Ухвала

від 09.01.2025 по справі 200/98/25

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

09 січня 2025 року Справа №200/98/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, викладену в позовній заяві до Авдіївсько-Мирноградського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - заявник) звернувся до суду з позовом до Авдіївсько-Мирноградського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач) відповідно до якого просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження від 12.08.2024 року ВП 75766121 та застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом зобов`язання відповідача закрити виконавче провадження ВП 75766121 від 12.08.2024 року;

- зобов`язати відповідача вчинити дії за наслідками закінчення виконавчого провадження : зняття арешту накладеного на майно (кошти) заявника та виключити відомості про заявника із єдиного реєстру боржників та скасувати всі інші заходи, вжиті відповідачем щодо даного виконавчого провадження ;.

Заявником не подану суду окремої заяви про забезпечення позову, натомість, її фактично викладено у самій позовній заяві, у прохальній частині якої заявник, серед іншого, просить суд: «…до розгляду зазначеної позовної заяви по суті спору вирішити питання зупинення дій відповідачем щодо примусового стягнення із ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 926 грн. 16коп...»

У якості обгрнутування вказаної заяви у позові, серед іншого зазначено, що продовження вчинення дій відповідачем є перешкодою у реалізації прав заявника, передбачених Конституцією України та чинним законодавством України стосовно вільного користування майном (активами у вигляді грошових коштів), що належать йому на праві власності на рахунках відкритих мною у банках України, із причини накладення арешту відповідачем на дані рахунки та порушує його честь, гідність, ділову репутацію і адаптацію у суспільстві шляхом наявності інформації у єдиному реєстрі боржників про наявність у нього боргових зобов`язань які підлягають сплаті у примусову порядку.

Відповідно до частин 1-2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Пунктом 2 частини 1 статті 151 КАС України встановлено, що позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд зазначає, що рішення чи дії суб`єктів владних повноважень можуть справляти певний вплив, завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Сам по собі факт прийняття відповідачем рішень чи вчинення дій, які стосуються прав та інтересів заявника або обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення чи дії є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду у даній справі, при тому, що факт порушення прав та інтересів заявника підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи заяву, суд повинен проаналізувати та оцінити ці доводи заявника щодо очевидності ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, при цьому, пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх якість: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Верховний Суд у постановах від 17.05.2022 у справі № 240/16158/21, від 14.02.2024 у справі № 600/3430/23-а, від 19.09.2024 у справі № 440/3038/24 та інших справах, сформував сталу правову позицію щодо того, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, з матеріалів доданих до позовної заяви не вбачаються очевидні ознаки протиправності рішення або дій відповідача, які могли б бути підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що сама лише незгода заявника із діями суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов`язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Проаналізувавши доводи заявника щодо необхідності застосування заходівзабезпечення позову, суд дійшов висновку про те, вони не містять посилання на беззаперечні мотиви та докази того, що захист прав, свобод та інтересів заявника буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат чи про те, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Враховуючи викладене, оскількизаява про забезпечення позову не містить обставин, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, не містить обґрунтованих причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не містить очевидність ознак протиправності рішень чи дій відповідача, суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до Авдіївсько-Мирноградського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Повний текст ухвали складений і підписаний суддею 09 січня 2025 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Суддя С.І. Бабіч