Рішення

від 10.01.2025 по справі 639/8671/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/8671/24

Провадження № 2-а/639/4/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.,

секретаря судового засідання Шелеховської О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 639/8671/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Харківська дирекція Акціонерного товариства «Укрпошта», про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

установив:

Позивач ОСОБА_1 30.12.2024 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Харківська дирекція Акціонерного товариства «Укрпошта», в якому просив: визнати протиправними дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн та скасувати постанову № 488 від 17.12.2024 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позовна заява надіслана до суду засобами поштового зв`язку 27.12.2024, що підтверджується трекінгом «Укрпошти» (а.с.27).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.12.2024 він отримав оскаржувану постанову, якою начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_3 притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 не складався; для участі у розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не викликався, з матеріалами справи не знайомився і така можливість йому не надавалась. Позивач стверджує, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_3 грубо порушив вимоги статей 278, 279 КУпАП, оскільки при розгляді справи про адміністративне правопорушення не надав ОСОБА_1 можливість скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, та такі права та обов`язки ОСОБА_1 не роз`яснювалися; не були з`ясовані всі обставини щодо направлення повістки, належності способу оповіщення про явку до ТЦК, поважності причин неявки за викликом; жодні докази на підтвердження скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення в постанові не зазначено та до постанови не додано; фактично ОСОБА_1 лише отримав копію постанови та розписався у постанові. Отже, дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 щодо винесення оскаржуваної постанови є протиправними.

У постанові № 488 зазначено, що 29.11.2024 об 11-00 год ОСОБА_1 не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце, зазначені у повістці, чим порушив вимоги абзацу 2 частини 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 3 частини 10 статті 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивач зазначив, що 13.07.2024 в ІНФОРМАЦІЯ_2 зафіксоване вчасне уточнення даних ОСОБА_1 з внесенням їх до електронного реєстру «Оберіг», що підтверджується відомостями з офіційного Веб-порталу Міністерства оборони України « ІНФОРМАЦІЯ_3 », та в ході перевірки зазначеного офіційного Веб-порталу Міністерства оборони України не встановлено фактів та/або посилань про необхідність ОСОБА_1 оновити свої данні, внесені 13.07.2024. Отже, ОСОБА_1 вчасно уточнив свої облікові дані, до 29.11.2024 такі уточнені дані не змінилися. Позивач зазначив, що на адресу його місця реєстрації та проживання, а також на електронну адресу жодних повідомлень або повісток про виклик до ТЦК не надходило, на номер мобільного телефону йому ніхто не телефонував і не запрошував до ТЦК, про необхідність явки до ОРТЦК ОСОБА_1 дізнався лише 17.12.2024 від дільничного інспектора поліції, і в той же день з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В оскаржуваній постанові взагалі не вказано номер повістки та дата її відправлення; відсутні відомості про поштове відправлення, якщо повістка була направлена засобами поштового зв`язку тощо. Постанова взагалі не містить інформації, яка б надавала можливість дійти висновку про оповіщення ОСОБА_1 належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чому він не з`явився, чи є причини його неявки поважними; статус ОСОБА_1 (призовник, резервіст чи військовозобов`язаний) у постанові не зазначений. До того ж, посилання в оскаржуваній постанові на абзац 2 частини 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого «Громадяни зобов`язані: надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом», є недоречним і не відповідає обставинам справи, зазначеним в оскаржуваній постанові.

В зв`язку з наведеним позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом за судовим захистом його прав та інтересів.

02.01.2025 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання (а.с.34).

Позивач ОСОБА_1 10.01.2025 подав до суду заяву, в якій просив задовольнити його позовні вимоги, розглянути справу без його участі.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (згідно з частинами 1, 2 ст. 268 КАС України), у встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

За приписами ч. 3 ст. 268 КУпАП неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, суд не здійснював.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов такого висновку.

Суд установив, що позивач ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, як військовозобов`язаний, у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 24.12.2002, що підтверджується копією довідки № 319 Червоножовтневого районного військового комітету (а.с.13).

13.07.2024 (вчасно) ОСОБА_1 оновив свої облікові данні з внесенням їх до електронного реєстру «Оберіг», що підтверджується відомостями з офіційного Веб-порталу Міністерства оборони України «Резерв+» (а.с.15-16).

17.12.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_3 виніс постанову №488 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн (а.с.9-10).

Відповідно до змісту зазначеної постанови, підполковником ОСОБА_4 було встановлено, що 29.11.2024 об 11 год 00 хв ОСОБА_1 не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце, зазначені в повістці, чим порушив вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу третього частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Вказана постанова не містить посилань на докази, якими підтверджується одержання ОСОБА_1 повістки про виклик.

Постанова містить підпис ОСОБА_1 про отримання ним 17.12.2024 копії цієї постанови.

Згідно з ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

За змістом ч. 1ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно довимог ст.283КУпАП постановаповинна містити: найменуванняоргану (прізвище,ім`я тапо батькові,посада посадовоїособи),який виніспостанову; датурозгляду справи; відомостіпро особу,стосовно якоїрозглядається справа(прізвище,ім`я тапо батькові(занаявності),дата народження,місце проживаннячи перебування; описобставин,установлених підчас розглядусправи; зазначеннянормативного акта,що передбачаєвідповідальність затаке адміністративнеправопорушення; прийняте у справі рішення.

Адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період і тягне накладення штрафу у розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211(крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

За змістом ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбаченихстаттями 210,210-1цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 256цього Кодексу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України"Проправовий режимвоєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого наразі не скасовано.

Згідно зіст.17Закону України«Про оборонуУкраїни»,захист Вітчизни,незалежності татериторіальної цілісностіУкраїни єконституційним обов`язкомгромадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

За змістом ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,

Громадяни зобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Згідно з абз. третім частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістціпро викликдо територіальногоцентру комплектуваннята соціальноїпідтримки зазначаються: 1)прізвище,ім`я тапо батьковіі датанародження громадянина,якому адресованаповістка; 2)найменування територіальногоцентру комплектуваннята соціальноїпідтримки,що видавповістку; 3)мета викликудо територіальногоцентру комплектуваннята соціальноїпідтримки; 4)місце,день ічас явкиза викликом; 5)підпис (електроннийцифровий підпис)посадової особи,яка видала(сформувала)повістку; 6)реєстраційний номерповістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Відповідно доабз.11п.9Положення протериторіальні центрикомплектування тасоціальної підтримки,яке затвердженеПостановою КМУ№ 154від 23.02.2022, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

За приписом пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 23 зазначеного Порядку визначені підстави для такого неприбуття, а саме: поважними причинаминеприбуття громадянинау строк,визначений уповістці,які підтвердженідокументами відповіднихуповноважених державнихорганів,установ таорганізацій (державноїта комунальноїформи власності),визнаються: перешкодастихійного характеру,хвороба громадянина,воєнні діїна відповіднійтериторії таїх наслідкиабо іншіобставини,які позбавилийого можливостіособисто прибутиу визначеніпункт істрок; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Пунктами 28-30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, визначено таке.

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання)повістки(додаток 1) (п.28).

У повістцізазначаються: прізвище,власне ім`ята побатькові (занаявності)і датанародження громадянина,якому адресованаповістка; найменуваннярайонного (міського)територіального центрукомплектування тасоціальної підтримкиабо йоговідділів чивідповідного підрозділурозвідувальних органів,Центрального управлінняабо регіональногооргану СБУ,що видавповістку; метавиклику дорайонного (міського)територіального центрукомплектування тасоціальної підтримкиабо йоговідділів чивідповідних підрозділіврозвідувальних органів,Центрального управлінняабо регіональнихорганів СБУ; місце,день ічас явкиза викликом; найменуванняпосади,власне ім`ята прізвище,підпис посадовоїособи,яка видалаповістку,та датаїї підписання-для повісток,оформлених набланку.Такі повісткискріплюються гербовоюпечаткою; прізвищета власнеім`я керівникарайонного (міського)територіального центрукомплектування тасоціальної підтримкиабо йоговідділу,дата накладеннякваліфікованого електронногопідпису -для повісток,сформованих задопомогою Єдиногодержавного реєструпризовників,військовозобов`язаних тарезервістів; реєстраційнийномер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки. (п.29)

Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. (п.30)

Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).

QR-код містить інформацію, зазначену впункті 29цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням.

Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією (30-1).

Повістки,сформовані задопомогою Єдиногодержавного реєструпризовників,військовозобов`язаних тарезервістів,можуть: централізованодрукуватися інадсилатися військовозобов`язанимта резервістамзасобами поштовогозв`язку рекомендованимпоштовим відправленнямз описомвкладення таповідомленням провручення; друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді (п. 30-2).

У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису. (п. 30-3).

Згідно з вимогами ст.72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ч. 1 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Частиною другоюстатті 77КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідноз ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАПвизначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частиниКУпАПсукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій. До складу правопорушення входять: об`єкт правопорушення; об`єктивна сторона правопорушення; суб`єкт правопорушення; суб`єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність (засвідчує факт відсутності складу адміністративного правопорушення).

Відповідно доч.2ст.2КАС України,у справахщодо оскарженнярішень,дій чибездіяльності суб`єктіввладних повноваженьадміністративні судиперевіряють,чи прийняті(вчинені)вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законамиУкраїни; 2)з використаннямповноваження зметою,з якоюце повноваженнянадано; 3)обґрунтовано,тобто зурахуванням усіхобставин,що маютьзначення дляприйняття рішення(вчиненнядії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманнямпринципу рівностіперед законом,запобігаючи всімформам дискримінації; 8)пропорційно,зокрема здотриманням необхідногобалансу міжбудь-якиминесприятливими наслідкамидля прав,свобод таінтересів особиі цілями,на досягненняяких спрямованеце рішення(дія); 9)з урахуваннямправа особина участьу процесіприйняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зауважує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Слуд зазначити, що Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тобто, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз`яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному становищі щодо суб`єкта владних повноважень.

Крім того, в п.30 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Суд установив, що оскаржувана постанова не містить посилання на докази, що підтверджують отримання позивачем повістки про виклик до ТЦК, або надіслання такої повістки позивачу засобами поштового зв`язку тощо, а так саме, такі докази не надані відповідачем суду. Позивач у позовній заяві зазначив, що жодних повісток він не отримував, та на адресу його місця реєстрації та проживання такі повістки не надходили.

З огляду на відсутність у справі доказів надсилання на адресу місця проживання позивача належним чином оформленої повістки, у суду є обґрунтований сумнів в тому, що ця повістка взагалі існувала, так само і щодо належної форми її направлення позивачу.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що постанова № 488 від 17.12.2024 винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_4 за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП, а також безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача відповідачем виконані вимоги статей 254-256, 268, 277, 277-2, 280 КУпАП - є не законною.

Отже, оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування із закриттям провадження у справі.

Відповідно доч.3ст.286КАС України,за наслідкамирозгляду справиз приводурішень,дій чибездіяльності суб`єктіввладних повноваженьу справахпро притягненнядо адміністративноївідповідальності місцевийзагальний судяк адміністративниймає право: 1)залишити рішеннясуб`єкта владнихповноважень беззмін,а позовнузаяву беззадоволення; 2)скасувати рішеннясуб`єкта владнихповноважень інадіслати справуна новийрозгляд докомпетентного органу(посадовоїособи); 3)скасувати рішеннясуб`єкта владнихповноважень ізакрити справупро адміністративнеправопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з ст. 55 Конституції Україникожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн (а.с.8, 33).

Отже, враховуючи задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь позивача.

Керуючись ст. 6, 7, 9, 11, 44, 48, 73-78, 90, 139, 241-246, 268, 269, 271, 273-277, 286Кодексу адміністративногосудочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправними дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП № 488 від 17.12.2024, що винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_4 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Харківська дирекція Акціонерного товариства «Укрпошта», ЄДРПОУ 22721970, адреса місцезнаходження: м. Харків, м-н Привокзальний, буд. 2.

Повне рішення складено 10.01.2025.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО