Постанова

від 08.01.2025 по справі 457/1907/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 457/1907/24 пров. № А/857/30624/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіШинкар Т.І.,

суддівІщук Л.П., Обрізка І.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 07 листопада 2024 року, прийняте суддею Грицьківим В.Т. о 12 годині 44 хвилині у місті Трускавці, повний текст складено 12 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про скасування постанови по справі про порушення митних правил, -

встановив:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся з позовом до Львівської митниці (надалі митниця, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови в.о. заступника начальника Львівської митниці Хомутянського В.В. № 1001/20900/24 від 01.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч. 2 ст. 471 МК України та закриття провадження у справі.

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 07 листопада 2024 відмовлено в позові.

Суд виходив з того, що інвойс наданий позивачем, як додаток до позову, не може бути доказом оплати за товар та документом, що встановлює вартість товару, оскільки не відповідає критеріям належності та допустимості доказів, оскільки не містить підпису покупця, складений на іноземній мові. Крім того, у матеріалах справи відсутній фіскальний чек, який є фінансовим документом суворої звітності, і який міг би засвідчити реальність придбання товарів.

Крім того, під час складання протоколу про порушення митних правил №1001/20900/24 від 12.08.2024, позивач власноручно написав пояснення, у яких ствердив, що чеків на придбання ним 44 шт. парфумів та 80 упаковок косметики - у нього немає.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що вказане судове рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що відсутність у інвойсі підпису покупця не може свідчити про його функціональну нечинність та безпосередньо не могло впливати та не впливає на визначення митної вартості товару на основі вказаного рахунку-фактури (інвойсу). Покликається на аналогічні висновки судів апеляційної інстанції.

З приводу висновків суду про те, що у матеріалах справи відсутній фіскальний чек, який є фінансовим документом суворої звітності, і який зміг би засвідчити реальність придбання товарів зазначає, що вимог щодо наявності фіскального чеку при ввезенні товарів через митний кордон України митне законодавство не містить.

Звертає увагу на те, що наданий інвойс містить не тільки дату виставлення рахунку («Data wystawienia»), найменування набувача, перелік товарів та їх вартість, а також і підтвердження сплати рахунку за товар, більше цього в ньому зазначено суму, яку було сплачено «Zaplacony 2110. 79 PLN», дату сплати «Data platnosci: 12-08-2024», особу платника, та навіть спосіб оплати товару «Sposob platnosci zaplacono gotowka», що в свою чергу свідчить про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Констатування суду про складення інвойсу іноземною мовою, без надання оцінки такому документу, не зазначення вимог про необхідність надання перекладу документу свідчить про допущення судом вимог процесуального права.

Поза увагою суду, окрім інших порушень, залишилась і та обставина, що долучена до позовної заяви копія інвойсу була надана відповідачу станом на час винесення ним оскаржуваної постанови.

Звертає на те, що детальне обґрунтування заперечень щодо висновку експерта № 142000-3400-0261 від 28.08.2024 наведені в п. 4.1. п.4.2. позовної заяви. Покликається на постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду з розгляду цієї категорії справ.

Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою задовольнити позов.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд у повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до протоколу про порушення митних правил №1001/20900/24 від 12.08.2024, 12 серпня 2024 близько 11 години 00 хвилини, ОСОБА_1 на автомобілі марки «TOYOTA LANDCRUISER PRADO», реєстраційний номер НОМЕР_1 прямував з Республіки Польща в Україну з приватної поїздки, через МАПП »Шегині» Львівської митниці, обравши формою проходження митного контролю смугу спрощеного митного контролю - «зелений коридор», чим своїми діями заявив про відсутність будь-яких товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню або, які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження. При здійсненні митного контролю даного транспортного засобу виникла підозра щодо наявності в ньому товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню. Автомобіль було переведено зі смуги спрощеного митного контролю в місце поглибленого огляду транспортних засобів та товарів, де під час проведення огляду автомобіля було виявлено товар, який відповідно до ст. 374 МК України перевищує неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, а саме:

1) туш для вій з маркуванням на виробі «Gold RELOUIS» Тушь для ресниц с подкручивающим еффектом обьемная чорна, вага нетто 10г. з терміном придатності до 2026 - 4 упаковки по 12 шт. в кожній;

2) тушдля вій з маркуванням на виробі «RELOUIS Тушь для ресниц обьемная» чорна вага нетто 10г. з терміном придатності до 2026 - 5 упаковок по 12 шт. в кожній;

3) губна помада з маркуванням на виробі «Помада губная жидкая матовая Nude Matte Relouis» з терміном придатності до 2026 - 17 упаковок по 6 шт. в кожній;

4) губна помада з маркуванням на виробі «Блеск для губ с зеркальньїм еффектом Fashion Gloss Relouis» в асортименті з терміном придатності до 2026 - 4 упаковки по 6 шт. в кожній;

5) туш для вій з маркуванням на виробі «LUXVISAGE XXL» Тушь для ресницчорна, вага нетто 9 г. з терміном придатності до 2026 - 4 упаковки по 10 шт. в кожній;

6) туш для вій з маркуванням на виробі «LUXVISAGE Smoky Eyes Тушь для ресниц» чорна, в асортименті, зтерміном придатності до 2026 - 5 упаковок по 6 шт. в кожній;

7) туш для вій з маркуванням на виробі «RELOUIS Тушь для ресниц с удлиняющая Dolly» чорна вага нетто 10г. з терміном придатності до 2026 - 2 упаковки по 12 шт. в кожній;

8) туш для вій з маркуванням на виробі «Тушь для ресниц обьемная Gold RELOUIS» чорна, вага нетто 10г. з терміном придатності до 2026 -2 упаковки по 12 шт. в кожній;

9) пудра з маркуванням на виробі «Румяна комактньїе RELOUIS PRO Blush Duo» вагою нетто 5г. з терміном придатності до 2026 - 1 упаковка по 5 шт. в упаковці;

10) пудра з маркуванням на виробі «Пудра-скульптор RELOUIS PRO Sculpting Powder» вагою нетто 5г. з терміном придатності до 2026 - 1 упаковка по 5 шт. в упаковці;

11) туш для вій з маркуванням на виробі «RELOUIS XXXL Тушь для ресниц» чорна, вага нетто 10г. з терміном придатності до 2026 - 2 упаковки по 12 шт. в кожній;

12) туш для вій з маркуванням на виробі «EliteRELOUIS Тушь для ресниц тройной еффект» чорна, вага нетто 9г. з терміном придатності до 2026 - 5 упаковок по 12 шт. в кожній;

13) туш для вій з маркуванням на виробі «RELOUIS Тушь для ресниц суперобьемная» чорна, вага нетто 10г. з терміном придатності до 2026 - 2 упаковки по 12 шт. в кожній;

14) туш для вій з маркуванням на виробі «Touche RELOUIS Тушь для ресниц суперобьем и разделение» чорна, вага нетто 9г. з терміном придатності до 2026 - 2 упаковки по 12 шт. в кожній;

15) губна помада з маркуванням на виробі «Тинт для губ с гиалуроновьім комплексом LUXVISAGE» в асортименті з терміном придатності до 2026 - 7 упаковок по 6 шт. в кожній;

16) губна помада з маркуванням на виробі «Консилер светоотражающий Ultra HD Soft Focus LUXVISAGE» з терміном придатності до 2026 - 2 упаковки по 6 шт. в кожній;

17) гель-ламінатор для брів з маркуванням на виробі «LUXVISAGE Brown Laminator Extreme Fix 24h Water Proof» з терміном придатності до 2026 - 3 упаковки по 10 шт. в кожній;

18) рідкі тіні для повік з маркуванням на виробі «LUXVISAGE Mat Tint Liquid Eyeshadow Waterproof 12h» з терміном придатності до 2026 - 3 упаковки по 5 шт. в кожній;

19) туш для вій з маркуванням на виробі «RELOUIS Mascarad Синяя тушь для ресниц обьемная» синя, вага нетто 10г. з терміном придатності до 2026 - 1 упаковка по 12 шт.;

20) гель для брів з маркуванням на виробі «LUXVISAGE Brown Super Fix 12h» з терміном придатності до 2026 - 6 упаковок по 10 шт. в кожній;

21) пудра з маркуванням на виробі «LUXVISAGE Sunny Bunny Bronzing Powder» вагою нетто 10г. з терміном придатності до 2026 - 1 упаковка по 6 шт. в упаковці;

22) пудра з маркуванням на виробі «LUXVISAGE Multi Bronzer tag1r» вагою нетто 8г. з терміном придатності до 2026 - 1 упаковка по 4 шт. в упаковці;

23) крем для обличчя з маркуванням на виробі «ВВ Cream Belita Young» об`ємом 30 ml з терміном придатності до 2027 - 11 шт.;

24) парфумована вода торговельної марки «Stefano Ricci», з маркуванням «Eight BLACK EDITION» об`ємом 100 мл в кількості 1 шт.;

25) парфумована вода торговельної марки «Stefano Ricci», з маркуванням «Eight» об`ємом 100 мл в кількості 1 шт.;

26) парфумована вода з маркуванням «Eight BLUE EDITION» об`ємом 100 мл. В кількості 1 шт.;

27) парфумована вода торговельної марки «GOLDFILD BANKS», з маркуванням «INGENIOUS GINGER» об`ємом 100 мл в кількості 3 шт.;

28) парфумована вода торговельної марки «GOLDFILD BANKS», з маркуванням «PACIFIC ROCK MOSS» об`ємом 100 мл в кількості 8 шт.;

29) парфумована вода торговельної марки «KAJAL», з маркуванням «DAHAB» об`ємом 100 мл в кількості 4 шт.;

30) парфумована вода торговельної марки «EX NIHILO», з маркуванням «ТНЕ HEDONIST» об`ємом 100 мл в кількості 3 шт.;

31) парфумована вода торговельної марки «EX NIHILO», з маркуванням «ATLAS FEVER» об`ємом 100 мл в кількості 1 шт.;

32) парфумована вода торговельної марки «RICHARD MAISON», з маркуванням «WHITE CHOCOLA» об`ємом 100 мл в кількості 5 шт.;

33) парфумована вода торговельної марки «RICHARD MAISON», з маркуванням «DIRTY MANGO» об`ємом 100 мл в кількості 2 шт.;

34) парфумована вода торговельної марки «INITIO», з маркуванням «MUSK THERAPY» об`ємом 90 мл в кількості 2 шт.;

35) парфумована вода торговельної марки «EX NIHILO», з маркуванням «LUST IN PARADISE» об`ємом 100 мл в кількості 2 шт.;

36) парфумована вода з маркуванням «VOLUPTUOUS SEDUCTION» об`ємом 100 мл в кількості 1 шт.;

37) парфумована вода торговельної марки «STATE OF MIND ETAT D"ESPRIT», з маркуванням «OPEN MIND» об`ємом 100 мл в кількості 1 шт.;

38) парфумована вода торговельної марки «STATE OF MIND ETAT DESPRIT», з маркуванням «SENSE OF HUMOR» об`ємом 100 мл в кількості 1 шт.;

39) парфумована вода торговельної марки «HFC», з маркуванням «DEVILS IN TRIGUE» об`ємом 75 мл в кількості 1 шт.;

40) парфумована вода торговельної марки «BYREDO», з маркуванням «BAL DAFRIQUE» об`ємом 100 мл в кількості 3 шт.;

41) парфумована вода торговельної марки «BYREDO», з маркуванням «BLANCHE» об`ємом 100 мл в кількості 4 шт.

Особисті речі і товари, що не перевищували неоподатковувану норму для громадян були пропущені на митну територію України. Даний товар переміщувався без приховування в салоні та багажному відділенні автомобіля. Отже, ОСОБА_1 вчинив дії, щодо недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, а саме: недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій статті 471 Митного кодексу України ), що переміщуються через митний кордон України громадянами.

Вказані дії митним органом кваліфіковано за ч.2 ст. 471 МК України.

Постановою в.о. заступника начальника Львівської митниці Хомутянського В.В. №1001/20900/24 від 01.10.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч. 2 ст. 471 МК України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30% вартості товарів, на суму 122874,18 грн.; товар, тимчасово вилучений протоколом про порушення митних правил №1001/20900/24 від 12.08.2024повернуто ОСОБА_1 ; стягнуто з останнього витрати за зберігання товару на складі митниці.

Згідно висновку №142000-3400-0261 від 28.08.2024 Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України загальна вартість вилучених предметів у справі про порушення митних правил 1001/20900/24 станом на 12.08.2024 становить 409580,61 грн.

Частиною 2 ст. 471 Митного кодексу України, передбачено відповідальність за недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами.

Згідно примітки до ст. 471 МК України недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»).

Відповідно до частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України (частина 2 статті 318 МК України).

Разом з тим, статтею 366 МК України встановлено двоканальну систему митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини 1 вказаної статті двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.

Згідно з частиною 2 статті 366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор») призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Відповідно до частини 3 статті 366 МК України канал, позначений символами червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян.

Частиною 4 статті 366 МК України визначено, що громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Відповідно до частини 5 статті 366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України (частина 6 статті 366 МК України).

Згідно з частиною 3 статті 381 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини 4 статті 381 МК України митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, обираючи «зелений коридор» для проходження митного контролю, позивач фактично заявив про те, що переміщуваний ним через митний кордон України товар не підлягає письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадає під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 14.05.2019 у справі № 712/7552/16-а.

Частиною 1 ст. 374 Митного кодексу України визначено, що товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 Митного кодексу України встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами.

Частиною 8 статті 374 Митного кодексу України встановлено, що товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, а також товари (крім підакцизних), незалежно від їх фактурної вартості, що переміщуються на митну територію України у вантажних відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність (ч. 1 ст. 458 МК України).

Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів та іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно письмових пояснень, позивач зазначив, що товар придбав у Польщі для власних потреб. Чеків на дану продукцію у нього немає. Про те, що переміщувати в такій кількості по зеленому коридору він не знав. (а .с. 118 зворот).

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач, не заявивши за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений Митним кодексом України, про товари, які переміщуються ним через митний кордон України (у тому числі при проїзді каналом «зелений коридор»), вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 511 МК України визначено, що товари - безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатись, на підставі чого товар, був тимчасово вилучений протоколом про порушення митних правил та переданий на склад Львівської митниці.

Відповідно до норм ч. ч. 2, 3 ст. 357 Митного кодексу України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.

Частинами 1, 2 ст. 515 Митного кодексу України встановлено, що експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

Згідно норм ст. 516 Митного кодексу України, визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно висновку №142000-3400-0261 від 28.08.2024 Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України загальна вартість вилучених предметів у справі про порушення митних правил 1001/20900/24 станом на 12.08.2024 становить 409580,61 грн.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до пункту 3 Положення про СЛЕД Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби від 23.10.2019 № 18, у редакції наказу від 12.11.2019 № 29 (зі змінами), на СЛЕД Держмитслужби покладено завдання з проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері, а також здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства.

Отже, повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи із визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, закріплено Положенням про СЛЕД Держмитслужби, що відповідає вимогам МК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ.

Відповідно до ч. 14 розділу V наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної фіскальної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС від 02.12.2016 № 1058, під час проведення досліджень (аналізів, експертиз) експертами застосовуються методи досліджень та методики проведення експертиз, які визначені в нормативно-правових актах та нормативно - технічних документах (міжнародні та національні стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції рекомендації, переліки, науково-технічна та довідкова література, програмні продукти тощо). Обрання методу (методики) проведення досліджень (експертиз) належить до компетенції експерта.

Нормативне врегулювання форми висновку, складеного експертами СЛЕД Держмитслужби за результатами експертизи предметів правопорушення з метою визначення їх вартості визначено підзаконним нормативно-правовим актом головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної митної політики, а саме наказом Міністерства фінансів України від 02.12.2016 № 1058, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 26.12.2016 за № 1693/29823.

Проаналізувавши вищенаведене суд апеляційної інстанції вважає, що висновок про вартість товару, складений Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, зокрема, у цій справі - №142000-3400-0261 від 28.08.2024, є документом, що, відповідно до Митного кодексу України, встановлює оцінку майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ч. 2 ст. 515 Митного кодексу України передбачено, що особа, щодо якої порушено справу про порушення митних правил має право на проведення експертиз за її рахунок, незалежної експертизи.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що таке право ОСОБА_1 не використав, незалежну експертизу не проводив.

Також, позивач не скористався правом на призначення експертизи судом, яке передбачено ст. 102 КА України, оскільки не заявляв клопотання про проведення такої експертизи за ухвалою суду.

З приводу покликання апелянта на те, що копія інвойсу була надана відповідачу станом на час винесення ним оскаржуваної постанови, то зазначене спростовується протоколом про порушення митних правил, поясненнями інспектора, а також поясненнями позивача, де він власноручно вказав, що чеків на придбання ним 44 шт. парфумів та 80 упаковок косметики у нього нема.

Колегія суддів звертає увагу на те, що інвойс (Faktura VAT 02/08/2024 а.с.28) не може бути доказом оплати за товар та документом, що встановлює вартість товару, оскільки не відповідає критеріям належності та допустимості доказів, зокрема, такий не підтверджує, що товар був придбаний саме ОСОБА_1 , а також, що це саме той товар, який перевозив позивач.

Крім того, такий викладений іноземною мовою та не перекладений на українську мову. Також колегія суддів звертає увагу на те, що зазначений документ був поданий до позовної заяви, відтак, митний орган не міг надати йому оцінки при вирішення питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Також апеляційний суд зазначає, що обґрунтування апеляційної скарги зводиться до надання оцінки питанню, яке стосується митного оформлення товарів, однак, у даному випадку предметом дослідження є правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно до ч.2 ст. 471 МК України.

Покликання апелянта на судові рішення першої та апеляційної інстанцій є юридично некоректним, оскільки в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах саме Верховного Суду.

Отже, аналіз фактичних обставин справи, установлених під час її розгляду, у їх взаємному зв`язку та сукупності мотивів, покладених в основу постанови про порушення митних правил № 1001/20900/24 від 01.10.2024, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку про доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України та загальну вартість вилучених предметів у справі про порушення митних правил.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційних скарг та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 07 листопада 2024 року у справі № 457/1907/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко