Рішення

від 07.01.2025 по справі 480/10805/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 січня 2025 року Справа № 480/10805/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області до Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Лебединський нафтомаслозавод" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області (далі - позивач, ГУ ДСНС у Сумській області) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач, Лебединський ВДВС у Сумському районі), в якій просило:

1) визнати дії державного виконавця Лебединського ВДВС у Сумському районі Хрін Віти Михайлівни щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 14.10.2024 № 1 - протиправними,

2) зобов`язати державного виконавця Лебединського ВДВС у Сумському районі Хрін Віту Михайлівну прийняти до виконання виконавчий документ, виданий Сумським окружним адміністративним судом № 480/13645/21.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 07.10.2024 позивач направив засобами поштового зв`язку до Лебединського ВДВС у Сумському районі виконавчий лист, виданий 20.09.2024 Сумським окружним адміністративним судом. Однак державний виконавець Лебединського ВДВС у Сумському районі Хрін Віта Михайлівна склала повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 14.10.2024, оскільки виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду не передбачає застосування заходів примусового виконання.

Позивач вважає, що вказане повідомлення винесено з порушенням пункту 4 частини 1 статті 10, пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження, оскільки рішення суду про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи), за позовами контролюючих органів, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності відповідно до Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V (ДСНС, Держпраці та інші) мають виконуватися органами державної виконавчої служби.

Ухвалою суду від 23.12.2024, з урахуванням ухвали про виправлення описки, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, судове засідання призначено на 07.01.2025. Також цією ухвалою до участі у розгляді справи було залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Лебединський нафтомаслозавод" (далі - третя особа, ТОВ "Лебединський нафтомаслозавод").

Відповідач надіслав відзив, в якому вказав, що державним виконавцем правомірно винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у відповідності до вимог закону, що регулюють виконавче провадження, а тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Зокрема, вказав, що виконавчий лист № 480/13645/21 від 20.06.2024, виданий Сумським окружним адміністративним судом, не містить дій зобов`язального характеру, тому виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку - на ГУ ДСНС у Сумській області. У правовідносинах, які виникають у зв`язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень немає підстав залучати до виконання судового рішення органи державної виконавчої служби і покладати на них виконання судового рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону України Про виконавче провадження. Та обставина, що заходи реагування застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Між тим, у цих правовідносинах ГУ ДСНС у Сумській області діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення, а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства. У рішенні про застосування заходів реагування вбачається, що такі заходи вживаються до усунення порушень, отже, виконання цього рішення судом першої інстанції покладено на ГУ ДСНС у Сумській області, виходячи з завдань та повноважень посадових осіб цього органу. Такого висновку дійшов КАС ВС 05.06.2019 в постанові № 809/421/17.

Станом на сьогодні пояснення від третьої особи до суду не надходило.

Представники сторін, а також третьої особи були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, однак в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав суду заяву про проведення засідання без участі сторони позивача.

Відтак, з урахуванням ч.3 ст.268, ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважав за можливе провести судове засідання за відсутності представників сторін та третьої особи у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 у справі №480/13645/21 за позовом ГУ ДСНС у Сумській області до ТОВ "Лебединський нафтомаслозавод" про застосування заходів реагування вимоги було задоволено та застосовано захід реагування до ТОВ "Лебединський нафтомаслозавод" у вигляді повного зупинення експлуатації адміністративної будівлі, прохідної, гаражу, складських приміщень, цеху виробництва тосолу, цеху осушування трансформаторного мастила, складу №1, складу №2, складу №3, лабораторії з адміністративними приміщеннями, цеху компаундування нафтових олив, резервуарного парку цеху компаундування нафтових олив, цеху очищення відпрацьованих масел ТОВ "Лебединський нафтомаслозавод" до повного усунення порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, виявлених під час перевірки, а саме: пунктів 1, 11, 14, 27-28, 31-34, 39-41, 44-53, 57-61, 63-64, 66- 70, 73-81, 83, 87-91, 95-99, 102-103, 105-115, 118-120, 124-130, 132-144, 147-150, 153- 155, 158-164, 168-170, 173-175, 178-184, 188-190, 193-195, 198-202, 205-209, 211, 213, 215-218, 220-228, 230, 232, 235, 237, 241-243, 245-257, 259-260, 263, 265-277, 279, 282- 284, 287-300 Акту № 394 від 16 листопада 2021 року.

Вказане рішення набрало законної сили та 20.06.2024 Сумським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист про застосування заходів реагування до ТОВ "Лебединський нафтомаслозавод" у вигляді повного зупинення експлуатації адміністративної будівлі, прохідної, гаражу, складських приміщень, цеху виробництва тосолу, цеху осушування трансформаторного мастила, складу №1, складу №2, складу №3, лабораторії з адміністративними приміщеннями, цеху компаундування нафтових олив, резервуарного парку цеху компаундування нафтових олив, цеху очищення відпрацьованих масел ТОВ "Лебединський нафтомаслозавод" до повного усунення порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, виявлених під час перевірки, а саме: пунктів 1, 11, 14, 27-28, 31-34, 39-41, 44-53, 57-61, 63-64, 66- 70, 73-81, 83, 87-91, 95-99, 102-103, 105-115, 118-120, 124-130, 132-144, 147-150, 153- 155, 158-164, 168-170, 173-175, 178-184, 188-190, 193-195, 198-202, 205-209, 211, 213, 215-218, 220-228, 230, 232, 235, 237, 241-243, 245-257, 259-260, 263, 265-277, 279, 282- 284, 287-300 Акту № 394 від 16 листопада 2021 року (а.с.10).

ГУ ДСНС у Сумській області направило до Лебединського ВДВС у Сумському районі заяву від 07.10.2024 про примусове виконання виконавчого листа, виданого Сумським окружним адміністративним судом у справі №480/13645/21 (а.с.14). З вказаної заяви вбачається, що до неї позивачем було додано виконавчий лист, рішення суду першої та апеляційної інстанції у справі №480/13645/21.

Втім 14.10.2024 державним виконавцем Лебединського ВДВС у Сумському районі складено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.7 ч.4 ст.4 Закону України "Пров виконавче провадження", оскільки при розгляді заяви ГУ ДСНС у Сумській області про примусове виконання виконавчого листа у справі №480/13645/21, виданого 20.06.2024 Сумським окружним адміністративним судом, виконавцем встановлено, що виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень (а.с.16 зворот).

Не погоджуючись з цим повідомленням, позивач подав начальнику Лебединського ВДВС у Сумському районі скаргу на дії виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання (а.с.17-20), однак, постановою начальника Лебединського ВДВС у Сумському районі Жалдаком Андрієм Вікторовичем дії та рішення державного виконавця АСВП №76291824 щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання визнано такими, що відповідають вимогам чинного законодавства (а.с.11-13).

Не погоджуючись з діями державного виконавця позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовим відносинам, суд вказує наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, регламентується Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ), відповідно до ст. 2 якого виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.ч.1,2 ст. 18 Закону № 1404-VIII).

Відповідач, складаючи повідомлення стверджував, що рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі №480/135645/21 з приводу примусового виконання якого виданий виконавчий лист, не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Дійсно, згідно із п.7 ч.4 ст.4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

У свою чергу, відповідно до ст. 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про з а б о р о н у в ч и н я т и певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

З системного аналізу наведених вище норм права вбачається, що в залежності від змісту зобов`язання до боржника можуть застосовуватися й інші заходи примусового виконання рішення, що забезпечують досягнення мети виконавчого провадження, у тому числі з а б о р о н у в ч и н я т и певні дії або про утримання від вчинення певних дій.

Як встановлено з матеріалів справи (а.с.10), виконавчим листом, виданого 20.06.2024 Сумським окружним адміністративним судом, визначено застосувати заходи реагування до ТОВ "Лебединський нафтомаслозавод" у вигляді повного зупинення експлуатації адміністративної будівлі, прохідної, гаражу, складських приміщень, цеху виробництва тосолу, цеху осушування трансформаторного мастила, складу №1, складу №2, складу №3, лабораторії з адміністративними приміщеннями, цеху компаундування нафтових олив, резервуарного парку цеху компаундування нафтових олив, цеху очищення відпрацьованих масел ТОВ "Лебединський нафтомаслозавод" до повного усунення порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, виявлених під час перевірки, а саме: пунктів 1, 11, 14, 27-28, 31-34, 39-41, 44-53, 57-61, 63-64, 66- 70, 73-81, 83, 87-91, 95-99, 102-103, 105-115, 118-120, 124-130, 132-144, 147-150, 153- 155, 158-164, 168-170, 173-175, 178-184, 188-190, 193-195, 198-202, 205-209, 211, 213, 215-218, 220-228, 230, 232, 235, 237, 241-243, 245-257, 259-260, 263, 265-277, 279, 282- 284, 287-300 Акту № 394 від 16 листопада 2021 року.

Тобто повне зупинення експлуатації адміністративної будівлі, прохідної, гаражу, складських приміщень, цеху виробництва тосолу, цеху осушування трансформаторного мастила, складу №1, складу №2, складу №3, лабораторії з адміністративними приміщеннями, цеху компаундування нафтових олив, резервуарного парку цеху компаундування нафтових олив, цеху очищення відпрацьованих масел ТОВ "Лебединський нафтомаслозавод", є превентивним заходом, який спрямований на усунення ТОВ "Лебединський нафтомаслозавод" порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

Таким чином, рішення суду про вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації адміністративних будівель в розумінні статті 10 Закону № 1404-VIII є одним із заходів примусового виконання рішення.

Отже, висновок державного виконавця стосовно того, що рішення суду у справі №480/13645/21 не передбачає заходів примусового виконання рішень і щодо неможливості його примусового виконання є помилковим, а тому суд визнає про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі №806/2453/17, а також у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023р. у справі №440/3412/23.

Доводи представника відповідача про те, що виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається саме на ГУ ДСНС у Сумській області з посиланням на висновки Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі №809/421/17, суд не бере до уваги, враховуючи наступне.

Дійсно, у п.40 вказаної постанови Суд дійшов висновку, що виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку - на Управління ДСНС. У правовідносинах, які виникають у зв`язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) органи державної виконавчої служби і покладати на них виконати це судове рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону № 1404-VIII. Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Між тим, у цих правовідносинах Управління ДСНС діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення (за Законом № 1404-VIII), а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

Втім, такі висновки ґрунтувалися з урахуванням редакції статті 183-2 КАС до внесення змін Законом України від 03.10.2017 №2147. Зокрема, за правилами частини першої статті 183-2 КАС (у попередній редакції, до внесення змін Законом України від 03.10.2017 №2147) скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: 5) застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням; .

Згідно з частиною дванадцятою статті 183-2 КАС (у попередній його редакції, до внесення змін Законом України від 03.10.2017 №2147) особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).

Поряд з цим, Законом України від 03.10.2017 №2147 Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів, який набрав чинності 15.12.2017, КАС України викладено в новій редакції, яка вже не містить норм щодо особливостей розгляду справ про застосування судом заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), аналогічних тим, які діяли до набрання чинності Законом №2147.

Тобто, на час виникнення спірних правовідносин саме у цій справі, положення КАС України вже не містять норм щодо особливостей розгляду справ про застосування судом заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).

Крім того, ні Кодексом цивільного захисту України, ні іншим законодавством не передбачено обов`язку органів ДСНС вживати заходи для забезпечення примусового виконання судового рішення в даних правовідносинах. При цьому обов`язок по примусовому виконанню судових рішень покладено на органи державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". До того ж наявність в позивача функцій контролю за дотриманням суб`єктами господарювання законодавства в сфері протипожежної безпеки, не виключає можливості звернення судового рішення до примусового виконання органами державної виконавчої служби.

Отже, посилання відповідача на висновки Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 року у справі №809/421/17 не є релевантними до обставин цієї справи, тому суд їх не приймає до уваги.

Крім того, суд зауважує, що згідно ст.8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V на позивача, як орган державного нагляду (контролю), не покладено повноважень щодо практичної реалізації рішень суду, прийнятих за наслідками розгляду позовів про повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт.

В силу вимог ст. 6 Закону №1404-VIII, яка регулює питання виконання рішень іншими органами та установами, не визначено іншого органу, окрім органів державної виконавчої служби, який мав би повноваження виконувати рішення суду за яким видано виконавчий лист. Не визначено такого органу, й іншими нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність органів державного нагляду (контролю), а також самим рішенням суду у справі №480/13645/21.

Відтак, з урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що виконавчий лист, виданий 20.06.2024 Сумським окружним адміністративним судом у справі №480/13645/21, повністю відповідає вимогам Закону №1404-VIII (містить заходи примусового виконання та зобов`язального характеру), а тому у разі добровільного не виконання боржником може бути звернутий стягувачем до примусового виконання в порядку, визначеному Законом №1404-VIII та підлягає примусовому виконанню саме органами ДВС, а не органом державного нагляду (контролю).

Отже, у державного виконавця були відсутні правові підстави для повернення позивачу виконавчого листа без виконання повідомленням від 14.10.2024 № 1 на підставі п.7 ч.4 ст.4 Закону №1404-VIII, та його дії щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 14.10.2024 № 1 не відповідають критеріям правомірності, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити шляхом визнання протиправними дії державного виконавця Лебединського ВДВС у Сумському районі Хрін Віти Михайлівни щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 14.10.2024 № 1 та зобов`язати Лебединський ВДВС у Сумському районі прийняти до виконання виконавчий лист, виданий 20 червня 2024р. Сумським окружним адміністративним судом у справі №480/13645/21.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення з цим позовом до суду було сплачено 3028грн. судового збору (а.с.6). Поряд з цим згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що позов було подано через систему «Електронний суд», вбачається необхідним стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача в рахунок повернення сплачений під час звернення з цим позовом до суду судовий збір у розмірі 2422,40грн.

При цьому сума у розмірі 605,60грн. є надмірно сплаченою, та згідно п.п.1 п.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" може бути повернена за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області (вул. Сергія Табали (Сєвєра), 70,м. Суми,Сумська область., Сумський район,40016) до Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Сумська, 2Б,м. Лебедин,Сумський район, Сумська область,42200), третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Лебединський нафтомаслозавод" (42200, Сумська область, м.Лебедин, вул.19 Серпня, буд.8, код ЄДРПОУ 22589938) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії державного виконавця Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хрін Віти Михайлівни щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 14.10.2024 № 1.

Зобов`язати Лебединський відділ державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийняти до виконання виконавчий лист, виданий 20 червня 2024р. Сумським окружним адміністративним судом у справі №480/13645/21.

Стягнути з Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за рахунок бюджетних асигнувань на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області в рахунок повернення сплачений під час звернення з цим позовом до суду судовий збір у розмірі 2422,40грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 07.01.2025.

Суддя І.Г. Шевченко