Ухвала

від 28.05.2024 по справі 2-533/2010

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 6/679/129/2024

Справа № 2-533/2010

У Х В А Л А

28 травня 2024 року місто Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Бражук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Нетішинського міського суду, заяву ОСОБА_1 , про заміну сторони (стягувача) правонаступником у виконавчому провадженні ВП №53079235 від 12 грудня 2016 року,

встановив:

17 травня 2024 року до Нетішинського міського суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) правонаступником у виконавчому провадженні ВП №53079235 від 12 грудня 2016 року, відкритому на виконання рішення Нетішинського міського суду від 19 травня 2010 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей, в обґрунтування якої зазначено:

відповідно до рішення Нетішинського міського суду від 19 травня 2010 року з ОСОБА_2 , на користь законного представника дітей ОСОБА_3 , стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів її доходів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 24 лютого 2010 року до їх повноліття,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , на виконання рішення Нетішинського міського суду від 19 травня 2010 року, Нетішинським ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ) відкрито виконавче провадження ВП №53079235 від 12 грудня 2016 року з примусового виконання виконавчого листа за рішенням Нетішинського міського суду від 19 травня 2010 року,

стягувачем у виконавчому провадженні ВП №53079235 від 12 грудня 2016 року визначено ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_4 стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , припинено з у зв`язку з повноліттям останнього,

ІНФОРМАЦІЯ_5 стягувач ОСОБА_3 померла, про що 28 березня 2024 року складено відповідний актовий запис №80 від 27 березня 2024 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ,

відповідно до Розпорядження Нетішинської міської військової адміністрації Шепетівського районну Хмельницької області за №49/2024-р від 23 квітня 2024 року над неповнолітньою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено піклування з призначенням піклувальника заявника ОСОБА_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,

за приписами ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником, і заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець,

таким чином, у зв`язку з тим, що заявник ОСОБА_1 є законним представником та піклувальником неповнолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виникла необхідність звернення до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні ВП №53079235 від 12 грудня 2016 року з примусового виконання виконавчого листа за рішенням Нетішинського міського суду від 19 травня 2010 року, а саме, стягувача ОСОБА_3 , яка померла, на її правонаступника ОСОБА_1 .

17 травня 2024 року, відповідно до Ухвали Нетішинського міського суду від 17 травня 2024 року (а.с.64), заяву ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) правонаступником у виконавчому провадженні ВП №53079235 від 12 грудня 2016 року, прийнято до розгляду з призначенням судового засідання.

Заявник/стягувач ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час та місце розгляду заяви, у судове засіданні не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань щодо відкладення розгляду заяви до суду не надав.

Боржник ОСОБА_2 , будучи своєчасно та належним чином повідомленою про час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, клопотань щодо відкладення розгляду заяви до суду не надала.

Представник Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області ЦМУ МЮ (місто Київ), будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань щодо відкладення розгляду заяви до суду не надав.

У відповідності до положень ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється, оскільки, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо, відповідно до положень ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У судовому засіданні встановлено:

відповідно до рішення Нетішинського міського суду від 19 травня 2010 року (а.с.27) з ОСОБА_2 , на користь законного представника дітей ОСОБА_3 , стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів її доходів, на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 24 лютого 2010 року до їх повноліття,

17 червня 2010 року Нетішинським міським судом, на виконання рішення Нетішинського міського суду від 19 травня 2010 року, стягувачу ОСОБА_3 видано виконавчий лист (а.с.39), відповідно до якого з ОСОБА_2 , на користь законного представника дітей ОСОБА_3 , стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів її доходів, на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 24 лютого 2010 року до їх повноліття,

зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження від 12 грудня 2016 року (а.с.36) вбачається, що Нетішинським МВДВС у ГТУЮ у Хмельницькій області, на підставі заяви про примусове виконання, відкрито виконавче провадження ВП №53079235 від 12 грудня 2016 року з примусового виконання рішення Нетішинського міського суду від 19 травня 2010 року, за яким з ОСОБА_2 , на користь законного представника дітей ОСОБА_3 , стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів її доходів, на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 24 лютого 2010 року до їх повноліття,

згідно копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції Хмельницької області 02 вересня 2010 року (а.с.58) та Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька, відповідно до ст.135 ч.1 СК України (а.с.59), ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що 20 червня 2007 року складено відповідний актовий запис за №223 від 20 червня 2007 року, батьками дитини є: батьком ОСОБА_8 , матір`ю ОСОБА_2 ,

відповідно до Рішення виконавчого комітету Нетішинської міської ради за №232 від 17 червня 2010 року (а.с.60), над малолітніми дітьми ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено опіку з призначенням ОСОБА_3 опікуном над останніми,

згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Нетішинським відділом державного реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) 28 березня 2024 року (а.с.61), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 69 років, про що 28 березня 2024 року складено відповідний актовий запис за №80 від 28 березня 2024 року,

відповідно до Розпорядження Нетішинської міської військової адміністрації Шепетівського районну Хмельницької області «Про встановлення піклування над неповнолітньою ОСОБА_6 та призначення ОСОБА_1 піклувальником над нею» за №49/2024-р від 23 квітня 2024 року (а.с.62), над неповнолітньою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено піклування з призначенням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця села Лісогірка Городоцького району Хмельницької області, РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючого по АДРЕСА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Нетішинським МВ УМВС України в Хмельницькій області 02 липня 1998 року), піклувальником над останньою.

Так, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом, дотримуючись завдань та основних засад цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, і судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників судового процесу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст.4 ЦПК України), що, окрім того, закріплено у ст.16 ЦК України, за приписами якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тож, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених ЦПК України випадках, і учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, при цьому, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, при цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.ст. 12, 81 ЦПК України).

Разом з тим, згідно з положеннями ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, і обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

До того ж, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ст.82 ч.4 ЦПК України).

Водночас, суд вирішуючи справи, застосовує при розгляді проваджень Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) і Протоколи до останньої, згоду на обов`язковість яких надано ВР України, та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ (ст.10 ч.4 ЦПК України).

Крім того, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах ВС (ст.263 ч.4 ЦПК України).

Обов`язковість виконання судових рішень по всій території України державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами, та настання подальшої юридичної відповідальності у випадку порушення зазначених норм, безпосередньо закріплено у Конституції України, оскільки, суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання (ст.129-1 Конституції України), і обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства у країні і держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Вказані конституційні норми знаходять своє відтворення у ст.259 ЦПК України, відповідно до положень якої суди ухвалюють рішення, постанови іменем України, і судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян, і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВР України, і за її межами, і невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ст.18 ЦПК України).

Крім того, у відповідності до положень ст.6, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу, суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права, і, втручання у здійснення правосуддя, в тому числі, і заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом, і, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, і, відповідно, невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються відповідними нормативно-правовими актами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст.431 ЦПК України).

За приписами ст.26 ч.1 п.1) Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, що регулює початок примусового виконання рішення, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 вказаного Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Тож, виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених ЦПК України, ухвала суду є виконавчими документами (ст.431 ч.3 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.3 Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, які визначають рішення, що підлягають примусовому виконанню, та виконавчі документи, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: п.1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

При цьому, заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження.

Тож, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ст.18 ч.1 Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року).

У відповідності до положень ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець, за заявою сторони, а також, заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, і для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст.442 ЦПК України, що визначають порядок заміни сторони виконавчого провадження, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

У відповідності до діючого цивільного та цивільного процесуального законодавства сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, якими можуть бути фізичні і юридичні особи, а також, держава (ст.48 ЦПК України).

При цьому, цивільна правоздатність фізичної особи (здатність мати цивільні права та обов`язки) виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті (ст.25 ЦК України).

За приписами цивільного законодавства зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 ч.1 ЦК України).

Тож, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ст.510 ч.1 ЦК України), однак, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), правонаступництва (ст.512 ч.1 п.1), ст.512 ч.1 п.2) ЦК України), при цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Процесуальне правонаступництво врегульовано і нормами цивільного процесуального законодавства у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також, в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу, і усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (ст.55 ЦПК України).

Крім того, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ виконання судових рішень розглядається як невід`ємна частина судового розгляду, в розумінні ст.6 Конвенції, і правова система держави не має допускати, щоб остаточне судове рішення залишилось не виконаним.

Отже, для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, що закріплює право на справедливий суд, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду» і «судового розгляду» (Рішення ЄСПЛ від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00), і це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін, і важко собі навіть уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас, не передбачала виконання судових рішень, тож, якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (Рішення ЄСПЛ від 27 липня 2004 року у справі «Ромашов проти України» (заява №67534/01).

В оцінці вимог заяви ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні ВП №53079235 від 12 грудня 2016 року (стосовно боржника ОСОБА_2 ), суд приймає до уваги правові висновки, викладені у Постанові ВС від 16 червня 2021 року (справа №0417/7776/2012 (провадження № 61-5419св21), а також, застосовує правові висновки, викладені у Постановах ВС від 31 жовтня 2018 року (справа №2-а-3494/11) та від 27 серпня 2020 року (справа №804/536/18), відповідно до яких заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Таким чином, суд, приймаючи до уваги вищенаведене, з урахуванням положень ст.442 ЦПК України, за приписами яких у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, суд, за заявою сторони (заінтересованої особи), державного або приватного виконавця, замінює таку сторону її правонаступником, вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, задовольнити, так як, за наявності відкритого виконавчого провадження можлива лише заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, замінивши сторону (стягувача), у виконавчому провадженні ВП №53079235 від 12 грудня 2016 року (стосовно боржника ОСОБА_2 ), а саме, стягувача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , її правонаступником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , оскільки, ІНФОРМАЦІЯ_5 стягувач ОСОБА_3 померла, про що свідчить відповідний актовий запис за №80 від 28 березня 2024 року та що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Нетішинським відділом державного реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) 28 березня 2024 року, а заявника ОСОБА_1 , відповідно до Розпорядження Нетішинської міської військової адміністрації Шепетівського районну Хмельницької області «Про встановлення піклування над неповнолітньою ОСОБА_6 та призначення ОСОБА_1 піклувальником над нею» за №49/2024-р від 23 квітня 2024 року, визначено піклувальником над неповнолітньою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що, за визначених обставин, буде відповідати ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка закріплює право на справедливий суд, та, на переконання суду, забезпечить дотримання принципу обов`язковості судового рішення та правової мети звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На підставі викладеного, з урахуванням ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.442 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні ВП №53079235 від 12 грудня 2016 року, задовольнити повністю.

У виконавчому провадженні ВП №53079235 від 12 грудня 2016 року з примусового виконання виконавчого листа за рішенням Нетішинського міського суду від 19 травня 2010 року, про стягнення з боржника ОСОБА_2 , на користь законного представника дітей ОСОБА_3 , аліментів в розмірі 1/3 частини всіх видів її доходів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 24 лютого 2010 року до їх повноліття, сторону виконавчого провадження (стягувача) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , замінити на правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючого по АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено: 28 травня 2024 року.

Суддя: