Ухвала

від 08.01.2025 по справі 915/1188/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

08 січня 2025 року Справа № 915/1188/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Могила А.С.

в ході підготовчого засідання, у справі

за позовом: Керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області, пров. Костенка, 2, м. Вознесенськ, Миколаївська область

електронна пошта: voznes@myk.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі

Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, вул. Миру, 131, смт. Братське, Вознесенського району, Миколаївської області

електронна пошта: sil_rada_bratskoe@ukr.net

Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, вул.Миру, 114, смт.Братське, Вознесенський район, Миколаївська область

електронна пошта: brtvidosvita@ukr.net

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК", вул. Мала Морська, 108/5, офіс 526, м. Миколаїв

до відповідача-2: Комунальної установи "Братський центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Братського району Миколаївської області", вул. Миру, 114, смт. Братське, Вознесенський район, Миколаївська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Південний офіс Держаудитслужби (вул.Канатна, 83, м.Одеса) від імені якого виступає Управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області, вул. Спаська, 42 А, м. Миколаїв

про: - визнання недійсними додаткових угод;

- стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 287 933, 64 грн.

Керівник Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 53-6985ВИХ-24 від 30.09.2024 (вх. № 1170/24 від 30.09.2024) в якій просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 14.01.2022 до договору № 367 від 15.12.2021 про закупівлю електричної енергії, укладеної між Комунальною установою "Братський центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області" та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМК";

- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 02.08.2022 до договору № 367 від 15.12.2021 про закупівлю електричної енергії, укладеної між Комунальною установою "Братський центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області" та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМК";

- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 01.09.2022 до договору № 367 від 15.12.2021 про закупівлю електричної енергії, укладеної між Комунальною установою "Братський центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області" та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМК";

- визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 27.09.2022 до договору № 367 від 15.12.2021 про закупівлю електричної енергії, укладеної між Комунальною установою "Братський центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області" та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМК";

- визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 21.10.2022 до договору № 367 від 15.12.2021 про закупівлю електричної енергії, укладеної між Комунальною установою "Братський центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області" та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМК";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" (54002, вулиця Мала Морська, будинок, 108/5, офіс, 526, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 34933742) на розрахунковий рахунок Братської селищної ради (код ЄДРПОУ 04375926) надміру сплачені бюджетні кошти в сумі 287 933,64 грн.

Також просить суд стягнути з відповідачів на користь Миколаївської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу позову.

В обґрунтування позову прокурор посилається на порушення відповідачем вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні додаткових угод № 2 від 14.01.2022, № 4 від 02.08.2022, № 5 від 01.09.2022, № 6 від 27.09.2022, № 7 від 21.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 367 від 15.12.2021, оскільки вказані додаткові угоди укладені за відсутності коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, при наявності зменшення середньо ринкової ціни за одиницю товару, а також перевищують 10% поріг, визначений п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що свідчить про порушення принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності, що передбачені законодавством про публічні закупівлі. За ствердженнями прокурора, внаслідок підвищення цін на електричну енергію на підставі вказаних додаткових угод Братською селищною радою Вознесенського району Миколаївської області було надмірно сплачено 287 933, 64 грн. Відтак, вказані додаткові угоди, на думку прокурора, підлягають визнанню недійсними, а безпідставно сплачені позивачем кошти в сумі 287 933, 64 грн. - поверненню.

Ухвалою суду від 08.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.11.2024. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - - Південний офіс Держаудитслужби від імені якого виступає Управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті справи.

Відповідач-1 через систему «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву (вх.№13164/24 від 29.10.2024) (арк..116-130) в якому проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволені позову з підстав викладених у відзиві.

Прокурор через систему «Електронний суд» надав відповідь на відзив (вх.№13537/24 від 05.11.2024) (арк.131-141) в якій не погоджується з викладеними відповідачем-1 запереченнями у відзиві на позовну заяву.

Відповідач-2 через систему «Електронний суд» надав заяву (вх.№13606/24 від 06.11.2024) в якій просить суд розглянути справу за відсутності відповідача -2, у зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання призначене на 07.11.2024.

Ухвалою суду від 07.11.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, за клопотанням відповідача-1, підготовче засідання відкладено на 02.12.2024.

Відповідач-1 через систему «Електронний суд» надав заяву про залишення позову без розгляду (вх.№13844/24 від 11.11.2024) (арк.149-155) в якій зазначає, що твердження прокурора в позовній заяві про те, що споживач електричної енергії проявив пасивність та не вжив жодних дій для захисту інтересів держави, тим самим допустивши неналежне виконання покладених на нього функцій, є безпідставним, і таким, що суперечить ч.2 ст.19 Конституції України, оскільки органи прокуратури не наділені контролем у сфері закупівель, а отже не можуть стверджувати про порушення, допущені замовником у сфері закупівель. Зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Вважає, що у цьому випадку відсутні передбачені законом виключні підстави, коли прокурор може звернутись до суду в інтересах держави в особі Виконавчого комітету. Відповідач -1 зауважує, що заявивши майнову вимогу щодо стягнення суми у розмірі 287933,64 грн. на користь Братської селищної ради, прокурор не здійснить відновлення державних інтересів, що, є його головною ціллю в даному випадку, оскільки Рада не є одержувачем коштів місцевого бюджету в розумінні Бюджетного кодексу України, не зареєстрований в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, як одержувач або розпорядник. Братська селищна рада не є одержувачем бюджетних коштів в розумінні Бюджетного кодексу. Вказує, що в контексті суб`єктивного складу позову прокурор в даному випадку не може захистити інтереси держави, які на його думку порушені господарською діяльністю ТОВ «ВІМК». Вказує, що виходячи з Рішення КСУ від 08.04.99 №1-1/99, органи прокуратури не мають повноважень на представництво інтересів органів місцевого самоврядування.

Прокурор через систему «Електронний суд» надав заперечення на заяву про залишення позову без розгляду (вх.№14464/24 від 19.11.2024) (арк.156-167) в яких з посиланням на норми ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст.53 Господарського процесуального кодексу України, Закон України «Про публічні закупівлі», рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99, практику Верховного Суду вказав, що звертаючись до суду із даним позовом прокурор обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави, визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, та зазначив, що ці органи не вжили заходів щодо усунення порушень інтересів держави. Вказує, що з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави, Вознесенською окружною прокуратурою листами від 12.07.2024 та 24.07.2024 повідомлено Братську селищну раду та відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області відповідно, про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів реагування, з метою їх усунення. Вказує, що листом №1935102-2218124 від 18.07.2024 Братська селищна рада повідомила, що нею заходи представницького характеру щодо визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів за договором №367 не вживалися у зв`язку з відсутністю відомостей щодо наслідків досудового розслідування по кримінальному провадженню №42024152040000009 та відомостей щодо осіб, що звинувачуються. Листом №268-01-33 від 29.07.2024 відділом освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області повідомлено, що ним заходи представницького характеру, спрямовані на усунення порушень держави в частині визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів за договором № 367 не вживалися у зв`язку з відсутністю відомостей щодо наявності порушень таких інтересів. Зазначає, що Братська селищна рада (засновник) та відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області (орган управління) самоусунулися від вжиття заходів до усунення порушень й не ініціювали питання визнання недійсними додаткових угод, укладених з порушенням вимог законодавства, та повернення надлишково сплачених грошових коштів. Зазначає, що пасивна позиція уповноважених органів не відповідає вимогам законодавства та свідчить про невиконання ними своїх повноважень із захисту інтересів держави. Наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах Братської селищної ради та відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач-2 через систему «Електронний суд» надав пояснення (вх.№14713/24 від 25.11.2024) (арк.168-175) та додаткові пояснення (вх.№14720/24 від 25.11.2024) (арк.180-187) в яких зазначає, що на момент укладення додаткових угоди діяв в межах і розумінні понять законодавства у сфері публічних закупівель, що були чинними на той момент. Проте, зважаючи на позицію Великої Палати Верховного Суду, визначеною постановою від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22, погоджується з визначеними у позовній заяві вимогами, але просить суд врахувати, що дана позиція викладена вже після повного виконання умов договору №367.

Також, відповідач - 2 через систему «Електронний суд» надав заяву (вх.№14719/24 від 25.11.2024) в якій просить суд розглянути справу призначену на 09.12.2024 за відсутності відповідача-2.

Братська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області через систему «Електронний суд» надала заяву (вх.№14928/24 від 28.11.2024) в якій просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області через систему «Електронний суд» надав заяву (вх.№15002/24 від 29.11.2024) в якій просить суд розглянути справу без участі представника, у зв`язку з неможливістю прибуття у судове засідання.

Відповідач - 1 через систему «Електронний суд» надав клопотання (вх.№15035/24 від 02.12.2024) в якому просить суд відкласти розгляд справи, оскільки представник відповідача-1 не має можливості взяти участь у судовому засіданні через проходження навчання.

Ухвалою суду від 02.12.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177 ГПК України продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 08.01.2025.

Розглянувши заяву про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом.

У відповідності до ч.ч.1, 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно ч.3 ст.4 та ч.ч.4, 5 ст.53 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.ч.4, 6 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. №3- рп/9 (п.2, 3 Резолютивної частини):

- під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади;

- під представництвом прокуратурою України інтересів держави в господарському суді за змістом ст.131-1 Конституції України та ст.45 Цивільного процесуального кодексу України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючі визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурор вказує, що вчинені всупереч вимог Закону України «Про публічні закупівлі» дії відповідачів призвели до порушення інтересів держави у бюджетній сфері, оскільки укладення додаткових угод до договору передбачає збільшення витрат на придбання товару за умови зменшення обсягів постачання відповідного товару, а отже отримання замовником, який здійснює надання освітніх послуг, товару у меншій кількості.

Правовідносини, пов`язані з використанням публічних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність дій розпорядника бюджетних коштів, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

Прокурором вказано, що порушенням інтересів держави є те, що відповідачами під час виконання умов укладеного договору порушено вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності (внаслідок безпідставного збільшення ціни за отриману продукцію та зменшення її обсягів), що призводить до протиправного витрачання коштів, унеможливлює раціональне та ефективне їх використання, може призвести до грубого порушення конституційних прав громадян. Зазначене підриває фінансово-економічні основи держави та не сприяє забезпеченню виконання нею основних функцій та завдань. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес

У п.5.6 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 вказано, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Прокурор, звертаючись з позовом до суду, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, надаючи відповідь на питання щодо бездіяльності компетентного органу, Верховний суд зазначив, що звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло з власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону №1697-VII, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У даному випадку прокурором здійснюється представництво інтересів держави у суді в особі Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області та Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області.

Так, згідно з ч.3 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

З урахуванням ст.ст.1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» селищна рада як орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами

У відповідності до ч.1 ст.61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

У відповідності до п.3 ч.2, ч.5 ст.22 Бюджетного кодексу України за бюджетними призначеннями, визначеними рішеннями про місцеві бюджети, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно відповідні місцеві ради, які здійснюють управління бюджетними коштами, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове їх використання, а також внутрішній контроль за взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, витрачанням ними бюджетних коштів.

Згідно п.6 ч.1 ст.7 Бюджетного кодексу України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів, де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно з ч.1 та ч.3 ст.142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

У відповідності до ст.4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Отже, відповідно до положень Конституції України, право комунальної власності територіальної громади захищається державою на рівних умовах з правом власності інших суб`єктів, кожне порушення закону при використанні комунального майна є порушенням інтересів держави.

За таких обставин право пред`явлення позову про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти та стягнення необґрунтовано перерахованих на їх підставі бюджетних коштів належить Братській селищній раді.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Рішенням дванадцятої позачергової сесії Братської селищної ради восьмого скликання від 29.10.2021 № 32 затверджено Положення про відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області (далі - Положення) (арк..59-64).

Згідно п.1.1 Положення, відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області є виконавчим органом Братської селищної ради, підконтрольний та підзвітний Братській селищній раді, підпорядкований її виконавчому комітету, селищному голові, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади підконтрольний відповідним органом виконавчої влади.

Комунальна установа "Братський центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Братського району Миколаївської області" фінансується та функціонує за рахунок коштів міського бюджету.

У спірних правовідносинах, які виникли щодо публічної закупівлі електричної енергії за Договором №367 від 15.12.2021, Комунальна установа "Братський центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Братського району Миколаївської області" діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядником бюджетних коштів вищого рівня (Братської селищної радою).

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави, Вознесенською окружною прокуратурою листом №53-5015вих.24 від 12.07.2024 повідомлено Братську селищну раду та листом №53-5341вих.24 від 24.07.2024 повідомлено Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів реагування, з метою їх усунення.

Братська селищна рада у листі №1935/02-22/8-24 від 18.07.2024 повідомила, що заходи представницького характеру щодо визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів за договором №367 не вживалися у зв`язку з відсутністю відомостей щодо наслідків досудового розслідування по кримінальному провадженню №42024152040000009 та відомостей щодо осіб, що звинувачуються, що свідчить про бездіяльність компетентного органу у спірних правовідносинах (арк.47).

Листом №268-01-33 від 29.07.2024 Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області повідомив, що ним заходи представницького характеру, спрямовані на усунення порушень держави в частині визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів за договором № 367 не вживалися у зав`язку з відсутністю відомостей щодо наявності порушень таких інтересів.

Таким чином, звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області та Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області відповідає положенням ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та ст.53 ГПК України.

Слід зазначити, що закон не зобов`язує прокурора подавати позови в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись з позовом до суду. Належним буде звернення хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25,02.2021 у справі №912/2/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18, від 11.08.2021 у справі №9927/719/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 05.08.2021 у справі№2911/1236/20.

Водночас, у рішенні ЄСПЛ від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд наголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі так і на практиці, зокрема, у тому сенсі щоб його використання не було ускладнено діями чи недоглядом органів влади відповідної держави. Подання позову прокурором за таких умов є єдиним ефективним засобом поновлення порушених інтересів держави та у даному випадку прокурор виступає не як альтернативний, а як єдиний можливий суб`єкт звернення до суду, забезпечуючи європейський принцип рівності сторін у процесі шляхом здійснення представництва інтересів держави у суді та усунення невигідності у становищі між сторонами правовідносин.

Разом з тим, Верховний Суд у справі №126/786/19 від 15.01.2020 (провадження №61-12929св19) зазначив, що Закон України "Про прокуратуру" та положення ЦПК України не містять жодної норми, яка б зобов`язувала прокурора надавати докази неналежного здійснення органом, уповноваженим здійснювати функції у спірних правовідносинах, своїх повноважень щодо захисту інтересів держави та доказів неможливості такого звернення самостійно. Прокурор повинен лише обґрунтувати наявність підстав.

Підкреслюючи необхідність дотримання принципу рівності процесуальних можливостей сторін у справі "Бацаніна проти Росії" в пункті 27 Європейський Суд з прав людини визначив, що підтримка прокуратурою одної із сторін може бути виправдана за певних обставин, в тому числі, у випадку, коли інтереси держави потребують захисту (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" № 8927/02 від 26 травня 2009 року).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що прокурором при поданні позову дотримано порядок, передбачений ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 ГПК України, прокурор обґрунтовує порушення та необхідність захисту інтересів держави.

Враховуючи викладене вище, у задоволенні заяви відповідача-1 про залишення позову без розгляду слід відмовити.

Відповідно до ч. 1, п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Згідно п. 18 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

На виконання завдань підготовчого провадження судом здійснені необхідні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, судом з`ясовано предмет спору та характер спірних правовідносин, склад учасників судового процесу, з`ясовані заперечення проти позову. Судом встановлено порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставку своїх вимог та заперечень, порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, судом з`ясовано розмір заявлених учасниками справи судових витрат, тому у відповідності до ч.2 ст.185 ГПК України підготовче провадження у справі слід закрити та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 177, ч.2 ст.182, ч.2 ст. 185, 235 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" про залишення позову без розгляду - відмовити.

2. Закрити підготовче провадження у справі.

3. Призначити справу №915/915/1188/24 до судового розгляду по суті на 11.02.2025 о 12:00.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Миколаївської області за адресою: вул.Олексія Вадатурського (вул. Фалєєвська), 14, м. Миколаїв, 54005.

Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 10.01.2025.

Суддя Н.О.Семенчук