Постанова

від 09.01.2025 по справі 591/11696/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м.Суми

Справа №591/11696/23

Номер провадження 22-ц/816/164/25

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Рунова В. Ю.

з участю секретаря судового засідання Чуприни В.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Галкіним Вячеславом Леонідовичем,

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 квітня 2024 року у складі судді Сидоренко А.П., ухвалене в м. Суми, повний текст рішення складено 19 квітня 2024 року,

у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою,

в с т а н о в и в :

У грудні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Галкіна В.Л. звернулася до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона є рідною сестрою ОСОБА_2 , який будучи матросом, проходив військову службу водієм відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 . ОСОБА_2 одруженим не був, дітей не мав, батьки померли, його єдиним кровним родичем є заявниця.

Згідно повідомлення військової частини НОМЕР_1 від 06 червня 2022 року № 422 ОСОБА_2 зник безвісти у м. Маріуполь Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_1 під час вогневого зіткнення з супротивником. За результатами службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28 травня 2022 року № 32 - частина особового складу вказаної військової частини, у т.ч. ОСОБА_2 , зникли безвісти. Таким чином, фактично ОСОБА_2 з 12 квітня 2022 року зник безвісти при виконанні бойового завдання з захисту Батьківщини в ході повномасштабного вторгнення з 24 лютого 2022 року російських збройних сил, жодної інформації про його долю чи місце знаходження встановити не вдалося. Також заявниця 04 серпня 2022 року зверталася із заявою про зникнення безвісти її брата до правоохоронних органів, однак розпочате досудове розслідування в межах кримінального провадження № 12022041030001345 результатів не дало.

Вказані обставини, на її думку, вказують на те, що ОСОБА_2 12 квітня 2022 року зник при обставинах, що загрожували йому смертю, і дають підстави стверджувати, що він загинув саме під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Оголошення ОСОБА_2 померлим необхідно заявниці для оформлення спадкових прав та отримання гарантованих державою виплат та інших соціальних пільг, пов`язаних із загибеллю військовослужбовців під час виконання ним обов`язків військової служби, інших соціальних гарантій.

Посилаючись на вказані обставини, просить оголосити померлим громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті - м. Маріуполь Донецької області, визначивши, що смерть настала внаслідок загибелі при виконанні бойового завдання з захисту Батьківщини, в ході повномасштабного вторгнення з 24 лютого 2022 року російських збройних сил.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12 квітня 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі представника адвоката Галкіна В.Л. про оголошення особи померлою відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 через свого представника адвоката Галкіна В.Л. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким заяву задовольнити повністю.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд неповно дослідив докази, що містяться в матеріалах справи та залишив поза увагою, що згідно повідомлення військової частини НОМЕР_1 від 06 червня 2022 року № 422 ОСОБА_2 зник безвісти у м. Маріуполь Донецької області 12 квітня 2022 року під час вогневого зіткнення з супротивником.

Наголошує на тому, що ОСОБА_2 пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю, однак суд першої інстанції залишив вказану обставину поза увагою.

Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалися.

12 вересня 2024 року представник Міністерства оборони України звернувся до суду із письмовим клопотанням про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі № 755/11021/22, але на час перегляду рішення місцевого суду в апеляційному порядку Великою Палатою Верховного Суду вже було ухвалено рішення у вищезазначеній справі, тому клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що заявниця ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).

Батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 померли. Так, батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а мати - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , (а.с. 9).

Згідно сповіщення військової частини НОМЕР_1 від 06 червня 2022 року №422 ОСОБА_2 зник безвісти у м. Маріуполь Донецької області 12 квітня 2022 року під час вогневого зіткнення з супротивником (а.с.8).

Згідно витягу із акту №13 від 11 червня 2022 року проведення службового розслідування за фактом з`ясування статусу військовослужбовців, які зникли безвісти, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28 травня 2022 року № 33 «Про призначення службового розслідування за фактом з`ясування статусу військовослужбовців, військової частини НОМЕР_1 » комісією проведено службове розслідування з метою з`ясування статусу військовослужбовців, які захоплені у полон.

Відповідно до наказу командувача ГШ ЗС України від 15 грудня 2021 року № 180/ДСК та наказу командувача ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 03 грудня 2021 року № 270 (по стройовій частині) частина військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , була залучена до складу сил і засобів, які здійснюють заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій і Луганській областях.

З повномасштабним вторгненням на територію України російських окупантів, визначений особовий склад військової частини НОМЕР_1 виконував завдання за призначенням в АДРЕСА_1 .

12 квітня 2022 року з особовим складом військової частини НОМЕР_1 , що перебував в АДРЕСА_1 було втрачено зв`язок. Їх стан, місце перебування для частини особового складу військової частини НОМЕР_1 , що виконувала бойове завдання з відсічі збройної агресії російської федерації на Запорізькому напрямку було невідоме. Спроби з`ясувати будь-яку інформацію щодо визначеного особового складу жодних результатів не дали. За результатами службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28 травня 2022 року №32 стало зрозуміло, що частина особового складу військової частини НОМЕР_1 зникли безвісти. За результатом службового розслідування запропоновано вважати таким, що зник безвісти матроса ОСОБА_2 (а.с.6-7).

З копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що заявниця 04 серпня 2022 року зверталася із заявою про зникнення безвісти її брата ОСОБА_2 , військовослужбовця, матроса ВЧ- НОМЕР_1 , зв`язок з яким втрачено 12 квітня 2022 року, коли останній перебував у м. Маріуполь Донецької області, про що заведено кримінальне провадження 12022041030001345 (а.с. 7, на звороті).

Сумська державна нотаріальна контора Сумської області листом від 02 січня 2024 року № 6/01-16 повідомила про те, що згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 02 січня 2024 року № 75320849 після померлого ОСОБА_2 спадкова справа Сумською міською державною нотаріальною конторою не заводилася, свідоцтво про право на спадщину не видавалося (а.с.47-49).

З листа Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України листом від 03 січня 2024 року за № 19-280/18/24 вбачається, що за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в період з 01.01.2022 року по теперішній час в Базі даних не виявлено (а.с. 55).

Відповідно до листа Управління Державної міграційної служби України в Сумській області листом від 11 січня 2024 року за № 5901.3-173/59.1-24, за даними «Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значиться документованим 12 листопада 2020 року паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , орган видачі 4430 (а.с.59).

Головне Управління Національної поліції в Сумській області листом від 10 січня 2024 року за № 122/117/05/27-2024 повідомило, що станом на 08 січня 2024 року згідно з інформаційно-аналітичною системою «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ЄІС МВС України громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розшукується як особа, зникла безвісті, яка стала жертвою кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 110 КК України, розшук оголошено 02 червня 2022 року відділенням поліції № 3 (м. Першотравенськ) Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Інформація щодо судимості ОСОБА_2 у зазначеному вище ресурсі відсутня (а.с.61).

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявниця вказує на те, що днем вірогідної смерті ОСОБА_2 точно встановлено 12 квітня 2022 року, посилаючись на результати службового розслідування призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28 травня 2022 року № 32, проте вказаний висновок не містить викладення жодних обставин, які б вказували на вірогідну смерть ОСОБА_2 в зазначену дату, а передбачає лише зазначення втрати зв`язку з особовим складом військової частини НОМЕР_1 , що перебував в АДРЕСА_1 , що обумовлює можливість вважати ОСОБА_2 таким, що зник безвісти. З огляду на зазначене, суд вважав, що обставини справи не дають підстав суду для висновку про можливість оголошення ОСОБА_2 померлим до спливу строків вказаних у ч. 2 ст. 46 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).

Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).

Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом (частина першастатті 81 ЦПК України).

Згідно зіст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що разом із заявою про оголошення померлим ОСОБА_2 заявниця надала, зокрема витяг з акту № 13 від 11 червня 2022 року проведення службового розслідування за фактом з`ясування статусу військовослужбовців, які зникли безвісти, сповіщення від 06 червня 2022 року № 282 про те, що брат заявниці - водій відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , матрос ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважається таким, що зник безвісти у м. Маріуполь з 12 квітня 2022 року під час вогневого зіткнення з супротивником, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Місцевий суд, оцінивши належність та допустимість доказів у їх сукупності, зробив висновок про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 , оскільки за наданими до заяви документами ОСОБА_2 зник безвісти в районі проведення воєнних дій, які до теперішнього часу не припинені. Витяг з акту № 13 від 11 червня 2022 року не містить викладення жодних обставин, які б вказували на вірогідну смерть ОСОБА_2 12 квітня 2022 року, на що посилається заявниця, а передбачає лише зазначення втрати зв`язку з особовим складом військової частини НОМЕР_1 , що перебував в АДРЕСА_1 , що обумовлює можливість вважати ОСОБА_2 таким, що зник безвісти.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що заявницею не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких суд може достовірно встановити смерть ОСОБА_2 . За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування або зміни ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Галкіним Вячеславом Леонідовичем, залишити без задоволення.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

В. Ю. Рунов