Ухвала

від 05.02.2024 по справі 905/834/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

05.02.2024 Справа №905/834/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

розглянув подані Приватним підприємством «Гидростандарт»:

- заяву б/н від 07.11.2023 про намір подати докази на підтвердження розміру судових витрат після ухвалення рішення суду;

- клопотання б/н від 31.01.2024 про поновлення строку для подання доказів на підтвердження розміру судових витрат та ухвалення додаткового рішення

у справі №905/834/23

за позовомПриватного підприємства «Гидростандарт», м.Дніпро

доДержавного підприємства «Шахта ім. М.С.Сургая», м.Вугледар Донецької області

про:стягнення 2167811,25грн основного боргу, 623364,24грн пені, 86259,52грн 3% річних, 614762,16грн інфляційних

без виклику/повідомлення сторін.

У судовому засіданні 28.11.2023 суд ухвалив рішення у справі №905/834/23 задовольнивши позов частково.

До закінчення судових дебатів у справі №905/834/23 позивач подав через систему «Електронний суд» заяву б/н від 07.11.2023 (вх.№07-10/5157/23 від 07.11.2023) про намір подати докази на підтвердження розміру судових витрат після ухвалення рішення (далі Заява; т.1, а.с.169), в якій з посиланням на приписи ч.8 ст.129 та ч.1 ст.221 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК) України повідомив, що надасть докази на підтвердження розміру понесених судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, позаяк станом на дату подання Заяви розмір судових витрат на професійну правничу допомогу остаточно не узгоджено, через що відсутні підтверджуючі документи.

Ухвалою від 06.12.2023 суд повернув без розгляду клопотання позивача:

- б/н від 04.12.2023 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 18000,00грн витрат на професійну правничу допомогу,

- б/н від 05.12.2023 про поновлення строку для подання доказу на підтвердження факту надання правничої допомоги та про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 18000,00грн витрат на професійну правничу допомогу

як подані з порушенням приписів ч.6 ст.6 та п.1 ч.1 ст.170 ГПК України, оскільки в жодному з клопотань представник позивача не вказала відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у підприємства-позивача, яке вона представляє, та не заявила про обставини / не обґрунтувала причини відсутності такого кабінету.

31.01.2024 через систему «Електронний суд» позивач подав клопотання б/н від 31.01.2024 (вх.№875/24, з додатками), в якому просив поновити строк для подання доказів на підтвердження розміру судових витрат та ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача 18000,00грн витрат на професійну правничу допомогу на підставі доказів, що додаються (далі Клопотання, т.2, а.с.38-60).

01.02.2024 через систему «Електронний суд» відповідач подав заперечення б/н від 01.02.2024 (вх.№07-07/1016/24, з додатками; т.2, а.с.61-70), в яких просив відмовити у задоволенні Клопотання позивача в частині поновлення строку для подання доказів на підтвердження розміру судових витрат та залишити Клопотання без розгляду в частині ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат.

Розглянувши Клопотання і Заяву, суд

В С Т А Н О В И В:

На обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання доказів на підтвердження розміру судових витрат у Клопотанні зазначено про неможливість зареєструвати електронний кабінет в системі «Електронний суд» через те, що на підприємстві позивача у період з 22.09.2023 до середини грудня 2023 року тривав процес зміни керівництва, а у зв`язку з обстрілами та довготривалими повітряними тривогами у м.Запоріжжя, що до кінця грудня 2023 року було місцем реєстрації позивача, процес державної реєстрації відповідних змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань значно затримався, що перешкоджало отриманню директором підприємства сертифіката кваліфікованого електронного підпису, необхідного для реєстрації електронного кабінету.

У запереченнях на Клопотання відповідач зазначив: враховуючи, що Закон України №3200-IX від 29.06.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі Закон №3200-IX) набрав чинності 21.07.2023 і його приписи щодо обов`язковості наявності у юридичних осіб електронного кабінету введено в дію лише 18.10.2023, а керівництво позивача не змінювалось до кінця вересня 2023 року, позивач мав достатньо часу для реєстрації електронного кабінету; адвокат, що представляє інтереси позивача у даній справі, мала роз`яснити керівництву підприємства наслідки не реєстрації електронного кабінету; отже, на думку відповідача відсутні об`єктивні поважні причини для поновлення позивачу процесуального строку, а несвоєчасне подання доказів зумовлене обставинами суб`єктивного характеру.

Щодо поважності причин пропуску строку.

У п.45 постанови від 06.12.2023 у справі №905/493/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації процесуальних прав та захист інтересів клієнта.

Суд зауважує, що в судових засіданнях під час розгляду справи неодноразово наголошував представнику позивача на необхідності реєстрації юридичною особою-позивачем електронного кабінету, а також роз`яснював, що відтермінування обов`язку зареєструвати електронний кабінет не стосується учасників саме господарського процесу (диск із записами відеоконференцій міститься в матеріалах справи).

Наведені позивачем у Клопотанні причини пропуску строку для подання доказів на підтвердження розміру судових витрат суд не визнає поважними з огляду на таке:

- Закон №3200-IX набрав чинності і позивач найняв адвоката (ордер серії АР №1129989 від 23.06.2023 т.1, а.с.27), який мав роз`яснити існування обов`язку зареєструвати електронний кабінет, щонайменше за два місяці до 22.09.2023, відколи почалися зміни у складі керівництва позивача, і до 17.10.2023, відколи позивач змінив адресу місцезнаходження з м.Дніпро на м.Запоріжжя (т.1, а.с.166-167);

- за приписом ч.1 ст.14 Закону України №755-IV від 15.05.2003 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі; у паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням. Отже, закон дозволяє вчиняти дії, направлені на реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, дистанційно і навіть поза межами робочого часу відповідних органів реєстрації;

- незважаючи на кілька змін у складі керівництва позивача, за викладеним на арк.4 Клопотання (т.2, а.с.39, зворотній бік) твердженням представника позивача, з 13.10.2023 по 29.11.2023 (тобто півтора місяці поспіль) директором підприємства була одна й та сама особа Гладких Є.О., у якого було достатньо часу для реєстрації змін до установчих документів позивача і оформлення сертифіката кваліфікованого електронного підпису, необхідного для реєстрації електронного кабінету.

Щодо судової процедури.

За приписами ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (абз.1). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (абз.2). У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (абз.3).

Отже, в ч.8 ст.129 ГПК України законодавець обмежив строк для подання доказів на підтвердження розміру судових витрат п`ятьма днями, що відліковуються від дати ухвалення рішення суду (абз.2) та імперативно передбачив наслідок пропуску такого строку: залишення без розгляду заяви про намір подати докази на підтвердження розміру судових витрат після ухвалення рішення суду (або заяви про розподіл витрат на правову допомогу після ухвалення рішення суду точної назви заяви процесуальний закон не визначає).

З наведеного слідує, що строк для подання доказів на підтвердження розміру судових витрат є присічним та не підлягає поновленню.

Вказане також підтверджується практикою Верховного Суду.

Так, в постанові від 29.06.2021 у справі №922/1556/20 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виснував, що дотримання порядку визначення і доведення розміру судових витрат, передбаченого ч.8 ст.129 ГПК України, є обов`язковим для всіх учасників судового процесу і такий порядок та строк для подання доказів не може змінюватись.

У п.п.20, 21 постанови від 06.12.2023 у справі №905/493/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду виснував: «відшкодування судових витрат на правову допомогу здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Аналогічні висновки наведені Верховним Судом в ухвалі від 01.02.2023 у справі №921/262/19 та додатковій постанові від 16.06.2021 у справі №918/132/20. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений».

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 29.06.2022 у справі №161/5317/18 зазначила, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (посилання на наведену постанову міститься, зокрема, в п.108 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.11.2023 у справі №905/493/22).

У додатковій постанові від 17.12.2021 у справі №10/5026/290/2011 (№925/1502/20) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

На підставі викладеного Клопотання позивача в частині поновлення строку для подання доказів на підтвердження розміру судових витрат не підлягає задоволенню, з огляду на що такі докази вважаються не поданими, а Заява і Клопотання в частині ухвалення додаткового рішення підлягають залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.119 (ч.1), 129 (ч.8), 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання б/н від 31.01.2024 позивача в частині поновлення строку для подання доказів на підтвердження розміру судових витрат відмовити.

2. Заяву б/н від 07.11.2023 позивача про подання додаткових доказів щодо підтвердження розміру судових витрат після ухвалення рішення суду залишити без розгляду.

3. Клопотання б/н від 31.01.2024 в частині ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 18000,00грн витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

4. Суд враховує, що сторони та їхні представники зареєстровані (мають кабінети) у системі «Електронний суд», до яких ухвала буде доставлена автоматично; крім того, ухвала буде направлена сторонам на наявні в матеріалах справи адреси електронної пошти.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.256, 257 ГПК України.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч.7 ст.6 ГПК України).

Суддя О.М. Шилова

надр. 1прим. у справу