Ухвала

від 09.01.2025 по справі 760/27082/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/2016/25

ун. № 760/27082/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Проф», Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожній Олександр Сергійович, про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2024 Солом`янський суд міста Києва направив до Святошинського районного суду міста Києва позовну заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Пушкарьовим О.О., до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Проф», Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожній Олександр Сергійович, про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Справа надійшла до Святошинського районного суду міста Києва 20.12.2024.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2024 головуючим суддею визначено Кравченка Юрія Вікторовича. Справа передана судді 25.12.2024.

Дослідивши позовну заяву та додатки до неї, суддя дійшов таких висновків.

До відкриття провадження у справі, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки має статус учасника бойових дій.

З наведеними аргументами суддя не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах від 09 жовтня 2019 року в справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їхнього життєзабезпечення та членів їхніх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-ХІІ). Статтею 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їхнім соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг, наданих учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 цього Закону. А стаття 22 цього ж Закону передбачає, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону № 3551-XII

Отже, аналіз п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону «Про сплату судовий збір» у сукупності з

ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством, саме через набуття такого статусу. Водночас статус учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх спорів.

Предметом позову є вимоги про визнання недійсними електронних торгів, договору про відступлення прав вимоги та витребування майна (квартири) з чужого незаконного володіння. Тобто цей спір не пов`язаний із захистом порушених прав ОСОБА_1 саме як учасника бойових дій або з виконанням ним військового обов`язку, або виконанням службових обов`язків.

За таких обставин, п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не підлягає застосуванню в цій справі.

Посилання представника позивача на ухвалу Верховного Суду від 03 липня 2024 року в справі № 567/79/23 суддя не враховує, адже Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 вересня 2024 року не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року в справі № 9901/311/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3 028,00 гривень.

Позивач пред`явив до відповідачів дві немайнові вимоги (визнання електронних торгів недійсними та визнання недійсним договору про відступлення прав вимогу) та одну майнову (витребування квартири з чужого незаконного володіння).

Отже при поданні позову позивач мав сплатити 2422,40 грн судового збору за немайнові вимоги (1211,20*2) та 1% від ціни позову за майнову вимогу.

У порушення зазначених приписів до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору, не долучений.

Окрім того, позовна заява не містить вказівки на ціну позову.

Суддя зауважує, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Нормативної дефініції дійсної вартості майна чинне законодавство України на сьогодні не містить.

Водночас у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» передбачено, що в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до положень Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 ринкова вартість майна - це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Отже, поняття «дійсна вартість майна» є за своїм змістом тотожним поняттю «ринкова вартість майна»

Дійсна (ринкова) вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III (далі - Закон).

Відповідно до положень статті 12 Закону звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Строк дії звіту про оцінку майна не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, про що зазначається в такому звіті (пункт 2 розділу ІV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України 17.05.2018 за № 658).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак доказів дійсної вартості спірної квартири позивач не надав. Наведене, з огляду на приписи Закону України «Про судовий збір», унеможливлює визначення правильної суми сплаченого судового збору.

Отже, позивачеві необхідно сплатити судовий збір у сумі 2422,40 грн за пред`явлені немайнові вимоги, визначити ціну позову з урахуванням дійсної вартості спірної квартири, з поданням належних і допустимих доказів такої вартості, і сплатити судовий збір за пред`явлену майнову вимогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху. При цьому, суддя вважає за доцільне встановити позивачеві строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175-177, 185, 258, 260, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Проф», Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожній Олександр Сергійович, про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння, залишити без руху.

Зобов`язати позивача сплатити судовий збір у сумі 2422,40 грн за пред`явлені немайнові вимоги, визначити ціну позову з урахуванням дійсної вартості спірної квартири, з поданням належних і допустимих доказів такої вартості, і сплатити судовий збір за пред`явлену майнову вимогу.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, що становить 10 днів з дня вручення позивачеві цієї ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Кравченко