положень п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Приписами з ч. 4 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Як вбачається з ухвали суду від 19.08.2024 суд на стадії відкриття провадження дійшов висновку про те, що дана справа не підпадає під визначення справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, і відповідно призначив справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

При розгляді даного клопотання суд враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Дана адміністративна справа за своєю категорією та складністю належить до справ незначної складності, що також виключає необхідність її розгляду у порядку загального позовного провадження.

При чому, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін жодним чином не обмежує права сторін по справі та не впливає на вирішення справи по суті. Сторони як і при розгляді справи в судовому засіданні вільні у наданні додаткових документів, доказів чи інших письмових пояснень, які на їх думку мають значення для вирішення справи по суті. Вибір провадження, в якому здійснюється розгляд справи, має значення виключно стосовно строків розгляду справи та безпосередньо процесу. Таким чином, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін жодним чином не впливає на всебічність та повноту дослідження обставин справи, на обґрунтованість та законність прийнятого за результатами розгляду справи рішення, а також жодним чином не применшує значимість та важливість справи для сторін.

Враховуючи викладене, суд вважає клопотання представників сторін про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо клопотання представника позивача про залучення перекладача, то суд вказує, що приписами ст. 71 КАС України визначено статус перекладача в адміністративному процесі як учасника справи.

Так, перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими (частина перша).

Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи або призначається з ініціативи суду(частина друга).

Перекладач зобов`язаний з`являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють. За відсутності заперечень учасників справи перекладач може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (частина четверта).

Ст. 200 КАС України визначено, що головуючий у судовому засіданні встановлює особу перекладача та роз`яснює перекладачеві його права та обов`язки, встановлені статтею 71 цього Кодексу, і попереджає його під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; головуючий приводить перекладача до такої присяги: «Я, (прізвище, ім`я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов`язки перекладача, використовуючи усі свої професійні можливості»; присяга проголошується перекладачем усно, після чого він підписує текст присяги, підписаний перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи.

З системного аналізу наведених приписів процесуального закону слід дійти висновку, що залучення перекладача в адміністративній справі можливе у випадку здійснення розгляду справи з викликом сторін.

Оскільки дана адміністративна справа розглядається в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, то клопотання про виклик перекладача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.12, 248, 256, 257, 260 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський енергоконсалтинг" та Вінницької митниці про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмовити.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський енергоконсалтинг"про залучення перекладача відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Маслоід Олена Степанівна