Ухвала

від 09.01.2025 по справі 560/181/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/181/25

УХВАЛА

09 січня 2025 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К., розглянувши позовну заяву керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури до Китайгородської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся в суд з позовом до Китайгородської сільської ради, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Китайгородської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку на якій розташований Рогізнянський ліцей Китайгородської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (вул.Центральна, 59, с.Рогізна, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області та зобов`язати Китайгородську сільську раду Кам`янець-Подільського району Хмельницької області) вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що використовуються для обслуговування Рогізнянського ліцею Китайгородської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області та яка знаходяться по вул.Центральна, 59, в с.Рогізна, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 7 статті 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У позовній заяві керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звертається до суду в порядку реалізації своїх владних управлінських повноважень, а саме - представництва інтересів держави.

Відповідно до частини 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Зміст наведених норм законодавства дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Так, представництво державних інтересів прокурором в адміністративному судочинстві є проблемним питанням у зв`язку з надто широким тлумаченням поняття "інтерес держави" як представниками прокуратури, так і іншими учасниками судового процесу. Кожне звернення прокурора до суду обумовлено порушенням державних інтересів, що є оціночним поняттям із закладеним в процесуальне законодавство смисловим змістом "самостійно визначає" та є складовою терміну "внутрішнє переконання".

Суб`єктами оцінки виступають як прокурор при прийнятті ним рішення щодо виконання представницької функції, так і суд при вирішенні питання про наявність або відсутність підстав такого звернення, а тому, визначальним у цьому випадку є розкриття поняття "інтерес держави".

У рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Підставою звернення прокурора до суду стало порушення вимог законодавства, що створює передумови для зловживань щодо розпорядження земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування закладу та навчального процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей та інтересів держави, що, у свою чергу, є невиконанням гарантій держави у сфері освіти.

Разом з тим, з урахуванням приписів статей 2 і 5 КАС України судовому захисту підлягає порушене право чи законний інтерес.

У позовній заяві прокурор не обґрунтував, яким чином відсутність державної реєстрації земельної ділянки, на якій розташований загальноосвітній заклад, порушує інтереси держави та які саме інтереси держави порушені.

Крім того, за змістом пункту 1 частини 1 статі 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Отже, підставою для звернення до суду за захистом порушених прав є наявність публічно-правового спору.

Таким чином, у позовній заяві відсутнє обґрунтування необхідності захисту інтересів держави у спірних правовідносинах прокурором, не обґрунтовані підстави звернення до суду, не зазначені докази, які підтверджують підстав для представництва відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

За змістом частини 4 статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Предметом позову слугує протиправна бездіяльність Китайгородської сільської ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташований Рогізнянський ліцей. Разом з тим у позовній заяві не обґрунтовує залучення Рогізнянського ліцею як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача.

Згідно з частинами 1-2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Позивач стверджує, що причиною не виготовлення правовстановлюючих документів на землю є виключно бездіяльність Китайгородської сільської ради шодо вжиття належних заходів для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку навчального закладу, що у свою чергу створює передумови для зловживань щодо розпорядження таким закладом, та може призвести до негативних наслідків.

Разом з тим, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Рогізнянський ліцей зареєстрований 19.09.2003. Статут ліцею в новій редакції затверджений рішенням п`ятдесят дев`ятої (позачергової) сесії першого скликання Китайгородської сільської ради від 06.12.2019. Пунктом 1.1 Статуту передбачено, що ліцей перебуває у комунальній власності Китайгородської сільської ради.

У постанові від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17 Верховний Суд зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

З урахуванням позиції Верховного Суду, підстави для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташований Ліцей, виникли у Китайгородської сільської ради з моменту створення зазначеного закладу.

За змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави є, зокрема, порушення або загроза порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Тому обчислення тримісячного строку звернення до суду з позовом про невжиття належних заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку навчального закладу, розпочинається з 2019 року, а не з надіслання позивачем листа про надання відповідної інформації.

Відтак, керівник прокуратури звернувся до суду з цим позовом з пропуском, строку, встановленого статтею 122 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом обґрунтування наявності публічно-правового спору щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташований Рогізнянський ліцей, необхідності захисту інтересів держави у спірних правовідносинах прокурором, зазначення доказів, які підтверджують підстави для представництва відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та залучення третьої особи на стороні відповідача.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

позовну заяву керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяО.К. Ковальчук