ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" грудня 2024 р. м.Хмельницький Справа № 924/919/24
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., за участі секретаря судового засідання Демчук М.С., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро", с.Снітківка, Летичівський район, Хмельницька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Грейн", смт Ярмолинці, Хмельницька область
про стягнення заборгованості в сумі 321 272,56 грн.
Представники сторін:
від позивача: адвокат Беспалова М.В. згідно ордеру №1737013 (в режимі відеоконференції)
від відповідача: не з`явився
Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
До Господарського суду Хмельницької області 14.10.2024 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Летичів Агро до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРЕЙН" про стягнення заборгованості в сумі 321 272,56 грн., з яких: 300 000 грн. основного боргу, 16100,43 грн. інфляційних втрат та 5 172,13 грн. 3% річних.
21.10.2024 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.
Ухвалою суду від 04.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті спору на 18.12.2024.
У судовому засіданні 18.12.2024 за клопотанням представника позивача оголошено перерву до 30.12.2024.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро" (далі ТОВ "Летичів Агро"; позивач) наполягає на задоволенні позовних вимог, в обґрунтування яких посилається на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРЕЙН" укладеного між ним, як покупцем, та позивачем, як постачальником, умов договору поставки сільськогосподарської продукції №52-10/2311 від 13.10.2023. Зазначає, що позивачем на виконання цього договору поставлено товар (пшеницю 4-класу (код 1001) загальною вартістю 2 040 056,51 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №336 від 17.10.2023, №339 від 18.10.2023, №342 від 19.10.2023, №344 від 20.10.2023, №345 від 21.10.2023, №348 від 23.10.2023. Поставка була повністю завершена Позивачем 23.10.2023.
Свої зобов`язання з оплати за отриманий товар покупець виконав частково: 24.10.2023 на суму 124 499,97 грн., 25.10.2023 на суму 124 499,97 грн., 02.11.2023 на суму 614 199,85 грн., 07.11.2023 на суму 150 000,00 грн., 13.11.2023 на суму 200 000,00 грн., 17.11.2023 на суму 150 000,00 грн.
20.11.2023 позивачем був направлений лист-претензія на суму боргу 676 856,72 грн. з ПДВ.
Після цього покупець здійснив ще дві оплати за товар: 29.11.2023 на суму 100 000,00 грн. та 18.12.2023 на суму 100 097,97 грн.
18.01.2024 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору поставки сільськогосподарської продукції №52-10/2311, якою погоджено графік погашення заборгованості за договором на суму 476 758,75 грн. 30.01.2024 покупцем перераховано постачальнику 76 758,75 грн. та 29.02.2024 - 100 000,00 грн. Сума заборгованості становить 300 000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача. Крім того, стягненню підлягають 16100,43 грн. інфляційних втрат та 5 172,13 грн. 3% річних.
В якості правових підстав позову посилається на ст. ст. 193, 218, 230, 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України.
Представник позивача у судовому засіданні під час судового розгляду спору підтримала позовні вимоги, вважає їх підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами. Надала письмові пояснення щодо допущення сторонами описки в тексті додаткової угоди №1 від 18.01.2024 до договору поставки в частині визначення суми у графіку погашення заборгованості, яка підлягала оплаті до 28.02.2024 (зазначено 10000 грн.), а також зазначила, що сторонами визначено граничний строк 30.03.2024 для погашення усієї суми заборгованості.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРЕЙН" (далі ТОВ «ВВТ ГРЕЙН»; відповідач) не скористався правом участі в судових засіданнях, письмового відзиву на позов не подав, причин неявки в судові засідання не повідомив, причин неподання доказів не вказав; належним чином повідомлений про дати, час та місце розгляду справи шляхом надіслання йому ухвал суду поштовими відправленнями за адресою місцезнаходження, зареєстрованою в установленому законом порядку, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (32101, Хмельницька область, Ярмолинецький район, смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, буд. 44/1), а також до зареєстрованого електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
Ухвали суду від 21.10.2024, 18.11.2024, 04.12.2024 вручено адресату 25.10.2024, 22.11.2024, 11.12.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвали суду від 21.10.2024, 18.11.2024, 04.12.2024, 18.12.2024 доставлені до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками.
Судом враховуються положення пунктів 2, 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), відповідно до яких днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;.
Відповідно до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується судом при розгляді справ як джерело права, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення у справі "Смірнова проти України" від 08.11.2005). Разом з тим, гарантованому праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення від 07.07.1989 у справі "Uniуn Alimentaria Sanders SA v. Spain").
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України"). Така позиція кореспондує висновку у рішенні від 16.02.2017 у справі "Каракуця проти України", де, серед іншого, зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Судом установлено, що ТОВ «ВВТ ГРЕЙН» обізнане про здійснення Господарським судом Хмельницької області судового провадження у справі №924/919/24, у якій він є відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України).
З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення відповідача про дати, час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами, а неявка відповідача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
13.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВТ Грейн", як покупцем, укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №52-10/23П (далі Договір), згідно п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію: пшеницю 4- го класу (код товару 1001990000 згідно з УКТ ЗЕД) урожаю 2023 року (товар) в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому договорі.
Відповідно пунктів 2.1, 2.2 Договору постачальник зобов`язаний поставити 500 тон (+/-10%) товару пшениці 4-го класу (код 1001) на загальну суму 2 074 999,50 грн. +/- 10% з ПДВ.
Строк постачання товару до 31.10.2023 включно; поставка партіями допускається (п.3.2 Договору).
Відповідно до п. 3.4. Договору обов`язок Постачальника по поставці товару вважається виконаним з моменту підписання Сторонами видаткової накладної на товар.
Пунктами 4.1, 4.2 Договору визначено, що оплата в розмірі 86% вартості кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 2 банківських днів з моменту виставлення рахунку за умови підписання даного Договору. Остаточний розрахунок, згідно з п. 4.1. цього Договору, проводиться протягом 3 банківських днів з моменту реєстрації податкової накладної в ЄРПН у відповідності до вимог чинного законодавства з наданням покупцю квитанції щодо її реєстрації, за умови надання видаткової накладної на Товар.
Постачальник зобов`язується зареєструвати податкові накладні на товар в строки та в порядку, передбаченому діючим законодавством України (п.5.4 Договору).
Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання зобовязань сторонами (п.11.1 Договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
На виконання умов даного Договору, позивачем був поставлений товар у кількості 491,58 тон загальною вартістю 2 040 056,51 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними: №336 від 17.10.2023 на загальну суму 306 850,93 грн. з ПДВ, №339 від 18.10.2023 на загальну суму 614 199,85 грн. з ПДВ, №342 від 19.10.2023 на загальну суму 305 688,93 грн. з ПДВ, №344 від 20.10.2023 на загальну суму 306 518,93 грн. з ПДВ, №345 від 21.10.2023 на загальну суму 406 699,90 грн. з ПДВ, №348 від 23.10.2023 на загальну суму 100 097,97 грн. з ПДВ.
Видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.
Поставка товару завершена 23.10.2023.
Постачальником зареєстровано в ЄРПН податкові накладні: від 17.10.2023 №13 на суму 306 850,93 грн. у т.ч. ПДВ 37 683,45 грн., від 18.10.2023 №15 на суму 614 199,85 грн. у т.ч. ПДВ 75 428,05 грн., від 19.10.2023 №20 на суму 305 688,93 грн. у т.ч. ПДВ 37 540,75 грн., від 20.10.2023 №21 на суму 306 518,93 грн. у т.ч. ПДВ 37 642,68 грн., від 21.10.2023 №22 на суму 406 699,90 грн. у т.ч. ПДВ 49 945,60 грн., від 23.10.2023 №46 на суму 100 097,97 грн. у т.ч. ПДВ 12 292,73 грн.
Позивач стверджує про часткове виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати отриманого товару, а саме: 24.10.2023 перераховано грошові кошти на суму 124 499,97 грн., 25.10.2023 - 124 499,97 грн., 02.11.2023 - 614 199,85 грн., 07.11.2023 - 150 000,00 грн., 13.11.2023 - 200 000,00 грн., 17.11.2023 - 150 000,00 грн., а всього на суму 1 363 199,79 грн.
20.11.2023 позивачем на адресу відповідача скеровано лист-претензію про повернення грошових коштів на суму боргу 676 856,72 грн. з ПДВ.
Після цього відповідач здійснив оплату за поставлений товар: 29.11.2023 перерахував 100 000,00 грн. та 18.12.2023 - 100 097,97 грн., а всього на суму 200 097,97 грн.
18.01.2024 між ТОВ «Летичів Агро» та ТОВ «ВВТ ГРЕЙН» укладено додаткову угоду №1 до Договору поставки сільськогосподарської продукції №52-10/23-П від 13.10.2023 (далі Додаткова угода №1), згідно п.1 якої сторони погодили, що покупець сплатить грошові кошти постачальнику за поставлений товар, а саме пшеницю 4 класу, за Договором у розмірі 476 758,75 грн.
Відповідно до п.2 Додаткової угоди №1 сторони погодили графік сплати грошових коштів в розмірі 476 758,75 грн. наступним чином: суму у розмірі 76 758,75 грн. в строк до 31.01.2024 включно, суму в розмірі 100 000,00 грн. в строк до 15.02.2024 включно, суму в розмірі 10 000,00 грн. в строк до 28.02.2024 включно, суму в розмірі 100 000,00 грн. в строк до 15.03.2024 включно, суму в розмірі 100 000,00 грн. в строк до 30.03.2024 включно.
Ця додаткова угода діє до повного виконання зобов`язань, передбачених даною додатковою угодою (п.7 Додаткової угоди №1).
Додаткова угода підписана сторонами та скріплена їх печатками.
Позивачем стверджується здійснення відповідачем платежів: 30.01.2024 - на суму 76 758,75 грн., 29.02.2024 на суму 100 000,00 грн. Наразі сума заборгованості за Договором становить 300 000,00 грн.
16.07.2024 позивачем на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення скеровано претензію від 12.07.2024 з вимогою погашення заборгованості упродовж 7 днів з дня отримання претензії. Даний лист відповідач отримав 23.07.2024.
03.09.2024 цінним листом з описом вкладення на адресу відповідача позивачем скеровано довідку №0209-01 від 02.09.2024 про те, що пшениця врожаю 2023 року, яка поставлена за договором поставки сільськогосподарської продукції №52-10/23П від 13.10.2023 вирощена на орендованих/власних земельних ділянках на території Летичівської ОТГ Хмельницької області.
24.09.2024 позивачем на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення скеровано лист-вимогу від 20.09.2024 про погашення заборгованості в сумі 300 000 грн. упродовж 5 днів з дня отримання цього листа. Даний лист відповідач отримав 01.10.2024.
Інших доказів матеріали справи не містять.
Дослідивши обставини справи та оцінивши надані докази по суті спору, судом береться до уваги таке.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Летичів Агро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВТ Грейн" укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №52-10/23П від 13.10.2023.
Частинами 1, 2, 6 статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Матеріалами справи стверджується, зокрема, видатковими накладними: №336 від 17.10.2023, №339 від 18.10.2023, №342 від 19.10.2023, №344 від 20.10.2023, №345 від 21.10.2023, №348 від 23.10.2023, що позивачем, як постачальником, умови договору виконано в повному обсязі у встановлений строк.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). У випадках, передбачених законом або договором, новація може здійснюватися щодо декількох первісних зобов`язань.
18.01.2024 між ТОВ «Летичів Агро» та ТОВ «ВВТ ГРЕЙН» укладено додаткову угоду №1 до Договору поставки сільськогосподарської продукції №52-10/23-П від 13.10.2023 (далі Додаткова угода №1), згідно п.1 якої сторони погодили, що покупець сплатить грошові кошти постачальнику за поставлений товар, а саме пшеницю 4 класу, за Договором у розмірі 476 758,75 грн.
Відповідно до п.2 Додаткової угоди №1 сторони погодили графік сплати грошових коштів в розмірі 476 758,75 грн. наступним чином: суму у розмірі 76 758,75 грн. в строк до 31.01.2024 включно, суму в розмірі 100 000,00 грн. в строк до 15.02.2024 включно, суму в розмірі 10 000,00 грн. в строк до 28.02.2024 включно, суму в розмірі 100 000,00 грн. в строк до 15.03.2024 включно, суму в розмірі 100 000,00 грн. в строк до 30.03.2024 включно.
Позивачем стверджується здійснення відповідачем платежів: 30.01.2024 - на суму 76 758,75 грн., 29.02.2024 на суму 100 000,00 грн. Наразі сума заборгованості за Договором становить 300 000,00 грн.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Матеріали справи не містять та учасниками справи не надано доказів оплати ТОВ "ВВТ Грейн" вартості поставленого позивачем товару в сумі 300 000 грн., тому з огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги ТОВ "Летичів Агро" про стягнення з оплати ТОВ "ВВТ Грейн" 300 000 грн. основного боргу.
Окрім того, як слідує з позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати за час прострочення 15 627,07 грн. та 3% річних від простроченої суми 5 058,19 грн. згідно поданих розрахунків.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., згідно якого при застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня.
Щодо заявленої до стягнення суми втрат від інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19. Так, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 постанови КМУ №1078). Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за увесь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Відповідно до п.2 Додаткової угоди №1 сторони погодили графік сплати грошових коштів в розмірі 476 758,75 грн. наступним чином: суму у розмірі 76 758,75 грн. в строк до 31.01.2024 включно, суму в розмірі 100 000,00 грн. в строк до 15.02.2024 включно, суму в розмірі 10 000,00 грн. в строк до 28.02.2024 включно, суму в розмірі 100 000,00 грн. в строк до 15.03.2024 включно, суму в розмірі 100 000,00 грн. в строк до 30.03.2024 включно.
Судом беруться до уваги письмові пояснення позивача щодо визначення умовами Додаткової угоди №1 граничного строку сплати грошових коштів в розмірі 476 758,75 грн. 30.03.2024.
Разом з тим, судом відхиляються пояснення позивача щодо допущення друкарської описки в тексті додаткової угоди №1 від 18.01.2024 до договору поставки в частині визначення суми 10 000 грн. замість 100 000 грн. у графіку погашення заборгованості, яка підлягала оплаті до 28.02.2024, як такі, що не підтверджені належними доказами.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат від простроченої суми, судом встановлено, що заявлена позивачем сума до стягнення в розмірі 16 100,43 грн. більша суми, допустимої до стягнення 15 627, 07 грн., тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню в межах суми, допустимої до стягнення. У стягненні 473,36 грн. інфляційних втрат належить відмовити.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних від простроченої суми, судом встановлено, що заявлена позивачем сума до стягнення в розмірі 5172,13 грн. більша суми, допустимої до стягнення 5050 грн., тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню в межах суми, допустимої до стягнення. У стягненні 122,13 грн. 3% річних належить відмовити.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу положень ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги ТОВ «Летичів Агро» задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 300 000 грн. основного боргу; 15 627,07 грн. інфляційних втрат; 5 050 грн. 3% річних. У стягненні 473,36 грн. інфляційних втрат та 122,13 грн. 3% річних відмовити.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно ст.ст.123, 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору у зв`язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРЕЙН" (32101, Хмельницька область, Ярмолинецький район, смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, буд. 44/1, ЄДРПОУ 38884893) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Летичів Агро (31543, Хмельницька область, Летичівський район, с. Снітківка, вул. Садова, буд. 2, код ЄДРПОУ 34978673) 300 000 (триста тисяч) гривень основного боргу; 15 627 (п`ятнадцять тисяч шістсот двадцять сім) гривень 07 копійок інфляційних втрат; 5 050 (п`ять тисяч п`ятдесят) гривень 3% річних та 4 819 (чотири тисячі вісімсот дев`ятнадцять) гривень 09 копійок витрат зі сплати судового збору.
У стягненні 473 (чотириста сімдесят трьох) гривень 36 копійок інфляційних втрат та 122 (ста двадцяти двох) гривень 13 копійок 3% річних відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Хмельницької області подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09.01.2025.
СуддяО.І. Шевчук
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 30.12.2024 |
Оприлюднено | 13.01.2025 |
Номер документу | 124323726 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Шевчук О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні