Рішення

від 30.12.2024 по справі 174/1161/23

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 174/1161/23

п/с 2/174/315/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря - Троцько О.В.,

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, треті особи - служба у справах дітей Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, треті особи - служба у справах дітей Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі у неї та відповідача народилися спільні діти, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після розірвання їхнього з відповідачем шлюбу у 2020 році, діти залишилися проживати з нею.

Відповідно до рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 10.07.2020 року у справі № 174/353/20, за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей слідує, що відповідач позовні вимоги повністю визнав і не заперечував проти стягнення аліментів на утримання їхніх двох дітей на її користь, тобто узгодив тим самим те, що малолітні діти, в тому числі донька ОСОБА_5 , будуть проживати з нею, що у свою чергу робило непотрібним її звернення до суду щодо визначення місця проживання, в тому числі доньки ОСОБА_6 , оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Однак, з травня 2022 року донька ОСОБА_5 стала періодично відвідувати відповідача та залишатися у нього ночувати.

Під час перебування доньки ОСОБА_6 у відповідача, останній став настроювати доньку проти неї і хоча вона неодноразово прохала його цього не робити, це у свою чергу ніякого результату не дало.

В останній час, відповідач, під психічним тиском на дитину, взагалі не відпускає дитину до неї. Тобто, відповідач самовільно без її згоди змінив місце проживання їхньої дитини.

Позивач, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з нею, а також стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15.12.2023 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі та призначено підготовче засідання.

04.01.2024 року від представника відповідача ОСОБА_7 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі з тих підстав, що позовні вимоги є необґрунтованими та з травня 2022 року, у зв`язку з черговою сваркою з позивачем та постійними конфліктами, що негативно вплинуло на психоемоційний стан дитини, ОСОБА_4 виявила бажання постійно проживати разом з відповідачем. Крім того, ОСОБА_1 майже не цікавиться життям своєї молодшої доньки та останнім часом мати з донькою взагалі не спілкуються.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 09.01.2024 року залучено до участі у справі виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 05.06.2024 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду.

16.07.2024 року ухвалю судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Ілюшик І.А. справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду.

Позивач заявляла клопотання про надання додаткових доказів, які задоволені судом.

Також представником позивача подана заява про розподіл судових витрат в якій він просив розподілити між сторонами витрати на правову допомогу.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити, пояснила, що на теперішній час дитина проживає із нею, відповідач сплачує на її утримання аліменти, а коли дитина проживала із ним, то він виявив бажання стягувати аліменти із неї для чого звернувся до суду із відповідним позовом. Вказувала на неможливість проживання дитини із батьком, психологічну травму дитини, негативне ставлення до їх з відповідачем доньки дружини відповідача, яка її виганяла та викидала речі, а також на те, що дитина тільки почала відновлюватись після подій, що передували її переїзду до матері. Звертала увагу на те, що донька бажає проживати з нею.

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Відповідач в судове засіданні не з`являвся, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник відповідача подавав клопотання про відкладення розгляду справи, в подальшому подав клопотання про розгляд справи за відсутності його та відповідача, просив у задоволенні позову відмовити.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду служба у справах дітей Вільногірської міської ради Дніпропетровської області та виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування повідомлялися належним чином, просили справу розглядати та закінчувати без їх участі.

Заслухавши пояснення позивача, допитавши свідків, заслухавши думку дитини, дослідивши матеріали справи, відтворивши в судовому засіданні наданий позивачем аудіозапис, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, врахувавши конкретні обставини справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_1 , та копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_2 , їх батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 5, 12).

Відповідно до копії рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 10.07.2020 року в справі № 174/353/20 за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, позивач та відповідач з 05.06.2009 року перебували у шлюбі. В шлюбі у них народились спільні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За рішенням суду з ОСОБА_2 на користь позивача у цій справі стягнуті аліменти (т. 1 а.с. 9-11).

Із копії витягу № 3437 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб встановлено, що позивач разом з дітьми зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 13).

Із копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 встановлено, що 14.10.2022 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 та прізвище « ОСОБА_10 » змінила на прізвище чоловіка - « ОСОБА_11 » (т. 1 а.с. 14).

Із копії висновку оцінки потреб сім`ї, складеного у жовтні 2023 року спеціалістами КУ ЦНСП ВМР вбачається, що складні життєві обставини родини позивача класифіковано як середньої тяжкості, зі слів мами на даний час дитина проживає з татом, маму відвідує рідко, (мама має всі умови для зростання та розвитку дитини), має поведінкові розлади через розлучення батьків, погіршилась успішність у школі, гуртки не відвідує (т. 1 а.с. 6-7).

Також, 30.10.2023 року спеціалістами ССД Вільногірської міської ради Дніпропетровської області складено Акт обстеження умов проживання родини позивача за результатами якого встановлено, що сім`я позивача мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та складається з 3-х осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 . Для проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , створено належні умови. Також у родині створені умови для проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також мати планує облаштувати окрему кімнату для кожної з доньок (т. 1 а.с. 8).

Відповідно до копій довідок про доходи № 48 від 11.02.2022 р. та № 527 від 14.09.2023 р., ОСОБА_2 працює в ТОВ «Склянний Альянс» та з його заробітної плати проводяться відрахування аліментів на користь ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 40, 41).

Відповідно до копії акта № 1036 про проведення обстеження родини відповідача від 13.09.2023 року, складеного депутатом Вільногірської міської ради VIII скликання Тхоренко І.І. в присутності свідків за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що за даною адресою проживають ОСОБА_2 , його дружина ОСОБА_12 . Діти: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син від першого шлюбу ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - донька від першого шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - спільна дитина, які перебувають на утриманні ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 42).

Із копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 встановлено, що 24.12.2021 року відповідач зареєстрував шлюб з ОСОБА_15 , яка змінила прізвище після реєстрації шлюбу на « ОСОБА_10 » (т. 1 а.с. 43).

Відповідно до копії висновку за результатами інспекційного відвідування щодо цільового використання аліментів на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , складеного 17.10.2023 року спеціалістами ССД Вільногірської міської ради Дніпропетровської області вбачається, що інспекційне відвідування було проведено 28.09.2023 року в присутності ОСОБА_2 за висновком якого встановлено, що ОСОБА_4 з травня 2022 року проживає з батьком, батько сплачує аліменти на користь матері дитини, але мати не повертає сплачені на доньку кошти. Розмір сплачених на дитину аліментів не перевищує два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку. Мати гр. ОСОБА_1 не забезпечує потреби доньки, малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки донька проживає у родині батька (т. 1 а.с. 44).

Відповідно до копії висновку за результатами інспекційного відвідування щодо цільового використання аліментів на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 17.10.2023 року спеціалістами ССД Вільногірської міської ради Дніпропетровської області вбачається, що інспекційне відвідування було проведено 10.10.2023 року в присутності ОСОБА_1 за висновком якого встановлено, що розмір сплачених на дитину аліментів не перевищує два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку. Мати, гр. ОСОБА_1 забезпечує потреби доньки, неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до суми коштів, сплачених на дитину (т. 1 а.с. 45).

26.01.2024 року спеціалістами ССД Вільногірської міської ради Дніпропетровської області складено акт № 14 обстеження умов проживання родини відповідача за результатами якого встановлено, що сім`я відповідача мешкає за адресою: АДРЕСА_2 та складається з 5 осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 . Для проживання, виховання, навчання дітей включно з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 створено належні умови. У дітей наявний одяг, взуття, продукти харчування. Малолітня ОСОБА_5 на той час не бажала проживати у родині гр. ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 86).

Із копій висновку оцінки потреб сім`ї та акту оцінки потреб сім`ї, складеного в січні 2024 року спеціалістами КУ ЦНСП ВМР вбачається, що випадок складних життєвих обставин родини відповідача класифіковано як простий та складні життєві обставини відсутні (т. 1 а.с. 87-95).

Рішенням виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області Про доцільність визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 № 99/0/7-24 від 14.02.2024 року визнано недоцільним визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , яке було прийняте на підставі ухвали Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 09.01.2024 року. Висновок, зокрема, обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 з травня 2022 року проживає разом з батьком за його фактичним місцем проживання. Під час бесіди з нею з`ясовано, що дитина категорично не бажає спілкування та проживання з матір`ю, дівчинка і надалі має намір проживати з батьком та його родиною (т. 1 а.с. 100, 101).

За клопотанням позивача до матеріалів справи залучено письмові докази, а саме: копія талону-повідомлення єдиного обліку № 785 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.03.2024 року відповідно до якого, 11.03.2024 року позивач звернулася до ВП № 4 (м. Вільногірськ) Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про те, що 10.03.2024 року о 10:00 за адресою: АДРЕСА_2 дружина колишнього чоловіка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинила дії психологічного характеру, під час сварки штовхала її, хапала за верхній одяг (розірвала футболку) та вигнала дитину з квартири; копія повідомлення ВП № 4 (м. Вільногірськ) Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про розгляд заяви позивача від 11.03.2024 року відповідно до якого ОСОБА_12 притягнуто до адміністративної відповідальності за ознаками ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та проведено профілактичну роботу; копія талону-повідомлення єдиного обліку № 791 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.03.2024 року відповідно до якого 12.03.2024 до ВП № 4 (м. Вільногірськ) Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 12.03.2024 о 09:04 за адресою: АДРЕСА_2 , колишній чоловік перешкоджає забрати дитину; копію довідки про звернення до закладів охорони здоров`я (до дитячої неврології) ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 170-173).

Також, в матеріалах справи наявні письмові докази звернення позивача до відділення поліції відносно відповідача та наслідки їх розгляду (т. 1 а.с. 180, 181, 183-189, т. 2, а.с. 39-44).

Відповідно до Акта № 1105 про проведення обстеження родини позивача від 05.01.2024 року, складеного депутатом Вільногірської міської ради VIII Штамбургом О.М. в присутності свідків, за місцем проживання позивач характеризується позитивно та має всі умови для належного виховання та проживання дітей (т. 1 а.с. 182).

Відповідно до довідки про доходи, позивач працює керівником гуртка в Центрі профільного навчання та має сталий дохід, а також, станом на 08.03.2024 року має відкритий поточний рахунок в банку, на якому знаходяться грошові кошти в розмірі 24 888,00 грн. (т. 1 а.с. 190, 191).

Із висновку оцінки потреб сім`ї та акту оцінки потреб сім`ї, складеного у жовтні 2023 року спеціалістами КУ ЦНСП ВМР вбачається, що випадок складних життєвих обставин родини позивача класифіковано як середньої складності (т. 1 а.с. 196-198).

Відповідно до характеристик «Центру профільного навчання та дитячої творчості» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, за місцем роботи позивач характеризується позитивно (т. 1 а.с. 199, 200).

Відповідно до копій Консультаційних висновків спеціаліста № 5458993592 від 20.05.2024, № 545518377 від 08.05.2024, № 545893547 від 20.05.2024, виданих закладом охорони здоров`я КП «РМЦРЗ» ДОР», ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз: розлад вегетативної нервової системи, астено-невротичний синдром та надано відповідні рекомендації (т. 1, а.с. 211, 212).

Також, до матеріалів справи залучено оригінали вказаних висновків та фіскальні чеки про отримання медичних послуг (т. 2 а.с. 25-30).

Відповідно до копій заяв від 26.03.2024 року, позивач зверталася до ССД Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про притягнення до адміністративної відповідальності відповідача, який в період з травня 2023 року по 10.03.2024 року не виконував належним чином батьківські обов`язки, що призвели до вчинення протиправних дій з боку його дружини ОСОБА_12 відносно малолітньої ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 31-38).

В судовому засіданні відтворено аудіозапис, долучений до матеріалів справи за клопотанням позивача, проте позивачем не надано суду доказів попередження та отримання згоди осіб голоси яких були зафіксовані на здійснення запису розмови. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що наданий позивачем звукозапис розмови, є недопустимим доказом, як такий, що отриманий з порушенням прав і свобод людини і громадянина, гарантованих Конституцією України.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила, що сім`ю ОСОБА_11 знає близько 15 років, вони часто спілкуються. Зі слів позивача вона дізналась про ситуацію з її колишнім чоловіком. Позивач довгий час намагалася зберегти родину, але в результаті вони розлучились. Пояснила, що діти завжди були із матір`ю, всі витрати несла вона, участь у житті дітей батько не приймав, вчиняв домашнє насильство, вживав алкогольні напої. Діти коли жили з позивачем були доглянуті, ходили по гуртках. Дочка проживала із відповідачем, стала погано навчатись, покинула гуртки, але вона хотіла до матері, але боялася батька. Позивача свідок характеризує з позитивної сторони, діти з вітчимом у хороших стосунках, це дуже хороша родина. Дитина зараз повернулась до школи, до танцювального колективу, змінилася на краще. Вітчим весь свій час приділяє дочкам позивача.

Свідок ОСОБА_17 пояснила, що родину знає давно, ОСОБА_2 не може характеризувати з гарної сторони. З його боку вона не бачила ніякої участі по відношенню до дітей. Позивач сама заробляла, сплачувала комунальну плату та утримувала дітей.

Свідок ОСОБА_18 пояснила, що коли сторони проживали разом, ОСОБА_2 кидався з кулаками на дружину, діти плакали. Позивач позичала гроші у свідка, щоб прогодувати дітей тому, що ОСОБА_2 нічого не давав. Наскільки свідку відомо старша дочка не спілкується з батьком. ОСОБА_5 жила із батьком, а тапер переїхала до позивача. Після цього мати возила її до лікарні, спілкувалася із психологами.

В судовому засіданні також була з`ясована думка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка пояснила, що проживає разом із матір`ю, вітчимом та сестрою з весни 2023 року постійно. Наміру змінювати місце проживання не має. До цього проживала із батьком, повертатись туди не бажає.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

В силу положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі, при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

При визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини з огляду на вимоги ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року.

При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 року в справі № 402/428/16-ц.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 17.05.2023 року у справі № 351/611/21 (провадження № 61-990св23) вказано, що "суд не може визначати місце проживання дитини, яка досягла 14 років за позовом когось із батьків, оскільки таке право вибору місця проживання надано законом самій дитині. Приймаючи до уваги викладене, враховуючи положення частини другої статті 29 ЦК України та частини третьої статті 160 СК України, колегія суддів Верховного Суду вважає, що підстави для визначення судом місця проживання дитини, якій виповнилось 14 років, відсутні, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, необхідно було відмовити. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 25.01.2018 року у справі № 537/5119/15-ц (провадження № 61-1229св18), від 28.01.2021 року у справі № 753/6498/15 (провадження № 61-10851св20), від 28.09.2022 року у справі № 686/18140/21 (провадження № 61-6611св22)".

Отже, дитина має право жити з батьками, має право на гармонійний розвиток в належних умовах. Батьки зобов'язані забезпечити дитині відповідні умови. В залежності від віку дитини спочатку місце проживання визначається законом з батьками, потім за їх спільною згодою. Після досягнення дитиною десятирічного віку вже враховується її думка щодо місця проживання з батьками які живуть окремо. За відсутності згоди, щодо визначення місця проживання дитини до чотирнадцяти років спір може бути вирішений судом. Після досягнення чотирнадцяти років дитина самостійно визначає місце проживання і у цьому випадку законом не визначено вирішення спору між батьками у судовому порядку.

В даному випадку між сторонами виник спір щодо визначення місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Як встановив суд, дочка сторін на час ухвалення рішення судом досягла 14 років, отже, за законом вона може вільно обирати собі місце проживання з кимось з батьків, які обоє забезпечені житлом. В судовому засіданні вона пояснила, що проживає із матір`ю та змінювати місце проживання не має наміру.

Враховуючи думку дитини, установивши, що законом не передбачено можливості визначення місця проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, з одним із батьків, а також не передбачено вирішення спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, суд вважає за необхідне керуючись положеннями ч. 3 ст. 160 СК України та ч. 2 ст. 29 ЦК України відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, оскільки таке право вибору місця проживання надано законом самій дитині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і вона на теперішній час самостійно визначила своє місце проживання із матір`ю. Вказаний висновок на думку суду буде відповідати як інтересам дитини, так і положенням діючого законодавства.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, понесені позивачем ОСОБА_1 судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, треті особи - служба у справах дітей Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасникам справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду буде виготовлено 09.01.2025.

Суддя І.А. Ілюшик