Ухвала

від 06.01.2025 по справі 914/2086/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.01.2025 Справа № 914/2086/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, за участю секретаря судового засідання Зоряни Палюх, розглянув у підготовчому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод»,

до відповідача Фізичної особи підприємця МагеррамоваШагріяраМалікаОгли,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівська обласна військова адміністрація,

про зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості,

представники сторін:

від позивача: Бурдіна Н.І.;

від відповідача: Магерамов Шаргіяр Малік Огли, Сокальський Д.А.;

від третьої особи: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівська обласна військова адміністрація про зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 27.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

23.12.2024 представниквідповідача подав клопотання про об`єднання позовів (вх. №30920/24), зокрема позивач просить об`єднати в одне провадження справи № 914/2086/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівська обласна військова адміністрація про зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості та № 914/2908/24 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод»,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівська обласна військова адміністрація провизнання договору недійсним.

В підготовчому засіданні 06.01.2025 представник відповідача та відповідач дане клопотання підтримали, позивач проти заявленого клопотання заперечив. Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 173 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Під вимогою розуміється матеріально - правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. При цьому об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Такий висновок неодноразово викладений в постановах від 18.08.2023 у справі №910/21280/21, від 24.04.2023 у справі №916/1522/22, від 04.04.2023 у справі №911/1757/21, від 30.03.2023 у справі №910/4501/22, від 19.12.2022 у справі №921/318/22 та в інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №911/414/18.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 173 ГПК України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Однак, дані справи не підпадають під визначення, вказане вище, оскільки різні позивачі та відповідачі, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання №30920/24 від 23.12.2024.

Окрім того, представником відповідача 05.01.2025 через службу діловодства господарського суду подано клопотання №421/25 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 914/2908/24.

В судовому засіданні 06.01.2024 представникивідповідача з`явилися, клопотання про зупинення провадження у справі просять задоволити, представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечив.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», під неможливістю розгляду даної справи судам розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановлювати обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі N 6-1367цс15 зазначено, що "зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи". Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі №537/588/23 (провадження N 61-1393св24) та від 25 квітня 2024 року у справі № 761/13428/21 (провадження N 61-16982св23).

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Отже, вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17 та від 17.12.2019 у справі № 917/131/19).

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи або певної черговості розгляду вимог.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що обидва позови взаємопов`язані, вони виникають з одних правовідносин, а саме з договору оренди №ВГМ-018/22, який був укладений 01.09.2022 між сторонами, коли задоволення позову про визнання договору недійсним повністю виключає прийняття судом рішення про стягнення коштів за позовом ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівська обласна військова адміністрація про зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості, суд дійшов висновку зупинити провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 228, 229, 234 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

1.В задоволенні клопотання представника відповідача №30920/24 від 23.12.2024 відмовити.

2.Клопотання представника відповідача №421/25 від 05.01.2025 задоволити.

3.Зупинити провадження у справі №914/2086/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівська обласна військова адміністрація про зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості до набрання законної рішення у справи № 914/2908/24 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівська обласна військова адміністрація провизнання договору недійсним.

Ухвала набирає законної сили відповідно до положень статті 235 ГПК України та може бути оскаржене в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Горецька З.В.