Ухвала

від 23.01.2025 по справі 560/181/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/181/25

УХВАЛА

іменем України

23 січня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Ковальчук О.К., розглянувши позовну заяву керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури до Китайгородської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся в суд з позовом до Китайгородської сільської ради, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Китайгородської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку на якій розташований Рогізнянський ліцей Китайгородської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (вул.Центральна, 59, с.Рогізна, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області та зобов`язати Китайгородську сільську раду Кам`янець-Подільського району Хмельницької області) вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що використовуються для обслуговування Рогізнянського ліцею Китайгородської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області та яка знаходяться по вул.Центральна, 59, в с.Рогізна, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.

Ухвалою від 09.01.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву керівника Летичівської окружної прокуратури залишив без руху та надав строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення, наявності публічно-правового спору щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташований Рогізнянський ліцей, необхідності захисту інтересів держави у спірних правовідносинах прокурором, зазначення доказів, які підтверджують підстави для представництва відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та залучення третьої особи на стороні відповідача.

На виконання ухвали суду від 09.01.2025 позивач подав пояснення у яких вказує, що Рогізнянський ліцей Китайгородської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області використовує земельну ділянку, на якій розташована будівля закладу, однак речові права на земельну ділянку, що належать навчальному закладу не оформлені, державна реєстрація права постійного користування не проведена. Китайгродська сільська рада рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку під навчальним закладом не приймала. Вказане свідчить про бездіяльність відповідача, яка полягає у безпідставному зволіканні в оформленні правовстановлюючих документів на майно, що належить територіальній громаді. Вважає, що бездіяльність сільської ради має триваючий характер, тому зволікання у встановленні площі земельної ділянки, сприяє її подальшій зміні, що може негативно вплинути на формування її остаточної площі. Тому безпідставне зволікання в державній реєстрації права власності громади в особі сільської ради може призвести до нецільового використання останньої або її вибуття з власності громади, що в свою чергу суперечить інтересам держави. Китайгородська сільська рада не виконала покладені на неї повноваження з оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під навчальним закладом Рогізнянським ліцеєм та передачі земельної ділянки у постійне користування навчальному закладу, який фактично на ній розташований, що зумовило виникнення ризику для нормального функціонування закладу та здійснення навчально-виховного процесу та може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей. При цьому, орган, на який покладаються повноваження щодо забезпечення виконання сільською радою своїх зобов`язань у спірних правовідносинах, відсутній. Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності користування комунальним майном без оформлення права власності. Крім того, оскільки прокурор дізнався про вказані обставини безпосередньо з листа Китайгородської сільської ради 02.12.2024 №881/02-29, необхідно вважати, що встановлений статтею 122 КАС України тримісячний строк звернення до суду Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою дотримано. Просить відкрити провадження у справі.

Суд вважає, що надані позивачем пояснення не усувають недоліки позовної заяви.

За загальним правилом, визначеним частиною другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Отже, статтею 122 КАС України для суб`єктів владних повноважень визначений менш тривалий строк звернення до суду у порівнянні із загальним строком звернення до суду, визначеним для осіб, які не є суб`єктами владних повноважень і звертаються до суду за захистом своїх прав, свобод або законних інтересів, порушених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Строк звернення до суду суб`єкта владних повноважень це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого суб`єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням спору у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом (прямо передбачено КАС України (частина п`ята статті 46); прямо передбачено спеціальним законом) обчислюється (перебіг починається) із дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Установлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При цьому, положеннями КАС України визначається єдиний підхід щодо строку звернення до суду суб`єкта владних повноважень, початку його перебігу та наслідків його пропуску у справах за його зверненням за вирішенням спору у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового надано такому суб`єкту законом (оскарження суб`єктом владних повноважень рішень, дій чи бездіяльності іншого суб`єкта владних повноважень).

Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не можуть тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Норми КАС України не встановлюють і не передбачають іншого, спеціального строку для звернення прокурора до суду в інтересах держави та інших наслідків пропущення цього строку.

Тобто позов прокурора, за загальним правилом, подається у той самий строк, який передбачений для звернення до суду інших суб`єктів владних повноважень, а в разі пропущення зазначеного строку застосовуються ті ж самі наслідки, зокрема, у вигляді подання обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних причин такого пропуску.

Перевірка судом питання строку звернення до суду та застосування наслідків його пропуску передує розгляду справи по суті, тобто перевірка доводів щодо обґрунтування позову стосовно вчинення відповідачем дій на предмет їх протиправності як зовнішньої форми поведінки (діяння) цього органу, яка полягає у прийнятті рішення чи у здійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, що на підставі закону чи іншого нормативно-правового акта належать до компетенції суб`єкта владних повноважень не здійснюється судом на стадії застосування наслідків пропуску строку звернення до суду.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень та, відповідно, прокурор, що здійснює процесуальне представництво інтересів держави, у зв`язку із вчиненням, на його думку, відповідачем триваючого правопорушення, не звільняється від обов`язку у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однією з підстав залишення позову керівника прокуратури без руху, зазначено судом в ухвалі від 09.01.2025, слугував пропуск позивачем строку звернення до суду.

У поясненні, надісланому після залишення позову без руху позивач зазначив, що не пропустив строк звернення до суду, оскільки правопорушення у вигляді не оформлення правовстановлюючих документів Рогізнянського ліцею є триваючим.

У постанові від 14.03.2024 у справі № 620/278/23 Верховний Суд зазначив, що в теорії права триваюче правопорушення розуміється, як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом; припиненням дії відповідної норми закону.

Разом з тим, статтею 122 КАС України визначені чіткі критерії визначення строку звернення до суду, початком якого є дата, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про наявність порушення прав чи інтересів, які потребують захисту судом.

У адміністративному позові, поданому до суду в інтересах держави 30.12.2024, позивач оскаржує бездіяльність Китайгородської сільської ради щодо оформлення правовстановлюючих документів на приміщення Рогізнянського ліцею, створеного 19.09.2003.

У своїх пояснення позивач вказує, що про оскаржувану бездіяльність дізнався безпосередньо з листів Китайгородської сільської ради від 05.12.2024.

Разом з тим, зміст зазначених листів, долучених позивачем до позову свідчить, що зазначена інформація надавалась Китайгородською сільською радою на відповідні запити прокуратури, надіслані у листопаді 2024 року.

Водночас, ані у адміністративному позові, ані у поясненнях, надісланих після залишення позову без руху, позивач не вказує причини, які перешкоджали йому надіслати відповідні запити до листопада 2024, та відповідно, дізнатись про бездіяльність відповідача раніше.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №9901/546/19 зазначено, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду, а отже й для поновлення вказаного строку, визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому Верховний Суд у постанові від 28.11.2018 у справі № 815/2311/15 звертав увагу, що положення частини другої статті 122 КАС України слугують меті забезпечення дотримання принципу правової визначеності, але не повинні використовуватися як засоби легалізації неправомірної поведінки і не повинні застосовуватися стосовно заходів, які спрямовані на припинення неправомірної поведінки.

З урахуванням приписів статті 122 КАС України, право на представництво в суді інтересів держави (які охоплюють у цій справі й суспільні інтереси) виникає у прокурора з того моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про невжиття протягом розумного строку органом, уповноваженим на здійснення функцій державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, активних дій з метою захисту інтересів держави, адже інше призводить до можливості через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення з позовом.

За своєю правовою природою повідомлення прокурором відповідного суб`єкта владних повноважень про майбутнє звернення прокурора до суду, витребування ним документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Рогізнянський ліцей зареєстрований 19.09.2003. Статут ліцею в новій редакції затверджений рішенням п`ятдесят дев`ятої (позачергової) сесії першого скликання Китайгородської сільської ради від 06.12.2019. Пунктом 1.1 Статуту передбачено, що ліцей перебуває у комунальній власності Китайгородської сільської ради

Позивач не надав суду докази існування обставин, які перешкоджали йому дізнатись про бездіяльність відповідача у 2019 році.

Тому обчислення тримісячного строку звернення до суду з позовом про оскарження бездіяльності відповідача щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку навчального закладу, коли позивач повинен був дізнатись про бездіяльність відповідача щодо оформлення правовстановлюючих документів на будівлю Рогізнянського ліцею та земельну ділянку, на якій розташована ця будівля, розпочинається з 2019 року, а не з надіслання позивачем листа про надання відповідної інформації.

Отже , керівник прокуратури звернувся до суду з цим позовом з пропуском, строку, встановленого статтею 122 КАС України. Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду не подав

Позивач не надав належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не навів поважних обставин, які не залежали від її волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, якщо підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки вказані керівником Кам`янець-Подільської окружної прокуратури підстави для поновлення строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами суд вважає неповажними, позовну заяву необхідно повернути позивачу.

Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

визнати неповажними причини пропуску звернення до суду ерівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури.

Позовну заяву керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури до Китайгородської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддяО.К. Ковальчук