Постанова

від 20.11.2007 по справі 66/4-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

66/4-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"20" листопада 2007 р.                                                                   Справа № 66/4-05

Суддя господарського суду Київської області Попікова О.В. розглянувши справу

за позовомСпільного українсько-німецького підприємства у формі ТОВ „Системи і техніка аграрних культур”, Київська обл., смт. Гостомель

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

секретар судового засідання: Холоденко Н.О.

за участю представників:

від позивачане з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належно  

від відповідачаБржезинська О.В. дов. від 16.07.2007р. № 307\Б\10-0, Ковальчук Н.О. від 5.11.2007р. № 8756\Ж\10-0,  Тасаєв К.Х. від 11.10.2007р. № 7128\Т\10-0.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні  20.11.2007р. об 11 год. 10 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 23.11.2007р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

Встановив:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Спільного українсько-німецького підприємства у формі ТОВ „Системи і техніка аграрних культур”  (надалі - позивач) до ДПІ в м. Ірпені (правонаступником якої є Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція) (надалі відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 12.07.2004р. № 0001912310\0, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток спільних підприємств, загалом на суму 245592 грн., з яких 136440 грн. –сума основного платежу, а 109152 грн. –сума штрафних санкцій з цього податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з боку позивача відсутні порушення вимог п.п. 4.2.5 п. 4.2 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, викладені в акті перевірки від 8.07.2004р., на підставі якого винесене оспорюване податкове повідомлення-рішення. При цьому, позивач наголошує на тому, що акт перевірки не відповідає вимогам, передбаченим Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності –юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженим наказом ДПА України від 16.-09.2002 № 429, у якому визначено, що у складеному за результатами акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства (далі - суттєві обставини). Факти виявлених порушень податкового законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.  

Відповідач –Ірпінська ОДПІ у своїх запереченнях на позовну заяву вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд залишити позов без задоволення з огляду на наступне:

- документальною перевіркою встановлено, що між позивачем та фірмою „Євро лізинг ГМбХ” (Німеччина, м. Берлін) укладено договір від 17.07.2003р. № 01-інв про спільну інвестиційну діяльність, на виконання якого 30.07.2003р. на поточний валютний рахунок позивача зараховано валютні кошти в сумі 40000 євро, та 26.09.2003р. зараховано 100000 євро. Однак, зважаючи на те, що в порушення вимог ч. 3 статті 24 Закону України „Про режим іноземного інвестування” згаданий договір не було зареєстровано в терміни та порядку, встановленому Положенням про порядок державної реєстрації договорів про спільну діяльність за участю іноземного інвестора, затв. Постановою КМУ від 30.01.97, цей договір не є договором про спільну інвестиційну діяльність, кошти внесені фірмою „Євро лізинг ГМбХ” на рахунок позивача не можуть вважатись іноземною інвестицією, і відповідно згадані кошти підлягають оподаткуванню на загальних підставах, визначених п.п. 4.2.5 п. 4.2 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

- перевіркою встановлено, що в  порушення п.п. 4.1.3 п.4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” отримані позивачем валютні кошти в сумі 857224,66 грн. не включено останнім до складу валових витрат в ІІІ кв. 2003р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

Державною податковою інспекцією в м. Ірпені  проведена документальна перевірка з питань дотримання вимог валютного та податкового законодавства СП ТОВ „Системи і техніка аграрних культур” за період з 24.07.2003р. по 31.03.2004р., за результатами якої складено акт від 8.07.2004р. № 232\23-6\32034664.

Як вбачається з акта перевірки, під час її проведення працівниками відповідача було встановлено порушення з боку позивача  вимог п.п. 4.2.5 п. 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого  донараховано податку на прибуток за період 2003 року в сумі 257167,39 грн. у зв'язку з невключенням до складу валового доходу валютних коштів у сумі 140,00 тис. євро, що становить на день одержання таких коштів по курсу НБУ 857224,66 грн. по договору про спільну інвестиційну діяльність від 17.07.2003р. №01-інв., за яким не вівся окремий бухгалтерський та податковий облік спільної діяльності та податковий звіт про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи до органів державної податкової служби не подавався.

На підставі згаданого акта ДПІ в м. Ірпені винесено податкове повідомлення-рішення від 12.07.2004р. № 0001912310\0, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток спільних підприємств, загалом на суму 245592 грн., з яких 136440 грн. –сума основного платежу, а 109152 грн. –сума штрафних санкцій з цього податку.

Позивач, не погоджуючись із згаданим податковим повідомленням-рішенням оскаржив його в адміністративному порядку до ДПІ в м. Ірпені. За наслідками адміністративного оскарження, скарга позивача залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 12.07.2004р. № 0001912310\0 –без змін, та донараховано податку на прибуток в сумі 15630 грн. та 63495 грн. штрафних санкцій з цього податку (рішення ДПІ в м. Ірпені від 11.08.2004р. № 10027\10\10-0 про результати розгляду скарги залучено до матеріалів справи).

11.08.2004р. з врахуванням рішення за наслідками адміністративного оскарження, ДПІ в м. Ірпені винесла податкове повідомлення-рішення № 0002372310\1\10022, яким позивачеві визначила податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток спільних підприємств, 15630 грн. –сума основного платежу, а 63495 грн. –сума штрафних санкцій з цього податку.

Предмет позову в даній справі складає вимога позивача про визнання недійсним первісного податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Ірпені від 12.07.2004р. № 0001912310\0. Під час розгляду справи від позивача не надходило жодних заяв про збільшення чи уточнення позовних вимог.

Судом встановлено наступне:

Між Спільним підприємством у формі ТОВ „Системи і техніка аграрних культур”  і фірмою „Євролізинг ГМбХ"(Німеччина, м.Берлін, вул..Фрідріхштрассе.95), 7 липня 2003 року укладено Договір №1-інв., згідно умов якого сторони зобов'язується здійснювати спільну діяльність по інвестуванню в сільське господарство, вирощування сільськогосподарських культур для подальшої переробки або експорту і для цього вносять відповідні внески, а по закінченню проекту розподіляють прибутки та майно, одержане від реалізації цього проекту. Підпунктом 2.1.1 Договору передбачено, що СП ТОВ „СТАК” буде вести окремий бухгалтерський облік в рамках даного Договору та складати звітність по операціях виконання Договору, а також здійснювати всі необхідні офіційні дії, необхідні для виконання вказаного Договору. Пунктом 2.4 Договору передбачено, що Інвестор передає СП ТОВ „СТАК” для зарахування на баланс необхідні майнові внески, які стають спільною власністю сторін на період виконання Договору. Статтею 3 передбачено, що Інвестор вносить іноземну валюту, яка визнається Національним банком України конвертованою. Загальна вартість внеску становить 1 мільйон доларів СІЛА.

Як встановлено під час судового розгляду, 30.07.2003 року на поточний валютний рахунок позивача зараховано валютні кошти по Договору в сумі 40,00 тис.євро, що складає 244452,36 грн. (виписка по особовому рахунку № 2603317743003 АБ «Київська Русь»за 30.07.03р, меморіальний ордер № 5319 від 30.07.03р.) та 100,00 тис.євро, що складає 612772,30 грн.( виписка по особовому рахунку № 2603317743003 АБ «Київська Русь»за 26.09.03., меморіальний ордер М 7793 від 26.09.03р.)

В матеріалах справи також наявна додаткова угода до Договору від 05.01.2004р. за № 3 про розірвання Договору про спільну інвестиційну діяльність від 17.07.03р. та повернення коштів нерезиденту у сумі 140,00 тис.євро згідно графіка повернення коштів. Згідно меморіального ордера від18.02.2004 року № 9958 та виписки АБ «Київська Русь»від 18.02.2004 року по особовому рахунку № 2600917743002 значаться перерахованими нерезиденту валютні кошти в сумі 26500 євро, що складає на день перерахування 181629,86 грн. Призначення платежу: «повернення коштів згідно договору 01-інв. від 17.07.03р.»

На час укладання договору про спільну діяльність, правовідносини сторін за договором регулювались приписами главою 38 Цивільного кодексу Української РСР (що діяв до 01.01.2004 року, моменту набрання чинності нового Цивільного кодексу України).

Для досягнення спільної господарської мети, зазначеної у договорі про спільну діяльність, учасники договору роблять внески грошима, майном, або трудовою участю. Грошові та майнові внески учасників договору, а також майно, створене, або придбане в результаті спільної діяльності, є їхньою спільною власністю. Учасники договору про спільну діяльність не вправі розпоряджатися своєю часткою в спільному майні без згоди інших учасників договору.

Сторонами договору за згодою між собою може бути доручено керівництво їх спільною діяльністю одному з учасників договору. Згідно вимог п.п.7.7.2 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами, відповідно з умовами договору; а згідно вимог п. 16 Указу Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні" № 875/98 від 07.08.1998р. - особою, відповідальною за утримання та внесення податку на додану вартість, до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, є особа, яка веде облік результатів такої діяльності.

Статтею 431 Цивільного кодексу Української РСР передбачено ведення спільних справ учасників договору одним з учасників, якому Доручено керівництво спільною діяльністю.

Відповідно до вимог Інструкції про порядок обліку платників податку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998р. № 80, укладений договір про спільну діяльність підлягає обов'язковій реєстрації в органі податкової служби за місцезнаходженням платника податку, якого уповноважено на ведення справ зі спільної діяльності.

З огляду на викладене, при укладанні договору про спільну діяльність без створення юридичної особи, новий суб'єкт підприємницької діяльності не реєструється, а реєструється тільки новий платник податків. В Державному податковому органі йому присвоюється реєстраційний номер, яким не передбачено присвоєння коду ЄДРПОУ. За кожним договором про спільну діяльність без створення юридичної особи установа банку може відкрити тільки один рахунок (п.п. 2.2.12 Інструкції про відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 18.12.1998р. №527).

Таким чином, учасник спільної діяльності, якого уповноважено на ведення справ зі спільної діяльності повинен: вести   податковий   та   бухгалтерський   облік   операцій   спільної діяльності; вести книги обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг); виписувати податкові накладні; нараховувати та сплачувати податки та обов'язкові платежі; складати та подавати звітність до податкового органу, тощо.

В цілях оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів (п.п. 7.7.6 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Бухгалтерський облік спільної діяльності ведеться згідно з положенням «бухгалтерського обліку - П(С)БО №12, "Фінансові інвестиції", затвердженим наказом Мінфіну України від 26.04.2000р. № 91, згідно з вимогами п. 19 якого, кожний учасник спільної діяльності без створення юридичної особи відображає у своїх облікових регістрах (на окремих рахунках аналітичного обліку) і у фінансовій звітності: активи,  задіяні  в спільній  діяльності,  які  він  контролює,  або  свою частку в спільно контрольованих активах; зобов'язання, які він узяв для провадження цієї діяльності; свою частку в будь-яких зобов'язаннях, узятих разом з іншими учасниками щодо цієї діяльності; дохід або витрати, здійснені в процесі спільної діяльності.

Частка учасника спільної діяльності без створення юридичної особи в спільно контрольованих активах відображається в бухгалтерському обліку цього учасника в складі відповідних активів.

Приписами п.п. 7.7.2 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що облік результатів спільної діяльності ведеться уповноваженим учасником окремо від обліку господарських результатів його діяльності, необхідно вести цей облік на окремому балансі. Внески до спільної діяльності її учасниками, залежно від строку, на який укладено договір про спільну діяльність, необхідно відображати на рахунку 142 "Інші інвестиції пов'язаним сторонам", або 352 "Інші поточні фінансові інвестиції . Учасники спільної діяльності є пов'язаними сторонами відповідно до вимог п. 4 П(С)БО № 2 "Баланс", затвердженого наказом Мінфіну України № 87 від 31.03.1999р.

Пов'язані сторони - це особи, стосунки між якими обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу, або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною. Пунктом 4 П(С)БО № 12 передбачено, що фінансові інвестиції первісне оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю, яка складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, пов'язаних із придбанням фінансової інвестиції.

Для розрахунків за операціями спільної діяльності всіма учасниками можуть використовуватись рахунки 685 "Розрахунки з іншими кредиторами", та 377 "Розрахунки з іншими дебіторами."

Податковий облік спільної діяльності регулюється приписами п.п. 4.2.5 п. 4.2 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , згідно вимог якого суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку - "суб'єкту спільної діяльності" згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи, не включаються до складу валового доходу.

Щодо оподаткування податком на додану вартість внесків учасників спільної діяльності, то згідно з вимогами п.п. 3.2.5 статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість", при здійсненні спільної діяльності операції з передачі основних фондів у вигляді внеску до спільної діяльності - не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Податковий облік результатів спільної діяльності без створення юридичної особи ведеться відповідно до вимог п.п. 2.2.1 Порядку ведення податкового обліку та складання податкової звітності результатів спільної діяльності на території України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 234 від 14.08.1997р. Розподіл доходу від спільної, діяльності між учасниками здійснюється наступним чином:

визначається результат спільної діяльності на кінець звітного періоду і

розподіляється  між  учасниками  за  розмірами,   встановленими  умовами договору;

нараховується податок як при виплаті дивідендів в розмірі 30% від частки доходу, нарахованого окремо кожному учаснику спільної діяльності (п.п. 7.8.2 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" сплачується нарахований податок до бюджету до/або одночасно з виплатою учаснику спільної діяльності належної йому частки доходу. Учасники спільної діяльності,   які   отримали   дохід   за   результатами   такої   діяльності,   не включають його до складу валових доходів згідно з вимогами п. 4.2.11 статті 4  Закону України  "Про оподаткування прибутку підприємств", але лише за умови оподаткування цього доходу у встановленому порядку;

доходи,    що    не   розподілені    протягом    звітного    періоду,    вважаються розподіленими між учасниками згідно з умовами договору про спільну діяльність     на кінець     такого     звітного     періоду     і     підлягають оподаткуванню в установленому порядку (п.п. 7.7.4 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з вимогами п.п. 7.7.5 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"  та п.п. 4.2 п.4 Порядку ведення податкового обліку та складання податкової звітності результатів спільної діяльності на території України, затвердженого наказом ДПА України № 234 від 14.08.1997р. у разі, коли протягом звітного періоду витрати, понесені платником податку у зв'язку із проведенням спільної діяльності, перевищують доходи, отримані від таких операцій, то балансові збитки переносяться на зменшення прибутку наступного звітного (податкового кварталу), а також кожного з наступних 20 звітних (податкових) кварталів до повного погашення суми таких збитків.

Звітність про результати спільної діяльності складається відповідно до п.З Порядку ведення податкового обліку та складання податкової звітності результатів спільної діяльності на території України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 234 від 14.08.1997р. Платник податку заповнює окремо за кожним учасником договору додаток до звіту за встановленою формою. В першій частині вказуються дані про учасника, у другій - дані про отримані ним доходи, у третій - дані про доходи учасника у разі повного припинення спільної діяльності.

Як було встановлено під час судового розгляду. договір про спільну інвестиційну діяльність від 17.07.2003 року №01-інв. в органах державної податкової служби не реєструвався, окреме свідоцтво платника податку на додану вартість не отримувалось, облік результатів спільної діяльності не здійснювався та в регістрах бухгалтерського та податкового обліку підприємства не відображався. Окремий баланс не складався. Активів, задіяних в спільній діяльності та нерозподілених доходів між учасниками спільної діяльності не отримувалось. Звітність за результатами спільної діяльності не складалась та до контролюючих органів не подавалась, тобто, по суті, спільна діяльність за даним Договором не здійснювалась

Отже, фактично, по даному Договору, СП ТОВ „Системи і техніка аграрних культур” було отримано валютні кошти від нерезидента - фірми „Євро лізинг ГМбХ"(Німеччина) в сумі 140000 Євро у З кварталі 2003 року та повернуто нерезиденту валютні кошти в сумі 26500 євро у 1 кварталі 2004 року у зв'язку з розірванням договору про спільну інвестиційну діяльність, тобто фактично було отримано від нерезидента фінансову допомогу, що за результатами звітного податкового періоду, а саме 3 кварталу 2003 року лишилась неповернутою, і відповідно повинна бути включеною до складу валових доходів у З кварталі 2003 року у відповідності до вимог п.п.4.1.6 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Оскільки  не підтверджується ведення позивачем спільної інвестиційної діяльності за вказаним Договором в розумінні наведених нормативних та законодавчих актів, чинних у 2003р., висновки, викладені в акті № 232/23-6/32034664 від 08.07.2004р. перевірки щодо порушення  СП ТОВ „Системи і техніка аграрних культур" вимог п.п. 4.2.5 п. 4.2 статті  4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та донарахування у зв'язку з цим податковою службою у ІІІ кварталі 2003 року податку на прибуток СП ТОВ „Системи і техніка аграрних культур" на суму 257167,39 грн. із суми валютних коштів, у розмірі 857224,66 гривень за ставкою 30 %, є правомірним.

Загальна сума валового доходу за 2003 рік з урахуванням заниження доходу у ІІІ кварталі 2003 року становить 2481,3 тис.грн. Загальна сума валових витрат за 2003 рік становить 1974,4 тис.грн. Сума оподатковуваного прибутку складає 506.9 тис.грн.(2481,3 - 1974,4 ). Податок на прибуток складає 152,1 тис.грн. (506,9 х 30%). Таким чином, перевіряючими було додатково враховано вимоги пункту 1.5 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПАУ від 29.03.2003 року № 143 та виведено заниження оподатковуваного прибутку та самого податку на прибуток по звітних періодах 2003 року, як того потребують норми складання податкової звітності.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що  нарахування СП ТОВ „Системи і техніка аграрних культур" податку на прибуток за 2003р. у сумі 152,07 тис. грн. є правомірним та обґрунтованим.

Наведене підтверджується матеріалами справи та висновком судово-бухгалтерської експертизи Київського НДІ судових експертиз № 6758 від 26.07.2005р.

Таким чином, донарахування Позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі  136440 грн. є правомірним, що в свою чергу вказує на безпідставність вимог Позивача щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Ірпені від 12.07.2004р. № 0001912310\0.

Доводи позивача, викладені в позовній заяві щодо подання уточнюючого розрахунку, в якому до складу валового доходу ІІІ кв. 2003р. буде включено 306386,15 грн. та сплачено відповідний штраф, є безпідставними з огляду на вимоги   пункту 17.2 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, приписами якого передбачено право платника податку самостійно виправляти помилки в податкових деклараціях, однак  до початку проведення перевірки.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвалою від 21.06.2005р. при призначенні судом у справі судово-бухгалтерської експертизи, витрати, пов'язані з її проведенням було покладено на позивача - СП ТОВ „Системи і техніка аграрних культур". Зважаючи на те, що позивач  не оплатив вартість проведеної експертизи, господарський суд вважає за необхідне стягнути з СП ТОВ „Системи і техніка аграрних культур" на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 9345,60 грн. –вартість проведеного дослідження згідно акта від 26.07.2005р.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

постановив:

1. У задоволенні позовних вимог Спільного українсько-німецького підприємства у формі ТОВ „Системи і техніка аграрних культур” про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Ірпені від 12.07.2004р. № 0001912310\0 відмовити.

2. Стягнути з Спільного українсько-німецького підприємства у формі ТОВ „Системи і техніка аграрних культур” (Київська обл, смт Гостомель, вул Автошляхова, 1-а код ЄДРПОУ 32034664) на користь  Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. В.Житомирська, 19, рах № 35223003002467 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код 02883096) 9345 (дев'ять тисяч триста сорок п'ять ) грн. 60 коп. вартості проведеної експертизи.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України.

              Суддя                                                                                                 Попікова О. В.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –  23 листопада  2007р.