ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4793/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальності "Поліуретанові технології" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" (79038, м. Львів, вул. Садівнича, буд. 9-А; ідентифікаційний код 30706140)
про стягнення 870 314 грн. 07 коп.
Без участі представників сторін
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" (79038, м. Львів, вул. Садівнича, буд. 9-А; ідентифікаційний код 30706140) до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Орджонікідзе, буд. 1; ідентифікаційний код 24432974) про стягнення 870 314 грн. 07 коп. - задоволено та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Орджонікідзе, буд. 1; ідентифікаційний код 24432974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" (79038, м. Львів, вул. Садівнича, буд. 9-А; ідентифікаційний код 30706140)
823 850 (вісімсот двадцять три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. - заборгованості,
11 117 (одинадцять тисяч сто сімнадцять) грн. 89 коп. - річних,
35 346 (тридцять п`ять триста сорок шість) грн. 18 коп. - інфляційних нарахувань
та 10 443 (десять тисяч чотириста сорок три) грн. 77 коп. витрат по сплаті судового збору.
Позивач у заяві (вх.№59928/24 від 30.12.2024) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" 80 000 грн. 00 коп. - понесені витрати на професійну правничу допомогу.
Як вбачається, вказана заява сформована в системі "Електронний суд" 28.12.2024.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу прийнято до розгляду.
Відповідач у заяві/запереченні (вх.№184/25 від 03.01.2025) на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу про зменшення витрат на професійну правничу зазначає, що: - оцінюючи розмір заявлених позивачем витрат на гонорар адвокату (80 000 грн. 00 коп.) у контексті критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважає їх завищеними з огляду на неспівмірність із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг): справа не відноситься до складної категорії, заявлена до стягнення заборгованість визначена за результатом розрахунків за двома поставками з простим розрахунком 3% річних та інфляційних втрат; - справа розглядалась в спрощеному порядку (без виклику сторін), при цьому заперечення по справі відповідач не надавав; - адвокатом позивача складена тільки одна заява по суті - позовна, тобто кількість підготовлених процесуальних документів є незначною; - адвокат позивача додає платіжні доручення щодо сплати 40 000 грн. 00 коп. за правничу допомогу, при цьому зазначаючи, що їх вартість складає 80 000 грн. 00 коп.; - позивач уклав договір про надання правничої допомоги від 25.10.24 №120/24 з адвокатським об`єднанням "Фостяк і партнери" в особі директора Фостяка А.Я., при цьому позов та заяву про стягнення витрат на професійну допомогу подає адвокат Задорожний І.Б. (жодних документів пов`язаності зазначеного адвоката з адвокатським об`єднанням "Фостяк і партнери" до заяви про стягнення витрат на професійну допомогу не надано); - у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Як вбачається, у рішенні судом не вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно із статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання; неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви; додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається, у позовній заяві позивачем було зазначено, що орієнтовна сума судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 93 054 грн. 71 коп., що складається із судового збору в розмірі 13 054 грн. 71 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 80 000 грн. 00 коп.; докази, що підтверджують розмір судових витрат, понесених позивачем, будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Частиною 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, рішення суду у цій справі було ухвалено - 26.12.2024.
Враховуючи викладене, заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подана з дотриманням строку, встановленого нормами процесуального закону.
Згідно з частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В підтвердження факту понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи, надано:
- копію ордеру від 30.10.2024 серії ВС №1285512 (а.с. 74);
- копію договору від 25.10.2024 №120/24 про надання правничої допомоги (а.с. 75-77);
- копію платіжної інструкції від 28.10.2024 №7206 на суму 30 000 грн. 00 коп. (а.с. 78);
- копію платіжної інструкції від 27.11.2024 №7259 на суму 10 000 грн. 00 коп. (а.с. 79);
- копію акта від 27.12.2024 №1 про надання правничої допомоги до договору від 25.10.2024 №120/24 про надання правничої допомоги (а.с. 80).
Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології", як клієнтом, та Адвокатським об`єднанням "Фостяк і партнери" було укладено договір від 25.10.2024 №120/24 про надання правничої допомоги (надалі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Пунктом 2.5 Договору визначено, що адвокатське об`єднання має право залучати до виконання обов`язків за цим договором адвокатів на договірних засадах.
Згідно з пунктом 2.8 Договору для надання правової допомоги клієнту, адвокатське об`єднання призначає адвоката без попереднього погодження із клієнтом. Адвокат є відповідальним у повному обсязі перед клієнтом за порушення умов даного договору.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що правничу допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в розмірі та порядку, що окремо обумовлюються сторонами та визначаються у відповідних додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною.
Відповідно до пункту 4.2 Договору факт надання правничої допомоги адвокатським об`єднанням підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг, які формуються в міру необхідності та вручаються безпосередньо клієнту (уповноваженій особі клієнта) або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв`язку за його місцезнаходженням. Акт приймання-передачі наданих послуг вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт.
Окремо від вартості послуг за погодженням з адвокатським об`єднанням клієнт оплачує винагороду за досягнення обумовленого з клієнтом результату по справі. Розмір винагороди та бажаний результат обумовлюється сторонами договору у разі потреби в додатку до даного договору (пункт 4.5 Договору).
Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (пункт 8.1 Договору).
Також сторонами було укладено додаткову угоду від 25.10.2024 №1 до договору від 25.10.2024 №120/24 про надання правничої допомоги, яка визначає об`єм правничої допомоги, вартість та порядок оплати правничої допомоги (гонорару) адвокатського об`єднання за надання правової (правничої) допомоги.
Відповідно до пункту 2 вказаної Додаткової угоди сторони домовились, що адвокатське об`єднання "Фостяк і партнери" на виконання умов Договору від 25 жовтня 2024 року №120/24 про надання правничої допомоги (надалі - Основний договір), зобов`язується надати клієнту правову (юридичну) допомогу щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24432974) заборгованості в розмірі 823 850 грн. 00 коп. за Договором 19 лютого 2020 №275 про поставку продукції.
Пунктом 3 Додаткової угоди визначено, що сторони дійшли згоди, що така правова допомога включатиме в себе, але не виключно: - аналіз матеріалів, наданих клієнтом на ознайомлення, та судової практики; - формування правової позиції; - проведення переговорів зі сторонами спору особисто або засобами телефонного зв`язку, месенджерів, електронної пошти; - підготовка та подання процесуальних документів до господарського суду; - підготовка до судових засідань; - представництво інтересів клієнта у судових засіданнях Господарського суду Дніпропетровської області без обмеження засідань та часу участі у них.
Сторони погодили, що відповідно до пункту 4.5 сума що підлягає сплаті адвокатському об`єднанню за надання правової допомоги клієнту (гонорар успіху) - є фіксованою та складає 10 (десять) % (відсотків) від розміру результату наданих послуг адвокатським об`єднанням у справі з майновими вимогами, виходячи з фактичних присуджених згідно Рішення суду майнових зобов`язань з іншої сторони. Сторони погодили що відповідно до пункту 4.1 основного договору вартість правової (юридичної) допомоги, що надається клієнту в межах даної додаткової угоди, є фіксованою та складає 80 000 грн. 00 коп., без ПДВ (пункт 4 Додаткової угоди).
Згідно з пунктом 5 Додаткової угоди) сторони погодили, що відповідно до пункту 4.2 Основного договору клієнт зобов`язується оплатити надані послуги, згідно з актом протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати його підписання.
Сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється клієнтом в безготівкому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату гонорару (пункт 6 Додаткової угоди).
Клієнт також бере на себе зобов`язання по оплаті судових витрат (в тому числі, але не виключно, судового збору тощо). Всі інші положення основного договору, залишаються діючими та діють з урахуванням даної додаткової угоди до договору (пункт 7 Додаткової угоди).
Пунктом 8 Додаткової угоди визначено, що правова (правнича) допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами.
В подальшому сторонами було складено акт від 27.12.2024 №1 про надання правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги від 25.10.2024 №120/24 (надалі - Акт).
Відповідно до пункту 1 вказаного Акта адвокатське об`єднання "Фостяк і Партнери" належним чином і в повному обсязі надало клієнту правову (правничу, юридичну) допомогу відповідно до основного договору, з урахуванням додаткової угоди №1 до основного договору, а клієнт прийняв надану правову (правничу, юридичну) допомогу адвокатським об`єднанням у Господарському суді Дніпропетровської області у справі №904/4793/24 про стягнення заборгованості за договором поставки з Публічного акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг".
Пунктом 2 Додаткової угоди визначено, що вартість правової (юридичної) допомоги, що надана клієнту, відповідно до п. 4.1. Основного договору та пункту 4 Додаткової угоди №1 є фіксованою та складає 80 000 грн. 00 коп., без ПДВ.
Претензії та зауваження щодо наданих послуг у клієнта відсутні (пункт 3 Додаткової угоди).
Господарський суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі "East / West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Враховуючи викладене, у відповідності до зазначених норм, дослідивши заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та документи, на підставі яких позивач просить стягнути вказані витрати, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 80 000 грн. 00 коп., в той час, як:
- предметом спору у даній справі було стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 823 850 грн. 00 коп., 3% річних та інфляційних нарахувань, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;
- справа є малозначною та не є складною по своїй суті та за обсягом документів; справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, який призначений для розгляду справ незначної складності;
- судові засідання у справі не призначалися;
- обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним;
- відповідачем відзив, а також будь-які заперечення щодо позовних вимог не надавалися.
Щодо заперечень відповідача суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до пункту 10 Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 "Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції" (з наступними змінами та доповненнями) ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу на підставі цього ордера, та підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи (за її наявності).
З наявної в матеріалах справи копії ордеру від 30.10.2024 серії ВС №1285512 вбачається, що вказаний ордер видано адвокатським об`єднанням "Фостяк і Партнери", оскільки вказаний ордер містить підпис та печатку адвоката - Задорожного І.Б., який надає правничу допомогу, а також підпис та печатку керівника адвокатського об`єднання "Фостяк і Партнери".
Крім того, ордер містить посилання на договір від 25.10.2024 №120/24 про надання правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що вказаний договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології", як клієнтом, та Адвокатським об`єднанням "Фостяк і Партнери".
Згідно з пунктом 2.8 Договору для надання правової допомоги клієнту адвокатське об`єднання призначає адвоката без попереднього погодження із клієнтом. Адвокат є відповідальним у повному обсязі перед клієнтом за порушення умов даного договору.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що професійна правова допомога була надана Товариству з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" відповідно до умов Договору від 25.10.2024 №120/24 про надання правничої допомоги та з дотриманням норм діючого законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992 року).
Суди мають враховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму із додержанням балансу між доступом до правосуддя та повагою до принципу res judicata.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007).
Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем надані докази, що свідчать про підстави, предмет та обсяг наданої правової допомоги.
Окремо суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" унормовано види адвокатської діяльності, а саме серед іншого: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з урахуванням того, що справа не є складною, відповідачем відзив, а також будь-які заперечення щодо позову не надавалися, суд вважає, що обґрунтованою та співмірною вартістю витрат відповідача на професійну правничу допомогу є сума 15 000 грн. 00 коп., яка підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг".
Отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Орджонікідзе, буд. 1; ідентифікаційний код 24432974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" (79038, м. Львів, вул. Садівнича, буд. 9-А; ідентифікаційний код 30706140) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
В решті вимог за заявою відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання додаткового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання додаткового рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
09.01.2025.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 09.01.2025 |
Оприлюднено | 13.01.2025 |
Номер документу | 124323252 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні