Ухвала

від 10.01.2025 по справі 120/16937/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

10 січня 2025 р. Справа № 120/16937/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

18.12.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Єрьоміною В.А., до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 14.04.2023, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового одержаних забезпечення, грошових винагород військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Також позивач просить суд протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у видачі йому оновленої довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704.

Ухвалою суду від 24.12.2024 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу та його представнику строк для усунення недоліків.

На виконання вимог цієї ухвали суду від представника позивача 27.12.2024 через систему "Електронний суд" надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви, в якій представник заявила клопотання про поновлення позивачу строків звернення до суду.

Клопотання мотивоване тим, що процесуальний строк звернення до суду в частині виплати грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 18.07.2022 дотриманий, оскільки стаття 233 КЗпП України в редакції закону до набрання чинності 19.07.2022 Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 визначала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Щодо періоду з 19.07.2022 по 14.04.2023, то, як зауважує представник позивача, частина друга статті 233 КЗпП (в редакції закону з урахуванням наведених змін) пов`язує початок перебігу процесуального строку звернення до суду з настанням такого юридично-значимого факту, як одержання працівником повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Втім, при звільненні зі служби відповідач такого письмового повідомлення позивачу не вручив, тоді як позивач дізнався про недоплату грошового забезпечення за вказаний період лише із відповіді на адвокатський запит його представника.

Розглядаючи першочергово питання щодо строків звернення до суду, суд виходить із наступного.

Так, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції до 18.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Тобто, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.

Відтак суд погоджується з доводами представника позивача про те, що за спірний період з 25.02.2022 по 18.07.2022 строк звернення до суду з цим позовом позивачем не пропущений.

Щодо періоду з 19.07.2022 по 14.04.2023, то суд враховує, що 19.07.2022 набув чинності Закон України від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесені зміни до законодавства про працю.

Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:

"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення (виплати) заробітної плати (її складових).

Відтак починаючи з 19 липня 2022 року у Кодексі законів про працю України відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.

Водночас після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України установлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).

Як видно з матеріалів позовної заяви, наказом відповідача від 13.04.2023 № 112 позивач з 14.04.2023 був виключений із списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення.

Водночас представник позивача звертає увагу на те, що згідно з приписами частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції закону з урахуванням наведених змін) початок строку звернення до суду пов`язується з настанням такого юридично-значимого факту, як одержання працівником повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Втім, при звільненні зі служби відповідач такого письмового повідомлення позивачу не вручив, а про недоплату грошового забезпечення за спірний період позивачу фактично стало відомо лише з відповіді відповідача на адвокатський запит.

Відповідно до ст. 118 КАС України процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Таким чином, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Суд зазначає, що за заявою учасника справи поновлює пропущений строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).

Суд враховує, що за змістом частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду у тримісячний місячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

При цьому у статті 116 вказаного Кодексу конкретизовано, що роботодавець повинен письмово повідомити працівника про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) в день їх виплати.

Крім того, аналіз положень статтей 116, 233 Кодексу законів про працю України свідчить про розмежування законодавцем понять "вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення" та "одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні", як категорій, що повинні застосовуватися в цілях визначення початку перебігу строку звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Як стверджує представник позивача та підтверджується матеріалами позовної заяви, при звільненні з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України позивачу не було вручено під підпис письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні з військової служби.

За встановлених обставин суд доходить висновку, що позивач з об`єктивних причин пропустив передбачений законом строк звернення до суду, а відтак заявлене клопотання належить задовольнити.

Оскільки після усунення недоліків позовна заява в цілому відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, відтак, наявні підстави для відкриття провадження у справі.

Вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, суд враховує положення частини 6 статті 12 КАС України, відповідної до пункту 10 якої справами незначної складності є, зокрема, справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не належить до категорії тих адміністративних справ, які можуть розглядатися виключно за правилами загального провадження, розгляд цієї справи необхідно здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Окрім того, суд в порядку ст.ст. 77, 80 КАС України вважає за необхідне витребувати у відповідача необхідні для розгляду справи докази, а саме інформацію про те, який розмір прожиткового мінімуму застосовувався відповідачем про обчисленні грошового забезпечення позивача за період з 25.02.2022 по 14.04.2023, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії.

Принагідно суд зазначає, що дата постановлення цієї ухвали обумовлена перебуванням головуючого судді в період часу з 30.12.2024 по 07.01.2025 у відпустці.

Керуючись ст.ст. 12, 118, 121, 77, 80, 160, 161, 171, 172, 248, 256, 257, 260, 263, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити та поновити позивачу строк звернення до суду у цій справі.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

3. Розгляд справи здійснюватиметься суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

4. Встановити відповідачу 15-ти денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, визначеному статтею 162 КАС України.

5. Встановити позивачеві 3-денний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив в порядку, визначеному статтею 163 КАС України.

6. Встановити відповідачу 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку, визначеному статтею 164 КАС України.

7. Витребувати у військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та зобов`язати у строк, встановлений судом для подання відзиву на позовну заяву (15-ти денний сторок), надати суду:

- довідку про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період служби з 25.02.2022 по 14.04.2023, а також про виплачені йому за вказаний період розміри грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії.

- відомості про те, з якого саме розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня якого саме календарного року) проводилося нарахування вищезазначених виплат ОСОБА_1 .

8. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті розпочнеться через 30 днів з дня відкриття провадження у справі.

9. Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

10. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович