Рішення

від 09.01.2025 по справі 926/2267/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

09 січня 2025 року Справа № 926/2267/24

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., за участю секретаря судового засідання Циганчук І.В., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Приватного підприємства "ЛЕГО"

про стягнення 1650616,20 грн

Представники:

від позивача Левчук І.М. (в режимі відеоконференції)

від відповідача Новотний А.М.

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позовних вимог.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Приватного підприємства "ЛЕГО" про стягнення заборгованості в сумі 1650616,20 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ПП "ЛЄГО" допущено затримку вагонів на станції Вадул-Сирет Львівської залізниці з вини та причин які залежали від відповідача у зв`язку із чим залізницею нараховано за період з 01.10.2023 по 29.01.2024 наступні платежі: за актами № 4798 від 10.12.2022 та № 1 від 10.04.2024 за вагони №№ 59164178, 59169987 550205,40 грн (660246,48 грн з ПДВ), з яких: - за користування вагонами (код 217) 298600,00 грн (358320,00 з ПДВ), - за зберігання (код 216) 251605,40 грн (301926,48 грн з ПДВ): за актами № 4799 від 12.12.2022 та № 2 від 10.04.2024 за вагони №№ 59169953, 59167049, 519166736 825308,10 грн (990369,72 грн з ПДВ), з яких: -за користування вагонами (код 217) 447900,00 грн (537480,00 з ПДВ), - за зберігання (код 216) 377408,10 грн (452889,72 грн з ПДВ), всього на суму 1650616, 20 грн.

ІІ. Стислий виклад заперечень проти позовних вимог

Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне. Комерційними агентами АТ "Укрзалізниці" не дотримано вимоги Правил користування вагонами та контейнерами (ст. 119-126 Статут залізниці України), щодо інформування вантажовласників про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання 10.12.2022 року та 12.12.20222 року. Представнику ПП "Лєго" було відмовлено в присутності при проведенні форм митного контролю - митні огляди. Відповідно до Правил та Договору від 05.08.2022 року по закінченні митних оглядів повинні були бути оформлені Акт загальної форми ГУ-23 про закінчення затримки вагонів № 59164178, №59169987 та Акт загальної форми ГУ-23 про закінчення затримки вагонів № 59169953, № 59167049, №59166736. На підставі даних документів повинні були бути сформовані документи, на підставі яких підприємство мали би змогу провести оплату. В подальшому співробітники залізничної станції "Вадул-Сірет" зобов`язані були скласти Акти загальної форми ГУ-23 вказавши нові обставини для затримки вагонів. А саме - дослідження відповідності викладеної інформації вказаної в товаро-супровідних документах, проведення товарознавчого дослідження. Даних дій виконано не було. Товар який переміщався у вагонах №№ 59164178, 59169987, 59169953, 59167049, 519166736 було вилучено у відповідача та переданий на відповідальне зберігання станції "Вадул-Сірет" виробничого структурного підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії Львівської залізниці АТ "Укрзалізниця" в рамках адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Позивачем не дотримано порядку ведення обліку наданих послуг відповідно до умов договору.

III. Стислий виклад відповіді на відзив.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає наступне. Станцією затримки було інформовано вантажовідправника у встановленому порядку через станцію відправлення про факт затримки вагонів. Проте така обставина не має жодного суттєвого значення щодо заявлених вимог, оскільки відповідно до Правил користування вагонами та Правил зберігання вантажів нарахування платежів під час перевезення при затримці з причин незалежних від залізниці здійснюється з моменту затримки та не передбачає звільнення від плати в залежності від інформування відправника. Зазначення відповідачем факту закриття кримінального провадження №420222600000000289 відносно нього, зовсім не означає відсутність вини в його діях щодо порушення митних правил. Зокрема, закриваючи справу за відсутність складу кримінального правопорушення, матеріали було виділено та скеровано до Чернівецької митниці для вирішення питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності. Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29.11.2023, яка залишена без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 29.01.2024 (справа №723/4396/23) повністю доведено вину ПП "ЛЄГО" в особі його керівника в порушенні митних правил та накладено відповідні стягнення. Засвідчення обставин та факту затримки вагонів залізницею здійснено у відповідності до діючих правил та норм. Щодо оформлення накопичувальної картки ФДУ-92 №27059001 від 27.05.2024, то згідно пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів визначено, що усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість. Додана до позовної заяви накопичувальна картка складена за встановленою формою та містить усі нарахування, що виникли при затримці даних вагонів згідно складених актів загальної форми які в ній відображені. Щодо відсутності їх формування та узгодження в електронній системі перевізника, чи запрошення відповідача для її узгодження то накопичувальна картка є розрахунковим документом та у відповідності до розд. 4 Договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом, відображається для оплати та списання з особового рахунку нарахованих платежів. Відповідачу було направлено листа про необхідність прибуття на станцію для узгодження та підписання накопичувальної карти, від чого він відмовився. А у зв`язку з відсутністю у відповідача на особовому рахунку коштів для оплати здійснених нарахувань, таку накопичувальну картку неможливо було провести через розрахунковий підрозділ з застосуванням електронної розрахункової системи.

IV. Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 05.09.2024 року позовну заяву вх. № 2267 передано на розгляд судді Швецю М.В.

Ухвалою суду від 06.09.2024 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.09.2024 року о 12:00 год.

16.09.2024 року через систему "Електронний суд" від представника позивача Левчук І.М. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 2771).

Ухвалою суду від 17.09.2024 року задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, постановлено проводити всі судові засідання по справі 926/2267/24 в у режимі відеоконференції з представником позивача Левчуком І.М.

23.09.2024 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов вх. № 2821, згідно якого вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою суду від 24.09.2024 розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 15.10.2024 року о 14:30 год.

27.09.2024 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив вх. № 2903.

14.10.2024 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи вх. № 2611, обґрунтоване його перебуванням у відрядженні.

15.10.2024 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання вх. № 2630 в якому зазначає, що з клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи ознайомився та не заперечує проти відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 15.10.2024 року розгляд справи відкладено на 05.11.2024 року о 12:00 год.

05.11.2024 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання вх. № 2805, згідно якого просить залучити третю особу, яка не замовляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Чернівецьку митницю Держмитслужби.

В судовому засіданні 05.11.2024 року представник відповідача звернувся з клопотанням вх. № 3384 згідно якого просить не розглядати клопотання вх. № 2805. Крім того, усно просив суд продовжити строк підготовчого провадження для надання додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 05.11.2024 року суд залишив без розгляду клопотання вх. № 2805.

Ухвалою суду від 05.11.2024 року продовжено строк підготовчого провадження, розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 03.12.2024 року о 11:30 год.

20.11.2024 року через систему "Електронний суд" від Чернівецької митниці надійшла заява вх. № 3572 згідно якої просить відмовити у задоволенні клопотання ПП "Лєго" про залучення Чернівецької митниці до участі у справі №926/2267/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ПП "Лєго".

В судовому засіданні 03.12.2024 року представник відповідача усно просив залучити до участі у справі Чернівецьку митницю в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ПП "Лєго". Представник відповідача проти залучення Чернівецької митниці в якості третьої особи заперечував, посилаючись на те, що рішення суду жодним чином не впливає на права та обов`язки Чернівецької митниці, крім того зазначив, що дане питання також було предметом касаційного розгляду в постанові від 14.11.2024 року у справі 926/148/24.

Ухвалою суду від 03.12.2024 року відмовлено у задоволені заяви про залучення до участі у справі Чернівецької митниці в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ПП "Лєго", закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 18.12.2024 року о 11:30 годині.

16.12.2024 року через відділ документального та інформаційного забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання вх. № 3271 в якому просить відкласти розгляд справи у зв`язку із його відрядженням.

Ухвалою суду від 18.12.20224 року розгляд справи по суті відкладено на 09.01.2025 року о 11:30 годині.

В судовому засіданні 09.01.2025 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у позові відмовити.

V. Фактичні обставини справи встановлені судом.

05.08.2022 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі позивач, залізниця) та Приватним підприємством "ЛЄГО" (далі відповідач, відправник) укладено договір про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом № 34207835/2022-0002 (далі договір) зі станції Коломия Регіональної Філії "Львівська залізниця" (далі РФ "Львівська залізниця") до станції Дорнешти Румунія шляхом подання заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажу залізничним транспортом № 34207835/2022-0002 від 05.08.2022 року ПП "ЛЄГО", в якій останній підтверджує, що ознайомлений з оприлюдненим договором на інтернет порталі АТ "Укрзалізниця" та погоджується з його умовами.

Дана заява підписана електронним цифровим підписом відповідальної особи відповідача 05.08.2022 року, у відповідь на яку відповідачу скеровано повідомлення про укладення даного договору, що також засвідчене електронним підписом представника позивача.

Згідно з п. 1.1. договору предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою.

Відповідно до п. 1.4. договору надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Враховуючи п. 1.5. договору договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з п. 1.6. договору даний договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.соm/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).

Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору (п.1.7 договору).

Відповідно до п. 1.8. договору умови договору, що потребують визначення окремих параметрів їх надання (окрему станцію надання послуг, ін.) набувають сили і застосовуються у відносинах сторін шляхом надання перевізником пропозиції укласти такі додаткові умови до договору (оферти), прийняття пропозиції (акцепту) замовником та підтвердження її прийняття перевізником з підтвердженням таких умов надання послуг. Приймаючи пропозицію отримання послуг на умовах, що потребують визначення окремих параметрів їх надання, замовник засвідчує, що ознайомився та згоден з такими умовами.

Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. договору (п. 1.10. договору).

За умовами підпунктів 2.1.4., 2.1.5., 2.1.6., 2.1.10., 2.1.14. пункту 2.1. договору замовник зобов`язаний: - сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов`язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника; -відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць У країни, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника; - здійснювати оформлення платіжних доручень і в реквізиті "Призначення платежу" вказувати наступне: "Оплата провізних та інших платежів згідно з Договором від /дата укладання Договору/, № особового рахунку (код платника, наданий Замовнику), основна сума та сума ПДВ; - приймати подані за заявкою замовника власні вагони перевізника. Відмова замовника від прийняття власних вагонів перевізника допускається лише у випадках, якщо виключається можливість використання замовником таких вагонів для перевезення вантажу внаслідок їх технічної або комерційної непридатності, на підставі відповідних документів (форм ГУ-23, ВУ-23). Якщо подання замовнику на його замовлення порожніх власних вагонів перевізника затримується з його вини, з нього стягується встановлена в п.3.4 договору плата за користування власними вагонами перевізника за весь час затримки вагонів на станції призначення. Якщо замовник заявить про відмову від цих вагонів, плата за час затримки нараховується до моменту одержання відмови. У випадку відмови замовника від замовлених власних вагонів перевізника, що подані замовнику, замовник зобов`язаний письмово повідомити станцію навантаження та філію "Центр транспортної логістики" АТ "Укрзалізниця" про таку відмову та сплатити плату за пробіг цих вагонів від станції, з якої вони були відправлені, до станції навантаження. Така плата стягується за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 на підставі акту загальної форми ГУ-23 та перевізного документа, за яким прибули вагони на станцію призначення за тарифною схемою 14 Збірника тарифів. Плата за пробіг вагонів не нараховується у випадку, якщо виключається можливість використання замовником вагонів під перевезення вантажу внаслідок їх технічної та комерційної непридатності, що підтверджується відповідним документом (акт форми ГУ-23, ВУ-23); - самостійно та регулярно ознайомлюватись з змінами до договору, направленими перевізником документами та повідомленнями, іншою інформацією щодо надання послуг, розміщеними в інформаційних системах перевізника.

Пунктом 3.4. договору встановлено, що замовник зобов`язаний сплачувати визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі плата за користування власними вагонами перевізника).

Підпунктом 3.4.1. п. 3.4. договору визначено, що плата за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно до п. 3.4.2. договору, яким передбачено, що плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідного типу за формулою: Пвик = (Спл/24)*tгод*kм, де: - Пвик плата за користування власними вагонами перевізника для відповідного типу вагонів; - Спл ставка плати за використання власних вагонів перевізника для відповідного типу власних вагонів перевізника, грн/вагон за добу визначена в додатку 1-2 до договору; - 24 кількість годин у добі; - tгод кількість годин користування власним вагоном перевізника для відповідного типу вагонів; - kм коригуючий коефіцієнт, що застосовуються до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутного поїзда або контейнерного поїзда. Коефіцієнт встановлюються перевізником та зазначається в додатку 1-2 договору.

Згідно підпункту 3.4.3. договору моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п.3.4. договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами.

Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках вказаних в п. 3.4. договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами.

Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.

Як зазначено в п. 3.7. договору замовник зобов`язаний компенсувати перевізнику сплачений останнім єдиний збір, який справляється згідно з законодавством України у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України.

За умовами п. 4.1. договору розрахунки за договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця".

Згідно п. 4.2. договору плата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розд. 15 договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок перевізника зі спеціальним режимом використання.

Одержані на поточний рахунок з спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника, а також веде облік надходження коштів і використання їх замовником для оплати перевезень та інших послуг за умовами цього договору.

Щодобово, упродовж періоду виконання договору, перевізник надає замовнику переліки перевізних документів в електронному вигляді (далі - щодобові переліки перевізних документів), які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору за звітну добу.

На підставі переліків перевізних документів формуються виписки з особового рахунку, що відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору за звітний місяць. У виписці відображаються дати утворення, розміри заборгованості та нарахована неустойка (штраф, пеня).

Виписка з особового рахунку направляється перевізником на електронну адресу замовника, вказану в додатку 2-1 договору, не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним (п. 4.5. договору).

Згідно з п. 4.6. договору зведена відомість формується перевізником на підставі інформаційних повідомлень передбачених умовами договору, та направляється для підписання замовником не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним.

В зведеній відомості відображається плата за використання власних вагонів Перевізника за межами України, плата за використання власних транспортерів Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) по території України та за межами України, а також плата за послуги із супроводження великовантажних транспортерів спеціальним вагоном з бригадою, штрафи, неустойка, пеня, інші платежі, передбачені умовами договору.

Наявність підписаної зведеної відомості не позбавляє перевізника права здійснити донарахування не врахованої плати за надані послуги за минулі періоди за наявності для цього підстав.

Замовник упродовж 5 робочих днів з дня отримання зведеної відомості зобов`язаний надіслати перевізнику підписану зведену відомість.

У разі підписання зведеної відомості із зауваженнями, перевізником здійснюється перевірка наданих послуг та їх вартості за наявності окремого письмового обґрунтованого звернення замовника.

За результатами перевірки, за наявності підстав, перевізником проводиться коригування, яке відображається в наступних зведених відомостях.

У разі підписання зведеної відомості із зауваженнями без надання окремого письмового обґрунтованого звернення замовника, перевірка наданих послуг та їх вартості перевізником не здійснюється, а зведена відомість вважається погодженою та підписаною без заперечень.

У разі, якщо замовником не підписано зведену відомість, у тому числі з відповідним коригуванням, упродовж 15 днів з дня її отримання та не надано письмове обґрунтоване звернення щодо зауважень до зведеної відомості, зведена відомість вважається погодженою та підписаною обома сторонами без зауважень на дату складання зведеної відомості. Датою одержання зведеної відомості, у випадку направлення її в паперовій формі, вважається відмітка поштової служби на повідомлені про вручення рекомендованого листа або дата календарного штемпеля поштової служби у випадку повернення відправлення у зв`язку із закінченням терміну зберігання, незнаходження абонента за адресою (за зазначеною адресою не проживає), з відмовою адресата від одержання.

Відповідно до п. 4.8. договору у разі незгоди з нарахованими платежами та сумою списаних з особового рахунку коштів, замовник для проведення перевірки письмово повідомляє перевізника на вказану в розд.7 договору адресу Філії "Центр транспортної логістики" АТ "Укрзалізниця".

У разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів, здійснюється перерахунок, після чого надлишок списаних коштів зараховується на особовий рахунок замовника, як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати списуються кошти для оплати належних перевізнику платежів в порядку та строки, передбачені законодавством України і цим договором (п. 4.9 договору).

Згідно п. 4.10. договору за необхідності, на вимогу замовника або перевізника, проводиться звіряння розрахунків між ними, результати якої оформляються актом звіряння взаємних розрахунків. Із замовником - нерезидентом акт звіряння взаємних розрахунків проводиться в національній валюті України та в іноземній валюті. Звіряння розрахунків проводиться не рідше одного разу на рік. Підписання сторонами акту звіряння розрахунків не позбавляє Перевізника права на донарахування та стягнення коштів за не врахованими раніше грошовими вимогами за наявності для цього достатніх підстав.

Відповідно до п. 4.11. договору додатково до складених первинних документів, інформація про які включена до щодобових переліків перевізних документів, на звернення замовника перевізником може складатися в електронній формі акт наданих послуг. За умови відповідності критерію "ритмічний характер" встановленого п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, такі акти є підставою для складання зведених податкових накладних (розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної).

Відповідно до розділу 8 договору організація електронного документообігу визначено, що згідно з п. 8.1. договору сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовуються виключно власні інформаційні системи перевізника.

У п. 8.2. договору визначено, що електронний документообіг між перевізником та замовником передбачає оформлення документів з накладанням КЕП, якщо їх оформлення в електронній формі реалізовано в інформаційних системах перевізника та нормативно-правовими актами не встановлено обов`язковість паперового оформлення. Перелік таких документів визначений у підпунктах 1-26 пункту 8.2. договору.

Відповідно до п. 8.3. договору для цілей договору датою та часом одержання однією стороною будь-яких документів (повідомлень), відправлених іншою стороною з використанням власних інформаційних систем перевізника, є дата та час підписання відправником такого документа (повідомлення) КЕП у власних інформаційних системах перевізника.

Пунктом 12.2. договору даний договір припиняється: у зв`язку з розірванням договору за взаємною згодою сторін, або у зв`язку з односторонньою відмовою від договору, у випадках та в порядку прямо передбачених договором, або з підстав визначених законодавством.

Докази визнання договору недійсними, або його розірвання матеріали справи не містять, а також, даний факт підтверджений сторонами у судових засіданнях.

На підставі укладеного між сторонами договору, ПП "ЛЄГО" згідно накладних № 597450 від 06.12.2022, № 500264 від 09.12.2022 ("деревні відходи неагломеровані або агломеровані") у вагонах №№ 59164178, 59169987, 59169953, 59167049, 59166736 відправило вантаж зі станції Коломия Львівська залізниця до Дорнешти Румунія, через прикордонний пункт Вадул-Сірет.

Перевезення відбувалось у вагонах власності філії "ЦТЛ" АТ "Укрзалізниця", про що зазначено у графі 12 Відомостей вагонів ЦІМ/СМГС до накладної. А саме, - по накладній № 597450 вагони №№ 59164178, 59169987 було прийнято до перевезення та відправлено з станції Коломия Львівської залізниці 06.12.2022; - по накладній № 500264 вагони №№ 59169953, 59167049, 59166736 було прийнято до перевезення та відправлено з станції Коломия Львівської залізниці 09.12.2022.

По прибуттю на прикордонний пункт Вадул-Сірет 10.12.2022 року о 16:30 год та 12.12.2022 року о 16:30 вагони №№ 59164178, 59169987, 59169953, 59167049, 59166736 були затримані Чернівецькою митницею для митного догляду. Відповідальними особами Чернівецької митниці було внесено відмітку в перевізні документи № 597450 та № 500264 інформацію щодо заборони пропуску вказаних вище вагонів із вантажем.

Станцією митного пропуску Вадул-Сірет складено акти загальної форми № 4798 від 10.12.2022 року, № 4799 від 12.12.2022 року, на засвідчення фактів затримки вагонів №№ 59164178, 59169987 з 16:30 10.12.2022 та №№ 59169953, 59167049, 59166736 з 16:30 12.12.2022 відповідно (а.с. 18-19).

Станцією Коломия було повідомлено вантажовідправника про факт затримки вагонів, що підтверджується копією довідки та телеграми (а.с. 137-138).

За результатами огляду вантажу головним спеціалістом сектору технічної політики та використання лісових ресурсів Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства складено акт/висновок огляду лісопродукції (а.с. 10,16).

Чернівецькою митницею на підставі ч. 5 ст. 338 МКУ та п. 5 Постанови КМУ від 23.05.2012 року № 467 складені Акти про проведення огляду товарів/транспортних засобів UA 408060/2022/000260 (вагони №№ 59164178, 59169987 електронна митна декларація № UA206080009048UO від 06.12.2022) та № UA 408060/22/000259 (вагони №№ 59169953, 59167049, 59166736, електронна митна декларація № UA206080009138UЗ від 09.12.2022) (а.с. 11, 17).

21.12.2022 року на електронну адресу залізниці надійшов лист від Чернівецької митниці №7.2-08-1/7.2-20/14/6946 від 20.12.2022 з інформацією щодо порушення провадження справи про порушення митних правил № 0652/40800/22 за ознаками ч. 1 ст. 483 МКУ за фактом вчинення посадовою особою ПП "Лєго" дій спрямованих на переміщення за митними деклараціями №№ UA206080009048UO, UA206080009138UЗ через митний кордон України товару шляхом надання одним товарам вигляду інших, з поданням митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості.

Товар, який переміщувався у залізничних вагонах №№ 59169987, 59164178, 59166736, 59167049, 59169953 було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 420222600000000289 від 23.12.2022 року.

22.12.2022 року відповідач звертався із листами № 61 до начальника Чернівецької митниці про надання дозволу на розвантаження вагонів та повернення їх власнику та № 64 до начальника виробничого структурного підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" із повідомленням про затримання залізничних вагонів та звернення про розвантаження вагонів та повернення власнику (а.с. 116, 117).

19.01.2023 року згідно акту прийому передачі дані речові докази передані начальнику залізничної станції Вадул-Сірет на відповідальне зберігання на весь період здійснення досудового розслідування (а.с.60).

29.11.2023 року постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці №725/4396/23 визнано винним керівника ПП "ЛЄГО" у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розміру 404234,21 грн та конфіскації в дохід держави деревини, які були вилучені згідно протоколу про порушення митних правил № 0652/40800/22 від 20.12.2022 року.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 29.01.2024 року змінено Постанову Першотравневого раціонного суду м. Чернівців від 29.11.2023 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України щодо директора відповідача в частині накладення стягнення, накладено на директора відповідача за ч. 1 ст. 483 МК України стягнення у виді сплати штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 202117,10 грн з конфіскацією в дохід держави безпосередніх предметів порушення митних правил - «деревина, механічно подрібнена в тріску технологічну», об?ємом 769,75 м.куб, загальною вартістю 404 234,21 грн.

10.04.2024 року на станції Вадул-Сирет в ході виконання вказаної постанови суду державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління юстиції винесено постанову про опис та арешт майна боржника, щодо вантажу у вагонах "деревина механічно подрібнена в тріску технологічну об`ємом 769,75 м.куб.".

За час затримки вагонів на станції Вадул-Сірет з вини та причин, які залежали від відповідача, залізницею нараховано за період з 01.10.2023 року по 29.01.2024 року платежі на загальну суму 1650616, 20 грн разом з ПДВ, зокрема: платежі за актами № 4798 від 10.12.2022 та № 1 від 10.04.2024 за вагони №№ 59164178, 59169987 550205,40 грн (660246,48 грн з ПДВ), з яких: - за користування вагонами (код 217) 298600,00 грн (358320,00 з ПДВ), - за зберігання (код 216) 251605,40 грн (301926,48 грн з ПДВ): за актами № 4799 від 12.12.2022 та № 2 від 10.04.2024 за вагони №№ 59169953, 59167049, 519166736 825308,10 грн (990369,72 грн з ПДВ), з яких: -за користування вагонами (код 217) 447900,00 грн (537480,00 з ПДВ), - за зберігання (код 216) 377408,10 грн (452889,72 грн з ПДВ), всього на суму 1650616, 20 грн.

Платежі включено в накопичувальну картку форми ФДУ-92 №27059001 від 27.05.2024 року для підписання якої вантажовласник не з`явився, хоча і був повідомлений про її оформлення.

Загальна сума нарахованих платежів за надані залізницею послуги за період починаючи з 01.10.2023 року по 29.01.2024 року становить 1650616,20 грн.

Зазначені вище обставини встановлені в рішенні Господарського суду Чернівецької області від 07.05.2024 у справі № 926/148/24 (набрало законної сили згідно постанови Західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 року та постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.11.2024 року), згідно якого було стягнуто з відповідача аналогічні платежі внаслідок затримки за період з моменту затримки та до 01.10.2023 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

VІ. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, регулюються Цивільним кодексом Україні (далі - ЦК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими підзаконними актами.

Пунктами 2, 5 статті 306 ГК України передбачено, що суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Перевезення вантажів у міжнародному сполученні здійснюється, зокрема, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС), яка є чинною для України відповідно до Закону України "Про правонаступництво в Україні" та Віденської конвенції про правонаступництво держав.

Статтею 5 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) визначено, що при відсутності відповідних положень в цій Угоді, застосовується національне законодавство тієї країни, в якій повноважна особа реалізовує свої права.

Статтею 2 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) визначено, що перевізник це договірний перевізник і всі подальші перевізники, які беруть участь у перевезенні вантажу, у тому числі по водній ділянці шляху в міжнародному залізнично-поромному сполученні; відправник - особа, яка пред`явила вантаж до перевезення і вказана в накладній як відправник вантажу.

У відповідності до пр. 6 ст. 28 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, дія якої поширюється на спірні правовідносини, якщо перешкода до перевезення вантажу чи його видачі виникло з причин, що не залежали від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі і витрати, понесені ним у зв`язку з перешкодами, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством.

Відповідно до пр. 1, 2 ст. 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) визначено, що перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов`язані з перевезенням вантажу, не передбачені застосованими тарифами і викликані причинами, які не залежать від перевізника. Відшкодування додаткових витрат здійснюється в порядку передбаченому статтею 31 "Оплата провізних платежів та неустойок".

Згідно з пр. 1 ст. 31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС), якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше, оплата провізних платежів є обов`язком: відправника - перевізникам, які беруть участь у перевезенні вантажу, за виключенням перевізника, який видає вантаж, за здійснене ним перевезення.

За пр. 2 ст. 31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) унормовано, що якщо відправник або отримувач виконання своїх зобов`язань, передбачених в § 1 даної статті, покладає на третю особу, то ця особа повинна бути зазначена відправником в накладній як платник і повинна мати договір з відповідним перевізником.

Відповідно до пр. 5 ст. 31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) унормовано, що провізні платежі і неустойки сплачуються перевізнику в порядку, передбаченому національним законодавством держави, в якому здійснюється оплата.

Обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій і громадян, які користуються залізничним транспортом визначаються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі Статут).

Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування зорганізується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Відповідно до п. 2, 3 Статуту, він визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

Відповідно до п. 3 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334 (із змінами і доповненнями), акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Відповідно до п. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства.

Відповідно до п. 2-4 Правил користування вагонами і контейнерами (ст.ст. 119-126 Статуту залізниць України), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113 (далі - Правила) за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.

Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Виходячи з п. 8 Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми (форми ГУ-23 - Додаток № 6 до Правил користування) який підписується представниками станції і вантажовласника (до яких у тому числі належать вантажовідправники та вантажоодержувачі). В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Аналогічні вимоги містять також Правила складання актів, відповідно до пункту 1 яких при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.1999 року № 113).

Отже, відповідно до названих норм чинного законодавства, підставами для майнової відповідальності вантажовласників (вантажовідправників) можуть бути різні обставини (зокрема і різні підстави для затримки/простою вагонів) і належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій (кожної з них) - затримки/простою вагонів на станції (щодо кожної підстави такої затримки, якщо таких підстав більше однієї) є акт (акти) загальної форми ГУ-23, що складений(ні) згідно з Додатком № 6 до Правил користування.

За користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату (пункт 2 Правил користування вагонами і контейнерами затверджених наказом Міністерства України від 25.02.1999 №113 надалі Правила).

Відповідно до п. 4.10 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України № 1019/1143 від 18.09.2008 року (далі - Інструкції) у разі надходження на прикордонну передавальну станцію товарів (вантажів), щодо яких є потреба проведення митного огляду (переогляду), посадова особа митниці призначення здійснює необхідні митні процедури відповідно до законодавства України.

У разі надходження на прикордонну передавальну станцію товарів (вантажів) з порушенням вимог цієї Інструкції або товарів (вантажів), щодо яких є потреба провести митний огляд (переогляд), посадова особа митниці призначення в накладній під найменуванням товарів (вантажів) учиняє запис "Пропуск заборонено" і зазначає підставу для прийняття такого рішення. Запис завіряється підписом і відбитком штампа "Під митним контролем" цієї посадової особи, і документи повертаються працівникові станції. Про затримку товарів (вантажів) складається акт загальної форми, у якому зазначається час початку й закінчення проведення митного огляду (переогляду) і який підписується особами, що брали участь у проведенні цього огляду (переогляду) (п. 4.11. Інструкції).

Згідно з п. 4.12. Інструкції у день прийняття рішення про заборону пропуску товарів (вантажів) через митний кордон України митниця призначення надсилає до митниці відправлення запит з метою з`ясування додаткових відомостей, потрібних для митного оформлення цього товару (вантажу). Митниця відправлення зобов`язана надіслати митниці призначення всю необхідну інформацію за запитом не пізніше трьох діб, а інформацію про швидкопсувні товари (вантажі) - протягом доби після отримання запиту.

На підставі рішення митниці працівник прикордонної передавальної станції надсилає на станцію відправлення телеграму для інформування вантажовідправника про затримку товару (вантажу) і про її причини. Вантажовідправник вживає заходи щодо усунення причин затримки такого товару (вантажу) або його повернення на станцію відправлення, про що інформує цю станцію. Станція відправлення повідомляє прикордонну передавальну станцію про прийняте вантажовідправником рішення.

Судом встановлено, що простій вагонів на станції Вадул-Сірет відбувся у зв`язку із затримкою вагонів митним органом для огляду товару та порушенням митних правил відповідачем.

У відповідності до пунктів 6, 10, 12, 13 Правил користування вагонам і контейнерами, станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером.

Поряд з цим, нормою ст. 46 Статуту залізниць України передбачено плату за зберігання вантажу, що прибув на станцію, строк якого перевищує добу. Безкоштовний строк зберігання вантажу обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Пункт 9 Правил зберігання вантажів встановлює, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у т.ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

Таким чином, приписами законодавства унормовано обов`язок вантажовідправника, вантажоодержувача сплачувати залізниці плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці,

Підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами передбачені в п. 121 Статуту залізниць України та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами є вичерпними, затримку вагонів, пов`язану з митним оформленням, а також необхідністю проведення огляду вантажу в межах відкритого кримінального провадження чи арештом вантажу, що знаходиться у вагонах, до цих підстав не віднесено, про що також зазначено в п. 17 Оглядового листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства".

До того ж як вказано у п. 5.15 Роз`яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 року № 04-5/601, плата за користування вагонами як належності України, так і належності інших держав не є заходом відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов`язанні.

Отже слід дійти висновку, що у разі понесення перевізником додаткових витрат за затримку вагонів, що сталася не з його вини, вантажовідправник зобов`язаний відшкодувати йому всі платежі виставлені до сплати за користування вагонами та зберігання вантажів.

Натомість, у разі ж відсутності виявлення факту порушення митних правил вантажовідправник може стягнути в судовому порядку понесені ним збитки у розмірі вартості сплачених залізниці витрат з того органу, за ініціативою якого було проведено затримку товару на станціях залізниці чи на підходах до них (висновок суду з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі № 911/4079/16).

Щодо посилання відповідача, на те, що товар який переміщався у вагонах №№ 59164178, 59169987, 59169953, 59167049, 519166736 визнано речовим доказом в кримінальному провадженні суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Однак, відповідно до ст. 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата.

Згідно зі змістом вказаної статті, під користуванням вагонами (контейнерами) слід розуміти використання відповідного рухомого складу залізниці певним суб`єктом господарської діяльності, у тому числі власником залізничної під`їзної колії, який безпосередньо приймає вагони (контейнери) від залізниці для виконання подальших операцій з ними, а потім повертає їх залізниці.

Арешт майна не є підставою для звільнення від плати за користування вагонами, оскільки арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 131 Кримінального процесуального кодексу України, суть якого полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права власності.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України та Державної судової адміністрації України №51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010 року (надалі - Інструкція) у ході дізнання, досудового слідства і судового розгляду у кримінальних справах слідчий, працівник органу дізнання, прокурор на підставі відповідного процесуального рішення, у тому числі постанови або ухвали суду, зобов`язані вилучати, з-поміж іншого, речові докази.

Згідно з пунктом 12 Інструкції під час зберігання і передачі речових доказів, цінностей, документів та іншого майна вживаються заходи для забезпечення належного зберігання у вилучених об`єктів ознак і якостей, які визначають їх значення як речових доказів у кримінальних справах і які є на них, а також зберігання самих речових доказів, ознак і якостей з метою можливості їх подальшого цільового використання.

Відповідно до пункту 12 Розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами (далі - Правила) загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Вина відповідача підтверджується постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29.11.2023 року, яка набрала законної сили на підставі постанови Чернівецького апеляційного суду від 29.01.2024 року (визнано винним керівника ПП "ЛЄГО" у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 202117,10 грн з конфіскацією в дохід держави безпосередніх предметів порушення митних правил - «деревина, механічно подрібнена в тріску технологічну», об?ємом 769,75 м.куб, загальною вартістю 404 234,21 грн).

У пункті 13 Правил плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

При цьому, слід відмітити, що вагони вилучені саме з вини відповідача, а не залізниці, вагони, які були передані на зберігання залізниці, та на які було накладено арешт в рамках кримінального провадження, продовжувались знаходитись на станційних коліях, отже продовжували діяти загальні умови перевезення вантажів, а відтак нарахування плати за надані послуги.

18.09.2023 року постановою слідчого відділу Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області кримінальне провадження закрито у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Однак, це не відміняє того, що залізниця не могла користуватися вагонами у період з 01.10.2023 по 29.01.2024. Враховуючи вище викладене, є факт затримки вагонів, є факт надання послуг залізницею вантажовідправнику, тому залізниця, згідно чинного законодавства, має право стягувати дані платежі.

Враховуючи вищевикладене суд приходить висновку, що позивачем правомірно нараховано за період з 01.10.2023 по 29.01.2024 наступні платежі: за актами № 4798 від 10.12.2022 та № 1 від 10.04.2024 за вагони №№ 59164178, 59169987 550205,40 грн. (660246,48 грн з ПДВ), з яких: - за користування вагонами (код 217) 298600,00 грн (358320,00 з ПДВ), - за зберігання (код 216) 251605,40 грн (301926,48 грн з ПДВ): за актами № 4799 від 12.12.2022 та № 2 від 10.04.2024 за вагони №№ 59169953, 59167049, 519166736 825308,10 грн (990369,72 грн з ПДВ), з яких: -за користування вагонами (код 217) 447900,00 грн (537480,00 з ПДВ), - за зберігання (код 216) 377408,10 грн (452889,72 грн з ПДВ), всього на суму 1650616, 20 грн, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

VІI. Розподіл судових витрат.

Судовий збір за приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України у зв`язку із задоволенням позову покладається на відповідача.

Керуючись статтями ст. ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ЛЄГО" (59126, Чернівецька область, Вижницький р-н, с. Яблуниця, вул. О. Довбуша, 8; код 34207835) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код 40075815) в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" (79007, Львівська область, м. Львів, вул. Гоголя, 1; код 40081195) заборгованість в сумі 1650616,20 грн та відшкодування судового збору в сумі 19807,39 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.01.2025 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя М.В. Швець