Рішення
від 10.01.2025 по справі 340/4769/24
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4769/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Приватного малого підприємства Науково-виробнича фірма "КІТ" до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області:

- № 00046240702 від 18 квітня 2024 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем на прибуток приватних підприємств на суму 2 978 853,00 грн., з них за податковим та/або іншими зобов`язаннями - 2 641 293,00 грн., та штрафними ( фінансовими) санкціями ( штрафами) на суму 337 560,00 грн.;

- № 00046260702 від 18 квітня 2024 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 3 057 051,00 грн. з них за податковим та/або іншими зобов`язаннями - 2 445 641,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 611 410,00 грн.

В обґрунтування вимог представником позивача зазначено, що у податкового органу були відсутні правові підстави для прийняття рішення щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача і дії по проведенню такої перевірки є незаконними. Так, наказ керівника ГУ ДПС у Кіровоградській області № 179-п від 06 березня 2024 року з підстав, визначених у п.п.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України прийнято з порушенням визначеної кодексом процедури призначення перевірки, а саме за відсутності в наказі підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Висновки акту ґрунтуються виключно на не підкріплених посиланнями на жодні досліджені під час перевірки документи, а також на підставі автоматизованих інформаційних баз даних органів державної служби України. Натомість первинні документи щодо взаємовідносин з контрагентами не досліджені, а інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення не зазначені та до акту перевірки не долучені. Крім того, у акті перевірки ПМП НВФ «КІТ» не викладено чіткий зміст порушення, не встановлено ні предмету, ні умов виконання угод, ні порядку розрахунків за угодами. Доводи щодо недоліків товарно-транспортних накладних як обставини, що свідчать про нереальність господарських операцій є безпідставними. ПМП НВФ «КІТ» вважає, що окремі неточності в заповненні документів не можуть свідчити про відсутність господарських операцій та поставки товару. Представник позивача зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкового кредиту платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Порушення певним постачальником товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Представником відповідача у наданому до суду відзиві на позов зазначено, що податкові повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом у зв`язку із встановленням перевіркою обставин порушення ПМП НВФ КІТ норм діючого законодавства, які належним чином зафіксовано у акті перевірки. Так, з урахуванням фактів, викладених в даному акті перевірки, операції з придбання ТОВ «ЛЕГАЛ ВОРКС», ТОВ «КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ», ТОВ «РОКСАН ХОЛД», ТОВ «АГРОКОД», ТОВ «ВЕСТАЙЛ», ТОВ «АЛСТОР ГРУП», ТОВ «САЛАБРІУС ГРАНД», ТОВ «ФАЛКОН-ЛТД», ТОВ «АТЛАС КАПІТАЛ ЛТД», ТОВ «ІНСТАЛЛ ПРОФІ ТОРГ» є нереальними, а документальне оформлення взаємовідносин з ними неправомірним. Отже, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню (т.7 а.с.80-124).

Представником позивача надано відповідь на відзив в якому зазначено, що відзив подано з порушенням строків встановлених ухвалою суду та не відповідає вимогам ст. 162 КАС України. Також вказано, що наказ Головного управління ДПС у Кіровоградській області «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПМ НВФ « КІТ» № 179-п від 06.03.2024 р. мотивовано лише посиланням на положення п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України тому неможливо ідентифікувати передбачену Податковим кодексом України фактичну підставу для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача. При цьому припущення з приводу фактичної підстави проведення перевірки, враховуючи відсутність будь-яких відповідних посилань у спірному наказі, є недопустимим. Таким чином, зазначений наказ прийнято з порушенням визначеної Податковим кодексом України процедури призначення перевірки, а саме за відсутності в наказі підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Отже, у податкового органу були відсутні правові підстави для прийняття рішення щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПМП НВФ „ Кіт", і дії по проведенню такої перевірки є незаконними. Крім того, законом, а саме підпунктом 69.352 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України, станом на березень 2024 року не передбачено можливість призначення позапланової перевірки на підставі п.п.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (т.7 а.с.131-137).

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено, що ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 року відкрито судове провадження у справі № 340/4769/24. Вказана ухвала була направлена судом до електронного кабінету відповідача у системі «Електронний суд» та отримана відповідачем 18.07.2024 року о 22.06 год. Згідно приписів КАС України, якщо документ доставлено у систему «Електронний суд» по завершенню робочого дня, вважається, що такий документ надійшов на наступний після нього робочий день. Працівниками відділу документообігу Головного управління ДПС у Кіровоградській області, ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 року було знято із системи «Електронний суд» та опрацьовано 19.07.2024 року. Представником відповідача було направлено до суду та позивачу відзив на позовну заяву 05.08.2024 року, а отже, протягом 15-ти календарних днів за днем наступним, коли була отрмана ухвала суду про відкриття провадження у даній справі. Також зазначено, що відзив у даній справі оформлений відповідно до вимог ст. 162 КАС України та містить всі необхідні реквізити. Крім того, 08.12.2023 року набрав чинності Закон України від 09.11.2023 року № 3453-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок», яким відновлено проведення документальних позапланових перевірок, зокрема на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.Таким чином, у ГУ ДПС у Кіровоградській області були наявні підстави дляприйняття рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки (т.8 а.с. 67-112).

Представником відповідача подано додаткові пояснення, відповідно до яких позивачем до перевірки надано товарно-транспортну накладну на перевезення задекларованих як придбані у ТОВ «АТЛАС КАПІТАЛ ЛТД» товарів від 19.06.2020 №57, в якій вказано місце навантаження м. Маріуполь, вул. Куїнджі, буд. 48/55, к.1, місце розвантаження м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 89-А. Проте, відповідно до наданого акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-57 від 19.06.2020, складеного ФОП ОСОБА_1 вказано, що транспортно-експедиційні послуги здійснювались за маршрутом: м. Кропивницький м. Харків м. Кропивницький (880 км х 10,50) на загальну суму 9240,00 грн; м. Кропивницький м. Сєвєродонецьк м. Кропивницький (1342 км х 10,50) на загальну суму 14091,00 грн.

Таким чином, на думку відповідача, інформація щодо виконаних транспортно-експедиційних послуг ФОП ОСОБА_1 для ПМП НВФ «КІТ», зазначених у акті здачі-прийняття робіт (надання послуг), зокрема маршрутів слідування (виходячи з адреси пунктів навантаження: м. Маріуполь та розвантаження: м. Кропивницький) не відповідає інформації наведеній в товарно-транспортній накладній, що свідчить про формальність та недостовірність первинних документів, якими оформлено господарську операцію з перевезення вантажу (т.8 а.с. 163-164).

Представником позивача подано додаткові пояснення та копії документів ( видаткової накладної №141 від 16.06.2020, копії ТТН №141 від16.06.2020) ( т. 8 а.с.175-178), відповідно до яких перевізник ФОП ОСОБА_1 здійснював у цей період, за замовленням позивача, також перевезення продукції до ТОВ «Нестле Україна» ( м. Харків). Оплата за надані послуги проведено 02.07.2020 (т.8 а.с. 175-177).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях.

Усною ухвалою, із занесенням до протоколу судового засідання, суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі документи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, в межах позовних вимог, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Приватне мале підприємство Науково-виробнича фірма КІТ, код ЄДРПОУ 13748444, зареєстровано у відповідності до норм діючого законодавства як суб`єкт господарювання (т.1 а.с.34-40, 56-71).

Спеціалістами ГУ ДПС у Кіровоградській області відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 06.03.2024 року №179-п ( т.1 а.с.72), проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПМП НВФ «КІТ» (код ЄДРПОУ 13748444) з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України при визначенні по з ТОВ «ЛЕГАЛ ВОРКС» (код ЄДРПОУ 42525016) за липень2019 року, ТОВ «КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ» (код ЄДРПОУ 43025128) за вересень 2019 року, ТОВ «РОКСАН ХОЛД» (код ЄДРПОУ 43137774) за листопад 2019 року, ТОВ «АГРОКОД» (код ЄДРПОУ 43154538) за грудень 2019 року, ТОВ «ВЕСТАЙЛ» (код ЄДРПОУ 43210031) за січень 2020 року, ТОВ «АЛСТОР ГРУП» (код ЄДРПОУ 43252803) за лютий 2020 року, ТОВ «САЛАБРІУС ГРАНД» (код ЄДРПОУ 43138170) за квітень 2020 року, ТОВ «ФАЛКОН-ЛТД» (код ЄДРПОУ 42484834) за червень 2020 року, ТОВ «АТЛАС КАПІТАЛ ЛТД» (код ЄДРПОУ 43153100) за червень 2020 року, ТОВ «ІНСТАЛЛ ПРОФІ ТОРГ» (код ЄДРПОУ 43486654) за червень 2020 року - показників декларацій з податку на додану вартість за липень, вересень, листопад, грудень 2019, січень, лютий, травень, червень 2020 року та правильності нарахування податку на прибуток при відображенні обсягів зазначених взаємовідносин в деклараціях з податку на прибуток за 2019 рік та 2020 рік.

За результатами перевірки ПМП НВФ «КІТ» складено акт від 20.03.2024 № 2286/11- 28-07-02/13748444 ( т.1 а.с.73-183).

Перевіркою ПМП НВФ «КІТ» встановлені порушення:

1. п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від, п. 5, п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, в результаті чого занижено податок на прибуток, на загальну суму - 2 641 293,00 грн, в т.ч. по періодах:

- ІІІ квартал 2019 року, на суму - 526 889,00 грн.,

- IV квартал 2019 року, на суму - 823 350,00 грн.,

- І квартал 2020 року, на суму - 605 729,00 грн.,

- ІІ квартал 2020 року, на суму - 685 325,00 грн.

2. п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 445 641 грн, в т.ч. за періоди:

- за липень 2019 року, на суму - 188 060,00 грн.,

- за вересень 2019 року, на суму - 299 800,00 грн.,

- за листопад 2019 року, на суму - 489 613,00 грн.,

- за грудень 2019 року, на суму - 272 748,00 грн.,

- за лютий 2020 року, на суму - 560 860,00 грн.,

- за травень 2020 року, на суму - 149 447,00 грн.,

- за червень 2020 року, на суму - 485 113,00 грн.

Відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 18.04.2024 року:

- № 00046240702 форми «Р», на загальну суму - 2 978 853,00 грн. ( т.1 а.с.44-48),

- №00046260702 форми «Р», на загальну суму - 3 057 051,00 грн. ( т.1 а.с.49-54).

ПМП НВФ «КІТ» не погодившись з прийнятими за результатами документальної позапланової виїзної перевірки податковими повідомленнями-рішеннями від 18.04.2024 року подано скаргу до ДПС України, в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення ( т.1 а.с.203-212).

Відповідно до рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 27.06.2024 року № 19717/6/99-0006-01-01-06 ППР ГУ ДПС у Кіровоградській області 18.04.2024 року № 00046240702, № 00046260702 залишено без змін, а скаргу без задоволення ( т.1 а.с.217-222).

Незгода ПМП НВФ «КІТ» з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила звернення до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Однією з підстав позову позивачем зазначено порушення відповідачем порядку призначення та проведення перевірки, що призвело до протиправного, на його думку, прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 (справа №826/17123/18) зроблено висновок, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень. Підставам позову такого змісту, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками перевірки, - переходити до перевірки підстав позову, пов`язаних з оспорюванням висновку контролюючого органу про вчинення платником податків податкового правопорушення (порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган).

Отже, за правовим висновком Верховного Суду процедурним порушенням порядку проведення податкової перевірки суди повинні надавати правову оцінку у першу чергу.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованій Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

Встановлена судом протиправність наслідків перевірки внаслідок порушення процедури її проведення є достатньою самостійною підставою до скасування прийнятих за результатами її проведення рішень, що унеможливлює перехід до суті покладених в їх основу податкових правопорушень.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, від 11.07.2024 у справі № 320/7160/19.

Також відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду обґрунтувала відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: «перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом» та «встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення Відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення Позивачем пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання».

Отже, установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, суд не може переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 140/3135/19, від 11.07.2024 у справі № 320/7160/19.

Судом встановлено, що контролюючим органом, на підставі пп. 16.1.5, п.п. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, пунктів 1 і 3 абзацу третього п.п.73.3 ст.73, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на адресу ПМП НВФ «КІТ» направлено наступні запити про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження):

- від 11.12.2019 року № 5131/12/11-28-05-06-08 по взаємовідносинах з контрагентами- постачальниками ТОВ «ЛЕГАЛ ВОРКС» (код ЄДРПОУ 42525016) за липень 2019 року на суму 188 060,00 грн, що містяться у податковій декларації з ПДВ за липень 2019 року, ТОВ «КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ» (код ЄДРПОУ 43025128) за вересень 2019 року на суму 299 800,00 грн, що містяться у податковій декларації з ПДВ за вересень 2019 року ( т.1 а.с.224-227);

- від 10.02.2020 року № 2136/12/11-28-05-06-08 по взаємовідносинах з ТОВ «РОКСАН ХОЛД» (код ЄДРПОУ 43137774) за листопад 2019 року на суму 489 613,00 грн, що містяться у податковій декларації з ПДВ за листопад 2019 року( т.1 а.с.234-237);

- від 02.03.2020 року № 3279/12/11-28-05-06-08 по взаємовідносинах з ТОВ «АГРОКОД» (код ЄДРПОУ 43154538) за грудень 2019 року на суму 272 748,00 грн, що містяться у податковій декларації з ПДВ за грудень 2019 року ( т.1 а.с.246-250);

- від 07.07.2020 року № 10470/12/11-28-05-06-08 по взаємовідносинах з ТОВ «ВЕСТАЙЛ» (код ЄДРПОУ 43210031) за січень 2020 року на суму 190 835,00 грн, що містяться у податковій декларації з ПДВ за січень 2020 року; ТОВ «АЛСТОР ГРУП» (код ЄДРПОУ 43252803) за лютий 2020 року на суму 370 025,00 грн, що містяться у податковій декларації з ПДВ за лютий 2020 року; ТОВ «САЛАБРІУС ГРАНД» (код ЄДРПОУ 43138170) за квітень 2020 року на суму 149 447,40 грн, що містяться у податковій декларації з ПДВ за травень 2020 року ( т.2 а.с.10-14);

- від 21.08.2020 року № 12966/12/11-28-05-06-08 по взаємовідносинах з ТОВ «ФАЛКОН-ЛТД» (код ЄДРПОУ 42484834) за червень 2020 року на суму 196 292,00 грн, що містяться у податковій декларації з ПДВ червень 2020 року; ТОВ «АТЛАС КАПІТАЛ ЛТД» (код ЄДРПОУ 43153100) за червень 2020 року на суму 194 300,00 грн, що містяться у податковій декларації з ПДВ за червень 2020 року; ТОВ «ІНСТАЛЛ ПРОФІ ТОРГ» (код ЄДРПОУ 43486654) за червень 2020 року на суму 94 520,00 грн, що містяться у податковій декларації з ПДВ за червень 2020 року ( т.2 а.с.24-28).

На запит від 11.12.2019 року № 5131/12/11-28-05-06-08 позивач надано відповідь від 16.01.2020 року № 11 (вх. № 1194/10 від 17.01.2020 року) та копії документів ( т.1 а.с.229-233).

ПМП НВФ «КІТ» на запит від 10.02.2020 року № 2136/12/11-28-05-06-08, від 02.03.2020 року № 3279/12/11-28-05-06-08, від 07.07.2020 року № 10470/12/11-28-05- 06-08, від 21.08.2020 року № 12966/12/11-28-05-06-08 надані відповіді від 05.03.2020 року № 22 (вх. № 7858/10 від 05.03.2020 року), від 25.03.2020 року № 29 (вх. № 9887/10 від 26.03.2020 року), від 24.07.2020 року № 50 (вх. №18829/10 від 27.07.2020 року), від 21.09.2020 року № 57 (вх. №22979/10 від 22.09.2020 року), відповідно до яких відмовлено в наданні пояснень та їх документального підтвердження ( т.1 а.с. 238-245, т.2 а.с.1-8, а.с.15-23, 29-37).

Перевірку позивача проведено на підставі наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 06.03.2024 року №179-п « Про проведення документальна позапланова виїзна перевірка ПМП НВФ «КІТ» ( т.1 а.с.72), який видано, зокрема з посиланням на п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

В аспекті відповідної судової практики Верховного Суду надаючи оцінку доводам позивача щодо дотримання відповідачем процедури призначення та проведення перевірки, за результатами якої ухвалені спірні у справі індивідуальні акти, суд звертає увагу на наступне правове регулювання в редакції, чинній на час виникнення правовідносин.

Право контролюючих органів проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, визначено пунктом 75.1 статті 75 ПК України.

Згідно з абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Перелік підстав, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, встановлений пунктом 78.1 статті 78 ПК України, як вичерпний.

Підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено можливість проведення перевірки, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отримання податкової інформації контролюючими органами регламентується нормами статті 73 ПК України та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 (далі по тексту також - Порядок №1245).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:

1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 ПК України письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;

4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту;

7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов`язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених пунктом 393.6 статті 393 цього Кодексу;

8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу;

9) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно положень підпункту 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 ПК України платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За змістом пункту 10 Порядку №1245 запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (його заступником або уповноваженою посадовою особою) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Системний аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що запит контролюючого органу про надання платником податків інформації та підтверджуючих документів повинен містити вказівку на чітко визначені обставини, які згідно з пунктом 73.3 статті 73 ПК України є умовою звернення з таким запитом. Без зазначення в запиті конкретних фактів, які стали підставою для його направлення, платник податків об`єктивно позбавлений можливості надати відповідні пояснення та їх документальне підтвердження.

Вимоги, які висуваються до змісту запиту, як нормативно визначені, не підлягають розширеному тлумаченню. Однак, ці вимоги не стосуються дискреційних повноважень контролюючого органу щодо змісту та форми викладення у запиті підстав для витребування інформації.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.06.2022 у справі №280/4441/19.

Відповідно до підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Враховуючи наведені правові норми, у суду наявні підстави вважати, що використання податкової інформації як привід для направлення письмового запиту платнику податків є правомірним. Повноваження контролюючого органу щодо направлення платнику податків письмового запиту щодо обставин, які стосуються його податкового обліку, кореспондується з його обов`язком дотримуватися законодавчо встановлених вимог щодо підстав, форми та змісту відповідного запиту.

У постанові від 23.04.2019 у справі № 813/1757/18 Верховний Суд виснував, що формою реалізації повноважень контролюючого органу є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про правопорушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування інформації, яка є у контролюючого органу, при цьому достовірність такої інформації про правопорушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення факту порушення та формування висновків про це можливо лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації. Наведення у запиті з посиланням на податкову інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про правопорушення з боку платника податків, передбачає наявність податкової інформації, яка потребує додаткової перевірки, що можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведення аналізу після отримання запитуваної інформації. Згідно з висновком Верховного Суду в цій постанові окремі недоліки в оформленні запиту не можуть слугувати підставою для відмови у наданні інформації на запит. Разом з тим, запити контролюючого органу повинні бути оформлені таким чином, щоб платник податків міг усвідомлювати, на які ймовірні порушення податкового законодавства робить посилання контролюючий орган, задля надання необхідного обсягу документів для спростування наявної у контролюючого органу інформації.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.08.2024 у справі №420/5252/19.

Судом встановлено, що відповідачем направило на адресу позивача запити про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), за змістом яких підставою для його направлення стали результати аналізу показників у податкових деклараціях з податку на додану вартість позивача за за відповідні періоди та показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємства, аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних та податкової інформації, отриманої та опрацьованої відповідно до статей 72 74 ПК України, відповідно до яких з`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх здійснення, оскільки аналізом інформаційних баз встановлено відсутність у контрагентів будь-яких основних фондів та виробничих потужностей.

Правовою для направлення позивачу запитів відповідач вказав пп. 16.1.5, п.п. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, пунктів 1 і 3 абзацу третього п.п.73.3 ст.73, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України

Вказівка у запиті на податкові декларації позивача з ПДВ, показники фінансової звітності, аналіз даних ЄРПН, показників, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ та податкову інформацію щодо контрагентів свідчать про викладення у запитах фактів, які вказували на невідповідність даних в податкових деклараціях позивача щодо конкретних сум ПДВ за операціями із зазначеними контрагентами через відсутність будь-яких основних фондів та виробничих потужностей. Також зазначено, що номенклатура та обсяг реалізованих послуг свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарських операцій без наявності трудових ресурсів, а відповідні послуги із залученням стороннього трудового ресурсу та експлуатації основних засобів за даними ЄРПН не придбавались. Означені обставини давали відповідачу підстави вважати ці дані недостовірними.

У відповідь на запити позивач надав пояснення та документи лише на один з них, по іншим відмовив у наданні пояснень та документів із зазначенням, що надати повну відповідь на запити контролюючого органу позивач зможе лише маючи належні підстави для висвітлення інформації та її документального підтвердження відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України.

Метою направлення запиту слід визнати перевірку цих фактів та забезпечення позивачу можливості їх спростувати шляхом надання запитуваної інформації. Зміст запиту свідчить, що в ньому зазначено, яка саме недостовірність задекларованих показників позивача виявлена контролюючим органом, в яких податкових деклараціях та за які звітні податкові періоди; наведені обставини, на підставі яких зроблено такий висновок, а також вказані документи, які пропонується надати у зв`язку з витребуванням інформації.

У цьому контексті варто зазначити, що вжите у пункті 1 абзацу третього пункту 73.3 статті 73 ПК України слово «виявлено» не слід ототожнювати із «встановлено». У випадку наявності відомостей, в тому числі, податкової інформації, які дають об`єктивні підстави вважати показники податкової декларації платника податків недостовірними, контролюючий орган вправі надіслати цьому платнику запит із пропозицією підтвердити відповідні дані податкової звітності задля того, щоб пересвідчитися у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.06.2022 у справі №280/4441/19.

При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що згідно позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.05.2024 у справі № 813/3243/17, посилання Товариства на окремі дефекти запиту про надання інформації не впливають на обов`язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитом, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам пункту 73.3 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

Таким чином, виходячи з наведених правових норм, право контролюючого органу прийняти наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України може виникнути в разі дотримання ним вимог, встановлених нормами пункту 73.3 статті 73 ПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зміст запитів спростовує позицію позивача щодо відсутності у них конкретних підстав його надсилання.

За встановленого факту ненадання позивачем пояснень та документів у строк, встановлений пунктом 73.3 статті 73 ПК України, на письмові запити, які відповідали нормам цього пункту, у відповідача була підстава, передбачена підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, призначити документальну позапланову виїзну перевірку ПМП НВФ «КІТ» наказом від 06.03.2024 року №179-п.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що доводи позивача про порушення порядку призначення та проведення перевірки не знайшли свого документального та нормативного підтвердження під час розгляду справи.

Щодо посилання представника позивача, що підпунктом 69.352 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України, станом на березень 2024 року не передбачено можливість призначення позапланової перевірки на підставі п.п.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України ( т.7 а.с.135), суд зазначає наступне.

Пунктом п.п.2 п. 69.35-1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України тимчасово, з 1 грудня 2023 року, встановлено мораторій на проведення документальних перевірок певної категорії платників податків.

Представником позивача не надано доказів віднесення позивача до категорії платників податків, зокрема податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є територія, на якій ведуться активні бойові дії, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій.

З огляду на викладене, суд не погоджується з позицією представника позивача, що станом на березень 2024 року не передбачена можливість призначення позапланової документальної перевірки позивача на підставі п.п.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Суд також зауважує, що у цій справі також підлягають врахуванню висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12 липня 2023 року у справі № 320/630/22, від 21 вересня 2023 року у справі № 420/5325/22, від 29 лютого 2024 року у справі № 640/6363/22, відповідно до яких за відсутності (зняття) законодавчих обмежень на проведення перевірок (мораторію) не виключається можливість проведення податкової перевірки платника податків за цей період та формування за її наслідками відповідних висновків щодо податкових правопорушень.

Окрім наведеного суд зазначає таке.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за липень, вересень, листопад, грудень 2019, січень, лютий, травень, червень 2020 року встановлено його завищення всього у сумі 2 445 641 грн, в т.ч. по періодах в частині взаємовідносин з наступними контрагентами-постачальниками:

- за липень 2019 року на суму 188 060 грн по взаємовідносинах з ТОВ «ЛЕГАЛ ВОРКС» за липень 2019 року;

- за вересень 2019 року на суму 299 800 грн по взаємовідносинах з ТОВ «КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ» за вересень 2019 року;

- за листопад 2019 року на суму 489 613 грн по взаємовідносинах з ТОВ «РОКСАН ХОЛД» за листопад 2019 року;

- за грудень 2019 року на суму 272 748 грн по взаємовідносинах з ТОВ «АГРОКОД» за грудень 2019 року;

- за січень 2020 року на суму 190 835 грн по взаємовідносинах з ТОВ «ВЕСТАЙЛ» за січень 2020 року;

- за лютий 2020 року на суму 370 025 грн по взаємовідносинах з ТОВ «АЛСТОР ГРУП» за лютий 2020 року;

- за травень 2020 року на суму 149 447 грн по взаємовідносинах з ТОВ «САЛАБРІУС ГРАНД» за квітень 2020 року;

- за червень 2020 року на загальну суму 485 113 грн, в т.ч. по взаємовідносинах за червень 2020 року з ТОВ «ФАЛКОН-ЛТД» на суму 196 293 грн, ТОВ «АТЛАС КАПІТАЛ ЛТД» на суму 194 300 грн, ТОВ «ІНСТАЛЛ ПРОФІ ТОРГ» на суму 94 520 грн., в результаті порушення вимог п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

В результаті вказаних порушень податкового законодавства, встановлено заниження податку на прибуток за період 01.07.2019 по 30.06.2020 року всього на загальну суму 2 641 293 грн, в т.ч. по періодах:

- ІІІ квартал 2019 року на суму 526 889 грн.,

- IV квартал 2019 року на суму 823 350 грн.,

- І квартал 2020 року на суму 605 729 грн.,

- ІІ квартал 2020 року на суму 685 325 грн.

Щодо взаємовідносин з вищевказаними контрагентами- постачальниками встановлено наступне.

ТОВ «ЛЕГАЛ ВОРКС» (код ЄДРПОУ 42525016)

Перевіркою встановлено документальне оформлення ПМП НВФ «КІТ» господарських операцій з придбання товарів (гаманець А-5 з листівками, защита на корзини (різні), поворотній ролік ПС, спеціальне пакування) у контрагента-постачальника ТОВ «ЛЕГАЛ ВОРКС» (код ЄДРПОУ 42525016) у липні 2019 року на загальну суму 1128360 грн, в т.ч. ПДВ 188060 грн.

Суму ПДВ 188 060 грн включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2019 року.

ПМП НВФ «КІТ» надано договір поставки, видаткову накладну, товарно- транспортну накладну на перевезення задекларованих як придбані у ТОВ «ЛЕГАЛ ВОРКС» товарів, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом б/н від 02.01.2018 року, укладений між ПМП НВФ «КІТ» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник).

Вказані товари, що відображені ПМП НВФ «КІТ» в бухгалтерському обліку, як придбані у ТОВ «ЛЕГАЛ ВОРКС» в липні 2019 року, були використані в господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво.

ТОВ «КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ» (код ЄДРПОУ 43025128)

Перевіркою встановлено документальне оформлення ПМП НВФ «КІТ» господарських операцій з придбання товарів (зварювальна лінія ІССА, зварювальна машина з 4-а головками для решіток, зварювальна машина з 6-а головками для решіток) у контрагента-постачальника ТОВ «КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ» (код ЄДРПОУ 43025128) у вересні 2019 року на загальну суму 1 798 800 грн, в т.ч. ПДВ 299 800 грн.

Суму ПДВ 299 800 грн включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за вересень 2019 року.

Стосовно вказаних взаємовідносин ПМП НВФ надано договір поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на перевезення задекларованих як придбані у ТОВ «КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ» товарів, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом б/н від 02.01.2018 року, укладений між ПМП НВФ «КІТ» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник)( т.4 а.с. 196 -256).

Відповідно до поданого ПМП НВФ «КІТ» податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 3 квартал 2019 року від 24.10.2019 № 9248241418, ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) нараховано та виплачено дохід у сумі 89216 грн за ознакою 157 «Дохід, сплачений самозайнятій особі».

Товари (зварювальна лінія ІССА, зварювальна машина з 4-а головками для решіток, зварювальна машина з 6-а головками для решіток), що відображені ПМП НВФ «КІТ» в бухгалтерському обліку, як придбані у ТОВ «КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ» у вересні 2019 року, були використані в господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво.

ТОВ «РОКСАН ХОЛД» (код ЄДРПОУ 43137774)

Перевіркою встановлено документальне оформлення ПМП НВФ «КІТ» господарських операцій з придбання товарів (защита на корзини з перфорацією, меблеве обладнання, наліпка водостійка (виробника), тримач з навісним кріпленням, фризз`ємний (евро)) у контрагента-постачальника ТОВ «РОКСАН ХОЛД» (код ЄДРПОУ 43137774) у листопаді 2019 року на загальну суму 2 937 678 грн, в т.ч. ПДВ 489 613 грн.

Суму ПДВ 498 613 грн включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за листопад 2019 року.

Позивачем надано договір поставки, видаткові накладні, товарно- транспортні накладні на перевезення задекларованих як придбані у ТОВ «РОКСАН ХОЛД» товарів, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом б/н від 02.01.2018 року, укладений між ПМП НВФ «КІТ» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник).

Також надано: рахунок № 80 від 19.11.2019 року на суму 13175 грн (транспортні послуги м.Кропивницький м. Кривий Ріг - м. Маріуполь м. Кропивницький) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-80 від 19.11.2019, складений ПМП НВФ «КІТ» та ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , ГУ ДПС у Кіровоградській області (м. Кропивницький)) щодо надання послуг по перевезенню за маршрутом: м. Кропивницький м. Кривий Ріг - м. Маріуполь м. Кропивницький (1550 км х 8,50) на загальну суму 13175 грн, рахунок № 83 від 27.11.2019 року на суму 16448 грн (транспортні послуги м. Кропивницький м. Маріуполь м. Кропивницький м. Київ смт. Стоянка м. Кропивницький) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-83 від 27.11.2019, складений ПМП НВФ «КІТ» та ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , ГУ ДПС у Кіровоградській області (м. Кропивницький)) щодо надання послуг по перевезенню за маршрутом: м.Кропивницький м. Маріуполь м. Кропивницький м. Київ смт. Стоянка м. Кропивницький (1935 км х 8,50) на загальну суму 16448 грн.

В бухгалтерському обліку взаєморозрахунки з ФОП ОСОБА_1 відображені по бухгалтерському рахунку 3772 «Розрахунки з іншими дебіторами» (Дт 23 Кт 3772).

Товари (защита на корзини з перфорацією, меблеве обладнання, наліпка водостійка (виробника), тримач з навісним кріпленням, фризз`ємний (евро)), що відображені ПМП НВФ «КІТ» в бухгалтерському обліку, як придбані у ТОВ «РОКСАН ХОЛД» у листопаді 2019 року, були використані в господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво (т.5 а.с.1-155).

ТОВ «АГРОКОД» (код ЄДРПОУ 43154538)

Перевіркою встановлено документальне оформлення ПМП НВФ «КІТ» господарських операцій з придбання товарів (гаманець з кліпсою, защита на корзини, конверт акріловий, меблеве обладнання, тримач з кріпленням) у контрагента - постачальника ТОВ «АГРОКОД» (код ЄДРПОУ 43154538) у грудні 2019 року на загальну суму 1 636 488 грн, в т.ч. ПДВ 272 748 грн.

Суму ПДВ 272748 грн включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за грудень 2019 року.

ПМП НВФ надано договір поставки, видаткові накладні, складені постачальником ТОВ «АГРОКОД» та одержувачем ПМП НВФ «КІТ», які за змістом відповідають змісту податкових накладних.

Товари(гаманець з кліпсою, защита на корзини, конверт акріловий, меблеве обладнання, тримач з кріпленням), що відображені ПМП НВФ «КІТ» в бухгалтерському обліку, як придбані у ТОВ «АГРОКОД» у грудні 2019 року, були використані в господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво ( т.5 а.с. 156-227).

ПМП НВФ «КІТ» до перевірки та до суду не надані товарно-транспортні накладні на перевезення задекларованих як придбані у ТОВ «АГРОКОД» товарів (гаманець з кліпсою, защита на корзини, конверт акріловий, меблеве обладнання, тримач з кріпленням.

ТОВ «ВЕСТАЙЛ» (код ЄДРПОУ 43210031)

Перевіркою встановлено документальне оформлення ПМП НВФ «КІТ» господарських операцій з придбання товарів (гаманець А6, защита на корзини, наліпка водостійка (виробника), тримач з кріпленням) у контрагента-постачальника ТОВ «ВЕСТАЙЛ» (код ЄДРПОУ 43210031) у січні 2020 року на загальну суму 1 145 010 грн, в т.ч. ПДВ 190 835 грн.

Суму ПДВ 190 835 грн включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за січень 2020 року.

Позивачем надано договір поставки, видаткові накладні, товарно- транспортні накладні на перевезення задекларованих як придбані у ТОВ «ВЕСТАЙЛ» товарів, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом б/н від 02.01.2018 року, укладений між ПМП НВФ «КІТ» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник).

Відповідно до поданого ПМП НВФ «КІТ» податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 1 квартал 2020 року від 29.04.2020 № 9092327030, ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) нараховано та виплачено дохід у сумі 116641,50 грн за ознакою 157 «Дохід, сплачений самозайнятій особі».

Товари (гаманець А6, защита на корзини, наліпка водостійка (виробника), тримач з кріпленням), що відображені ПМП НВФ «КІТ» в бухгалтерському обліку, як придбані у ТОВ «ВЕСТАЙЛ» у січні 2020 року, були використані в господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво ( т.5 а.с.228- 249, т.6 а.с.1-32) .

ТОВ «АЛСТОР ГРУП» (код ЄДРПОУ 43252803)

Перевіркою встановлено документальне оформлення ПМП НВФ «КІТ» господарських операцій з придбання товарів (гаманець А-6, защита на корзини, меблеве обладнання, наліпка водостійка (виробника), тримач з кріпленнями) у контрагента-постачальника ТОВ «АЛСТОР ГРУП» (код ЄДРПОУ 43252803) у лютому 2020 року на загальну суму 2 220 150 грн, в т.ч. ПДВ 370 025 грн.

Суму ПДВ 370 025 грн включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за лютий 2020 року.

ПМП НВФ «КІТ» надано договір поставки, видаткові накладні, товарно-транспортну накладну на перевезення задекларованих як придбані у ТОВ «АЛСТОР ГРУП» товарів, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом б/н від 02.01.2018 року, укладений між ПМП НВФ «КІТ» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник).

Також надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-14 від 14.02.2020, складений ПМП НВФ «КІТ» та ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , ГУ ДПС у Кіровоградській області (м.Кропивницький)) щодо надання транспортно- експедиційних послуг за маршрутом: по місту (21 год х 185,00 грн) на загальну суму 3385,00 грн.

Відповідно до поданого ПМП НВФ «КІТ» податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 1 квартал 2020 року від 12.05.2020 № 9092327030, ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) нараховано та виплачено дохід у сумі 53968,00 грн за ознакою 157 «Дохід, сплачений самозайнятій особі».

Товари (гаманець А-6, защита на корзини, меблеве обладнання, наліпка водостійка (виробника), тримач з кріпленнями), що відображені ПМП НВФ «КІТ» в бухгалтерському обліку, як придбані у ТОВ «АЛСТОР ГРУП» в лютому 2020 року, були використані в господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво ( т.6 а.с. 33-126).

ТОВ «САЛАБРІУС ГРАНД» (код ЄДРПОУ 43138170)

Перевіркою встановлено документальне оформлення ПМП НВФ «КІТ» господарських операцій з придбання товарів (меблеве обладнання, тримач з навісним кріпленням, фриз з`ємний) у контрагента-постачальника ТОВ «САЛАБРІУС ГРАНД» (код ЄДРПОУ 43138170) у квітні 2020 року на загальну суму 896 684,40 грн, в т.ч. ПДВ 149 447,40 грн.

Суму ПДВ 149 447,40 грн включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за травень 2020 року.

ПМП НВФ «КІТ» надано договір поставки, видаткові накладні, товарно- транспортну накладну на перевезення задекларованих як придбані у ТОВ «САЛАБРІУС ГРАНД» товарів, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом б/н від 02.01.2018 року, укладений між ПМП НВФ «КІТ» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник).

Також надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-39 від 22.04.2020, складений ПМП НВФ «КІТ» та ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , ГУ ДПС у Кіровоградській області (м.Кропивницький)) щодо надання послуг по перевезенню за маршрутом: м.Кропивницький пгт. Гостомель м. Київ м. Кропивницький (730 км х 8,50) на загальну суму 6205,00 грн.

Відповідно до поданого ПМП НВФ «КІТ» податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2 квартал 2020 року від 22.07.2020 № 9173876501, ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) нараховано та виплачено дохід у сумі 416213,00 грн за ознакою 157 «Дохід, сплачений самозайнятій особі».

Товари (меблеве обладнання, тримач з навісним кріпленням, фриз з`ємний), що відображені ПМП НВФ «КІТ» в бухгалтерському обліку, як придбані у ТОВ «САЛАБРІУС ГРАНД» у квітні 2020 року, були використані в господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво ( т.6 а.с.127-206).

ТОВ «ФАЛКОН-ЛТД»(код ЄДРПОУ 42484834)

Перевіркою встановлено документальне оформлення ПМП НВФ «КІТ» господарських операцій з придбання товарів (фриз з`ємний, тримач з навісним кріпленням, наліпка водостійка (виробника), меблеве обладнання) у контрагента-постачальника ТОВ «ФАЛКОН-ЛТД» (код ЄДРПОУ 42484834) у червні 2020 року на загальну суму 1 177 756,80 грн, в т.ч. ПДВ 196 292,80 грн.

Суму ПДВ 196 292,80 грн включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за червень 2020 року.

ПМП НВФ «КІТ» надано договір поставки, видаткові накладні, товарно- транспортну накладну на перевезення задекларованих як придбані у ТОВ «ФАЛКОН- ЛТД» товарів, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом б/н від 02.01.2018 року, укладений між ПМП НВФ «КІТ» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник).

Також надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-61 від 26.06.2020, складений ПМП НВФ «КІТ» та ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , ГУ ДПС у Кіровоградській області (м.Кропивницький)) щодо надання послуг по перевезенню за маршрутом: 1. м. Кропивницький м. Северодонецьк м. Кропивницький (1342 км х 10,50) на загальну суму 14091,00 грн.

Відповідно до поданого ПМП НВФ «КІТ» податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2 квартал 2020 року від 22.07.2020 № 9173876501, ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) нараховано та виплачено дохід у сумі 416213,00 грн за ознакою 157 «Дохід, сплачений самозайнятій особі».

Товари (фриз з`ємний, тримач з навісним кріпленням, наліпка водостійка (виробника), меблеве обладнання), що відображені ПМП НВФ «КІТ» в бухгалтерському обліку, як придбані у ТОВ «ФАЛКОН-ЛТД» в червні 2020 року, були використані в господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво ( т. 6 а.с. 231-246, т.7 а.с. 1-12).

ТОВ «АТЛАС КАПІТАЛ ЛТД»(код ЄДРПОУ 43153100)

Перевіркою встановлено документальне оформлення ПМП НВФ «КІТ» господарських операцій з придбання товарів (защита на корзину з перфорацією, тримач з навісним кріпленням, фриз з`ємний) у контрагента-постачальника ТОВ «АТЛАС КАПІТАЛ ЛТД» (код ЄДРПОУ 43153100) у червні 2020 року на загальну суму 1 165 800,00 грн, в т.ч. ПДВ 194 300,00 грн. Суму ПДВ 194300 грн включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за червень 2020 року.

ПМП НВФ «КІТ» надано договір поставки, видаткові накладні, товарно- транспортну накладну на перевезення задекларованих як придбані у ТОВ «АТЛАС КАПІТАЛ ЛТД» товарів, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом б/н від 02.01.2018 року, укладений між ПМП НВФ «КІТ» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник).

Відповідно до поданого ПМП НВФ «КІТ» податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2 квартал 2020 року від 22.07.2020 № 9173876501, ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) нараховано та виплачено дохід у сумі 416213,00 грн за ознакою 157 «Дохід, сплачений самозайнятій особі».

Товари (защита на корзину з перфорацією, тримач з навісним кріпленням, фриз з`ємний), що відображені ПМП НВФ «КІТ» в бухгалтерському обліку, як придбані у ТОВ «АТЛАС КАПІТАЛ ЛТД» у червні 2020 року, були використані в господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво ( т.6 а.с. 207-230).

ТОВ «ІНСТАЛЛ ПРОФІ ТОРГ» (код ЄДРПОУ 43486654)

Перевіркою встановлено документальне оформлення ПМП НВФ «КІТ» господарських операцій з придбання товарів (наліпка водостійка (виробника), защита на корзину з перфорацією) у контрагента-постачальника ТОВ «ІНСТАЛЛ ПРОФІ ТОРГ» (код ЄДРПОУ 43486654) у червні 2020 року на загальну суму 567 120,00 грн, в т.ч. ПДВ 94 520,00 грн.

Суму ПДВ 94 520,00 грн включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за червень 2020 року.

ПМП НВФ «КІТ» надано договір поставки, видаткові накладні, товарно- транспортну накладну на перевезення задекларованих як придбані у ТОВ «ІНСТАЛЛ ПРОФІ ТОРГ» товарів, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом б/н від 02.01.2018 року, укладений між ПМП НВФ «КІТ» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник).

Також, позивачем надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-61 від 26.06.2020, складений ПМП НВФ «КІТ» та ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , ГУ ДПС у Кіровоградській області (м.Кропивницький)) щодо надання послуг по перевезенню за маршрутом:

1. м. Кропивницький м. Северодонецьк м. Кропивницький (1342 км х 10,50) на загальну суму 14091,00 грн.

Відповідно до поданого ПМП НВФ «КІТ» податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2 квартал 2020 року від 22.07.2020 № 9173876501, ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) нараховано та виплачено дохід у сумі 416213,00 грн за ознакою 157 «Дохід, сплачений самозайнятій особі».

Товари (наліпка водостійка (виробника), защита на корзину з перфорацією), що відображені ПМП НВФ «КІТ» в бухгалтерському обліку, як придбані у ТОВ «ІНСТАЛЛ ПРОФІ ТОРГ» в червні 2020 року, були використані в господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво ( т.7 а.с.13-73).

В ході розгляду справи встановлено, що позивачем до податкового органу подано податкові декларації з ПДВ за перевіряємий період та звітність з податку на прибуток. Зазначені обставини не заперечуються сторонами у справі.

Однак в ході перевірки контролюючий орган зробив висновок, що задекларовані господарські операції з придбання товарів у ТОВ «ЛЕГАЛ ВОРКС» у липні 2019 року, ТОВ «КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ» у вересні 2019 року, ТОВ «РОКСАН ХОЛД» у листопаді 2019 року, ТОВ «АГРОКОД» у грудні 2019 року, ТОВ «ВЕСТАЙЛ» у січні 2020 року, ТОВ «АЛСТОР ГРУП» у лютому 2020 року, ТОВ «САЛАБРІУС ГРАНД» у квітні 2020 року, ТОВ «ФАЛКОН-ЛТД» у червні 2020 року, ТОВ «АТЛАС КАПІТАЛ ЛТД» у червні 2020 року, ТОВ «ІНСТАЛЛ ПРОФІ ТОРГ» у червні 2020 року не відбулися у дійсності. Рух активів від вищевказаних контрагентів-постачальників товарів та послуг до ПМП НВФ «КІТ» в дійсності не відбувся. Надані ПМП НВФ «КІТ» первинні документи ( видаткові накладні, акти приймання передачі, товарно- транспортні накладні, договори поставки тощо) не опосередковувалися реальним рухом активів між ПМП НВФ «КІТ» та зазначеними контрагентами-постачальниками.

Однак, товари, що відображені ПМП НВФ «КІТ» в бухгалтерському обліку, як придбані у ТОВ «ЛЕГАЛ ВОРКС» у липні 2019 року, ТОВ «КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ» у вересні 2019 року, ТОВ «РОКСАН ХОЛД» у листопаді 2019 року, ТОВ «АГРОКОД» у грудні 2019 року, ТОВ «ВЕСТАЙЛ» у січні 2020 року, ТОВ «АЛСТОР ГРУП» у лютому 2020 року, ТОВ «САЛАБРІУС ГРАНД» у квітні 2020 року, ТОВ «ФАЛКОН-ЛТД» у червні 2020 року, ТОВ «АТЛАС КАПІТАЛ ЛТД» у червні 2020 року, ТОВ «ІНСТАЛЛ ПРОФІ ТОРГ» у червні 2020 року, були використані в господарській діяльності, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво.

На думку представника відповідача, фактично мало місце використання в господарській діяльності товарів, джерело походження яких не встановлене. Наявність факту використання в господарській діяльності придбаних товарів є свідченням набуття останніх у власність (безоплатного отримання) без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.

Суд зазначає, що висновки відповідача щодо порушення позивачем податкового законодавства, а саме про відсутність фактичного руху активів саме від постачальників до ПМП НВФ «КІТ» та відображення поставки вищевказаних товарів тільки на паперових носіях з метою документального оформлення господарських операцій з їх постачання, які в дійсності не відбулися в реальному просторі та часі, гуртуються на наступному:

-відсутності декларування контрагентами позивача та їх постачальником власних та орендованих складських приміщень, інших об`єктів оподаткування за вказаними в ТТН адресами пункту навантаження товарів ( неможливо встановити адресу, з якої фактично здійснювалось перевезення вказаного товару та встановити його походження);

-неможливості ідентифікувати ланцюг постачання товару від контрагентів безпосередньо або від інших суб`єктів господарювання;

-відсутність у контрагентів матеріальних та трудові ресурсів для здійснення господарської діяльності в задекларованих обсягах;

-прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність контрагентів ТОВ «ЛЕГАЛ ВОРКС», ТОВ «КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ», ТОВ «РОКСАН ХОЛД», ТОВ «АГРОКОД», ТОВ «ФАЛКОН-ЛТД», ТОВ «АТЛАС КАПІТАЛ ЛТД», ТОВ «ІНСТАЛЛ ПРОФІ ТОРГ» п. 8 критеріїв ризиковості платників податків;

-анулювання контрагентам ТОВ «ЛЕГАЛ ВОРКС», ТОВ «КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ», ТОВ «РОКСАН ХОЛД», ТОВ «АГРОКОД», ТОВ «ВЕСТАЙЛ», ТОВ «АЛСТОР ГРУП», ТОВ «САЛАБРІУС ГРАНД», ТОВ «ФАЛКОН-ЛТД», ТОВ «АТЛАС КАПІТАЛ ЛТД», ТОВ «ІНСТАЛЛ ПРОФІ ТОРГ» свідоцтво платника ПДВ;

- контрагенти ТОВ «ЛЕГАЛ ВОРКС», ТОВ «КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ», ТОВ «ВЕСТАЙЛ», ТОВ «АЛСТОР ГРУП», ТОВ «ФАЛКОН-ЛТД» не подавали податкову звітність до контролюючого органу;

- по господарським відносинам з ТОВ «КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ» згідно товарно-транспортних накладних, перевезення вантажу ФОП ОСОБА_1 здійснювалось 27.09.2019, 28.09.2019, 30.09.2019, проте, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-64 та рахунок на оплату послуг № 64 оформлено лише 09.10.2019 року (вказана господарська операція відображена в бухгалтерському облік по рахунку 3772 «Розрахунки з іншими дебіторами» (Дт 23 Кт 3772) 09.10.2019 24 780 грн.);

- по господарським відносинам з ТОВ «ВЕСТАЙЛ» у наданій товарно-транспортній від 23.01.2020 №7 в графі «Автомобіль» вказано: «Мерседес» без зазначення реєстраційного номера автомобіля, у зв`язку з чим неможливо встановити власника транспортного засобу; в наданому договорі перевезення вантажу автомобільним транспортом б/н від 02.01.2020 року, укладеному з ФОП ОСОБА_1 , не зазначено перевезеннявантажів транспортним засобом марки «Мерседес»;

- по господарським відносинам з ТОВ «АТЛАС КАПІТАЛ ЛТД» інформація щодо виконаних транспортно-експедиційних послуг ФОП ОСОБА_1 для ПМП НВФ «КІТ», зазначених у акті здачі-прийняття робіт (надання послуг), зокрема маршрутів слідування (виходячи з адреси пунктів навантаження: м. Маріуполь та розвантаження: м. Кропивницький) не відповідає інформації наведеній в товарно-транспортній накладній, що свідчить про формальність та недостовірність первинних документів, якими оформлено господарську операцію з перевезення вантажу;

- позивачем до перевірки не надані товарно-транспортні накладні на перевезення задекларованих як придбані у ТОВ «АГРОКОД» товарів (гаманець з кліпсою, защита на корзини, конверт акріловий, меблеве обладнання, тримач з кріпленням);

- у контрагентів відсутні факти придбання сировини, товарів та послуг, що необхідні для ведення господарської діяльності не встановлено придбання послуг по оренді землі, офісних та складських приміщень, навантажувально розвантажувальних робіт, оренди техніки та інше.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України та Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Так, згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пп.134.1.1 п.134 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

З огляду на п.5, 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318 (далі за текстом П(с)БО 16 Витрати) витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

На підставі п.7 П(с)БО 16 Витрати витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

В силу п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Суд враховує, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку є подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондується з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення такої господарської діяльності.

З огляду на пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, господарська операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків, якщо вона здійснена за наявності розумних економічних причин (ділової мети) і пов`язана з господарською діяльністю платника податків.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій.

Згідно вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум витрат та податкового кредиту, врахованих платником під час визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток та з ПДВ відповідно, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так само характеризує і податковий облік.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України щодо достовірності доказів.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є нереальними (фіктивними), сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов`язкових реквізитів).

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат, якщо ж господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту та/або врахування відповідних витрат при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема щодо наявності таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку, суттєві недоліки в заповненні таких документів, які не дають змоги ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, не дають можливості встановити дійсний зміст та обсяг господарської операції, тощо.

Слід зазначити, що кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

Також на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Отже, підсумовуючи наведене, суд констатує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Верховний Суд неодноразово висловлював аналогічні правові висновки, зокрема у постановах від від 26 лютого 2020 року у справі №826/1308/18), від 28 квітня 2020 року (справа № 826/15568/16), від 10 квітня 2020 року (справа №808/954/17), від 09 вересня 2021 року (справа №460/2315/19), від 26 вересня 2023 року (справа № 120/6732/22).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Самі по собі такі обставини, як-от: лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів чи відсутність деяких із них - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Крім того, зробивши акцент на реальному здійсненні господарської операції як складової юридичного факту, що породжує у платника податків право на податковий кредит та на збільшення витрат, Велика Палата в вказаній постанові акцентувала увагу також на тому, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду також зроблено висновки про те, що під час вирішення спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, наявність у платника податків первинних документів в підтвердження задекларованих сум витрат та податкового кредиту, є підставною для врахування таких при формування доходів та одержання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував дані податкового обліку, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду та з огляду на положення статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України обставини підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Крім того, при вирішенні податкових спорів суд враховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Згідно доктрини реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

В ході судового розгляду судом досліджено первинні господарські документи 10 контрагентами, які такі операції підтверджують.

Так, на підставі досліджених документів, які, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку, встановлено, що надані позивачем документи (договори, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, акти прийому передачі, податкові накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення) містять достатні дані про зміст та обсяг господарських операцій, їх учасників, дату і місце їх складання, а отже підтверджують фактичне здійснення спірних господарських операцій з придбання позивачем товару.

Також, стосовно недоліків в оформленні товарно-транспортних накладних суд зазначає, що товарно-транспортні накладні не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, однак є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а тому наявність недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій позивача з його контрагентами, натомість, факт передання товару позивачу підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 24.05.2019 р. у справі №816/1371/16 (провадження №К/9901/37923/18).

Позивачем надано товарно - транспортні накладні по всім господарським операціям, які містять необхідні реквізити та відповідні відомості, в тому числі, відомості про вантаж, що відповідає вимогам Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363.

Позивачем не надано товарно - транспортні накладні на підтвердження перевезення товару від контрагента ТОВ «АГРОКОД».

Однак, судом досліджено первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ «АГРОКОД», а саме копія договору поставки № 127 від 27.11.2019 року між ТОВ « ТОВ «АГРОКОД» і ПМП НВФ « КІТ» ; копія видаткової накладної ТОВ « ТОВ « АГРОКОД» № 0000064 -0000069 від 23 грудня 2019 року; копія податкової накладної ТОВ « ТОВ «АГРОКОД» №64-69 від 21.01. 2019 року; копії платіжних інструкцій ПМП НВФ « КІТ» № 583-584 від 03 лютого 2020 року, № 586 - 587 від 04 лютого 2020 року; копія листа ТОВ « Агрокод» вх. ПМП НВФ «КІТ» № б/н 03.03.2020 року; копії платіжних інструкцій ПМП НВФ « КІТ» № 653 - 654 від 06 березня 2020 року; копія рахунка - фактури ФОП ОСОБА_2 № 98 від 27 грудня 2019 року; копія акта № ОУ - 98 здачі - прийняття робіт ( надання послуг) від 27 грудня 2019 року; копія платіжної інстркції ПМП НВФ « КІТ» № 698 від 02 квітня 2020 року; копія Еіакладної ПМП НВФ « КІТ» на внутрішнє переміщення № ПМ -012 від 29 грудня 2019 року; копія акта списання ПМП НВФ « КІТ» № СпТ - 000027 від 31 грудня 2019 року; копія оборотно - сальдової відомості по рахунку: 201 ТМЦ; за грудень 2019 р.; копія оборотно - сальдової відомості по рахунку 631: Контрагенти за грудень 2019 р., 1 квартал 2020, 2020; копія картки рахунка: 631: Контрагенти: Агрокод ТОВ за 2019 р.; копія оборотно -сальдової відомості по рахунку: 701 « Місця зберігання, ТМЦ за січень 2020 р.»; копія « Відвантажена продукція за період з 01.01.2020 р. по 31.01.2020 р.»; копія видаткової накладної № РН - 0000001 і товарно-транспортної накладної № 1 від 08 січня 2020 року ПМП НВФ «КІТ»; копія видаткової накладної № РН - 0000002 і товарно-транспортної накладної № 2 від 09 січня 2020 року ПМП НВФ «КІТ»; копія видаткової накладної № РН - 0000004 і товарно-транспортної накладної № 4 від 14 січня 2020 року ПМП НВФ «КІТ»; копія видаткової накладної № РН - 0000005 і товарно-транспортної накладної № 5 від 15 січня 2020 року ПМП НВФ «КІТ»; копія видаткової накладної № РН - 0000006 і товарно-транспортної накладної № 6 від 28 січня 2020 року ПМП НВФ «КІТ»; копія видаткової накладної № РН - 0000007 - РН - 0000011 від 28 січня 2020 року ПМП НВФ «КІТ»; копія видаткової накладної № РН - 0000012 - РН - 0000015 і товарно-транспортної накладної № 15 від 30 січня 2020 року ПМП НВФ «КІТ» ( т.5 а.с.156-227).

Щодо відсутності декларування контрагентами позивача та їх постачальником власних та орендованих складських приміщень, інших об`єктів оподаткування за вказаними в ТТН адресами пункту навантаження товарів ( неможливо встановити адресу, з якої фактично здійснювалось перевезення вказаного товару та встановити його походження), суд зазначає наступне.

Згідно положень пункту 11.1 вказаних Правил товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Тобто внесення інформації до розділу операції з навантаження - розвантаження не є обов`язковою вимогою при заповненні товарно-транспортної накладної, а тому відсутність такої інформації не може свідчити про відсутність факту перевезення, а тим більше про відсутність нереальності господарської операції з поставки товару.

При цьому контролюючим органом не надано допустимих та достовірних доказів, а судами під час розгляду справи не було встановлено, що відомості, які містяться в первинних документах є неповними, недостовірними, суперечливими або такими ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом, а доводи відповідача про не заповнення певних граф в ТТН, що на думку контролюючого органу свідчить про нереальність господарських операцій, фактично спростовано встановленими судами під час розгляду обставинами справи та доказами, наявними в матеріалах справи.

Так, згідно пояснень представника відповідача по ТТН від 19.06.2020 №57, по господарським відносинам з ТОВ «АТЛАС КАПІТАЛ ЛТД», інформація щодо виконаних транспортно-експедиційних послуг ФОП ОСОБА_1 для ПМП НВФ «КІТ», зазначених у акті здачі-прийняття робіт (надання послуг), зокрема маршрутів слідування (виходячи з адреси пунктів навантаження: м. Маріуполь та розвантаження: м. Кропивницький) не відповідає інформації наведеній в товарно-транспортній накладній та акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-57 від 19.06.2020, складеного ФОП ОСОБА_1 , де вказано, що транспортно-експедиційні послуги здійснювались за маршрутом: м. Кропивницький м. Харків м. Кропивницький (880 км х 10,50) на загальну суму 9240,00 грн; - м. Кропивницький м. Сєвєродонецьк м. Кропивницький (1342 км х 10,50) на загальну суму 14091,00 грн., що на думку представника відповідача свідчить про формальність та недостовірність первинних документів, якими оформлено господарську операцію з перевезення вантажу( т.8 а.с.163-164).

Позивачем надано пояснення та копії документів ( видаткової накладної №141 від 16.06.2020, копії ТТН №141 від16.06.2020) ( т. 8 а.с.175-178), відповідно до яких перевізник ФОП ОСОБА_1 здійснював у цей період, за замовленням позивача, також перевезення продукції до ТОВ «Нестле Україна» ( м. Харків). Оплата за надані послуги проведено 02.07.2020.

Крім того, судом досліджено та встановлено факт оприбуткування придбаного Підприємством товару, а також використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача. Вказані обставини підтверджено і безпосередньо актом перевірки та не заперечувалось контролюючим органом.

Оплата позивачем за товар здійснювалась на підставі рахунків - фактур постачальників та проведена в повному обсязі про що свідчать платіжні доручення. Факт перерахування коштів на рахунки контрагентів - постачальників контролюючим органом не спростовується.

Також на підтвердження реальності здійснення операцій до матеріалів справи долучено оборотно-сальдові відомості.

Отже, щодо посилань контролюючого органу на наявність недоліків в оформленні первинних бухгалтерських документів, суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Щодо інших доводів контролюючого органу, з якими останній пов`язував нереальність господарських операцій, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в інформаційно - аналітичних ресурсах ДПС, відповідно до якої контрагенти позивача не мають трудових та матеріально - технічних ресурсів для проведення відповідних господарських операцій, не встановлено придбання товарів по ланцюгу постачання та джерела законного введення в обіг придбаних позивачем товарів.

Суди зазначає, що сама по собі зібрана податкова інформація не є достатньою підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій.

Вказана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 03.10.2019 у справі № 811/3223/14, від 16.04.2020 у справі №810/3443/18, від 30.09.2021 у справі №400/1986/19 та фактично відповідає і позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 07 липня 2022 року (справа №160/3364/19), відповідно до якої податкова інформація, на підставі якої контролюючий орган робить висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів, носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону та сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідно до норм Податкового кодексу України податкова інформація є одним із джерел інформації, яке податкові органи можуть використовувати для здійснення своїх повноважень та функцій. При цьому, така інформація має бути підтверджена належними і допустимими доказами, зокрема, документами бухгалтерського і податкового обліку платника податку, його контрагента. Такі документи мають відображати зміст (суть) відносин між учасниками господарських операцій. Тобто узагальнена податкова інформація не є першоджерелом, а тому лише її наявність в розпорядженні контролюючого органу не є доказом недотримання платником вимог податкового законодавства.

Отримана відповідачем податкова інформація повинна оцінюватися у співвідношенні з первинною документацією. Така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Однак на підтвердження вказаної інформації відповідачем не надано будь - яких належних, допустимих та достовірних доказів, як того вимагають приписи приписи частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому відповідач не надав жодних доказів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи фактів узгодженості його дій з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або ж його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Суд зазначає, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від ведення такого обліку іншими особами, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому питання декларування сум податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Викладене узгоджується з висновком Верховного Суду зазначеним у постанові від 31.01.2019 р. у справі №П/811/1930/17.

Таким чином, не встановлення джерела походження товару у контрагента, а також факти відсутності у такого контрагента трудових ресурсів, основних фондів, виробничих потужностей, земельних ділянок тощо, самі по собі не свідчать про нереальність господарських операцій та не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту.

Суд враховує, що доказами наданими позивачем та дослідженими судом під час розгляду справи підтверджено факт реальності господарських операцій між позивачем і його контрагентами та зміну майнового стану позивача внаслідок таких господарських операцій.

Суд зауважує, що факт передання товарів та, відповідно, набуття права власності на них, підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що належних, допустимих та достовірних доказів в підтвердження посилань щодо нереальності спірних господарських операцій контролюючим органом надано не було, матеріали справи таких не містять.

Контролюючим органом на виконання передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах є недостовірними.

Контролюючим органом зроблено відповідні висновки на підставі аналізу інформації, а не доказів, інформація (без документального підтвердження), на яку посилається відповідач, як на підставу нереальності господарських операцій, не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних та зареєстрованих. При цьому, відповідачем, до суду не надано доказів, що ТОВ «ЛЕГАЛ ВОРКС» у липні 2019 року, ТОВ «КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ» у вересні 2019 року, ТОВ «РОКСАН ХОЛД» у листопаді 2019 року, ТОВ «АГРОКОД» у грудні 2019 року, ТОВ «ВЕСТАЙЛ» у січні 2020 року, ТОВ «АЛСТОР ГРУП» у лютому 2020 року, ТОВ «САЛАБРІУС ГРАНД» у квітні 2020 року, ТОВ «ФАЛКОН-ЛТД» у червні 2020 року, ТОВ «АТЛАС КАПІТАЛ ЛТД» у червні 2020 року, ТОВ «ІНСТАЛЛ ПРОФІ ТОРГ» на момент складання податкових накладних не були зареєстрований платником податку на додану вартість, в ЄДР, або прийнято відносно них комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність контрагентів п. 8 критеріїв ризиковості платників податків, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України мали обов`язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Статус позивача і його контрагента (на час господарських взаємовідносин) як платника ПДВ не спростовано відповідачем.

Податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним суб`єктом господарювання було лише одержання позивачем податкової вигоди.

З аналізу наведених вище норм законодавства та правовідносин позивача з контрагентами вбачається, що позивачем було дотримано всіх обов`язкових вимог закону, безпосередньо пов`язаних з формуванням податкового кредиту та виникненням податкового зобов`язанням від сплати податків.

Суд зазначає, що під час розгляду справи, було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судом на підставі ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту.

Суд звертає свою увагу на те, що контролюючим органом всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів поставки, укладених з позивачем, як не було надано і доказів про наявність встановлених судом фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення податкового органу, яким платнику податків визначені податкові зобов`язання, резюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з його контрагентами. Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Щодо посилань відповідача на постанови Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 804/588/17, від 30.06.2021 року у справі № 804/1267/16, від 31.08.2021 року у справі № 820/4373/16, від 02.12.2021 року у справі № 809/1652/17, від 03.02.2022 року у справі № 810/2827/18, від 15.04.2022 року у справі № 826/3995/17, від 19.09.2022 року у справі № 640/19724/18, від 22.09.2022 року у справі № 826/3895/18, слід зазначити, що висловлене у вказаних судових рішеннях правозастосування не суперечить висновкам суду у справі, що розглядається.

У наведених постановах Верховним Судом сформовано загальний підхід щодо дослідження реальності господарських операцій та вимоги до їх документального підтвердження первинними документами в контексті застосування норм статей 134, 198 ПК України.

Верховний Суд зазначає, що наведені податковим органом висновки Верховного Суду, сформовані виходячи з встановлених обставин у зазначених вище справах, не є подібними зі спірними, оскільки предметом дослідження у вказаних справах були інші господарські операції. Висновки у кожній з цих справ здійснені за результатами оцінки доказів, які підтверджують або спростовують обставини, якими обґрунтовані доводи та заперечення учасників вказаних справ.

У кожних окремих правовідносинах при застосуванні судом одних й тих самих норм права в залежності від фактичних обставин справи, оцінки судами доказів або відсутності певних доказів, висновки судів можуть бути відмінними від тих, що здійснені судом в цій справи, проте це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права та/або порушення процесуальних норм, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази. Різні обставини, що досліджувалися судами у межах вказаних справ, не дають підстав для висновку про подібність спірних правовідносин на противагу аналогічним обставинам, що є ключовим для визначення правовідносин подібними.

Отже, вказані відповідачем висновки Верховного Суду у наведених постановах не доводять ухвалення судом рішення, всупереч висновкам Верховного Суду, оскільки обставини у даних справах є відмінними, а висновки не є релевантними до спірних правовідносин.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують. При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про неправомірність прийняття ГУ ДПС у Кіровоградській області податкових повідомлень-рішень № 00046240702 від 18 квітня 2024 року та № 00046260702 від 18 квітня 2024 року, а тому позовні вимоги, підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 30 980,00 грн. (т.1, а.с.33).

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного малого підприємства Науково-виробнича фірма "КІТ" (вул. Героїв Маріуполя, 87 Г, м. Кропивницький, 25011,ЄДРПОУ 13748444) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області № 00046240702 від 18 квітня 2024 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем на прибуток приватних підприємств на суму 2 978 853,00 грн., з них за податковим та/або іншими зобов`язаннями - 2 641 293,00 грн., та штрафними ( фінансовими) санкціями ( штрафами) на суму 337 560,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області № 00046260702 від 18 квітня 2024 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 3 057 051,00 грн. з них за податковим та/або іншими зобов`язаннями - 2 445 641,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 611 410,00 грн.

Стягнути на користь Приватного малого підприємства Науково-виробнича фірма "КІТ" (ЄДРПОУ 13748444) судові витрати на оплату судового збору в сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН


Суд	Кіровоградський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	10.01.2025
Оприлюднено	13.01.2025
Номер документу	124333595
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Судовий реєстр по справі —340/4769/24

Рішення від 10.01.2025

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

А.В. САГУН

Ухвала від 09.09.2024

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

А.В. САГУН

Ухвала від 19.08.2024

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

А.В. САГУН

Ухвала від 18.07.2024

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

А.В. САГУН

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 10.01.2025 по справі 340/4769/24КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —340/4769/24

Рішення від 10.01.2025

Ухвала від 09.09.2024

Ухвала від 19.08.2024

Ухвала від 18.07.2024

Рішення
від 10.01.2025 по справі 340/4769/24
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД