Ухвала

від 19.12.2024 по справі 209/737/22

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 209/737/22 провадження № 1-в/632/316/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Златопіль

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Журавель О.О., за участю секретаря судового засідання Самарської А.В., прокурора Середи С.С.,, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання ДУ «Первомайська виправна колонія (№ 117)» про приведення вироку Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року щодо від засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Днепродзержинська Дніпропетровської області, до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 (далі за текстом Закон № 3886-ІХ), -

В С Т А Н О В И В:

ДУ «Первомайська виправна колонія (№ 117)» звернулась до Первомайського міськрайонного суду Харківської області з поданням про приведення вироку Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року щодо засудженого ОСОБА_1 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 (далі за текстом Закон № 3886-ІХ).

В обґрунтування клопотання ДУ «Первомайська виправна колонія (№ 117)» посилалась на те, що Законом № 3886-ІХ вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), в сумі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян віднесено до адміністративних правопорушень та відповідно декриміналізовано. У зв`язку з чим, на думку ДУ «Первомайська виправна колонія (№ 117)» , ОСОБА_1 необхідно звільнити від подальшого відбування покарання за ч. 1 ст. 185 КК України КК України за вироком Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року.

Представник адміністрації ДУ «Первомайська ВК (№ 117)» надав суду заяву про проведення судового розгляду без його участі, на задоволенні подання наполягає.

Засуджений ОСОБА_1 надіслав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, просив подання задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення подання не заперечував.

Захисник у судовому засіданні просила подання задовольнити.

Згідно із ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Дослідивши матеріали особової справи та подання, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями частини 1 статті 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.

В постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено висновок, що Закон України № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.

Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.

У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

Судовим розглядом встановлено, що вироком Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 червня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 850 грн.

Вироком Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до 01 року обмеження волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, остаточно визначено ОСОБА_1 , покарання у виді обмеження волі строком на 01 рік та у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн., призначеного йому за вироком Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 червня 2020 року.

Вирок набрав законної сили 11 липня 2021 року.

Цим вироком ОСОБА_1 за ч.1ст.185КК України завчинення кримінальногоправопорушення-крадіжки,що маломісце 29березня 2020року,чим завданоматеріальної шкоди на500грн.Станом на01січня 2020року прожитковиймінімум дляпрацездатних осібстановив 2102грн. Отже вартістьмайна,за викраденняякого останнійзасуджений,не перевищуєграничної вартостімайна,за викраденняякого наразіпередбачено самекримінальну відповідальність2неоподатковуваних мінімумидоходів громадянстаном надень вчинення.

Також,вироком Дніпровськогорайонного судуміста ДніпродзержинськаДніпропетровської областівід 12жовтня 2021року ОСОБА_1 засудженоза ч.2ст.185КК Українидо позбавленняволі строкомна 03роки.На підставіч.4ст.70КК України,призначеним покараннямпоглинуто покарання,призначене завироком Дніпровськогорайонного судуміста ДніпродзержинськаДніпропетровської областівід 10червня 2021року увигляді обмеженняволі строкомна 01рік,остаточно призначивши ОСОБА_1 покарання увиді позбавленняволі строкомна 03роки.При цьому,як вбачаєтьсяз мотивувальноїчастини вироку,штраф врозмірі 50неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що складає850грн.,призначений завироком Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року сплачено ОСОБА_1 01 липня 2021 року, при призначенні покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК У не врахований.

Вирок набрав законної сили 12 листопада 2021 року.

Цим вироком ОСОБА_1 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України за вчинення кримінального правопорушення-крадіжки, що мало місце 10 травня 2021 року, чим завдано матеріальної шкоди на 3400 грн. Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270 грн., що станом на день вчинення крадіжки складає суму більшу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, вироком Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 грудня 2022 року засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 02 років 06 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 жовтня 2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України, до остаточного покарання у виді 03 роки 03 місяці позбавлення волі.

Вирок набрав законної сили 22 січня 2023 року.

Цим вироком ОСОБА_1 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України за вчинення кримінального правопорушення-крадіжки, що мало місце 13 лютого 2022 року, чим завдано матеріальної шкоди на 3563 грн. Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481 грн., що станом на день вчинення крадіжки складає суму більшу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).

Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Таким чином, діяння, за вчинення яких засуджено ОСОБА_1 вироком Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року за ч. 1 ст. 185 КК України, наразі не можуть вважатися кримінально караними правопорушеннями, оскільки вартість майна, за викрадення яких останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення яких наразі передбачено саме кримінальну відповідальність - 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

У зв`язку із зазначеним, оскільки кримінальна караність частини діянь, за вчинення яких засуджено ОСОБА_1 , усунута, суд доходить висновку про те, що на підставі ч. 2 ст. 74 КК України ОСОБА_1 необхідно звільнити від призначеного покарання за вироком Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року за ч. 1 ст. 185 КК України.

При цьому, вироком Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 грудня 2022 року, покарання за яким ОСОБА_1 , призначено з урахуванням вироку Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 жовтня 2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 засуджений за кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України, які на даний час є кримінально-караним діяннями.

З огляду на викладене, необхідно на підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року за ч. 1 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що засуджений вироком Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 грудня 2022 року за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутної частини покарання за вироком Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 жовтня 2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України (без застосування ч. 4 ст. 70 КК України), до остаточного покарання у виді 03 роки 03 місяці позбавлення волі.

Також, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 необхідно вважати таким, що повністю відбув покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн., призначеного йому за вироком за вироком Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року, оскільки останній його сплатив, що було враховано судом при ухваленні вироку Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 жовтня 2021 року.

На підставі викладеного, керуючись вимогами Закону України №3886-IX від 18.07.2024, ч. 1, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ДУ «Первомайська виправна колонія (№ 117)» щодо засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 червня 2021 року за ч. 1 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що засуджений вироком Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 грудня 2022 року за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутної частини покарання за вироком Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 жовтня 2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України (без застосування ч. 4 ст. 70 КК України), до остаточного покарання у виді 03 роки 03 місяці позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Харківської області, а засудженим протягом того ж строку з дня отримання копії ухвали.

Суддя:О. О. Журавель