Ухвала

від 10.01.2025 по справі 340/2563/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2563/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо розгляду звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду її клопотання про викуп земельної ділянки від 18.01.2024, шляхом надання дозволу на продаж земельної ділянки з кадастровим номером 3524082400:02:000:1799, площею 47,2935 га;

2) зобов`язати відповідача, після набрання рішенням суду законної сили, на найближчій сесії розглянути її клопотання від 18.01.2024 про надання дозволу на продаж земельної ділянки з кадастровим номером 3524082400:02:000:1799, площею 47,2935 га, яка перебуває у неї на праві постійного користування землею від 04.06.1997, серія КР №176, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №111.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.07.2024, яке набрало законної сили 20.08.2024, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

21.11.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю (вх.№29642/24).

Ухвалою суду від 25.11.2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 р. у справі №340/2563/24 задоволено. Зобов`язано Рівнянську сільську раду Новоукраїнського району Кіровоградської області подати звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 р. у справі №340/2563/24 у строк 30 днів з дня отримання цієї ухвали про встановлення судового контролю.(а.с.70).

Вищевказану ухвалу отримано представником відповідача 03.12.2024 року.

Від представника селищної ради надійшла заява (а.с.55-63), в якій повідомив, що на виконання вказаного рішення суду, на розгляд позачергової тридцять шостої сесії Рівнянської сільської ради восьмого скликання та чергової тридцять восьмої сесії Рівнянської сільської ради восьмого скликання виносився проект рішення "Про продаж земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення Рівнянської сільської ради громадянці ОСОБА_1 ", на підтвердження чого надано витяг з протоколу позачергової тридцять шостої сесії Рівнянської сільської ради восьмого скликання від 28 серпня 2024 року на 2 арк., результат поіменного голосування на 1 арк., витяг з протоколу чергової тридцять восьмої сесії Рівнянської сільської ради восьмого скликання від 25 жовтня 2024 року на 3 арк., результат поіменного голосування на 1 арк. Але рішення не прийнято.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду 08.01.2025 року надійшла заява представника позивача щодо накладення штрафу на керівника відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши питання щодо розгляду звіту, заяву представника позивача щодо накладення штрафу на керівника відповідача, заяву представника селищної ради щодо виконання судового рішення, дійшов до таких висновків.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до ст.381-1 судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин 1-4, 6 ст.382-1 суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.

Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і судовим рішенням такого суб`єкта владних повноважень зобов`язано вчинити певні дії, суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань чи функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення.

Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.382-2 суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Статтею 382-3 передбачені рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.

З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.

Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов`язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№29979/04) висловив правову позицію, відповідно до якої принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece, Страсбург, 19.03.1997 року) наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України №11944/05 від 12 травня 2011 року).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002 року, Ромашов проти України від 27.07.2004 року, Шаренок проти України від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

У пунктах 46, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такого рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача.

Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Як встановлено судом, відповідачем на виконання вказаного рішення суду, на розгляд позачергової тридцять шостої сесії Рівнянської сільської ради восьмого скликання та чергової тридцять восьмої сесії Рівнянської сільської ради восьмого скликання виносився проект рішення "Про продаж земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення Рівнянської сільської ради громадянці ОСОБА_1 ", на підтвердження чого надано витяг з протоколу позачергової тридцять шостої сесії Рівнянської сільської ради восьмого скликання від 28 серпня 2024 року на 2 арк., результат поіменного голосування на 1 арк., витяг з протоколу чергової тридцять восьмої сесії Рівнянської сільської ради восьмого скликання від 25 жовтня 2024 року на 3 арк., результат поіменного голосування на 1 арк. Але рішення не прийнято.

Так, суд зазначає, що заява Рівнянської сільської ради, подана до суду 18.11.2024 не свідчить про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 у справі №340/2563/24, оскільки відновлення порушеного права позивача не відбулося.

Водночас, суд враховує, що головою Рівнянської сільської ради наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, та заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, тому підстави для накладення на останнього штрафу відсутні.

Разом з тим, з огляду на викладені норми, зокрема й ч.4 ст.382-1 КАС України, враховуючи що рішення суду від 19.07.2024 у справі №340/2563/24 не виконується, а права позивача не поновлено, та, оскільки рішення приймається виключно на пленарному засіданні сільської ради, суд вважає за необхідне зобов`язати кожного депутата сільської ради подати, у встановлений судом строк, звіт про виконання судового рішення з дотриманням норм ч.2 ст.382-2 КАС України.

Також, суд вважає за необхідне роз`яснити депутатам селищної ради положення ч.8 ст.382-3, якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов`язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.

Керуючись ст.243, 248, 249, 256, 382-382-3 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті звіту Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Звільнити голову Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від накладення штрафу за невиконня судового рішення.

Зобов`язати депутатів Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , а також голову сільської ради - Пєшехонова Олександра Дмитровича, подати звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 у справі №340/2563/24 у строк один місяць з дня набрання законної сили даною ухвалою суду.

Зобов`язати голову Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Пєшехонова Олександра Дмитровича забезпечити вручення ухвали суду кожному депутату сільської ради та надати інформацію щодо цього, а також інформацію щодо дати свого народження та реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП), а також дати народження та РНОКПП кожного депутата.

Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи, голові та депутатам Рівнянської сільської ради.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО