Постанова

від 10.01.2025 по справі 440/9129/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Н.І. Слободянюк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 р. Справа № 440/9129/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/9129/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БВКК «Константа»

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМІНІК Ко"

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БВКК "Константа" (далі - позивач, ТОВ "БВКК "Константа") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (далі відповідач-2, ДПС України), в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 10453978/37440271 від 29 січня 2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 46 від 24.11.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Константа";

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 46 від 24.11.2023 року на суму 217912,40 грн, у тому числі ПДВ - 36318,73 грн, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Константа" в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її подання.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.01.2024 року №10453978/37440271.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №46 від 24.11.2023 року, яку складену Товариством з обмеженою відповідальністю "БВКК "Константа", датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БВКК "Константа" витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн.

24 жовтня 2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БВКК "Константа" до суду надійшла заява від 24 жовтня 2024 року про ухвалення додаткового рішення у справі №440/9129/24, в якій він просить стягнути на користь ТОВ «БВКК «Константа» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області витрати на правову допомогу у розмірі 20000 грн.

Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БВКК "Константа" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Головне управління ДПС у Полтавській області, не погоджуючись із додатковим рішенням суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні заяви відмовити.

В обґрунтування зазначає, що позивачем не надано документальних доказів понесення адвокатом витрат та кількості годин на надання послуг, не підтверджено вартість кожної витраченої години. Зазначив, що підготовка до вказаної справи не потребувала затрат значеного часу та коштів, які заявлені як витрати на правничу допомогу, тому розмір витрат 5000 грн є завищеним.

Позивач, ДПС України та третя особа не скористались правом надання відзивів на апеляційну скаргу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши додаткове рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з принципів обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на його користь 5000 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-5 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи. Водночас дії сторони щодо досудового вирішення спору підлягають врахуванню лише у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатську діяльність» від 05.07.2012 за № 5076-VI (далі також Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд має враховувати, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

На підтвердження понесених витрат позивач надав суду копії: договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №24-2024 від 24 липня 2024 року, укладеного між адвокатським об`єднанням «АДВОС» та позивачем (а.с. 317-319); додаткової угоди №1 від 24 липня 2024 року (а.с. 319 зворот); акту надання послуг №58 від 21 жовтня 2024 року (а.с. 320); звіту про обсяг наданих послуг до акту надання послуг №58 від 21 жовтня 2024 року (а.с. 320 зворот); платіжних інструкцій №2162 від 29 липня 2024 року та №2271 від 21 жовтня 2024 року (а.с. 321).

Так, відповідно до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №24-2024 від 24.07.2024 року, укладеного між адвокатським об`єднанням «АДВОС» (об`єднання) та ТОВ «БВКК «Константа» (клієнт), Об`єднання бере на себе зобов`язання по наданню Клієнту професійної правничої допомоги щодо захисту його законних прав та інтересів в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства. Правова (професійна правнича) допомога, яка надається Об`єднанням Клієнту за цим Договором, включає в себе надання усіх видів правової допомоги на стадії судового оскарження вищевказаних рішень з усіма процесуальними правами, що надані Кодексом адміністративного судочинства України та іншими Законами України Клієнту без будь-яких обмежень, а також вчинення інших дій, які хоча прямо і не передбачені умовами цього Договору, однак випливають з його змісту чи є необхідними для виконання завдання, визначеного цим Договором (пункт 1.1); здача-приймання наданих послуг за Договором здійснюється шляхом підписання актів приймання-передачі наданих послуг (пункт 3.1); сума гонорару Об`єднання за надання послуг згідно даного Договору визначається з урахуванням часу, витраченого для надання конкретної послуги, що визначається Сторонами у Додатках до цього Договору (пункт 4.1); оплата послуг Об`єднання здійснюється шляхом внесення грошових коштів у касу Об`єднання, перерахування на розрахунковий рахунок Об`єднання, указаний у рахунку на оплату, або в інший спосіб, не заборонений чинним законодавством України (пункт 4.2); розмір гонорару Об`єднання визначений згідно п.4.1. даного Договору, підлягає сплаті на розрахунковий рахунок Об`єднання щомісячно протягом 7 календарних днів від дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, на підставі рахунку Об`єднання (пункт 4.3); цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє 31 грудня 2025 року, а в частині прийняття на себе Сторонами зобов`язань до повного виконання усіх прийнятих на себе зобов`язань (пункт 8.1).

Крім того, 24.07.2024 року між адвокатським об`єднанням «АДВОС» (об`єднання) та ТОВ «БВКК «Константа» (клієнт) укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №24-2024 від 24.07.2024 року, згідно якої відповідно до пункту 2.4.1 Договору, Клієнт доручає, а Об`єднання приймає на себе зобов`язання по наданню правової (професійної правничої) допомоги щодо захисту прав та інтересів Клієнта у Полтавському окружному адміністративному суді з питань оскарження рішення податкового органу від 29.01.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №10453978/37440271 (пункт 1); розмір гонорару Об`єднання за надання правової (професійної правничої) допомоги з питання, вказаного у п.1 даної додаткової угоди, Сторони визначають у наступному розмірі: 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок із наступного розрахунку: підготовка проекту позовної заяви та додатків (в т.ч. визначення завдання Об єднання та переговори з Клієнтом, вивчення нормативно-правих актів та судової практики, збирання доказів, копіювання документів, опитування посадових осіб Клієнта, обговорення проекту позовної заяви з Клієнтом, внесення виправлень та доповнень за бажанням Клієнта), підготовка відповіді на відзив Відповідача та інших документів необхідність складання яких може виникнути під час розгляду справи, а також виконання інших процесуальних обов`язків участь у судових засіданнях, надання пояснень тощо. Гонорар у розмірі, визначеному п.п.2.1 даної додаткової угоди, підлягає сплаті на розрахунковий рахунок Об`єднання не пізніше 5 календарних днів від дати підписання даної додаткової угоди у наступному порядку: аванс у розмірі 10000 грн сплачується Клієнтом не пізніше 5 календарних днів від дати підписання даної додаткової угоди; остаточний розрахунок здійснюється Клієнтом не пізніше 3 календарних днів з моменту винесення Судом рішення по справі, або відмови Клієнта від позову (пункт 3).

Відповідно до платіжної інструкції №2162 від 29.11.2024 року ТОВ «БВКК «Константа» здійснено переказ коштів на користь адвокатського об`єднання «АДВОС» у сумі 10000 грн за призначенням платежу «за юридичні послуги згідно рахунка №44 від 26.07.2024 року згідно з договором №24-2024 від 24.07.2024 року без ПДВ».

Згідно з актом надання послуг №58 від 21.10.2024 року на підставі договору №24-2024 від 24.07.2024 року виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): юридичні послуги, супровід згідно договору №24-2024 від 24.07.2024 року за ціною 20000 грн.

Відповідно до звіту про обсяг наданих послуг до акту наданих послуг №58 під 21.10.024 року згідно з договором про надання правової (професійної правничої) допомоги №24-2024 від 24.07.2024 року АО "АДВОС" надало наступні послуги:

1. Здійснення правничого аналізу податкової накладної №46 під 24.11.2023 року, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної №46 від 24.11.2023 року та переписки Клієнта з контролюючим органом - 2 год;

2. Вивчення та узагальнення документів, що були підставою для здійснення господарської операції (Договір підряду №02/10/2023 від 02 жовтня 2023 року, актів виконаних робіт, проектно-кошторисної документації, інших податкових накладних складених в рамках виконання робіт по цьому Договору), проведення консультацій з Клієнтом відносно правової позиції - 4 год;

3. Підготовка позовної заяви із додатками (доказами), подання позовної заяви з додатками до суду - 6 год;

4. Підготовка клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, їх збирання та подання до суду - 4 год.

Відповідно до платіжної інструкції №2271 від 21.10.2024 року ТОВ «БВКК «Константа» здійснено переказ коштів на користь адвокатського об`єднання «АДВОС» у сумі 10000 грн за призначенням платежу «за юридичні послуги згідно рахунка №65 від 21 жовтня 2024 року згідно договору №24-2024 від 24 липня 2024 року без ПДВ».

Надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.

Колегія суддів звертає увагу, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 134, частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 3 статті 134 цього Кодексу).

Натомість положеннями пункту 2 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Надаючи оцінку співмірності суми витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, змістом виконаних та наданих адвокатом послуг, обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відшкодування на користь позивача понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу надану під час розгляду справи в суді першої інстанції, яка підлягає стягненню з ГУ ДПС у Полтавській області у розмірі 5000 грн, оскільки вказаний розмір є доведеним, обґрунтованим та співмірним.

Суд зазначає, що відповідач в апеляційній скарзі не спростовує надання правничої допомоги, при цьому, заява щодо незгоди з витратами на правничу допомогу не містить вимоги щодо зменшення судових витрат, а відповідач фактично наполягає на відмові у стягненні судових витрат, що за наявністю підтвердження надання правничої допомоги, не передбачено чинним законодавством. Водночас відповідач не довів не співмірність витрат заявлених до відшкодування, визначених судом першої інстанції, не надав будь-яких доказів того, що ціни на послуги адвоката є явно завищеними на ринку юридичних послуг.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши додаткове рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 по справі № 440/9129/24 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий